Головна - Життєві історії

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Микола спав, коли його розбудив голос батька. Той повернувся з роботи з якимись пишними квітами, які солодко пахли. А як же ж? У мами Миколи сьогодні день народження і скоро прийдуть гості! Микола підбіг до батька. – Тату! – раптом вигукнув він. – Дядько Петро приходив. Він маму поцілував! Він нехороший і не друг він нам зовсім! Він прийшов сьогодні до мами з трояндами. Викинь ці троянди. Микола стояв між батьками і аж почервонів. – Микольцю, синочку, та це все неправда, не плач, все не так було! – ледь не плакала мати. Вона повернулася до чоловіка. Той застиг від почутого

Миколі здалося, що гримнули вхідні двері, і він зрадів – може, це тато раніше аніж обіцяв додому повернувся?! Голоси чулися зі спальні. Микола відкрив двері, заскочив туди й одразу ж позадкував. На тумбочці лежали червоні троянди з колючками. А дядько…

Роман з Ганною одружувалися. Весільні подарунки були розкішні! Батьки молодят про це заздалегідь не домовлялися, але вийшло, що це нерухомість з двох сторін. Батьки Ганни подарували будинок. Вони спеціально будували його для єдиної дочки. Батьки Романа подарували квартиру. Зовсім невелику. Ганна навіть здивувалась, бо Роман там уже жив. Сам Роман теж здивувався. Але мати дві нерухомості на початку сімейного життя – було чудово! Молода сім’я вирішила жити в будинку, а квартиру здавати в оренду. Додатковий дохід ніколи не буде зайвим. Аж тут Роману відкрилася несподівана таємниця

Весільні подарунки були розкішні. Батьки молодят про подарунки заздалегідь не домовлялися, але вийшло, що це нерухомість із двох сторін. Батьки Ганни подарували будинок. Вони спеціально будували його для єдиної дочки. Десять кілометрів від міста. Батьки Романа подарували квартиру. Зовсім невелику….

Дарина з чоловіком весь день працювали на дачі у свекрів. Після роботи вся сім’я зібралася за столом. На вечерю Зоя Петрівна подала молоду картоплю із салатом. – Яка смачна! Не те що з магазину, – похвалила картоплю Дарина. – Так, цього року картопля вдалася, – усміхнулася свекруха. – Зоя Петрівно, а ви нам із собою не дасте молодої картоплі? – наважилася спитати Дарина. – Ну це вже ні! Не дам! – несподівано сказала свекруха. – В сенсі ні? Чому? Ми ж цілий день вам допомагали! – здивувалася невістка. Але Дарина навіть уявити не могла, що відповість їй свекруха

Відносини зі свекрухою у Дарини склалися нормальні. Наслухавшись страшилок від подруг, вона одразу після весілля чекала, що Зоя Петрівна почне приходити до них додому, перевіряти, як Дарина прибирає, як готує і взагалі, наскільки гарною дружиною вона є для її дорогого…

Оля приїхала додому. Її сини були в школі, а чоловік Максим на роботі. Жінка швидко прийняла душ, перевдягнулася і поїхала на роботу. – Слухай, як я дивуюся цьому нашому Максимові, – раптом почула Оля. Це тихо шепотілися в кабінеті двоє її колег. – Це ж треба крутити роман прямо під носом в Олі! Добре, коли б вона у нас не працювала, але ж вони тут обоє працюють. – А я вчора застала Максима і його коханку Ірину на стоянці, – сказала друга колега. – Вони сиділи в машині й обіймалися. Оля оторопіла від почутого

Олі давно здавалося, що життя стало схожим на якийсь шалений марафон. Останні десять років вона біжить кудись, але не встигає. З кожним днем ​​проблем ставало лише більше. У цьому психологічному стані Оля була постійно. Безнадія затягувала її дедалі більше. Чоловік…

Марина вирішила подзвонити до свекрухи, поговорити, чи зможе вона посидіти декілька днів з внуками. Жінка набрала номер Лідії Іванівни, і за секунду почула у слухавці голос свекрухи. – Доброго вечора, Лідія Іванівно, – сказала Марина. – Я до вас у справі! – Привіт, Марино. У якій ще справі? – поцікавилася свекруха. – Ви б могли взяти до себе Ганнусю та Діму на декілька днів? – запитала невістка. – Можу звісно. Навіть буду рада. Але є одна умова, – раптом сказала Лідія Іванівна. – Умова? Яка ще умова? – здивувалася невістка. Але Марина навіть уявити не могла, яку «умову» висуне свекруха

Марина із чоловіком наприкінці травня обговорювали плани на літо. Діти – дев’ятирічна Ганна та шестирічний Діма – вже мріяли про канікули, а батьки все думали, де і з ким залишити дітлахів, поки самі працюватимуть. -А що, коли до моєї матері?…

У Тані не стало чоловіка Олексія. Були сороковини. Людей прийшло багато. Були й зовсім незнайомі. Після поминок усі розійшлися, а Таня взялася за прибирання. Сусідка, яка допомагала готувати, теж пішла. Їй треба було забирати дітей з дитячого садка. Зненацька Таня побачила якусь жінку. Вона виходила з кімнати, яка колись належала їхній дочці, а тепер там був робочий кабінет Тані. – У вас чудова квартира! – заявила незнайомка. – А ви хто і чому все ще тут? – запитала Таня. – Гості вже всі розійшлися. – Я Лариса, і я спеціально лишилася! – сказала та. – Ви маєте дещо знати. Скоро все дістанеться мені! Таня застигла від несподіванки

Сороковий день пройшов відколи в Тетяни не стало чоловіка. Людей було багато, жінка навіть не очікувала стільки, хоч приготувалася. Колеги і друзі прийшли, деякі без попередження, і їх виявилося більше аніж думалося. Були й зовсім незнайомі. Після поминок усі розійшлися,…

Ігор повернувся додому з роботи. Зайшов на кухню. Віра кришила овочі на салат. Чоловік одразу помітив, що дружина дуже засмучена. – Кохана, щось сталося? – запитав він. – Мама приходила, – відповіла Віра. – І? Я ж бачу, що ти ледве стримуєш сльози! Вона тебе чимось образила? – поцікавився Ігор. Раптом Віра заплакала навзрид. – Вона таке сказала…Таке сказала, – крізь сльози говорила Віра. – Що сказала? – не розумів чоловік. – Від кого, від кого, а від неї я не чекала такого, – Віра зробила глибокий подих, трохи заспокоїлася і все розповіла чоловіку. Ігор вислухав дружину і…ахнув від почутого

Повернувшись із роботи, Ігор одразу помітив, що дружина чимось засмучена. Віра кришила овочі на салат, але її думки були десь далеко. – Розповідай, що сталося, – сказав він. – Мама приходила, – відповіла Віра. – Вона все ніяк не може…

– Мілано, – сказав дружині Юрій. – Завтра прийдуть мої друзяки. Приготуй нам м’ясця, салатиків. Нас п’ятеро людей. До п’ятої години. – Я працюю до шостої, – сказала жінка. – Починай прямо зараз готувати, так вже й буде завтра сам усе розігрію, – порадив Юрій. – Купи продукти і готуй сам, – заявила Мілана. – Я не збираюся обслуговувати твоїх гостей і витрачатися на них… Мілана нічого не стала робити. Увечері вона з повним пакетом продуктів піднімалася на п’ятий поверх – ліфт зламався. Мілана зайшла в квартиру. Виявилося, що двері були не замкнені. Вона остовпіла від побаченого

Мілана втратила батьків, коли навчалася на другому курсі інституту. Єдина дитина в сім’ї. Кидати навчання було безглуздо, професія була потрібна. Звичайно, після батьків залишилися заощадження, але Мілана вирішила працювати. Гроші ніколи зайвими не бувають. Деякі одногрупники заздрили, така молода дівчина…

Марина з Віктором вечеряли на кухні. – Марино, ти не проти, якщо завтра до нас у гості, мама прийде, – запитав чоловік. – Звісно, нехай приходить, – відповіла Марина. – Чудово, тоді я зараз їй подзвоню, – усміхнувся Віктор. Чоловік взяв телефон і набрав номер Валентини Сергіївни. – Мамо, привіт! Ми з Мариною запрошуємо тебе до себе в гості! – весело промовив Віктор, як тільки мама підняла слухавку. – Вибач, але я до вас не прийду! Взагалі ніколи! – несподівано заявила Валентина Сергіївна. – Мамо, що ти таке кажеш? Чому? – здивовано запитав Віктор у матері, не розуміючи, що відбувається

Марина з Віктором тільки-но закінчили ремонт у своїй першій квартирі. Іпотека, звісно, ​​ще була не закрита, зате тепер вони мали власний кут — світлий, з новими шпалерами, ламінатом і навіть посудомийною машиною. Віктор ходив по кімнатах з виглядом переможця, а…

Поліна з Андрієм приїхали в гості до свекрів. Крім них, батьки запросили старшу сестру Андрія Аліну та її чоловіка Микиту. Свекруха накрила стіл, трохи посиділи, перекусили. – А тепер поговоримо про справи! – раптом оголосив свекор. – Ось Андрію, все як ти і просив! Чоловік підвівся з-за столу, взяв з тумбочки якусь папку і вручив її сину. Андрій взяв у батька цю папку і почав уважно її вивчати. Поліна краєм ока побачила, що там якісь документи. Поліна придивилася до них уважніше і застигла від побаченого

– Поліно, ти що таке надумала? Та тебе розвели, як наївну дівчинку! – обурено сварив дружину Андрій. – А чим ти незадоволений? – запитала Поліна. – Ти уявляєш, скільки коштує будинок і головне – земля, яку тітка залишила вам із…

Повернутись вверх