Пліткарка

Жіночий журнал

Андрій прийшов на вечір зустрічі випускників. Вечір був в самому розпалі, коли до нього підійшов його однокурсник Вадим. – Привіт як життя? Щасливо? – запитав він. – Привіт. Нормально, – відповів Андрій. – Нормально? А ось нам із батьком ти все життя зіпсував, – несподівано сказав Вадим. – Я? Зіпсував життя вам і батьком? – здивувався чоловік. – Ти думаєш, ми нічого не знали?! – єхидно додав Андрій. – Ми знали все! Про тебе і мою маму! – Що ти таке кажеш? – Андрій здивовано дивився на Вадима, не розуміючи, що відбувається 

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій прийшов на вечір зустрічі випускників. Вечір був в самому розпалі, коли до нього підійшов його однокурсник Вадим. – Привіт як життя? Щасливо? – запитав він. – Привіт. Нормально, – відповів Андрій. – Нормально? А ось нам із батьком ти все життя зіпсував, – несподівано сказав Вадим. – Я? Зіпсував життя вам і батьком? – здивувався чоловік. – Ти думаєш, ми нічого не знали?! – єхидно додав Андрій. – Ми знали все! Про тебе і мою маму! – Що ти таке кажеш? – Андрій здивовано дивився на Вадима, не розуміючи, що відбувається 

Добігав кінця четвертий курс університету. Андрій із Вадимом були однокурсниками, особливо не дружили, але й ворогами не були. Андрій – хлопець сільський, цілеспрямований. Йому хотілося здобути професію і виїхати з великого, метушливого міста. А Вадим – син багатих батьків, амбітний,…

Аліна з Ігорем одружувалися. Наречена була найщасливішою на світі. Вона світилася щастям від того, що стала дружиною свого коханого чоловіка. Весілля було у самому розпалі. Тамада провів конкурси, а потім оголосив, що настав час дарувати подарунки. Першими дали слово батькам молодят. Свекри прочитали довгу тираду з поздоровленнями, а потім вручили – конверт із грошима. Подружжя подякували їм і мовчки поклало конверт в коробку для подарунків. Наступними почали вітати батьки Аліни. Після слів привітання мати нареченої Юлія Вікторівна простягла їй велику коробку. Аліна заглянула в коробку і аж ахнула від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліна з Ігорем одружувалися. Наречена була найщасливішою на світі. Вона світилася щастям від того, що стала дружиною свого коханого чоловіка. Весілля було у самому розпалі. Тамада провів конкурси, а потім оголосив, що настав час дарувати подарунки. Першими дали слово батькам молодят. Свекри прочитали довгу тираду з поздоровленнями, а потім вручили – конверт із грошима. Подружжя подякували їм і мовчки поклало конверт в коробку для подарунків. Наступними почали вітати батьки Аліни. Після слів привітання мати нареченої Юлія Вікторівна простягла їй велику коробку. Аліна заглянула в коробку і аж ахнула від побаченого

Аліна не знаходила собі місця від хвилювання. Завтра вона мала вийти заміж за Ігора, з яким вона зустрічалася близько п’яти років. Батьки з обох боків були раді тому, що пара нарешті наважилася укласти шлюб. Однак Аліна хвилювалася не тільки через…

Сергій ледве дотягнув великий білий мішок до підʼїзду і важко видихнув. – Ох і важезне ж воно! – пробурмотів чоловік, поглядаючи на свій вантаж. Сергій витер лоба і набрав номер квартири на домофоні. – А це ти, Сергійку! – відповіла теща і Сергій потягнув мішок до ліфта… Чоловік заніс його прямо на кухню. – Сергію, а що це в тебе там таке?! – сплеснула руками Людмила Василівна. Сергій хитро примружився. – А зараз побачите! – сказав він. Чоловік відкрив мішок і почав викладати з нього все на стіл. – Господи, навіщо, Сергійку?! – ахнула теща. Людмила Василівна очі округлила від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій ледве дотягнув великий білий мішок до підʼїзду і важко видихнув. – Ох і важезне ж воно! – пробурмотів чоловік, поглядаючи на свій вантаж. Сергій витер лоба і набрав номер квартири на домофоні. – А це ти, Сергійку! – відповіла теща і Сергій потягнув мішок до ліфта… Чоловік заніс його прямо на кухню. – Сергію, а що це в тебе там таке?! – сплеснула руками Людмила Василівна. Сергій хитро примружився. – А зараз побачите! – сказав він. Чоловік відкрив мішок і почав викладати з нього все на стіл. – Господи, навіщо, Сергійку?! – ахнула теща. Людмила Василівна очі округлила від побаченого

До знайомства із Сергієм Людмила Василівна вважала себе чи не еталоном економності. І її дочка, Оля, теж так вважала. І навіть потерпала від цього. – Ольго, постав назад цей порошок на полицю! Постав, говорю! Он той, поруч візьми. Він у…

Наталка вийшла з підʼїзду, сіла в свою машину і збиралася було їхати на роботу. Раптом з будинку вийшла і її сусідка Ганна. – Привіт! – опустивши вікно свого автомобіля гукнула жінка. – Сідай підвезу! – Ой, дякую, – зраділа Ганна і сіла в машину. – Нам же дорогою, я можу тебе завжди вранці підвозити, – запропонувала Наталка. – В принципі, було б дуже добре, якщо тобі не важко, а то від нас поки автобусом дотрясешся до роботи, то вже втомишся, – зраділа Ганна. Але Наталка навіть уявити не могла, як їй віддячить Ганна за її доброту

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка вийшла з підʼїзду, сіла в свою машину і збиралася було їхати на роботу. Раптом з будинку вийшла і її сусідка Ганна. – Привіт! – опустивши вікно свого автомобіля гукнула жінка. – Сідай підвезу! – Ой, дякую, – зраділа Ганна і сіла в машину. – Нам же дорогою, я можу тебе завжди вранці підвозити, – запропонувала Наталка. – В принципі, було б дуже добре, якщо тобі не важко, а то від нас поки автобусом дотрясешся до роботи, то вже втомишся, – зраділа Ганна. Але Наталка навіть уявити не могла, як їй віддячить Ганна за її доброту

Наталя завжди щиро шкодувала сусідку, яка одна виховувала двох дітей та тягла безліч проблем. Чоловік Ганни виявився недолугим ловеласом і пішов, коли молодшому синові було три роки. Вона одразу на роботу вийшла, дітей до садка відправила, іноді залишала їх зі…

Петро прийшов додому аж через чотири години. І чомусь він був дуже радісним… До матері Петро заскочив на хвилинку. Чоловік сказав їй, що якщо що, то він збирав у неї меблі. Лілія Вадимівна була дуже рада посмішці на обличчі сина. А от дружина Петра, Оксана, веселого настрою чоловіка не зрозуміла. Ніяких причин для цього не було. – Що, настрій хороший, коханий? – запитала вона. – Просто чудовий! – відповів Петро. Оксана уважно глянула на чоловіка, але нічого не сказала. А потім Петро почав виробляти таке, що жінка з кожним днем почала дивуватися все більше

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро прийшов додому аж через чотири години. І чомусь він був дуже радісним… До матері Петро заскочив на хвилинку. Чоловік сказав їй, що якщо що, то він збирав у неї меблі. Лілія Вадимівна була дуже рада посмішці на обличчі сина. А от дружина Петра, Оксана, веселого настрою чоловіка не зрозуміла. Ніяких причин для цього не було. – Що, настрій хороший, коханий? – запитала вона. – Просто чудовий! – відповів Петро. Оксана уважно глянула на чоловіка, але нічого не сказала. А потім Петро почав виробляти таке, що жінка з кожним днем почала дивуватися все більше

– В квартиру не пущу, не прибрано! – гидливо сказала Лілія Вадимівна невістці. – А відколи це вас стало бентежити? – здивувалася Оксана. – З яких пір? – Не твоя справа! Чого прийшла? – Чоловіка захотіла рідного побачити, – сказала…

Оксана красиво одяглася, зробила вишукану зачіску і у піднесеному настрої вирушила на день народження до своєї сестри. Піднявшись на потрібний поверх, Оксана подзвонила у дзвінок. Після двох спроб двері відчинила іменинниця. Побачивши у руках сестри велику коробку, вона радісно заплескала в долоні. – Це мені?! – весело запитала Василина. – Так! З днем народження тебе! – усміхнулася Оксана і вручила сестрі коробку. Василина взяла у сестри подарунок, обережно відкрила коробку, заглянула всередину і аж ахнула від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана красиво одяглася, зробила вишукану зачіску і у піднесеному настрої вирушила на день народження до своєї сестри. Піднявшись на потрібний поверх, Оксана подзвонила у дзвінок. Після двох спроб двері відчинила іменинниця. Побачивши у руках сестри велику коробку, вона радісно заплескала в долоні. – Це мені?! – весело запитала Василина. – Так! З днем народження тебе! – усміхнулася Оксана і вручила сестрі коробку. Василина взяла у сестри подарунок, обережно відкрила коробку, заглянула всередину і аж ахнула від побаченого

Оксана змалку мріяла стати кондитером. Батьки схвалили заняття молодшої дочки, проте були засмучені тим, що вона після школи пішла вчитися на кондитера, а не стала, як старша сестра, юристом. – Що принесе тобі твоя кондитерка? – Щоразу обурювалася Надія Миколаївна….

Ліда вирішила відвідати колишнього чоловіка, подивитися, як він там без неї живе. Жінка прийшла до його квартири, натиснула на дзвінок. – Які люди! Яким вітром? – двері відчинив Сергій. – А я повернулася, – усміхнулася жінка. – Куди? – не зрозумів чоловік. – До тебе. Вечерю готуєш? Смачно пахне, – Ліда вловила аромат смаженої картоплі та котлет. – Дуже смачно. Ми вже поїли. Вибач, не запрошую, – спробував випровадити колишню дружину Сергій. – Хто «ми»? – не зрозуміла Ліда, як раптом з кухні вийшла якась жінка. Ліда придивилася до цієї жінки і аж ахнула від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда вирішила відвідати колишнього чоловіка, подивитися, як він там без неї живе. Жінка прийшла до його квартири, натиснула на дзвінок. – Які люди! Яким вітром? – двері відчинив Сергій. – А я повернулася, – усміхнулася жінка. – Куди? – не зрозумів чоловік. – До тебе. Вечерю готуєш? Смачно пахне, – Ліда вловила аромат смаженої картоплі та котлет. – Дуже смачно. Ми вже поїли. Вибач, не запрошую, – спробував випровадити колишню дружину Сергій. – Хто «ми»? – не зрозуміла Ліда, як раптом з кухні вийшла якась жінка. Ліда придивилася до цієї жінки і аж ахнула від побаченого

– Завтра я їду у відрядження. – І що? Знову новий проєкт. У тебе й старі грошей не додали. Ціни зростають, ти хоч раз був у магазині? Все виросло. Продукти на вагу золота. Тільки твоя зарплата на місці тупцює. –…

Віра повернулася додому з роботи. – О, а у нас гості! – здивувалася жінка, побачивши в коридорі туфельки свекрухи. Жінка швидко роззулася і зайшла на кухню, надіючись побачити там Олену Вікторівну. Але свекрухи там не було. І Віра вирушила у іншу кімнату. Як тільки жінка підійшла до дверей спальні, вона почула розмову. Розмову її чоловіка Євгена та свекрухи. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого. – Краще Євген мені б зраджував, ніж дізнатися про таке! – тільки й подумала Віра і гірко заплакала

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра повернулася додому з роботи. – О, а у нас гості! – здивувалася жінка, побачивши в коридорі туфельки свекрухи. Жінка швидко роззулася і зайшла на кухню, надіючись побачити там Олену Вікторівну. Але свекрухи там не було. І Віра вирушила у іншу кімнату. Як тільки жінка підійшла до дверей спальні, вона почула розмову. Розмову її чоловіка Євгена та свекрухи. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого. – Краще Євген мені б зраджував, ніж дізнатися про таке! – тільки й подумала Віра і гірко заплакала

– Євгене, ти коли на роботу влаштуєшся? Ти ще місяць тому сказав, що майже знайшов. Де результати? – Мамо, не починай, га! – Євген сердито глянув на матір. – Раз я сказав, значить все зроблю! Ти ж мене знаєш! –…

Ірині зрадив чоловік і пішов жити до коханки. Через якийсь час до Ірини в гості приїхала її подруга Таїса. Вона трохи погостювала і вже вночі мала їхати назад. Ірина тільки-но зайшла в квартиру після роботи, як Таїса одразу запитала, як вона почувається. – Нормально, а що? – здивувалася жінка. – Тоді одягнися красиво, підфарбуйся, ми йдемо в ресторан! – урочисто оголосила подруга. – Навіщо? – запитала Ірина. – Побачиш, – сказала Таїса. – Я вже замовила столик. Вони зайшли в ресторан. Ірина глянула хто сидить за столиком і застигла від несподіванки

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірині зрадив чоловік і пішов жити до коханки. Через якийсь час до Ірини в гості приїхала її подруга Таїса. Вона трохи погостювала і вже вночі мала їхати назад. Ірина тільки-но зайшла в квартиру після роботи, як Таїса одразу запитала, як вона почувається. – Нормально, а що? – здивувалася жінка. – Тоді одягнися красиво, підфарбуйся, ми йдемо в ресторан! – урочисто оголосила подруга. – Навіщо? – запитала Ірина. – Побачиш, – сказала Таїса. – Я вже замовила столик. Вони зайшли в ресторан. Ірина глянула хто сидить за столиком і застигла від несподіванки

Ірина монотонно водила праскою по дошці для прасування. По скронях та шиї струменів піт. Спека надвечір трохи спала, зате від праски тягнуло жаром. Залишилося прасувати зовсім небагато одягу, коли задзвонив її мобільний. Телефон замовк ненадовго і відразу задзвонив знову, діючи…

Ганна прибирала в квартирі, коли двері постукали. На порозі стояла свекруха. – Діти вдома? – запитала Дарина Миколаївна. – Ні, у школі…, – відповіла Ганна. – Тоді передай їм, шоколадки, – жінка простягла невістці презенти. – А ти прибираєш? Давай допоможу! І не давши Ганні відповісти, свекруха вскочила в квартиру і взялася за прибирання. – У вас є капуста. Ілля дуже любить голубці. Давай наробимо? – запропонувала свекруха закінчивши з прибиранням. Ганна не встигла відповісти, як свекруха почала діставати продукти. Невістка дивувалася такій завзятій допомозі від свекрухи. Але Ганна навіть уявити не могла, чому свекруха так їй намагається догодити

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна прибирала в квартирі, коли двері постукали. На порозі стояла свекруха. – Діти вдома? – запитала Дарина Миколаївна. – Ні, у школі…, – відповіла Ганна. – Тоді передай їм, шоколадки, – жінка простягла невістці презенти. – А ти прибираєш? Давай допоможу! І не давши Ганні відповісти, свекруха вскочила в квартиру і взялася за прибирання. – У вас є капуста. Ілля дуже любить голубці. Давай наробимо? – запропонувала свекруха закінчивши з прибиранням. Ганна не встигла відповісти, як свекруха почала діставати продукти. Невістка дивувалася такій завзятій допомозі від свекрухи. Але Ганна навіть уявити не могла, чому свекруха так їй намагається догодити

– Може зайдеш до нас? – запропонував матері Ілля. – Діти будуть раді побачити тебе. – Ні, синку, мені сьогодні ніколи, – запереживала Дарина Миколаївна, намагаючись позбутися наполегливого сина. – Дуже дивно, що ти раптом перестала ходити до нас. В…

Повернутись вверх