Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 2

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Василина вирушила в торговий центр, купити собі нові осінні черевички. Жінка ходили від одного магазину до іншого. Раптом, вона помітила знайому постать. Її свекруха мило розмовляла з колишньою дружиною Максима. – А це вже цікаво! – сказала сама до себе жінка. Вона вирушила прослідкувати за ними. Для чого вона це робить, вона й сама не знала. У результаті Валентина Андріївна та Яна зайшли до кафе. Василина вирушила слідом, обравши столик за рогом, щоб її не було видно. Однак вона чудово їх чула. Василина прислухалася до їхньої розмови і ахнула від почутого

  • 1 тиждень тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василина вирушила в торговий центр, купити собі нові осінні черевички. Жінка ходили від одного магазину до іншого. Раптом, вона помітила знайому постать. Її свекруха мило розмовляла з колишньою дружиною Максима. – А це вже цікаво! – сказала сама до себе жінка. Вона вирушила прослідкувати за ними. Для чого вона це робить, вона й сама не знала. У результаті Валентина Андріївна та Яна зайшли до кафе. Василина вирушила слідом, обравши столик за рогом, щоб її не було видно. Однак вона чудово їх чула. Василина прислухалася до їхньої розмови і ахнула від почутого

– А тебе не бентежить, що Максим був одружений? – Запитала Олена, подруга Василини. Василина лише знизала плечима. – Ні, не бентежить. Він же мені одразу про це сказав. Та й що такого? Мало кому одразу вдається зустріти кохання всього…

У Ліди був вихідний, а Андрій вже пішов на роботу. Раптом вона побачила на комоді його папку з документами. – Ось неуважний, сам же говорив, що не забути б ці документи, – подумала жінка. Швидко зібравшись, Ліда поїхала до чоловіка на роботу. Бігом піднявшись сходами на другий поверх, де знаходився кабінет Андрія, і схаменулась: – Ой, зараз же перерва у них, Андрій, мабуть, у кафе на обід пішов… Але тут же почула голоси, що долинали з його кабінету, і один з них належав її чоловікові. Ліда прислухалася до розмови і остовпіла від почутого

  • 1 тиждень тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Ліди був вихідний, а Андрій вже пішов на роботу. Раптом вона побачила на комоді його папку з документами. – Ось неуважний, сам же говорив, що не забути б ці документи, – подумала жінка. Швидко зібравшись, Ліда поїхала до чоловіка на роботу. Бігом піднявшись сходами на другий поверх, де знаходився кабінет Андрія, і схаменулась: – Ой, зараз же перерва у них, Андрій, мабуть, у кафе на обід пішов… Але тут же почула голоси, що долинали з його кабінету, і один з них належав її чоловікові. Ліда прислухалася до розмови і остовпіла від почутого

– Лідо, ну що це таке? Я ж тобі вже тисячу разів казав, що більше не люблю м’ятного чаю, навіщо ти його мені заварила? – обурювався Андрій. – Хіба? – розгубилася Ліда, його дружина. – Щось не пригадую такого… –…

Сергій приїхав з міста в село. Привіз в рідний дім дружину Юлю й доньку Ганнусю. Сергій купив уживаний трактор. Він став орати і своє поле, і сусідам завжди допомагав. А ще їздив на підробітки. Микола тішився з успіхів свого давнього друга. – А ти б не дивився, а взяв би й допоміг Сергію, – сказала якось Миколі мати… Сергій будував у себе в садку нову альтанку. Він вже закінчував майструвати лавку, як раптом почув, що загавкав його собачка. Чоловік обернувся й побачив, що хтось заходить у хвіртку. Сергій придивився хто то й руками сплеснув від здивування

  • 1 тиждень тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій приїхав з міста в село. Привіз в рідний дім дружину Юлю й доньку Ганнусю. Сергій купив уживаний трактор. Він став орати і своє поле, і сусідам завжди допомагав. А ще їздив на підробітки. Микола тішився з успіхів свого давнього друга. – А ти б не дивився, а взяв би й допоміг Сергію, – сказала якось Миколі мати… Сергій будував у себе в садку нову альтанку. Він вже закінчував майструвати лавку, як раптом почув, що загавкав його собачка. Чоловік обернувся й побачив, що хтось заходить у хвіртку. Сергій придивився хто то й руками сплеснув від здивування

Микола вчився з Сергієм в одному класі в сільській школі. Вони дружили. Але після навчання Сергій вступив на навчання у місто, а Микола залишився працювати в селі. Ріс він без батька, а в сім’ї був ще брат. Не було за…

Ірина мила посуд, коли у двері подзвонили. Жінка вийшла в коридор, глянула у вічко і побачила свекруху. – Зараз знову буде діставати мене, – подумала Ірина, і вікрила двері. – Привіт, Іринко, ну як ти, справляєшся? – раптом сказала Наталя Петрівна. – Так, наче все добре, – усміхнулася невістка. – Обід вже приготувала? – запитала свекруха. – Ще не встигла, – пояснила Ірина. – Не хвилюйся, я сама все приготую! А ти відпочивай, – несподівано заявила Наталя Петрівна. – Наталя Петрівна, з вами все добре? Чому ви різко змінили своє ставлення до мене? – Ірина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина мила посуд, коли у двері подзвонили. Жінка вийшла в коридор, глянула у вічко і побачила свекруху. – Зараз знову буде діставати мене, – подумала Ірина, і вікрила двері. – Привіт, Іринко, ну як ти, справляєшся? – раптом сказала Наталя Петрівна. – Так, наче все добре, – усміхнулася невістка. – Обід вже приготувала? – запитала свекруха. – Ще не встигла, – пояснила Ірина. – Не хвилюйся, я сама все приготую! А ти відпочивай, – несподівано заявила Наталя Петрівна. – Наталя Петрівна, з вами все добре? Чому ви різко змінили своє ставлення до мене? – Ірина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

– Ірино, ось чим ти годуєш мого сина? Чому Володя має їсти вчорашнє, та ще й розігріте у мікрохвильовій печі? Це погано для його здоров’я! – обурювалася Наталя Петрівна. – А що я маю, прибігти з роботи та зварити йому…

Наближався день народження свекрухи Каті. І вона вирішила подарувати матері чоловіка незабутній подарунок… – Я їй приготувала таке, що вона одразу про все забуде! – хвалилася подругам Катя. – І оторопіє, коли на нього дивитиметься. Але нікуди не подінеться, не викине. Буде і зберігати мій подарунок, і тримати на видному місці. Ось так! Тут Катя згадала сьогоднішній ранок. Як вона несла свій подарунок, запакований у гарний папір. Як вручала свекрусі. Та почала його розгортати, але Катя попередила: – Відкрити пізніше. А ввечері Катерина зайшла в гості до свекрухи, й застигла від почутого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наближався день народження свекрухи Каті. І вона вирішила подарувати матері чоловіка незабутній подарунок… – Я їй приготувала таке, що вона одразу про все забуде! – хвалилася подругам Катя. – І оторопіє, коли на нього дивитиметься. Але нікуди не подінеться, не викине. Буде і зберігати мій подарунок, і тримати на видному місці. Ось так! Тут Катя згадала сьогоднішній ранок. Як вона несла свій подарунок, запакований у гарний папір. Як вручала свекрусі. Та почала його розгортати, але Катя попередила: – Відкрити пізніше. А ввечері Катерина зайшла в гості до свекрухи, й застигла від почутого

Катя не любила свою свекруху. І це було взаємно. Бачились вони рідко, але зараз наближався день народження матері чоловіка. І Катя вирішила подарувати жінці незабутній подарунок. – Я їй приготувала таке, що вона все одразу забуде! І оторопіє, коли на…

Людмила із своєю сестрою, яка гостювала у них, повернулася додому. Тільки-но жінки зайшли в коридор, як почули, що з кухні долинають голоси. – Тихо! – Людмила приклала палець до губ і притримала сестру за руку. — Свекруха із сусідкою розмовляє, вони подруги. Жінки причаїлися в коридорі. – Ти що, хочеш тут стояти і підслуховувати? – пошепки запитала Світлана, округливши очі. – А чому ні? Зараз свекруха щось про мене розповідатиме. Валентина Георгіївна – її найкраща подруга, вона з нею ділиться всім, – усміхнулася Людмила. Сестри прислухалися до розмови Ніни Олександрівни і застигли від почутого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила із своєю сестрою, яка гостювала у них, повернулася додому. Тільки-но жінки зайшли в коридор, як почули, що з кухні долинають голоси. – Тихо! – Людмила приклала палець до губ і притримала сестру за руку. — Свекруха із сусідкою розмовляє, вони подруги. Жінки причаїлися в коридорі. – Ти що, хочеш тут стояти і підслуховувати? – пошепки запитала Світлана, округливши очі. – А чому ні? Зараз свекруха щось про мене розповідатиме. Валентина Георгіївна – її найкраща подруга, вона з нею ділиться всім, – усміхнулася Людмила. Сестри прислухалися до розмови Ніни Олександрівни і застигли від почутого

— І це ти називаєш прибиранням? Завжди підозрювала, що домашнє господарство це не твоє! – завила свекруха. – З чого раптом? — брови Людмили поповзли вгору. — Раніше вас все влаштовувало. — Все пізнається в порівнянні — повчально відповіла та….

Будильник дзвонив без упину. Галина, пробурмотіла щось невиразне, простягла руку і вимкнула його. Вставши з ліжка, Галина вийшла зі спальні. На кухні, наливши собі чашку кави, жінка замислилась. Годинник на мікрохвильовій печі показував без десяти шість. – Ще цілих три години можна ні про що не думати…, – сказала сама до себе жінка. Вона позіхнула і вже збиралася повертатися в теплу постіль, як раптом до неї долинув приглушений голос чоловіка. Жінка тихенько підійшла до дверей кабінету Сергія і зрозуміла, що він розмовляє по телефону. Галина прислухалася до розмови і ахнула від почутого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Будильник дзвонив без упину. Галина, пробурмотіла щось невиразне, простягла руку і вимкнула його. Вставши з ліжка, Галина вийшла зі спальні. На кухні, наливши собі чашку кави, жінка замислилась. Годинник на мікрохвильовій печі показував без десяти шість. – Ще цілих три години можна ні про що не думати…, – сказала сама до себе жінка. Вона позіхнула і вже збиралася повертатися в теплу постіль, як раптом до неї долинув приглушений голос чоловіка. Жінка тихенько підійшла до дверей кабінету Сергія і зрозуміла, що він розмовляє по телефону. Галина прислухалася до розмови і ахнула від почутого

Будильник дзвонив без зупину. Галина, пробурмотівши щось невиразне, простягла руку і вимкнула його. Ну ось вихідний сьогодні незапланований, ну і, звичайно, будильник вона забула вимкнути … У кімнаті було ще темно – світало взимку пізно. На годиннику – початок шостої….

Лариса приїхала на дачу до свекрухи. Дарина Дмитрівна попросила допомогти прибрати будинок, який вона хотіла продати. – Ларисо, ти поки що перебери речі на горищі, а я знизу порядками займуся, – попросила свекруха у Лариси. – Добре, – погодилася невістка. Лариса почала перебирати речі на горищі. Жінка знайшла дитячі фотографії та малюнки Анатолія, і несподівано натрапила на цілу папку з документами. Більшість їх, звичайно, були марними. Але серед цієї стоси пожовклих листів виділялася товста, наче цегла папка. Лариса відкрила її, переглянула документи і застигла від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса приїхала на дачу до свекрухи. Дарина Дмитрівна попросила допомогти прибрати будинок, який вона хотіла продати. – Ларисо, ти поки що перебери речі на горищі, а я знизу порядками займуся, – попросила свекруха у Лариси. – Добре, – погодилася невістка. Лариса почала перебирати речі на горищі. Жінка знайшла дитячі фотографії та малюнки Анатолія, і несподівано натрапила на цілу папку з документами. Більшість їх, звичайно, були марними. Але серед цієї стоси пожовклих листів виділялася товста, наче цегла папка. Лариса відкрила її, переглянула документи і застигла від побаченого

Заміж за веселуна Толіка Ларисою вийшла в інституті. Вони познайомилися на практиці, де молоді агрономи з одного університету зненацька перетнулися з геофізиками з іншого. Толік був товариським хлопцем. Чудово грав на гітарі, гарно співав і найкраще варив гречку з тушонкою…

Олена поверталася додому з важкими сумками в руках. – Наталко? Привіт! – зустріла вона свою сусідку. – О… Олена, привіт…, – усміхнулася у відповідь Наталка. Олені здалося, що сусідка зніяковіла, побачивши її, і хотіла піти. – Як життя? – запитала Олена. – Та нічого…, – відмахнулася сусідка. – А я дивлюся у тебе нова стрижка, макіяж… – Олена відзначила зміни в зовнішності сусідки. – Та в мене День народження було, от і вирішила порадувати себе, – сказала Наталка і пішла. Раптом Олена вловила аромат парфумів сусідки. – Де я вже чула цей аромат? – подумала Олена, напружила памʼять і… застигла від несподіваної здогадки

  • 2 тижні тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олена поверталася додому з важкими сумками в руках. – Наталко? Привіт! – зустріла вона свою сусідку. – О… Олена, привіт…, – усміхнулася у відповідь Наталка. Олені здалося, що сусідка зніяковіла, побачивши її, і хотіла піти. – Як життя? – запитала Олена. – Та нічого…, – відмахнулася сусідка. – А я дивлюся у тебе нова стрижка, макіяж… – Олена відзначила зміни в зовнішності сусідки. – Та в мене День народження було, от і вирішила порадувати себе, – сказала Наталка і пішла. Раптом Олена вловила аромат парфумів сусідки. – Де я вже чула цей аромат? – подумала Олена, напружила памʼять і… застигла від несподіваної здогадки

– Ну, розповідай, Олено… На що скаржишся? – Таїса сиділа на дивані та уважно розглядала старшу сестру, Олену. Старшою вона була лише за роками, а ось розумною та кмітливою в їхній родині завжди вважали молодшу Таїсу. Вона і школу закінчила…

Ольга проспала будильник і зараз бігала по квартирі, намагаючись зібратися на роботу і зібрати сина, до садка. – Коханий! Ти забереш Вітю? — гукнула Ольга зі спальні. – Заберу! — обізвався Сергій. І вона побігла з сином до садка. Хлопчика зустріла вихователька, а Оля поспішила на роботу. — Боже, як я запізнююся…, — пробурмотіла вона, дістала телефон, щоб попередити клієнтку про запізнення. Ольга придивилась і зрозуміла, що телефон не її. Вони з Сергієм переплутали телефони. Раптом телефон у її руках завібрував, і на екрані з’явилося повідомлення. Ольга швидко глянула на повідомлення і застигла від прочитаного

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга проспала будильник і зараз бігала по квартирі, намагаючись зібратися на роботу і зібрати сина, до садка. – Коханий! Ти забереш Вітю? — гукнула Ольга зі спальні. – Заберу! — обізвався Сергій. І вона побігла з сином до садка. Хлопчика зустріла вихователька, а Оля поспішила на роботу. — Боже, як я запізнююся…, — пробурмотіла вона, дістала телефон, щоб попередити клієнтку про запізнення. Ольга придивилась і зрозуміла, що телефон не її. Вони з Сергієм переплутали телефони. Раптом телефон у її руках завібрував, і на екрані з’явилося повідомлення. Ольга швидко глянула на повідомлення і застигла від прочитаного

Ранок у Ольги та Сергія почався із запізнення. Проспавши сигнал будильника, вони обоє бігали по квартирі, намагаючись одночасно зібратися на роботу і зібрати сина, Вітю, до садка. – Коханий! Ти забереш Вітю, добре? — гукнула Ольга зі спальні, натягуючи штани…

Повернутись вверх