Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олексій повернувся додому сумним. – Що сталося? – занепокоїлася дружина. – З роботи звільнили, – тихо сказав Олексій. – І що ж нам тепер робити? – запитала Олена. – Щось придумаємо, – сказав він і обійняв дружину. Думати довго не довелося, поїхав Олексій на заробітки. Чоловік працював вже декілька місяців, коли одного вечора на його телефон прийшло повідомлення. Писала дружина. Олексій прочитав смс і застиг. – Цього не може бути, – тільки й подумав він

  • 23 хв. тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій повернувся додому сумним. – Що сталося? – занепокоїлася дружина. – З роботи звільнили, – тихо сказав Олексій. – І що ж нам тепер робити? – запитала Олена. – Щось придумаємо, – сказав він і обійняв дружину. Думати довго не довелося, поїхав Олексій на заробітки. Чоловік працював вже декілька місяців, коли одного вечора на його телефон прийшло повідомлення. Писала дружина. Олексій прочитав смс і застиг. – Цього не може бути, – тільки й подумав він

“Вибач. Я йду від тебе. Більше не можу обманювати тебе . Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама», – Олексій прочитав смс від дружини “Ось негідниця, – подумав чоловік, – ну гаразд я, а як дітям без…

Петро назбирав на городі півоній і пішов до дружини на цвинтар. – Ну ось, люба, прийшов я тебе провідати, – сів він біля памʼятника. – Ніхто не пам’ятає річницю, окрім мене… Петро уже хотів йти, як раптом помітив, якогось чоловіка з торбиною. – О, Боже! – перехрестився старий. – Як це тебе сюди занесло, Андрію?! Онук підійшов і обійняв діда. – Справа у мене важлива до тебе… – Андрій раптом поліз у торбину і почав там щось шукати. – Ось! – нарешті сказав онук і дістав якийсь згорток. Старий розгорнув його й ахнув

  • 3 години тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро назбирав на городі півоній і пішов до дружини на цвинтар. – Ну ось, люба, прийшов я тебе провідати, – сів він біля памʼятника. – Ніхто не пам’ятає річницю, окрім мене… Петро уже хотів йти, як раптом помітив, якогось чоловіка з торбиною. – О, Боже! – перехрестився старий. – Як це тебе сюди занесло, Андрію?! Онук підійшов і обійняв діда. – Справа у мене важлива до тебе… – Андрій раптом поліз у торбину і почав там щось шукати. – Ось! – нарешті сказав онук і дістав якийсь згорток. Старий розгорнув його й ахнув

Петро Олексійович все життя прожив у селі. Тут і дружину свою поховав п’ять років тому. До цвинтаря десять хвилин ходу повільним кроком, та й швидко вже не розбіжишся. А дружину Петро відвідує, постоїть біля памʼятника, новини їй розповість, сльозинку витре…

Настя вийшла з пологового будинку із згортком на руках. На вулиці її чекала знайома машина, прикрашена повітряними кульками. Настя зраділа. – Наш каханий татусь приїхав нас зустрічати, – тихенько сказала Настя донечці. Жінка підійшла до машини, з якої вийшла свекруха і дід Василь. – А де Олег? – здивувалася Настя, не побачивши чоловіка. – Доню, ти тільки не хвилюйся, – раптом сказала свекруха. Настя застигла, приготувавшись до найгіршого

  • 5 години тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя вийшла з пологового будинку із згортком на руках. На вулиці її чекала знайома машина, прикрашена повітряними кульками. Настя зраділа. – Наш каханий татусь приїхав нас зустрічати, – тихенько сказала Настя донечці. Жінка підійшла до машини, з якої вийшла свекруха і дід Василь. – А де Олег? – здивувалася Настя, не побачивши чоловіка. – Доню, ти тільки не хвилюйся, – раптом сказала свекруха. Настя застигла, приготувавшись до найгіршого

Заздрили Насті у селі, такого хлопця відхопила. Він, як тільки вперше з’явився в селі, дівчата всі закохалися. Широкоплечий, високий та красивий. А ще міський, і освічений. Десь за кордоном навчався. Батьки в нього багаті. А дід головою раніше був. Усіх…

Олег з дружиною приїхав до брата на дачу. – Ох, і спека сьогодні, – сказав він Миколі. Олег зняв шкарпетки і почепив їх на спинку стільця. – А що, обід ще не готовий? – Та ми щойно поснідали, – відповів братові Микола. – Ми тут із Жанночкою гостинців привезли! Випічка була зі знижкою і диня на п’ятдесят відсотків дешевше. Вони попили чаю й Олег заявив: – Ну добре, ви тут обід готуйте, а ми поки що з Жанночкою у своїй кімнаті відпочинемо. Ми ж там ночуємо, де й минулого разу? Іра з Миколою ніяково переглянулися

  • 1 день тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег з дружиною приїхав до брата на дачу. – Ох, і спека сьогодні, – сказав він Миколі. Олег зняв шкарпетки і почепив їх на спинку стільця. – А що, обід ще не готовий? – Та ми щойно поснідали, – відповів братові Микола. – Ми тут із Жанночкою гостинців привезли! Випічка була зі знижкою і диня на п’ятдесят відсотків дешевше. Вони попили чаю й Олег заявив: – Ну добре, ви тут обід готуйте, а ми поки що з Жанночкою у своїй кімнаті відпочинемо. Ми ж там ночуємо, де й минулого разу? Іра з Миколою ніяково переглянулися

-Миколо, а ти пам’ятаєш, що на наступні вихідні до нас твій брат із дружиною приїде? -Та добре! -Що “та добре”, ти що, забув? Твій брат Олег із Жанною приїдуть. Вони ж зазвичай щороку до нас на дачу приїжджають. -Господи! Та…

Жанна з чоловіком повернулися додому після роботи. Жінка пішла переодягатися, а Денис одразу пішов на кухню. – А у нас що, нічого немає на вечерю? – гукнув чоловік. – У холодильнику суп і запіканка. Я сьогодні вранці приготувала. Мабуть ти погано дивився, – сказала Жанна зайшовши на кухню. Жінка відкрила холодильник і застигла – ні супу, ні запіканки не було. – Але хто ж це міг зробити? Ми ж разом були на роботі, – здивувалася жінка. Раптом в голові у Жанни виникла несподівана здогадка

  • 2 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Жанна з чоловіком повернулися додому після роботи. Жінка пішла переодягатися, а Денис одразу пішов на кухню. – А у нас що, нічого немає на вечерю? – гукнув чоловік. – У холодильнику суп і запіканка. Я сьогодні вранці приготувала. Мабуть ти погано дивився, – сказала Жанна зайшовши на кухню. Жінка відкрила холодильник і застигла – ні супу, ні запіканки не було. – Але хто ж це міг зробити? Ми ж разом були на роботі, – здивувалася жінка. Раптом в голові у Жанни виникла несподівана здогадка

– Знову твоя мама приходила, поки ми були на роботі, – повідомила Жанна чоловікові. – Викинула мій суп та запіканку. Так що на вечерю овочевий суп та морквяні котлети, приготовлені твоєю матір’ю. – Мабуть, суп і запіканка були не свіжі,…

Вітя прийшов додому, зайшов на кухню. Раптом він побачив маму всю в сльозах. – Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? – запитав Вітя. Жінка мовчала. – Бабуся? А ти, що тут робиш? – здивувався хлопчик, коли на кухню зайшла бабуся. – А я тобі казала, Люба, казала, що цим все закінчиться, – сказала бабуся до мами. – Та що ж сталося? – вигукнув Вітя. Хлопчику ніхто нічого не відповів. Вітя розгублено дивився на маму з бабусею, нічого не розуміючи

  • 3 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вітя прийшов додому, зайшов на кухню. Раптом він побачив маму всю в сльозах. – Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? – запитав Вітя. Жінка мовчала. – Бабуся? А ти, що тут робиш? – здивувався хлопчик, коли на кухню зайшла бабуся. – А я тобі казала, Люба, казала, що цим все закінчиться, – сказала бабуся до мами. – Та що ж сталося? – вигукнув Вітя. Хлопчику ніхто нічого не відповів. Вітя розгублено дивився на маму з бабусею, нічого не розуміючи

-Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? Бабуся? А ти чому тут, а  не на дачі? Що сталося? – занепокоївся Вітя, побачивши маму та бабусю на кухні. Мама плакала, бабуся сиділа і дивилася на дочку, Віті ніхто нічого не говорив. -А…

Микола вже збирався спати, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра Ніна. – Алло, – чоловік неохоче підняв слухавку. – Привіт. Ти зможеш днями приїхати? – запитала Ніна. – Щось із матір’ю? – схвильовано запитав Микола. – Ні. – відповіла Ніна. – Нам потрібно дещо вирішити. – Приїду, – коротко відповів чоловік і поклав слухавку. Наступних вихідних Микола з сім’єю приїхав до батьківсьокого будинку. На подвір’ї ніхто не зустрічав їх. – Дивно, – подумав він і зайшов у хату. Чоловік відкрив двері в зал і засиг від здивування  

  • 4 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола вже збирався спати, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра Ніна. – Алло, – чоловік неохоче підняв слухавку. – Привіт. Ти зможеш днями приїхати? – запитала Ніна. – Щось із матір’ю? – схвильовано запитав Микола. – Ні. – відповіла Ніна. – Нам потрібно дещо вирішити. – Приїду, – коротко відповів чоловік і поклав слухавку. Наступних вихідних Микола з сім’єю приїхав до батьківсьокого будинку. На подвір’ї ніхто не зустрічав їх. – Дивно, – подумав він і зайшов у хату. Чоловік відкрив двері в зал і засиг від здивування  

– Цю берізку ми з твоїм батьком посадили в перший рік, як будинок будували. А як рости почала, роздвоїлася. Так і виросла – стовбур один, а верхівки дві. Ось і вас двоє з однієї родини, одного стовбувра, – Зінаїда Михайлівна…

Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. – Ігорю, це не може тривати вічно! – сказала вона чоловікові. – Це ж не наша дитина. Ну сам подумай! Що за ситуація така? Ігор сів за стіл і важко зітхнув. – Та розумію я, Валю! – сказав він. – Але що ж нам робити? На вулицю виставити його, чи що? І мама каже… – А вже мама твоя, вибач мене, найбільше в цьому винна! Через неї це все! Ігор вже й не знав, що робити далі

  • 5 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. – Ігорю, це не може тривати вічно! – сказала вона чоловікові. – Це ж не наша дитина. Ну сам подумай! Що за ситуація така? Ігор сів за стіл і важко зітхнув. – Та розумію я, Валю! – сказав він. – Але що ж нам робити? На вулицю виставити його, чи що? І мама каже… – А вже мама твоя, вибач мене, найбільше в цьому винна! Через неї це все! Ігор вже й не знав, що робити далі

Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. -Ігорю, це не може тривати вічно! – казала вона чоловікові. – Це ж не наша дитина. Ну сам подумай! Що за ситуація така? Ігор сів за стіл і важко зітхнув….

Марія смажила на кухні картоплю, як раптом у двері подзвонили. Чоловік був на роботі і вона була сама. Жінка відкрила двері. На порозі стояв друг її чоловіка Андрій. – Ой, Андрію! – здивувалась Марія. – А Віктора немає вдома. Що це ти сьогодні без попередження! – А я не до Віктора, – раптом сказав Андрій. – Я маю тобі дещо сказати. – Марійко, ти найкраща у світі дівчина, ти гідна кращого. Віктор не зможе тобі дати того, що дам я! Ти в розкоші купатимешся! Марія аж присіла від здивування

  • 5 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія смажила на кухні картоплю, як раптом у двері подзвонили. Чоловік був на роботі і вона була сама. Жінка відкрила двері. На порозі стояв друг її чоловіка Андрій. – Ой, Андрію! – здивувалась Марія. – А Віктора немає вдома. Що це ти сьогодні без попередження! – А я не до Віктора, – раптом сказав Андрій. – Я маю тобі дещо сказати. – Марійко, ти найкраща у світі дівчина, ти гідна кращого. Віктор не зможе тобі дати того, що дам я! Ти в розкоші купатимешся! Марія аж присіла від здивування

Андрій сидів в гостях у свого друга дитинства Віктора і нишком спостерігав за його дружиною. Струнка, світловолоса, з великими блакитними очима та миловидною посмішкою. Привітна, гостинна, Марія спритно накривала на стіл. Їжа була смачна, а атмосфера тепла та затишна. Кілька…

– Коханий, я сьогодні сходжу до Наталки, – сказала Ліза чоловікові. – Ми з нею так давно не бачилися. – Звісно, – кивнув Валерій. – Гарно вам посидіти. Дружина вже пішла, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Привіт друже. Їду до тебе, – дзвонив його друг Денис. – Твоєї ж немає вдома якраз. Щойно он її бачив тут неподалік своєї роботи. Валерій застиг від здивування. Мабуть, Денис щось переплутав. Ну як він міг її бачити біля роботи, якщо вона пішла до Наталки? А та живе зовсім не там! Чоловік не розумів, що відбувається

  • 5 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Коханий, я сьогодні сходжу до Наталки, – сказала Ліза чоловікові. – Ми з нею так давно не бачилися. – Звісно, – кивнув Валерій. – Гарно вам посидіти. Дружина вже пішла, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Привіт друже. Їду до тебе, – дзвонив його друг Денис. – Твоєї ж немає вдома якраз. Щойно он її бачив тут неподалік своєї роботи. Валерій застиг від здивування. Мабуть, Денис щось переплутав. Ну як він міг її бачити біля роботи, якщо вона пішла до Наталки? А та живе зовсім не там! Чоловік не розумів, що відбувається

Валерій не був ревнивим чоловіком. Швидше навпаки, він повністю довіряв своїй Лізочці. Подружжя жило разом майже п’ять років і за цей час вони жодного разу серйозно не посварилися – у сім’ї панувало повне розуміння, на заздрість усім друзям. -Ти не…

Повернутись вверх