Тетяна прийшла на побачення з Костянтином. Вони сіли за столик. Раптом у Тетяни задзвонив телефон. Вона встала, щоб відійти поговорити з донькою і поправила спідницю, яка трохи піднялася, поки вона сиділа. – Тетянко, не варто. У тебе такі гарні ноги. Нема чого їх ховати, – раптом сказав  Костянтин. Тетяна почервоніла. – Що я тут роблю? – подумала вона. Та далі все стало ще гірше

-Таню, та він же очей з тебе не зводить. Дивись, дивись, – шепотіла Лариса, показуючи очима у напрямку сусіднього столика. -Перестань, – зніяковіло відповіла Тетяна не обертаючись. Вона й так знала, хто там сидить – новий керівник їхнього відділу. З…

Тамара повернулася з роботи. – У нас гості, – заявив їй чоловік. – І хто ж? – здивувалася Тамара. Вона пройшла на кухню і побачила свекруху. – Світлано Іванівно, а чому ви так рано? – поцікавилася жінка. – Прийшла глянути як ви тут. Бачу не справляєшся. Повна раковина посоду стоїть, – єхидно відповіла свекруха. Тамарі не хотілося сперечатися. Не було ні бажання, ні сили. Вона, повернувшись до чоловіка, і попросила налити чаю. І відразу зрозуміла, яку помилку зробила

– Привіт, кохана! – Стас зустрів дружину у коридорі. – У нас гості. – Доброго ранку любий! – Тамара поцілувала чоловіка в щоку. – І хто ж? Вона повернулася з нічної зміни і здивувалася, кого це зранку до них занесло….

Софія прийшла до своєї подруги додому. Вона відкрила двері і зайшла всередину. В квартирі стояла якась незрозуміла тиша. Настя дуже  здивувалася і зайшла на кухню. Батьки Насті сиділи за столом і мовчки дивилися на якийсь папірець. – Доброго дня! А що це у вас там таке? – запитала Софія. Вона глянула на папірець і ахнула

Батьки Насті називали Софійку своєю другою дочкою, хоча це зовсім не означало, що вона не мала батьків. Батьки у Софійки були – батько вже багато років жив у іншому місті, де одружився з гарною жінкою на ім’я Таня. У них…

Віра з мамою гуляли містом.  Раптом дівчинка побачила, як її батько йде за ручку з якимось хлопчиком. Віра зраділа, швидко побігла до них із вигуками: “Татусю, татусю”. І тут її зупинила мама. – Послухай, доню, не називай свого батька “татом” при людях. Зрозуміла? – сказала мама. – Чому? – здивувалася дівчинка. – Потім все дізнаєшся, ще трохи підрости, – пояснила мама. Коли Віра була у випускному класі, мама розповіла їй усе. Дівчина аж застигла від почутого

Свого батька Віра пам’ятала з раннього дитинства. Він приходив до неї, грав із донькою, брав її з дитячого ліжечка і носив по кімнаті. Але більше вона запам’ятала маму та бабусю, які були завжди поруч із нею: і вдень, і вночі….

Григорій складав речі у валізу. Гроші, які його дружина збирала для сина, він теж забрав. – Взагалі, це я їх сам і заробив, – міркував Гриць. Він уже зібрав речі, як раптом в будинок зайшла дружина із сином. Рита глянула на валізу. – А що це ти? Зібрався кудись? – здивовано запитала вона. – Так, Рито, я йду! Не можу я так далі жити! Рита ахнула і сіла на  крісло

Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу до Рити він не хотів – а раптом не зрадіє? Звичайно, це…

Юля сиділа на дивані та читала книгу. Увійшла мама. Обличчя її було загадковим. – Юля, ти хочеш познайомитись з чоловіком? – запитала вона. – З яким? – здивувалася Юля. – Племінник моєї колеги цікавиться тобою, – пояснила мама. Юля погодилася. В суботу вона вирушила в зазнечене місця. Дівчина прийшла вчасно, але Володимира ніде не було. Раптом до неї підійшла якась незнайома жінка. – Ви Юля? – запитала вона. – Так. Це я. А ви хто? – здивувалася Юля. – Я повинна вам дещо розповісти, – несподівано сказала незнайомка

Був суботній зимовий вечір. Юля сиділа на дивані та читала захоплюючий роман, а мама розмовляла з кимось по телефону. Затишна домашня обстановка, тепло та нікуди не хочеться йти. Ще б чайку гаряченького і було б чудово! Увійшла мама. Обличчя її…

Жанна прокинулася від дивного звуку. Вона пішла у ванну кімнату вмитися, коли побачила, що рушникосушарка протекла. Жінка перекрила воду і кинулася витирати підлогу, раптом в двері подзвонили. Жанна відкрила. На порозі стояви незнайомий чоловік. – Ви хто? Що вам треба? – запитала Жанна. – Я ваш наречений, – раптом сказав чоловік. Жанна аж застигла з ганчіркою в руці 

Будильник на телефоні не спрацював. Жанна прокинулася від дивного звуку. Немов десь шипіла величезна кішка. Жанна подивилася на годинник і схопилася. Проспала! Знову телефон глючить! Дивний звук не вщухав. Але Жанна кинулася по кімнаті. Якщо швидко одягнутися і зібратися, вона…

Віктор прийшов з роботи раніше. Він відкрив двері і почув на кухні  жіночі голоси. Чоловік прислухався і раптом застиг – його дружина  говорила якійсь жінці про нього! І казала дуже неприємні речі.  Послухавши хвилину, він вирішив, що досить! Віктор зайшов на кухню, став у дверях і пильно глянув на дружину. У квартирі раптом запала тиша

Вони мешкали в одному під’їзді. Жанна із чоловіком Віктором, і Віра з двома дітьми. Чоловік її поїхав на заробітки в Польщу, там і лишився – знайшов собі іншу. Віра поплакала, і почала жити, як виходило. А виходило по-різному… Одна, з…

Юля з Дмитром переїхали у нову квартиру, у якій майже рік робили ремонт. Жінка нагодувала чоловіка сніданком і відправила на роботу, а сама почала розбирати коробки. Раптом в одній з коробок, Юля знайшла чужі жіночі речі, а на самому дні коробки лежала якась дивна записка. Юля прочитала записку і застигла.  – Невже це правда? – сказала жінка і не змогла стримати сліз

Юля вибігла надвір і не змогла стримати сліз. Так погано їй ще ніколи не було. Яка вона наївна, як могла повірити йому. Такої зради вона від нього не очікувала. Добре, що на вулиці на неї вже чекало таксі. Юля стрибнула…

Марина зазирнула до чоловіка і попередила, що йде до сусідки. Тетяна побачивши Марину, зраділа: – А я сьогодні меду купила, зараз чаю зроблю. На плиті вже закипав чайник, коли телефон Марини задзвонив. Жінка дістала мобільник, телефонував чоловік. – Так, рідний! Ти що засумував вже? Сергій мовчав, а потім якимось чужим голосом, сказав: – Я пішов. Не чекай мене. – Куди ти пішов? – здивувалася Марина. – Зовсім пішов, – раптом сказав Сергій. Марина не могла зрозуміти, що сталося

Справившись з домашніми справами, Марина зазирнула до чоловіка. Він останнім часом полюбив  літню кухню, комп’ютер там поставив, інтернет провів. Марина, попередивши чоловіка, пішла до сусідки посидіти, поговорити, новини сільські обговорити.  Вже кілька років Марина була на пенсії. Все життя працювала…

Повернутись вверх