Рита повернулася додому з чергової співбесіди. – Знову, відмовили, –  зітхнула вона, опустившись на пуф в коридорі. Рита просиділа декілька хвилин, трохи заспокоїлася. Раптом з вітальні, вона почула якийсь шум. – А це ще що? – Рита підвелася, відкрила двері у вітальню. – Ой, вибачте, вже виходжу! – ніяково сказала Рита, побачивши, що у вітальні на дивані, її сестра Віра, “розважається” з якимось чоловіком.  Рита одразу хотіла було закрити двері, але придивившись до чоловіка вона застигла. То був її чоловік! – Віра? Славко? Як це розуміти?! – Рита здивовано дивилася на “солодку” парочку, не розуміючи, що відбувається

Рита виросла справжньою красунею: чорне кучеряве волосся, густі брови, очі карі, пухкі губи, які ніби завжди нафарбовані. Фігура теж не підкачала – струнка, з округлістю в потрібних місцях. – Картинка для чоловіків! – казала бабуся. – Аби сама не намаялася…

Марія занедужала. До неї додому приїхав приїхав лікар. Ним виявився симпатичний молоденький чоловік. Сімдесятирічна Марія, аж трохи розгубилася, коли він сів на стілець біля її ліжка, і, усміхаючись, сказав: – А хто ж це у нас тут занедужав?! Треба ж, яка гарна жінка… Вибачте, а як ваше ім’я по батькові? – Марія Петрівна її звуть, – поспішно замість дружини відповів Іван, який у цей час стояв поруч. – А я, між іншим, її чоловік! – Добре, я матиму на увазі, – посміхнувся лікар. – Ну, розказуйте, Маріє Петрівно, що вас турбує? Лікар оглянув Марію Петрівну й пішов. І тут Іван не витримав

Марія занедужала. До неї додому приїхав приїхав лікар. Ним виявився симпатичний молоденький чоловік років тридцяти п’яти. Сімдесятирічна Марія, аж трохи розгубилася, коли він сів на стілець біля її ліжка, і, усміхаючись, захоплено сказав: – А хто ж це у нас…

Люба стояла в маленькій кухні біля плити. Вона помішувала дерев’яною ложкою малинове варення. Малини кипіла у великій каструлі. В кухні чувся смачний, солодкий аромат. На столі стояла велика тарілка з млинцями, накритими чистим рушничком. А за старим дерев’яним столом сидів, опустивши очі, чоловік Люби – Микола. Він явно хотів щось сказати, але ніяк не міг почати. – Любо, я… – нарешті заговорив Микола. – Я маю тобі дещо сказати! Люба продовжувала помішувати варення. – Я йду, – заявив чоловік. – Я маю іншу жінку. Пробач… Люба застигла від почутого

Був спекотний липневий полудень. Ні шелесту листя, ні подиху вітерця. Навіть птахів не чути. Тільки в саду ліниво дзижчать бджоли, неквапливо збираючи нектар. Люба стояла в маленькій кухні біля плити і помішувала дерев’яною ложкою варення. Повітря було просякнуте ароматом свіжої…

Олексій Ігорович вирушив на рибалку. Але тільки-но чоловік виїхав за місто, як небо затягнулося хмарами. – Відміняється рибалка, – зітхнув він, і розвернув машину. Через хвилин сорок Олексій Ігорович зайшов у квартиру. – Тату? А ти чому повернувся? – в коридорі його зустріла дочка. – Погода підвела, – пояснив він. – А ти чим займаєшся? – Серіал дивлюся, – відповіла Аліса і побігла до себе в кімнату. Олексій Ігорович зайшов на кухню, і взявся готувати вечерю. Коли вечеря була готова, він вирішив гукнути доньку. Чоловік підійшов до кімнати Аліси, постукав, двері відкрилися… і Олексій застиг від побаченої картини

Тато в Аліси був суворий. Олексій Ігорович один виховував свою дочку. Дружина була жива, просто пішла до іншого, залишивши дитину татові. І таке буває. А потім вона з новим чоловіком переїхала в іншу країну, і лише на новий рік та…

Микола відвіз дружину Ганну і дітей у село до своєї матері. Він хотів, щоб сімʼя відпочила, а сам повернувся у місто. Свекруха зустріла Ганну й онуків, як годиться, з частуваннями на столі. Після дороги всі заснули. Діти лягли на веранді, а Ганні свекруха постелила у кімнаті Миколи… Прокинулася Ганна раптово – від галасу свекрухи: – Спимо, пані?! Підйом, корова сама не подоїться! Ганна глянула на телефон – п’ята ранку. Вона все ж встала. – Навіщо у ванну йдеш?! – невдоволено запитала свекруха. – Потім вмиєшся, все одно брудна будеш! Ганна сумно пішла перевдягатися і працювати… А через кілька днів свекруха зрозуміла несподіване

Ганна все життя була активною й енергійною. Вже в дитинстві, у дитячому садку, вона намагалася залучати інших дітей у різні ігри й допомагала виховательці робити для всіх зарядку. У п’ятому класі вона стала старостою і першою ученицею, була улюбленицею вчителів…

Віра відвела доньку до батьків, а сама вирушила додому. – Так, потрібно, грядки перекопати, – планувала жінка, дорогою до будинку. Віра зайшла на подвір’я, відкрила двері хати своїм ключем, зайшла на веранду. – Зараз швидко переодягнуся, і за роботу, – думала вона. Раптом, Віра почула якісь звуки, які долинали з глибини будинку. – Дивно, невже, Микита забув телевізор вимкнути! – припустила жінка. Віра пройшла коридором. Несподівано звуки затихли. Віра відкрила двері у кімнату і аж присіла від побаченої картини

– Віро, ти серйозно зібралася заміж за цього Микиту. – Ми кохаємо одне одного. – Ти ж знаєш його батька, той ще гульвіса. Микита недалеко пішов від нього. – Микита не такий. – Жінки каються, а дівчата заміж збираються, –…

Христина сиділа на кухні, попиваючи чай, і гортала стрічку в соціальних мережах. Вчора вона доробляла квартальні звіти на роботі, а сьогодні відпочивала. Зрештою, дівчині набридло лінуватися. – Так, треба хоч прибрати в квартирі, – вирішила вона. Дівчина вирушила у спальню, і почала збирати речі, які розкидав по кімнаті її чоловік Микита. Христина взяла кофту Микити, шорти та штани, щоб прибрати все у шафу. Раптом із кишені штанів щось випало. – Що це? – здивувалася жінка. Христина підняла “знахідку” і… ахнула від побаченого

Сидячи вдома, Христина сумувала і вже цілу годину гортала стрічку в соціальних мережах. Вчора вона доробляла квартальні звіти на роботі, а сьогодні відпочивала. Зрештою, дівчині набридло лінуватися, і вона вирішила навести лад у квартирі. Речі, які постійно розкидав співмешканець Христини,…

В Наталки не стало свекрухи. Зінаїду Ігорівну провели в останню путь. Після прощання, влаштували поминки. – Наталю, ми з братом все обговорили…Будинок залишиться їм з Галиною, – підійшов до дружини Віктор, коли всі розійшлися. – Добре, – погодилася з чоловіком Наталка. – Але й для тебе, мама дещо залишила, – загадково сказав Віктор, і вийшов з кімнати. Повернувся він з якимось глиняним горщиком у руках. – Ось, візьми… Мама хотіла, щоб він був у тебе, – додав чоловік. – У мене? Для чого він мені? – Наталка здивовано дивилася то на чоловіка, то на горщик, не розуміючи, що відбувається

Коли Наталка зібралася заміж за молодого чоловіка з села, батьки спочатку намагалися відговорити. – Наталю, Вітя нам навіть симпатичний, але ви з ним різні зовсім, ти не зможеш так жити, – казала їй мама. А батько хмурився, Віктор йому сподобався,…

До Наталі прийшла в гості подруга Христина. Вони не бачилися кілька років. Христина прийшла з ігристим, а Наталя спекла тортик. Жінки розговорилися, а потім Наталя принесла фотоальбом. – Це мій перший чоловік, – показувала вона фото подрузі. – Ой який гарненький… – посміхнулася Христина. – Не склалося в нас, – сказала Наталя. – А це, мій теперішній чоловік… Вітя… Христина глянула на фото Віктора і раптом оторопіла. Вона вдивилась у знімок уважніше і пробурмотіла: – Ой… Теж Віктор його звуть, га? – А чому «теж»? – здивувалася Наталя. – Та я знайома просто з одним Віктором, – сказала Христя. – Твій Віктор має брата-близнюка? Наталя стрепенулася. Вона не розуміла, що відбувається

– Куди ти подів гроші? – спитала чоловіка Наталя. – Які гроші? – насупився Віктор. Наталя показала чоловікові повідомлення, у якому йшлося про великий грошовий переказ. Одержувача грошей Наталя не знала, уточнити, чи чоловік це чи жінка, було неможливо. –…

Вероніка зустрілася зі своєю подругою Оленою у кафе. – Ти якась загадкова сьогодні, – Олена з цікавістю дивилася на подругу. – Зізнавайся, що сталося? – Віктор зробив мені пропозицію, – сумно посміхнулася Вероніка. – Ну, нарешті! А де ж твоя радість? – здивувалася Олена. – Я йому відмовила! – несподівано заявила Вероніка. – Як відмовила? Ти ж стільки років чекала, поки Віктор дозріє! – запитала Олена. – Після того, що він зробив, я не могла вчинити інакше, – загадково додала Вероніка. – В сенсі? – не зрозуміла подруга. Вероніка важко зітхнула, зібралася з думками і все розповіла Олені. Олена вислухала подругу і вухам своїм не повірила

– Ти якась загадкова сьогодні, – Олена з цікавістю дивилася на подругу. – Зізнавайся, що сталося? – Віктор зробив мені пропозицію, – сумно посміхнулася Вероніка. – Ну, нарешті! А де ж феєрверк емоцій, блиск у очах? Десять років чекала, поки…

Повернутись вверх