Пліткарка

Жіночий журнал

Таня приїхала в гості до своєї тітки Марини. Тітка була молода і спілкувалися вони, як ровесниці. Вони проговорили допізна, і Марина запропонувала Тані залишитися на ніч. Чоловік тітки, Артем, був на роботі. Вони випили трохи ігристого. Марину розморило, вона постелила Тані в окремій кімнаті, а сама пішла вкладати доньку Іринку і з нею й заснула… Але Тані не спалося. Вона встала, пішла на кухню попити чаю, аж тут раптом з роботи повернувся Артем! Побачивши Таню чоловік зрадів, теж налив собі чаю, підігрів котлетки і запропонував гості. А потім зненацька сказав таке, що Тані аж смішно стало

  • 3 години тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня приїхала в гості до своєї тітки Марини. Тітка була молода і спілкувалися вони, як ровесниці. Вони проговорили допізна, і Марина запропонувала Тані залишитися на ніч. Чоловік тітки, Артем, був на роботі. Вони випили трохи ігристого. Марину розморило, вона постелила Тані в окремій кімнаті, а сама пішла вкладати доньку Іринку і з нею й заснула… Але Тані не спалося. Вона встала, пішла на кухню попити чаю, аж тут раптом з роботи повернувся Артем! Побачивши Таню чоловік зрадів, теж налив собі чаю, підігрів котлетки і запропонував гості. А потім зненацька сказав таке, що Тані аж смішно стало

Таня хотіла попроситися пожити у Марини, але потім передумала. Якось незручно, хоч вона й запрошувала її багато разів. Дешевше звісно обійшлося б, але соромно плутатися під ногами. Та й були причини відмовитись, згадалося дещо… Тітка Марина завжди Таню запрошувала: –…

Сніжана приїхала в гості до батька свого нареченого. Напередодні Михайло Федорович, подзвонив дівчині, і попросив приїхати без Андрія. – Доброго дня, – привітно усміхнулася вона, як тільки майбутній свекор відкрив двері. – Привіт, Сніжано! Заходь, – Михайло Федорович запросив дівчину на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – одразу запитала дівчина, сідаючи за стіл. – Сніжано, я маю до тебе одну пропозицію! Тільки пообіцяй, що не розповіси нічого Андрію, – якось підозріло сказав чоловік. – Обіцяю, – відповіла вона. І Михайло Федорович вручив Сніжані якусь папку. – Що це? – здивувалася дівчина, відкрила папку і заціпеніла від побаченого

  • 6 години тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сніжана приїхала в гості до батька свого нареченого. Напередодні Михайло Федорович, подзвонив дівчині, і попросив приїхати без Андрія. – Доброго дня, – привітно усміхнулася вона, як тільки майбутній свекор відкрив двері. – Привіт, Сніжано! Заходь, – Михайло Федорович запросив дівчину на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – одразу запитала дівчина, сідаючи за стіл. – Сніжано, я маю до тебе одну пропозицію! Тільки пообіцяй, що не розповіси нічого Андрію, – якось підозріло сказав чоловік. – Обіцяю, – відповіла вона. І Михайло Федорович вручив Сніжані якусь папку. – Що це? – здивувалася дівчина, відкрила папку і заціпеніла від побаченого

– Схоже, нам доведеться розлучитися, – ліниво заявив Андрій, відчиняючи двері машини перед дівчиною. – Не те, щоб я мав сильне бажання… Просто така ситуація. – У сенсі розлучитися? В сенсі ситуація? – шоковано спитала Сніжана, стискаючи в руках сумочку….

Ганна приїхала в село до батьків. – Щось ти, доню, стала частіше їздити додому, – зауважила мати. – Сумуєш, чи що? Як там робота? Як навчання? – Навчання добре, – сказала Ганна. – Робота як робота. Стараюся, хоч і набридає. Але треба, значить – треба! – А кому треба? – не зрозумів батько. – Молода дівка, називається. Працює, наче змушують. Ганна, як сиділа за столом, так і заплакала. Хотіла піти, та мати пригорнула її до себе. – Що ж ти моя дівчинко? – казала вона. – Хто ж тебе туди відправляв? Тільки ти сама вирішувала. Тут Ганна визирнула у вікно і аж стрепенулася від побаченого

  • 1 день тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна приїхала в село до батьків. – Щось ти, доню, стала частіше їздити додому, – зауважила мати. – Сумуєш, чи що? Як там робота? Як навчання? – Навчання добре, – сказала Ганна. – Робота як робота. Стараюся, хоч і набридає. Але треба, значить – треба! – А кому треба? – не зрозумів батько. – Молода дівка, називається. Працює, наче змушують. Ганна, як сиділа за столом, так і заплакала. Хотіла піти, та мати пригорнула її до себе. – Що ж ти моя дівчинко? – казала вона. – Хто ж тебе туди відправляв? Тільки ти сама вирішувала. Тут Ганна визирнула у вікно і аж стрепенулася від побаченого

Ганна познайомилася з Тетяною, коли вступала на навчання у місті. Обидві дівчата були сільськими і це їх зблизило. – А я вже тут на роботу влаштувалася, приїхала заздалегідь і кімнату дали в гуртожитку! – хвалилася Таня. – Давай до нас!…

Наталя приїхала у квартиру своєї матері, якої нещодавно не стало. В квартирі бабусі Ганни зараз жив син та невістка Наталки. Жінка хотіла забрати деякі речі матері. Двері були відчинені, Наталя тихенько зайшла. У спальні було чути голос Насті, невістка розмовляла з кимось по телефону. – Не буду їй заважати, – вирішила Наталя, і вже хотіла було зайти у кімнату матері, як раптом її увагу привернула одна фраза невістки. Наталя підійшла ближче до спальні невістки та сина, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови Насті… і аж рота відкрила від почутого

  • 1 день тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя приїхала у квартиру своєї матері, якої нещодавно не стало. В квартирі бабусі Ганни зараз жив син та невістка Наталки. Жінка хотіла забрати деякі речі матері. Двері були відчинені, Наталя тихенько зайшла. У спальні було чути голос Насті, невістка розмовляла з кимось по телефону. – Не буду їй заважати, – вирішила Наталя, і вже хотіла було зайти у кімнату матері, як раптом її увагу привернула одна фраза невістки. Наталя підійшла ближче до спальні невістки та сина, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови Насті… і аж рота відкрила від почутого

— Алло, Наталко, ти не можеш приїхати, мені щось недобре. Денис із Настею залишили мені Вітю і пішли в гості, не можу додзвонитися до них. — Знову лишили? Та що це таке! Зараз приїду, мамо. За півгодини Наталка була у…

Олена сиділа на кухні, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила свекруха. – Доброго дня, Лариса Андріївна! Як у вас справи в Італії? – запитала невістка. – Все добре. А у вас, що нового? – запитала свекруха. – Ой, у нас такі новини…Матвій батька свого розшукав, – сказала Олена. – Генадія? – здивувалася Лариса. – Так, – підтвердила невістка. – Я зараз його фото скину, побачите його! Олена надіслала свекрусі в чат фото. Свекруха скинула дзвінок, а потім набрала знову. – Що ж ви, діти, наробили? – несподівано вигукнула Лариса. – В сенсі? Ви про що? – здивовано запитала Олена у свекрухи, не розуміючи, що відбувається

  • 3 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена сиділа на кухні, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила свекруха. – Доброго дня, Лариса Андріївна! Як у вас справи в Італії? – запитала невістка. – Все добре. А у вас, що нового? – запитала свекруха. – Ой, у нас такі новини…Матвій батька свого розшукав, – сказала Олена. – Генадія? – здивувалася Лариса. – Так, – підтвердила невістка. – Я зараз його фото скину, побачите його! Олена надіслала свекрусі в чат фото. Свекруха скинула дзвінок, а потім набрала знову. – Що ж ви, діти, наробили? – несподівано вигукнула Лариса. – В сенсі? Ви про що? – здивовано запитала Олена у свекрухи, не розуміючи, що відбувається

– Вибирай, або він, або я! – вигукувала Олена своєму чоловікові Матвію. – Більше не можу, годі! Адже спеціально це все. – Як я можу лишити літню людину?! – обурився Матвій. – Якщо тобі так погано в сім’ї, значить, йди….

Наталя насмажила цілу миску оладків, дістала баночку варення й поставила чайник. – Максиме, Марійко, ходіть снідати! – гукнула вона чоловіка і доньку. За мить всі вже сиділи за столом і весело розмовляли. Максим зібрався й побіг на роботу. Наталя якраз домила посуд, коли до неї тихенько підійшла донька. Вона була якась задумлива. – Що таке Марійко, все добре?! – поцікавилася Наталя. – Мамо, я хочу тобі дещо розповісти! – раптом почала та. – Але спершу скажи мені одну річ… Ти знала правду про дідуся, чоловіка баби Галі? – Яку ще правду, ти про що?! – Наталя не розуміла, що вона таке каже

  • 3 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя насмажила цілу миску оладків, дістала баночку варення й поставила чайник. – Максиме, Марійко, ходіть снідати! – гукнула вона чоловіка і доньку. За мить всі вже сиділи за столом і весело розмовляли. Максим зібрався й побіг на роботу. Наталя якраз домила посуд, коли до неї тихенько підійшла донька. Вона була якась задумлива. – Що таке Марійко, все добре?! – поцікавилася Наталя. – Мамо, я хочу тобі дещо розповісти! – раптом почала та. – Але спершу скажи мені одну річ… Ти знала правду про дідуся, чоловіка баби Галі? – Яку ще правду, ти про що?! – Наталя не розуміла, що вона таке каже

– Мамо, а розкажи мені ще про Світлану. Вона б мене любила, так мамо? – наївно просила Марійка. Наталку вже не кидало то в жар, то на холод від цих питань. Вони з чоловіком одразу домовилися, що не робитимуть вигляду,…

Микола приїхав в село до свого діда Ігоря. – А що це ти тут збираєш? – запитав його старий. – Це, діду, металошукач, – посміхнувся Микола. – Чув я, що у вашому селі золото є закопане. Буду шукати. – Цю казку я ще від батька покійного чув… – загадково сказав дід Ігор. – І, здається, я знаю, де воно. Тільки є одна проблема. На тому місці тепер хата стоїть. – І ти зможеш домовитися, щоб мене пустили на ділянку?! – запитав онук. – Зможу, – кивнув дід. – Тільки навіщо? Зараз до цих господарів приїхав інший скарб. – Який ще скарб? – Микола не розумів, про що мова

  • 4 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола приїхав в село до свого діда Ігоря. – А що це ти тут збираєш? – запитав його старий. – Це, діду, металошукач, – посміхнувся Микола. – Чув я, що у вашому селі золото є закопане. Буду шукати. – Цю казку я ще від батька покійного чув… – загадково сказав дід Ігор. – І, здається, я знаю, де воно. Тільки є одна проблема. На тому місці тепер хата стоїть. – І ти зможеш домовитися, щоб мене пустили на ділянку?! – запитав онук. – Зможу, – кивнув дід. – Тільки навіщо? Зараз до цих господарів приїхав інший скарб. – Який ще скарб? – Микола не розумів, про що мова

Дід Ігор вважав, що його онук Микола вже став дорослим. Адже кілька днів тому цьому онукові виповнилося двадцять один рік. І щойно Микола приїхав вкотре до них із бабусею в гості, Ігор одразу ж поставив йому провокаційне питання: – Миколо,…

Алла під керівництвом свекрухи цілий день клеїла шпалери. Не витримавши напруження, і постійних причіпок Ганни Михайлівни, Алла випадково зіпсувала одну смугу шпалер. – Що за дружина дісталася моєму синові! – одразу вигукнула свекруха. – Вибачте, це сталося випадково, – вибачилася Алла. Але свекруха не замовкала. Щоб якось заспокоїти жінку, Алла вирішила відшкодувати вартість зіпсованих шпалер. – Зачекайте, я зараз, – сказала невістка і пішла у спальню. Вона хотіла взяти гроші зі своєї скарбнички і віддати їх свекрусі. Алла взяла шкатулку у якій зберігала свої заощадження, відкрила її і…ахнула від побаченого

  • 4 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла під керівництвом свекрухи цілий день клеїла шпалери. Не витримавши напруження, і постійних причіпок Ганни Михайлівни, Алла випадково зіпсувала одну смугу шпалер. – Що за дружина дісталася моєму синові! – одразу вигукнула свекруха. – Вибачте, це сталося випадково, – вибачилася Алла. Але свекруха не замовкала. Щоб якось заспокоїти жінку, Алла вирішила відшкодувати вартість зіпсованих шпалер. – Зачекайте, я зараз, – сказала невістка і пішла у спальню. Вона хотіла взяти гроші зі своєї скарбнички і віддати їх свекрусі. Алла взяла шкатулку у якій зберігала свої заощадження, відкрила її і…ахнула від побаченого

— Ну, хто так клеїть шпалери? Ти що, зовсім не бачиш чи прикидаєшся не розумною, щоб мене сильніше дістати? — свекруха, Ганна Михайлівна стояла посеред кімнати і командним голосом роздавала вказівки, доки Алла намагалася підігнати важке полотно шпалер під малюнок….

Андрій вирішив освідчитися Тетяні. Він запросив її в ресторан. Дорогою він дуже хвилювався. Андрій багато разів прокручував у голові сценарій, як він зробить дівчині пропозицію. Спочатку чоловік хотів замовити цілий ресторан і музикантів. Але Тетяна якось зізналася, що не любить пишних урочистостей… Вони сіли за столик. Тетяна виглядала дуже сумною. Тетяна говорила тихо, повільно, ніби дуже переживала. – Я покликав тебе сюди, щоб дещо сказати, – нарешті почав Андрій і поліз у кишеню по каблучку. – Я теж маю тобі в дечому зізнатися, – відповіла йому Тетяна. Андрій глянув на неї і побілів від несподіваної здогадки

  • 5 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій вирішив освідчитися Тетяні. Він запросив її в ресторан. Дорогою він дуже хвилювався. Андрій багато разів прокручував у голові сценарій, як він зробить дівчині пропозицію. Спочатку чоловік хотів замовити цілий ресторан і музикантів. Але Тетяна якось зізналася, що не любить пишних урочистостей… Вони сіли за столик. Тетяна виглядала дуже сумною. Тетяна говорила тихо, повільно, ніби дуже переживала. – Я покликав тебе сюди, щоб дещо сказати, – нарешті почав Андрій і поліз у кишеню по каблучку. – Я теж маю тобі в дечому зізнатися, – відповіла йому Тетяна. Андрій глянув на неї і побілів від несподіваної здогадки

– Як гадаєш, не рано я до неї? – покрутивши оксамитову коробочку в руках, спитав Андрій. – Чому ж рано? – його хатня робітниця Марія Павлівна, яка протирала пил з полиць, обернулася до молодика. – Якщо впевнені в людині, чого…

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин у двері подзвонили. Захар зустрів гостей і провів їх у зал. – Ну, що там Валю? Все готово? – чоловік повернувся на кухню. – Так, – підтвердила дружина. Валентина поставила супниці на тацю і віднесла гостям. Гості відкрили кришки в супницях і застигли від побаченого

  • 5 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин у двері подзвонили. Захар зустрів гостей і провів їх у зал. – Ну, що там Валю? Все готово? – чоловік повернувся на кухню. – Так, – підтвердила дружина. Валентина поставила супниці на тацю і віднесла гостям. Гості відкрили кришки в супницях і застигли від побаченого

– Валю, ти ввечері приготуй на стіл щось. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, — зателефонував дружині із роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою та попрощалася з відвідувачами. — І коли…

Повернутись вверх