Сашко прийшов до матері в гості. – Сину, привіт! А ти чому не попередив, що зайдеш? – запитала Інна, які тільки побачила сина. – Та я неподалік був, вирішив зайти відвідати, – пояснив Сашко. – Проходь, я тебе хоч чаєм пригощу, – запросила мати. Сашко пройшов на кухню, сів за стіл. Раптом, Інна помітила, що сина щось хвилює. – Сашко, у тебе щось сталося? – запереживала вона. – Мамо, мені тут батько смс-повідомлення надіслав, – несподівано сказав син. – Ось, сама подивись. Сашко дістав свій телефон і показав матері смс. Інна прочитала повідомлення від колишнього чоловіка і застигла від прочитаного 

– Чоловік мене з синами на іншу проміняв, – тихо сказала Інна на початку робочого дня. – Ви стільки років разом! Ну і справи! Ось вже не подумав би ніхто! – колеги заговорили всі разом. – І я не подумала…

Ганна приїхала на весілля до свого брата Ігоря. За пару днів до свята молоді вирішили зібрати найближчих родичів на вечерю. Зірками були, звичайно, Ігор із нареченою Оленою, але й Ганні дісталася увага. Її мати похвалилася: – Ганна ж у нас тепер велика начальниця! Хто б міг подумати… Після вечері Ігор з Оленою показали слайд-шоу із сімейними фотографіями. Гості зворушливо посміхалися над знімками малюків, зітхали над тим, якими молодими були тоді їхні батьки. – А ось найкумедніше фото із нашого альбому! – оголосив Ігор й увімкнув наступний слайд. Ганна оторопіла від побаченого

Ганна побіліла, коли побачила те саме фото, яке колись принесло їй купу переживань. Родичі посміхалися, дивлячись на світлину. – Це найвеселіша річ на світі, – засміявся брат. Ганна перевела на нього погляд. – А я думала, тепер все буде інакше……

– Мама завтра до нас приїжджає, – сказала Галя чоловікові. Запала напружена тиша. Але Олег просто кивнув головою… Наступного дня, за обідом чоловік насторожено стежив за тещею. Все було начебто добре. Але Зоя Миколаївна раптом оголосила: – Ми з Галею йдемо на виставу! Відпочинете трохи від нас. – Ну, що ви, Зоє Миколаївно, я від вас не втомлююся, – сказав ввічливо Олег. – Галю, у нас же є вечеря? – спитав він дружину. – Ой ні, Олеже, я ще не готувала, я зараз швиденько… – Галю, ти що забула? – раптом сказала Зоя Миколаївна. Олег здивовано обернувся до тещі, не розуміючи, що відбувається

– Мама завтра до нас приїжджає, – буденно сказала Галя чоловікові, заносячи тацю зі сніданком у спальню. Запала напружена пауза. Оцінивши готовність дружини до словесної суперечки, Олег утримався від коментарів. Він кивнув головою і поринув у перегляд телевізійних програм, наминаючи…

Марія йшла з роботи і випадково зустрілася на вулиці зі своєю мамою. – Мамо, ти що тут робиш? – здивувалася донька. – Розумієш, дочко, я на огляд ходила, — відповіла на запитання дочки Галина. – У тебе що проблеми? – захвилювалася донька. – Та ні, все нормально. Просто тато мене дещо попросив, – раптом сказала мама. – У нього ще вистачає совісті в тебе щось просити, після того, як він покинув тебе? І що ж цікаво він попросив? – обурилася донька. Але Марія навіть уявити не могла, з яким проханням звернувся до метері батько

– Мамо, це що, правда? – Невдоволено запитала Марія у мами. – Правда, дочка, – винувато відповіла Галина Вікторівна. – Але чому? Що сталося? – Нічого особливого. Так у шлюбі буває. Просто твій батько покохав іншу жінку. – Ясна річ,…

Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай з цукерками. Раптом вона побачила, як на подвірʼя зайшла її сусідка Валентина. Вона махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь – мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – сказала та. – Привіт, Валю, проходь і сідай, зараз наллю тобі чаю, дивись які цукерки в мене! – похвалилася Таїсія. – Вчора Олег з онукою приїжджали, от привезли. Дорогі і смачні, давай пригощайся! – Ага, бачила я вчора машину Олега біля твоїх воріт, – відповіла сусідка. Жінки розговорилися. Валентина випила чашку чаю і раптом таємничим голосом зробила несподівану пропозицію

Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай із цукерками. Вона побачила, як на подвірʼя зайшла сусідка Валентина й махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь, мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – Привіт, Валю,…

Тетяна Андріївна приїхала на колишню роботу. Вона подивилася на себе в дзеркало – та невже це вона, так шикарно виглядає?! Колеги її теж спочатку не впізнали. Вирішили, що хтось від начальства прийшов, насторожилися, дивляться! А потім хтось здогадався і здивовано спитав: – Тетяно Андріївно, та це ви, чи що?! І стало зовсім тихо. Всі загомоніли, стали перезиратися: – А ми й не зрозуміли одразу, хто це до нас зайшов! Яка ж ви стали, треба ж, Тетяно Андріївно? Погляд Лілії Вікторівни, її колишньої начальниці, раптом змінився і зупинився на її руці. Вона аж застигла від побаченого

Тетяна Андріївна завжди переживала втратити роботу. Здоров’я в неї було не дуже. Увечері ноги завжди турбували від сидячої роботи. Залишалося тільки додому добратися, на диван лягти і ноги вгору. А вранці вона завжди важко вставала рано. Але треба було, адже…

Поліна подзвонила до своєї подруги Наталки. – Наталко, привіт! Як справи? — сумно промовила Поліна. – Мені потрібна твоя допомога. — Що, знову чоловік діставав? – здогадалася подруга. — Ти одразу все розумієш. Цілими днями працюю, мию, перу, і все не так! Андрій бурчить постійно, каже, що я цілими днями без діла сиджу, – майже плачучи додала Поліна. –  А знаєш, я дещо придумала! Я вигадала, як провчити Андрія! Слухай! – раптом сказала Наталка і розповіла подрузі свій задум. Поліна вислухала її і аж рота відкрила. – І додумалася ж ти до такого! – тільки й вигукнула на радощах Поліна

— Знову цілий день дивилася серіали! — чоловік відчинив двері своїм ключем і нечутно з’явився на порозі. Поліна 5 хвилин тому лягла на диван і включила улюблений серіал.  Жінка цілими днями виконувала домашню роботу: прибиралася, прала, прасувала, гуляла з сином….

Ольга Василівна вирішила подзвонити сусідці, але не встигла. Тільки-но вона взяла в руки телефон, як він задзвонив. Дзвонила Надія – сестра покійного чоловіка Ольги Василівни. – Щось сталося, чи що? – подумала жінка. Дзвонила Надія рідко. Ольга Василівна взяла слухавку. – Чим ти зайнята?! – не вітаючись запитала родичка. – Пʼятий раз тобі дзвоню! – Не встигла я до телефону дійти… – відповіла Ольга. – Ну ясно, – засміялася Надія. – Я ж чого дзвоню… Помідори ти мені цього разу надто солоні закрила. Треба тобі інший рецепт… – Не буде солі, – зупинила родичку Ольга Василівна. – Нічого не буде. – Як не буде?! – Надія не розуміла, що відбувається

Скільки разів Ольга Василівна влітку та восени думала про скорочення свого городу, але ранньою весною все починалося знову. Розсада, і аж ніяк не менше, аніж минулого року. У підвалі ще стоять кілька баночок, які не відвезли діти та численні родичі….

Ірина пішла працювати рано. Сімʼя жила небагато і треба було заробляти. Гроші Ірина відкладала собі на навчання… Якось Ірина помітила, що з її скриньки із заощадженнями зникло трохи грошей! Вона тримала її в таємному місці. Й Ірина вирішила зробити інакше. Вона оформила банківську картку і збиралася тримати гроші на ній… Якось дівчина прийшла додому раніше. Раптом вона побачила, як її брат щось шукає у її кімнаті, а батько стоїть біля дверей і спостерігає. Ірина застигла від несподіванки. – А що це ви тут робите? – здивовано запитала вона

Ірина народилася у звичайній родині. Через рік народилася сестра, а потім і братик. Дохід сім’ї можна сказати був нижче середнього. Мама працювала на пошті, підробляла прибиральницею. Батько був різноробом. Іноді він у сезон заробляв непогані гроші. Робота була важкою, але…

До Антоніни приїхали гості – дві доньки зі своїми чоловіками. Всі посідали за стіл. Дивиться Антоніна, а чоловік її Насті все ніяк не вгамується! Так і в’ється навколо дружини. То стілець їй поправить, то відсуне, і все турбується, чи зручно їй. – Ой, та заспокойся, Микольцю! – сказала Настя. – Сідай, місця всім вистачає… А сама з гордістю поглядає навкруги – он яка про неї турбота! Антоніна встала й пішла в літню кухню. Там у неї стояли вергуни – спеціально для дочок приготувала, вони обожнювали ці ласощі. А біля кухні жінка раптом так і стала від несподіваного видовища

– Твоє це, звісно, діло, але не подобається він мені, – казала Антоніна Петрівна доньці. – От зовсім! – А тобі, матусю, він і не має подобатися! – відповідала Настя. – За нього заміж я збираюся, а ти вже за тата…

Повернутись вверх