Пліткарка

Жіночий журнал

У понеділок Інна зайшла в офіс і раптом почула, як хтось сміється в кімнаті. Ще кілька тижнів тому вона б скривилася і пробурмотіла б щось про «дитячий садок». А сьогодні вона пройшла повз, кивнула Марині, і навіть – о, диво! – зупинилася. – Як син? Одужав? – запитала вона. Марина аж розгубилася. А потім кивнула головою. – Дякую, вже краще, – сказала вона. Інна посміхнулася. – Добре, – сказала вона. – Якщо треба буде допомогти – звертайся. Я вільна сьогодні після обіду! Марина дивилася на неї так, наче бачила вперше в житті

  • 1 день тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У понеділок Інна зайшла в офіс і раптом почула, як хтось сміється в кімнаті. Ще кілька тижнів тому вона б скривилася і пробурмотіла б щось про «дитячий садок». А сьогодні вона пройшла повз, кивнула Марині, і навіть – о, диво! – зупинилася. – Як син? Одужав? – запитала вона. Марина аж розгубилася. А потім кивнула головою. – Дякую, вже краще, – сказала вона. Інна посміхнулася. – Добре, – сказала вона. – Якщо треба буде допомогти – звертайся. Я вільна сьогодні після обіду! Марина дивилася на неї так, наче бачила вперше в житті

Інна Володимирівна прокинулася за три хвилини до дзвінка будильника, як завжди. Вона давно була привчена до режиму. Рівно о 6:27 її очі розкрилися, без усіх цих «ще п’ять хвилин», які вона вважала жалюгідними проявами слабкості. Перекинула ноги через край ліжка,…

Валентина збиралася вийти у магазин, коли задзвонив телефон. На екрані висвітлилося: “Ганна”. Валентина зітхнула. Розмови з невісткою завжди залишали після себе осад. – Валентино Сергіївно, привіт, – пролунав у слухавці голос Ганни. – Ми з Ігорем хотіли б з вами порадитися, можна? – Звичайно, – відповіла Валентина. – Кран, знову тече? – Ні, з краном все гаразд, про інше, – Ганна помітно нервувала. – Можна ми до вас увечері зайдемо? – Заходьте, – зітхнула жінка. Поклавши слухавку, Валентина замислилась. Щось у голосі невістки здалося їй тривожним. Але Валентина навіть уявити не могла, про що хоче розмовляти її невістка

  • 2 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина збиралася вийти у магазин, коли задзвонив телефон. На екрані висвітлилося: “Ганна”. Валентина зітхнула. Розмови з невісткою завжди залишали після себе осад. – Валентино Сергіївно, привіт, – пролунав у слухавці голос Ганни. – Ми з Ігорем хотіли б з вами порадитися, можна? – Звичайно, – відповіла Валентина. – Кран, знову тече? – Ні, з краном все гаразд, про інше, – Ганна помітно нервувала. – Можна ми до вас увечері зайдемо? – Заходьте, – зітхнула жінка. Поклавши слухавку, Валентина замислилась. Щось у голосі невістки здалося їй тривожним. Але Валентина навіть уявити не могла, про що хоче розмовляти її невістка

Валентина з ранку клопотала по дому: то квіти поллє, то рушники розвісить, то чайник поставить. Настрій був бадьорим, незважаючи на те, що чоловік зранку бурчав про ціни на стоматологію. Вона вже збиралася вийти у магазин, коли задзвонив телефон. На екрані…

Настя розійшлася зі своїм коханим Микитою. Минуло два роки. Настя вийшла з роботи і раптом побачила… Микиту з букетом в руках! – Привіт, – сказав він. – Давно не бачились. А я ось повз проходив… – На побачення поспішаєш? – запитала Настя. – Не буду затримувати. – Ні, це тобі! – простягнув він букет. – Поговоримо? Я сумував… – Я поспішаю, попереду вихідні, я їду у справах… – Діловита ти стала, – сказав Микита. – Чув тут про тебе одну цікаву річ… – І яку ж це? – Настя аж стала від цікавості

  • 2 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя розійшлася зі своїм коханим Микитою. Минуло два роки. Настя вийшла з роботи і раптом побачила… Микиту з букетом в руках! – Привіт, – сказав він. – Давно не бачились. А я ось повз проходив… – На побачення поспішаєш? – запитала Настя. – Не буду затримувати. – Ні, це тобі! – простягнув він букет. – Поговоримо? Я сумував… – Я поспішаю, попереду вихідні, я їду у справах… – Діловита ти стала, – сказав Микита. – Чув тут про тебе одну цікаву річ… – І яку ж це? – Настя аж стала від цікавості

Настя й Микита зустрічалися пів року, а потім вирішили жити разом. Вони орендували спочатку кімнату, а потім невелику квартиру. За мрію про свою квартиру Настя сказала, але от про свою скарбничку – промовчала, бо ж він їй ще не чоловік….

Катя повернулася з відпочину, трохи відпочивши вдома з дороги, жінка зібралася і вирішила відвідати свою доньку Настю та маленьку внучку. Катя швидко зібралася, прихопила гостинці, і вийшла з квартири. Біля під’їзду вона зустріла свою сусідку Тетяну. Жінки перекинулися парою слів, і Катя вирушила до своєї машини. Вона сіла в авто, завела мотор і вже хотіла було рушити з місця, як раптом її погляд знову впав на Тетяну, яка сиділа на лавці неподалік. Катерина придивилася до сусідки і…застигла від несподіваної здогадки

  • 3 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя повернулася з відпочину, трохи відпочивши вдома з дороги, жінка зібралася і вирішила відвідати свою доньку Настю та маленьку внучку. Катя швидко зібралася, прихопила гостинці, і вийшла з квартири. Біля під’їзду вона зустріла свою сусідку Тетяну. Жінки перекинулися парою слів, і Катя вирушила до своєї машини. Вона сіла в авто, завела мотор і вже хотіла було рушити з місця, як раптом її погляд знову впав на Тетяну, яка сиділа на лавці неподалік. Катерина придивилася до сусідки і…застигла від несподіваної здогадки

Катя була ще молода. Що таке сорок три? Вважай, дівчина. Донька виросла, дбати про неї не треба. Чоловік пішов давно, та й Бог з ним. Виявилось, що Каті без нього набагато простіше. Зараз її доглядав чоловік на п’ять років старший….

Павло повернувся додому з роботи. – Я вдома! – гукнув він з коридору, і здивувався, зазвичай Людмила, виходила його зустрічати. Чоловік роззувся, зайшов на кухню і застиг. Людмила сиділа за кухонним столом і тихо схлипувала. – Кохана, що сталося? – одразу запитав він. – Твоя мама…приходила, – сказала Людмила. – І? Що вона зробила? – не зрозумів чоловік. – Не зробила….А сказала… Тетяна Артемівна таке сказала…, – не змогла договорити жінка, сльози знову ринули з її очей. Трохи заспокоївшись, Людмила зробила глибокий подих, зібралася з духом і передала слова свекрухи чоловіку. Павло вислухав дружину і ахнув він почутого

  • 4 дні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло повернувся додому з роботи. – Я вдома! – гукнув він з коридору, і здивувався, зазвичай Людмила, виходила його зустрічати. Чоловік роззувся, зайшов на кухню і застиг. Людмила сиділа за кухонним столом і тихо схлипувала. – Кохана, що сталося? – одразу запитав він. – Твоя мама…приходила, – сказала Людмила. – І? Що вона зробила? – не зрозумів чоловік. – Не зробила….А сказала… Тетяна Артемівна таке сказала…, – не змогла договорити жінка, сльози знову ринули з її очей. Трохи заспокоївшись, Людмила зробила глибокий подих, зібралася з духом і передала слова свекрухи чоловіку. Павло вислухав дружину і ахнув він почутого

— Ми спробуємо знову? — Павло нахилився над паперами з результатами тесту, але Людмила вже все прочитала з його обличчя. — Чи… може, поговоримо про це серйозно? — Скільки можна намагатися, Павло? У нас все гаразд. Ми кохаємо одне одного….

Алла Дмитрівна повернулася додому з роботи. Жінка відкрила двері квартири своїм ключем, зайшла в коридор, і відразу побачила на порозі чоловічу пару взуття. Вона одразу впізнала кросівки – це було взуття Діми, її сина. – Дивно, Діма не попереджав про візит. Певне, вирішив зробити сюрприз, – подумала жінка, і хотіла було зайти на кухню. Раптом, вона почула якісь звуки, які долинали з кухні. Дмитро був не сам. – У нас, що гості? – здивувалася жінка. Алла Дмитрівна затамувала подих, підійшла до кухонних дверей, прислухалася до розмови сина і… остовпіла від почутого

  • 5 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла Дмитрівна повернулася додому з роботи. Жінка відкрила двері квартири своїм ключем, зайшла в коридор, і відразу побачила на порозі чоловічу пару взуття. Вона одразу впізнала кросівки – це було взуття Діми, її сина. – Дивно, Діма не попереджав про візит. Певне, вирішив зробити сюрприз, – подумала жінка, і хотіла було зайти на кухню. Раптом, вона почула якісь звуки, які долинали з кухні. Дмитро був не сам. – У нас, що гості? – здивувалася жінка. Алла Дмитрівна затамувала подих, підійшла до кухонних дверей, прислухалася до розмови сина і… остовпіла від почутого

– От познайомилася б ти із моїм сином, і жила б як принцеса! – сказала Алла Дмитрівна, не підводячи очей від свого блокнота. Навпроти сиділа двадцятирічна Юля і сумно через окуляри дивилася у вікно. – Ввечері приходь до мене, курсову…

Мирося пішла на побачення з Олегом. Все йшло непогано, пара пішла потанцювати. Дівчина відчула, як вона тане в обіймах Олега, як їй гарно і легко… – Ти зробиш мені одну послугу? – несподівано прошепотів він їй на вухо. – Хочу тебе дещо попросити? – Попроси, – сказала Мирося. – Якщо зможу, то зроблю… – Мої родичі у відпустку поїхали, – пояснив Олег дівчині. – Приходь у гості. У Мирослави тьохнуло серце. – Тільки не одна, а з Алінкою, – раптом додав хлопець. – Посидимо, побалакаємо. А потім… Ти скажеш, що поспішаєш кудись і підеш… Мирося розгубилася. – Навіщо? – здивувалася вона. Олег пояснив і вона аж вискочила з кафе

  • 5 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Мирося пішла на побачення з Олегом. Все йшло непогано, пара пішла потанцювати. Дівчина відчула, як вона тане в обіймах Олега, як їй гарно і легко… – Ти зробиш мені одну послугу? – несподівано прошепотів він їй на вухо. – Хочу тебе дещо попросити? – Попроси, – сказала Мирося. – Якщо зможу, то зроблю… – Мої родичі у відпустку поїхали, – пояснив Олег дівчині. – Приходь у гості. У Мирослави тьохнуло серце. – Тільки не одна, а з Алінкою, – раптом додав хлопець. – Посидимо, побалакаємо. А потім… Ти скажеш, що поспішаєш кудись і підеш… Мирося розгубилася. – Навіщо? – здивувалася вона. Олег пояснив і вона аж вискочила з кафе

Що може бути щасливішим і радіснішим, аніж весілля кращої подруги. До неї сама наречена Аліна та її подружка Мирося готувалися давно. І сукню разом вибирали, і зачіску і навіть парфуми, які мають бути стійкими, але не нав’язливими, а ніжними, привабливими….

Валентина Іванівна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Додому повернулася її внучка. – Аліно, ти де була так довго?! – невдоволено вигукнула бабуся. Аліна не відповіла. Тоді Валентина Іванівна вийшла в коридор, і побачила що Аліна якось дивно поводиться, наче приховує щось. – Аліно, щось сталося? – захвилювалася Валентина Іванівна. – Бабусю, я дещо зробила, – нерішуче сказала дівчина. – Що вже, цього разу?! – невдоволено додала бабуся. – Ось, це тобі бабусю, – тихим голосом промовила Аліна, і вручила бабусі якийсь пакет. – Що це? – здивувалася жінка, відкрила пакет, заглянула всередину і…ахнула від побаченого

  • 6 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Іванівна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Додому повернулася її внучка. – Аліно, ти де була так довго?! – невдоволено вигукнула бабуся. Аліна не відповіла. Тоді Валентина Іванівна вийшла в коридор, і побачила що Аліна якось дивно поводиться, наче приховує щось. – Аліно, щось сталося? – захвилювалася Валентина Іванівна. – Бабусю, я дещо зробила, – нерішуче сказала дівчина. – Що вже, цього разу?! – невдоволено додала бабуся. – Ось, це тобі бабусю, – тихим голосом промовила Аліна, і вручила бабусі якийсь пакет. – Що це? – здивувалася жінка, відкрила пакет, заглянула всередину і…ахнула від побаченого

– Бабуся, а ти свій день народження справлятимеш? – запитала Алінка. – Яке там, – махнула рукою її бабуся. – Грошей немає! Пенсія вся вже пішла… – Та навіщо тобі гроші? – дивувалася Аліна. – Поклич гостей, а вони подарунки…

Василь тихенько вийшов з дому і пішов до будинку Наталки. Наталка була його колишньою коханою. Вже минуло 16 років, як вони розійшлися і Василь одружився з Людою. А зараз Наталя раптом приїхала в село. І приїхала не сама… Василь тихо підійшов до будинку Наталі. Вона сиділа прямо на траві, а на її руках були двоє – хлопчик і дівчинка, схоже двійнята… – Наталко, йдіть обідати! – на ґанок вийшов великий мужик, схоже чоловік Наталі. – Ми вже йдемо, – відповіла жінка. На вулицю вийшов ще якийсь хлопець. – Ну ми чекаємо, ходіть швидше! – гукнув він. Василь придивився до хлопця і серце його стрепенулося

  • 6 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь тихенько вийшов з дому і пішов до будинку Наталки. Наталка була його колишньою коханою. Вже минуло 16 років, як вони розійшлися і Василь одружився з Людою. А зараз Наталя раптом приїхала в село. І приїхала не сама… Василь тихо підійшов до будинку Наталі. Вона сиділа прямо на траві, а на її руках були двоє – хлопчик і дівчинка, схоже двійнята… – Наталко, йдіть обідати! – на ґанок вийшов великий мужик, схоже чоловік Наталі. – Ми вже йдемо, – відповіла жінка. На вулицю вийшов ще якийсь хлопець. – Ну ми чекаємо, ходіть швидше! – гукнув він. Василь придивився до хлопця і серце його стрепенулося

– Людо! Вийдеш ти нарешті чи ні, давай швидше дещо тобі скажу! – репетувала зі свого ґанку сусідка. Двері повільно відчинилися і на порозі з’явилася Люда, вся розпарена, з підібраним подолом старенького платтячка. Чоловік її порався на городі, гілки старої…

Михайло повернувся додому з роботи. В коридорі його зустріла дружина. – Михайле, у нас проблема, – сказала одразу Віра.  Що трапилося? – спитав Михайло, роззуваючись. – Пральна машинка знову барахлить? – Якби ж! Галина Петрівна дзвонила, – додала жінка. – Хто? – не відразу зрозумів чоловік. – Мама Оленки. Наша сваха, – пояснила Віра. – А, ця енергійна дама в синій сукні? І що вона хотіла? – Михайло підняв погляд на дружину. – А це найцікавіше! – якось підозріло посміхнулася Віра, важко зітхнула і виклала прохання свахи чоловіку. Михайло вислухав дружину і остовпів від почутого

  • 7 днів тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Михайло повернувся додому з роботи. В коридорі його зустріла дружина. – Михайле, у нас проблема, – сказала одразу Віра.  Що трапилося? – спитав Михайло, роззуваючись. – Пральна машинка знову барахлить? – Якби ж! Галина Петрівна дзвонила, – додала жінка. – Хто? – не відразу зрозумів чоловік. – Мама Оленки. Наша сваха, – пояснила Віра. – А, ця енергійна дама в синій сукні? І що вона хотіла? – Михайло підняв погляд на дружину. – А це найцікавіше! – якось підозріло посміхнулася Віра, важко зітхнула і виклала прохання свахи чоловіку. Михайло вислухав дружину і остовпів від почутого

Віра Миколаївна дивилася новий серіал, коли пролунав телефонний дзвінок. Вона натиснула на паузу і взяла слухавку. – Алло, Віро? Це Галина Петрівна, – пролунав у слухавці бадьорий голос. – Як поживаєте? Віра насторожилася. Це була сваха, мати їхньої невістки. Після…

Повернутись вверх