Головна - Життєві історії

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Степан вийшов погуляти зі своїми друзями. Вже прийшла зима, на вулиці лежав сніг і було досить холодно. – Ходімо десь трохи погріємося! – запропонував Степан, і вся компанія попрямувала в кінець вулиці. Вони вирішили зайти погрітися в знайоме кафе, яке знаходилося саме там… Галаслива компанія сіла на диванчики в самому кутку. Вони голосно обговорювали, що б їм таке замовити, і трохи заважали решті відвідувачів. – Може, досить вже вам галасувати, га?! – раптом роздратовано сказав якийсь чоловік, що сидів за сусіднім столиком. Степан глянув на нього й не повірив своїм очам

Степана мати виховувала одна. За свої майже сімнадцять років парубок бачив батька двічі. Одного разу той приходив, коли мати лежала в лікарні – все намагався випитати у сина, куди мати витрачає аліменти. Восьмирічний Степан вислуховував претензії незнайомого дядька у поношеному…

До Олега в гості приїхала теща. Він зустрів її на вокзалі й привіз додому. – Значить так, любі мої! – почала з порога Маргарита Сергіївна. – Поки я буду тут, то навчу вас, як правильно харчуватися… Я привезла топінамбур, а ще шпинат і ревінь. Так-так, зятьку! Про пінне можеш забути! На вечерю теща видала свою фірмову страву – тушкований топінамбур зі шпинатом. Олег спробував і ледь пережував. – А м’ясця, чи котлеток нема? – запитав він. – Їжте самі свої топінамбури! А через пару днів Олег зайшов на кухню і застав тещу за несподіваним заняттям

– Олеже, до нас приїжджає мама, у неї відпустка, чого їй самій сидіти вдома?! Поживе місяць, мені допоможе. – Марино, а може я проти?! Не люблю я, коли у нас чужі люди гостюють… – У сенсі, чужі?! Ти нічого не…

Сергій з Марією підвезли тещу до її будинку, поки чоловік вигружав пакети з покупками з багажника, дочка з матірʼю про щось розмовляли в машині. За хвилину Євгенія Петрівна вискочила з машини, вихопила з рук зятя пакети, і швидко попрямувала до свого підʼїзду. – Що між вами сталося? – поцікавився чоловік у Марії. – Я взагалі нічого не зрозумів. – Мама мені дещо сказала, – мало не плачучи відповіла дружина. – Що такого вона могла сказати, що ти так засмутилася? – здивувався він. І Марія все розповіла чоловіку. Сергій вислухав її і застиг від почутого

– Ти скоро? – буркнув чоловік, закликаючи Марію прискоритися. – Я вже машину двічі прогрів. – Ще одну хвилиночку, – усміхнулася дівчина, ще раз глянувши на себе у дзеркало. – Зима на вулиці, перед ким красуватися зібралася, – з осудом…

Світлана народила синочка Богданчика. Увечері до неї в пологовий прийшов її чоловік Микола. – Ну як там Богдан Миколайович, апетит хороший?! – запитав він. – На кого схожий? Бабусям вже не терпиться онука побачити, дні рахують до виписки. Світлано, ми вже встановили ліжечко, дитячі речі розклали в шафку, все готово! – Апетит чудовий, їв би і їв, весь у тебе, – сказала Світлана. – Миколо, нам треба серйозно поговорити. Нам потрібне ще одне ліжечко… – Як це ще одне?! – ахнув чоловік. – Чи ти двійню народила і не сказала? Микола дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Микола, здається почалося, йди машину заводь, пора у пологовий їхати! – Ага, зараз, де ключі?! Ой, щось я розгубився, хвилююся, ніби мені народжувати доведеться! – Я й сама хвилююся, вперше все таки… Але нічого, все добре буде! Борщ, пюре…

В Олени не стало чоловіка. Жінка важко переживала втрату коханої людини. Дорослі діти жили окремо, а вона мала приймати нову реальність. – Наступного тижня треба з’явитися на оголошення заповіту, – сказав їй якось старший син Генадій. – Мені нотаріус дзвонив. – А що там слухати? – не розуміла жінка. – У нас із майна квартира ця, дача, автомобіль. Я взагалі не знала про наявність заповіту. Наступного тижня жінка з синами вирушила до нотаріуса. Олена з дітьми зайшла в кабінет, вислухали заповіт і застигли від почутого. Ось чого-чого, а такого жінка від чоловіка точно не чекала

Після втрати чоловіка Олена якось поникла і впала духом, більше не бачила радості в житті і сильно сумувала за коханою людиною. – Тридцять років у шлюбі прожили, а тепер самій життя доживати, – сумувала вона. – Двох дітей виростили і…

Олена повернулася додому пізно. Ярослав вже спав. Жінка тихо увійшла в квартиру, ввімкнула в коридорі світло і побачила дві зібрані валізи. Олена зайшла у спальню. – Коханий, ти що у відрядження їдеш? – тихо запитала дружина. – Це твої речі. Ти їдеш до мами. А я подаю на розлучення! – прокинувшись пробурмотів Ярослав. – Як на розлучення? – здивувалася жінка. – Чому? – Ти ще смієш питати? – невдоволено вигукнув чоловік. – Та про що ти?! – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Ярослав та Олена зустрічалися півроку. Познайомилися на вечірці друзів, але пізніше з’ясувалося, що все це підлаштувала мама Ярославова. Олена була племінницею її колеги. У молодих людей почався роман. Олена жила з батьками у великій квартирі, а у Ярослава була своя,…

Тетяна хвилювалася в очікуванні подруг, сьогодні вона їм скаже грандіозну новину. Нарешті всі зібралися і уважно дивляться на Таню. – Я виходжу заміж за Василя! Вчора ми подали заяву! – оголосила Тетяна. Подруги мовчки переглядалися між собою. – Що не так, дівчата? – не розуміла такої реакції Тетяна. – За Василя? – перепитала Ірина. – Ну так! Ніхто не хоче мене привітати? – запитала Таня. – З чим? Тут тобі тільки поспівчувати можна! – якось підозріло сказала Ірина. – Дівчата, ви щось знаєте, чого не знаю я? – Тетяна здивовано дивилася на подруг, не розуміючи, що відбувається

Тетяна хвилювалася в очікуванні подруг, сьогодні вона їм скаже грандіозну новину. Зустріч була призначена у ресторані, Тетяна прийшла першою і надавала розпорядження офіціанту, знаючи смак кожної подружки. Всі вони вже немолоді, але й до старості ще дуже далеко – кожній…

В Олега і його сестри Світлани рано не стало батьків, а потім і бабусі. Усиновив їх друг батька Валерій… Олег і Світлана виросли, вивчилися й переїхали в місто. Олег працював лікарем. Світлана – вихователькою… І тут в лікарню Олега прийшла пацієнтка, якій він зробив процедури. Її щасливий чоловік довго дякував Олегу, а потім запитав: – Вибачте, я навіть не знаю, як вас звуть… – Ми з вами однофамільці, мене звуть Романюк Олег Миколайович… – сказав Олег. І тут чоловік пацієнтки дещо зрозумів! Він глянув на Олега ще раз і не повірив своїм очам

– Синку, ти ще такий молодий і недосвідчений… Ну, навіщо тобі якась Оленка? Знаєш, скільки в тебе таких Оленок ще буде? – Мамо, мені не потрібні інші Оленки, у мене вже є одна. – Ну, хочеш, ми тобі машину купимо,…

– Оксано, привіт. Я сьогодні забіжу до тебе, треба поговорити, – Світлана зателефонувала двоюрідній сестрі. – Звісно заходь, чекаю, – погодилася сестра. Увечері Світлана прийшла до Оксани, жінки затишно розташувалися на кухні. – Оксано, ти ж знаєш, що через тиждень я знову їду на заробітки, – сестра у відповідь ствердно кивнула головою. – Я хочу тебе попросити доглянути мою квартиру. – А чому ти маму свою не попросиш? – здивувалася Оксана. – Не після того, що вона зробили! – раптом сказала Світлана. – А що вона зробила? – не зрозуміла сестра. І Світлана все їй розповіла. Оксана вислухала сестру і застигла від почутого

– Оксано, привіт. Я сьогодні забіжу до тебе, мені треба з тобою поговорити, – Світлана зателефонувала своїй двоюрідній сестрі і домовилася про зустріч. Світлана знову виїжджала на заробітки та планувала повернутися додому не раніше, ніж за кілька років. Перед тим,…

Микола прийшов додому раніше. Він зайшов у квартиру і дуже здивувався. Вдома була тільки донька Ліда! Його дружини Люби десь не було. – Привіт, дитинко, а де мама? – чоловік обійняв доньку. – А мама пішла з якимось дядьком… – сказала Ліда. – Що-о-о?! – Микола здивовано дивився на дівчинку, не розуміючи, що відбувається… Він вклав Ліду спати і сів на кухні чекати дружину. Невдовзі почувся скрип, а через кілька секунд вхідні двері відчинилися. – Мико-о-льцю?! Ти? – ахнула Люба. – Я, кохана, я! – сказав Микола. – Краще розкажи, де ти була? Люба застигла з-під лоба поглядаючи на чоловіка

– Любочко, я вдома! – гукнув Микола свою дружину, переступивши поріг квартири. – Тату! – радісно відгукнулася його донька Ліда. – Привіт, дитинко, а де мама? – чоловік обійняв доньку. – Мама пішла з якимсь дядьком… – Що-о-о?! – чоловік здивовано дивився…

Повернутись вверх