Пліткарка

Жіночий журнал

Рита роздивлялася продукти в магазині, коли до неї підійшов чоловік. – Рито, ти не повіриш! Я тільки що бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! – здивовано промовив Максим. – В тебе випадково немає сестри, про яку я нічого не знаю? – Якої ще сестри? – здивовано спитала Рита, читаючи склад на баночці з дитячим харчуванням. – Ходімо, я тобі покажу, сама все побачиш, – Максим взяв Риту за руку, і повів, кудись в інший проліт між двома величезними стелажами. У іншому кінці ряду стояла жінка. Рита придивилася до цієї жінки і…ахнула від побаченого

  • 7 днів тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита роздивлялася продукти в магазині, коли до неї підійшов чоловік. – Рито, ти не повіриш! Я тільки що бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! – здивовано промовив Максим. – В тебе випадково немає сестри, про яку я нічого не знаю? – Якої ще сестри? – здивовано спитала Рита, читаючи склад на баночці з дитячим харчуванням. – Ходімо, я тобі покажу, сама все побачиш, – Максим взяв Риту за руку, і повів, кудись в інший проліт між двома величезними стелажами. У іншому кінці ряду стояла жінка. Рита придивилася до цієї жінки і…ахнула від побаченого

– Рито, ти не повіриш! Я тільки що бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! Якби я не знав, що в тебе немає матері, я б грішним ділом подумав, що то вона… А в тебе випадково старшої сестри…

Віра була у себе в кімнаті, коли додому повернулася її мама. – Доню! Я вдома! Мерщій біжи сюди, – гукнула вона дочку. Віра неохоче вийшла в коридор. – З днем народження тебе, доню! – весело сказала мати. – Дякую, – байдуже відповіла Віра. – Доню, а це ще не все у мене для тебе є подарунок! – несподівано додала мама. – Подарунок? Ти ж мені ніколи нічого не дарувала?! З чого б це раптом?! – здивувалася Віра. – Ось, тримай! – сказала мама, і вручила доньці невеликий пакет. – Що це? – не зрозуміла Віра, заглянула всередину і… аж очам своїм не повірила

  • 1 тиждень тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра була у себе в кімнаті, коли додому повернулася її мама. – Доню! Я вдома! Мерщій біжи сюди, – гукнула вона дочку. Віра неохоче вийшла в коридор. – З днем народження тебе, доню! – весело сказала мати. – Дякую, – байдуже відповіла Віра. – Доню, а це ще не все у мене для тебе є подарунок! – несподівано додала мама. – Подарунок? Ти ж мені ніколи нічого не дарувала?! З чого б це раптом?! – здивувалася Віра. – Ось, тримай! – сказала мама, і вручила доньці невеликий пакет. – Що це? – не зрозуміла Віра, заглянула всередину і… аж очам своїм не повірила

Віра дуже хвилювалася. Сьогодні вона стала шестикласницею. Ось тільки школа в неї була нова, однокласників своїх вона не знала. І їй було страшно, а ще й сумно. Адже у старій школі залишилися її друзі, вчителі, яких вона добре знала. А…

Софія Павлівна вирішила вийти заміж у шістдесят років. Але раптом проти цього виступила її невістка Лариса! – Якщо ви влаштуєте цю виставу, то краще до нас не приїжджайте! – заявила вона. – І про внука забудьте! Невістка поїхала. Софія Павлівна задумалася. Увечері вона подзвонила до свого нареченого Віктора. – Я не хочу втрачати зв’язок із сином й онуком, – пояснила вона. – Може, нам варто почекати чи… – Чи розлучитися? – тихо спитав він. – Софіє, я не хочу бути причиною твоїх сімейних проблем. Якщо треба – я відійду вбік. Весілля вирішили відкласти… А наприкінці вересня до Софії приїхав син Максим і завів несподівану розмову

  • 1 тиждень тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Софія Павлівна вирішила вийти заміж у шістдесят років. Але раптом проти цього виступила її невістка Лариса! – Якщо ви влаштуєте цю виставу, то краще до нас не приїжджайте! – заявила вона. – І про внука забудьте! Невістка поїхала. Софія Павлівна задумалася. Увечері вона подзвонила до свого нареченого Віктора. – Я не хочу втрачати зв’язок із сином й онуком, – пояснила вона. – Може, нам варто почекати чи… – Чи розлучитися? – тихо спитав він. – Софіє, я не хочу бути причиною твоїх сімейних проблем. Якщо треба – я відійду вбік. Весілля вирішили відкласти… А наприкінці вересня до Софії приїхав син Максим і завів несподівану розмову

Софія Павлівна востаннє пройшлася квартирою, в якій прожила тридцять п’ять років. Погладила одвірок із засічками, що відзначали, як ріс її Максим. Торкнулася шпалер у вітальні – три роки тому вони з чоловіком Миколою клеїли їх разом, сміючись та жартуючи один…

Таня повернулася додому з роботи. –  Вітя, у нас гості? – жінка зайшла в коридор і побачила на порозі чуже взуття, а з кімнати долинали жіночі голоси. Замість чоловіка в коридор вийшла незнайома жінка. – А Віті ще немає вдома, – жінка пильно дивилася на Таню. – А хто ви? Тані на мить здалося, що вона помилилася квартирою. – Тетяна, я тут живу, – відповіла вона. Жінка хмикнула. – Виходить, ти живеш у моїй квартирі, – сказала незнайомка і зникла у найближчій кімнаті. – В сенсі у вашій квартирі? Ви про що? – здивовано вигукнула Тетяна, не розуміючи, що відбувається

  • 1 тиждень тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня повернулася додому з роботи. –  Вітя, у нас гості? – жінка зайшла в коридор і побачила на порозі чуже взуття, а з кімнати долинали жіночі голоси. Замість чоловіка в коридор вийшла незнайома жінка. – А Віті ще немає вдома, – жінка пильно дивилася на Таню. – А хто ви? Тані на мить здалося, що вона помилилася квартирою. – Тетяна, я тут живу, – відповіла вона. Жінка хмикнула. – Виходить, ти живеш у моїй квартирі, – сказала незнайомка і зникла у найближчій кімнаті. – В сенсі у вашій квартирі? Ви про що? – здивовано вигукнула Тетяна, не розуміючи, що відбувається

Таня та Вітя разом жили сім років. Зійшлися по спільних інтересах, любили активний відпочинок та не хотіли дітей. Тетяна вважала, що дітей треба заводити років до сорока, не раніше, а Вітя завжди мовчав на цю тему. І жінка вирішила, що…

Ніна вчила дітей вдома. В той день її чоловік Степан пішов на роботу рано. У Ніни був учень. Вона приготувала все для занять. Учня Вадима привела його бабуся. Старенька затрималася в коридорі, поки внук роззувався. – Знаєте, Ніно Вʼячеславівно, а Вадим не все зрозумів з минулого уроку, – сказала вона. – Ми обов’язково все повторимо! – запевнила Ніна. Бабуся вже зібралася йти, як раптом з вітальні… Вийшов заспаний мужик в піжамних шортиках! – Ой, Ніночко, проспав! Я швидко в душ і біжу, – сказав той і зник у ванній. Бабуся здивовано подивилась на Ніну. Її чоловіка Степана вона знала, а це був не він

  • 1 тиждень тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна вчила дітей вдома. В той день її чоловік Степан пішов на роботу рано. У Ніни був учень. Вона приготувала все для занять. Учня Вадима привела його бабуся. Старенька затрималася в коридорі, поки внук роззувався. – Знаєте, Ніно Вʼячеславівно, а Вадим не все зрозумів з минулого уроку, – сказала вона. – Ми обов’язково все повторимо! – запевнила Ніна. Бабуся вже зібралася йти, як раптом з вітальні… Вийшов заспаний мужик в піжамних шортиках! – Ой, Ніночко, проспав! Я швидко в душ і біжу, – сказав той і зник у ванній. Бабуся здивовано подивилась на Ніну. Її чоловіка Степана вона знала, а це був не він

– Ти з ким учора так голосно розмовляв по телефону? Я вже майже заснула, ти на годинник взагалі дивишся? – Голос дружини бринів від роздратування, так у неї завжди буває, коли не виспиться. У неї відразу і голова, і нудить…

Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до дверей квартири Людмили, то почула музику. Алла подзвонила у двері. Музика зупинилася. Алла подзвонила ще раз: – Люда, це я, відкривай! Двері відчинилися. Алла заглянула всередину квартири подруги і… застигла від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до дверей квартири Людмили, то почула музику. Алла подзвонила у двері. Музика зупинилася. Алла подзвонила ще раз: – Люда, це я, відкривай! Двері відчинилися. Алла заглянула всередину квартири подруги і… застигла від побаченого

Ще три дні тому Алла була впевнена, що в неї прекрасна, міцна сім’я – чоловік, який любить, чудові діти. І ось в одну мить ця впевненість розсипалася, як сиплються, падаючи і гублячи один одного, кісточки доміно. Липень, спека, до відпустки…

Сергій з дочкою Тетяною їхали по роботі. Їм замовили ремонт будинку. Коли вони були на місці до них вийшов якийсь чоловік. – Здрастуйте, я Віталій, а це той самий будинок, – сказав він. – Подивіться обсяг робіт. Хлопець був якийсь похмурий. – Ну що, показуй свою розвалюху, – навмисне применшив зовнішній вигляд будинку батько, щоб збільшити ціну роботи. – Та мені б подешевше, – сказав той. – Тільки зовні. А так будинок міцний. Ви всередині ще подивіться… Віталій пішов відкривати будинок, а Георгій – колега Сергія сказав: – Сергію, ти глянь на нього… Той хлопець це ж викапана твоя Таня! Батько Тані очі вирячив від здивування

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій з дочкою Тетяною їхали по роботі. Їм замовили ремонт будинку. Коли вони були на місці до них вийшов якийсь чоловік. – Здрастуйте, я Віталій, а це той самий будинок, – сказав він. – Подивіться обсяг робіт. Хлопець був якийсь похмурий. – Ну що, показуй свою розвалюху, – навмисне применшив зовнішній вигляд будинку батько, щоб збільшити ціну роботи. – Та мені б подешевше, – сказав той. – Тільки зовні. А так будинок міцний. Ви всередині ще подивіться… Віталій пішов відкривати будинок, а Георгій – колега Сергія сказав: – Сергію, ти глянь на нього… Той хлопець це ж викапана твоя Таня! Батько Тані очі вирячив від здивування

– Ох, немає в мене помічників, одні жінки в хаті, – щоразу бурчав батько, коли треба було щось полагодити або перетягнути важке. Днями привезли дубовий стіл і комод. Батько зекономив, сплатив доставку до під’їзду. Думав когось із мужиків із місцевих…

Ірина Петрівна готувала обід. Поруч крутився внук. – Бабусю, а чому в тебе немає приставки? Ось у бабусі Тані є, – говорив Михайлик. – Немає, бо мені вона не потрібна, – спокійно пояснила Ірина. – А може ти купиш приставку? – просив хлопчик. – Я подумаю про це, – усміхнулася Ірина Петрівна. – Бабусю Ірина, а я якось чув, як тато розповідав мамі, дещо про тебе, – раптом сказав хлопчик. – Ти про що? – перепитала Ірина. – Ну, про твій «секрет», – сказав Михайлик. – Який ще секрет? Я вперше про це чую, – Ірина здивовано дивилася на внука, не розуміючи, що відбувається

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина Петрівна готувала обід. Поруч крутився внук. – Бабусю, а чому в тебе немає приставки? Ось у бабусі Тані є, – говорив Михайлик. – Немає, бо мені вона не потрібна, – спокійно пояснила Ірина. – А може ти купиш приставку? – просив хлопчик. – Я подумаю про це, – усміхнулася Ірина Петрівна. – Бабусю Ірина, а я якось чув, як тато розповідав мамі, дещо про тебе, – раптом сказав хлопчик. – Ти про що? – перепитала Ірина. – Ну, про твій «секрет», – сказав Михайлик. – Який ще секрет? Я вперше про це чую, – Ірина здивовано дивилася на внука, не розуміючи, що відбувається

Ірина Петрівна завжди вважала себе терплячою жінкою. За шістдесят два роки життя вона навчилася знаходити спільну мову з різними людьми. Але родичі чоловіка… Ці люди випробовували її терпіння на міцність кожного божого дня, ніби перевіряючи, наскільки вистачить її витримки. Все…

Дмитро звернувся до дружини з дивним проханням. Лариса повинна була купити йому… Путівку на відпочинок! А ще Лариса мала дати Дмитру грошей на відпочинок! Три місяці тому він не зміг з нею поїхати разом, а тепер йому дали відпустку. Сварка була величезна. Сперечалися вони майже до ранку. Лариса вже була готова поступитися, але на телефон чоловіка надійшло повідомлення. Лариса встигла прочитати: «Котику, твоя тебе відпустила? Хочу швидше погрітися на сонечку…» Сварка продовжилася із новою силою. А рано-вранці він поїхав… Але не на Балі і не в Грецію

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро звернувся до дружини з дивним проханням. Лариса повинна була купити йому… Путівку на відпочинок! А ще Лариса мала дати Дмитру грошей на відпочинок! Три місяці тому він не зміг з нею поїхати разом, а тепер йому дали відпустку. Сварка була величезна. Сперечалися вони майже до ранку. Лариса вже була готова поступитися, але на телефон чоловіка надійшло повідомлення. Лариса встигла прочитати: «Котику, твоя тебе відпустила? Хочу швидше погрітися на сонечку…» Сварка продовжилася із новою силою. А рано-вранці він поїхав… Але не на Балі і не в Грецію

Лариса дуже втомлювалася на роботі. Керувати великою компанією було непросто. Недавнє розлучення з чоловіком Дмитром і судові чвари з приводу поділу майна не залишали часу на відпочинок. Добре, що вдалося випровадити чоловіка з квартири й змінити замки. Тепер за її…

Віктор повертався додому з магазину. Чоловік зайшов у підʼїзд, раптом у поштовому ящику він побачив декілька рекламних листівок, квитанції за комунальні послуги і якийсь лист. Віктор забрав всю кореспонденцію з поштової скриньки, і піднявся до своєї квартири. – Так, що тут у нас, – чоловік розібрав продукти, і сів за стіл, переглянути пошту. Віктор швидко переглянув квитанції за комунальні послуги, і черга дійшла до листа, адресованого його дружині. – Цікаво, хто це Галині пише? – сказав він сам до себе. Віктор обережно відкрив лист, дістав з нього акуратно складений листок, переглянув його і…ахнув він побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повертався додому з магазину. Чоловік зайшов у підʼїзд, раптом у поштовому ящику він побачив декілька рекламних листівок, квитанції за комунальні послуги і якийсь лист. Віктор забрав всю кореспонденцію з поштової скриньки, і піднявся до своєї квартири. – Так, що тут у нас, – чоловік розібрав продукти, і сів за стіл, переглянути пошту. Віктор швидко переглянув квитанції за комунальні послуги, і черга дійшла до листа, адресованого його дружині. – Цікаво, хто це Галині пише? – сказав він сам до себе. Віктор обережно відкрив лист, дістав з нього акуратно складений листок, переглянув його і…ахнув він побаченого

Галина з сумом подивилася на поличку у коридорі. Ще вчора там лежало пʼятсот гривень, а сьогодні – порожньо. Віктор Семенович, її чоловік, вже третій місяць, як на пенсії, знову провів ревізію сімейного бюджету. – Вітя, ти не бачив мої гроші?…

Повернутись вверх