Головна - Історії жінок

Категорія: Історії жінок

Тамара Петрівна смажила на кухні картоплю з цибулею, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Добрий день, – на порозі стояв незнайомий хлопець зі скромним букетиком у руках, і ніяково посміхався. – Здрастуйте, – строго відповіла на вітання жінка, й відразу поспішно додала: – Світлани моєї вдома немає, і коли з’явиться – невідомо. Тож прощавайте. – Я знаю, що Світланки вдома немає, Тамаро Петрівно. Я не до неї, – хлопець раптом простягнув букет, і усмішка на його обличчі зникла. – Я до вас! – До мене?! – жінка глянула на квіти, й застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається

Тамара Петрівна смажила на кухні картоплю з цибулею, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Добрий день, – на порозі стояв незнайомий хлопець із скромним букетиком у руках, і ніяково посміхався. – Здрастуйте, – строго відповіла на вітання Тамара Петрівна,…

Олена дістала записник і почала шукати в ній номер сусідки Маргарити. – Маргарито, привіт, люба, – сказала вона в слухавку. – Це Олена, твоя сусідка по дачі. Я давно хотіла тебе спитати, а як ти пастернак висаджуєш? – Та нічого особливого, – сказала Маргарита. – Замочую насіння на пару днів, а потім сію. Приїду – саджатиму. Я ще в місті… – Як у місті?! – ахнула Олена. – А з ким тоді твій Леонід приїхав на дачу? Маргарита Сергіївна припинила розмову. Вона зразу ж викликала таксі й попрямувала на дачу. Маргарита Сергіївна зайшла в хату й оторопіла від побаченого

Маргарита Сергіївна була зла. Причому не просто зла, а неймовірно зла. Якби жінку побачив її чоловік, який, як вона вважала, зараз був на роботі, він навряд чи впізнав би свою милу Риточку, яка тільки сьогодні вранці, проводжаючи його на роботу,…

Ірина пообідала, вимила посуд і лягла собі подрімати. Чоловік поїхав на дачу до свого друга допомогти полагодити паркан. Повернеться аж завтра надвечір… Несподіваний дзвінок вивів її зі сну. Ірина не одразу зрозуміла, що це телефон. – Так… – сонним голосом відповіла вона, навіть не глянувши на екран. А хто ще їй міг дзвонити, окрім дочки та чоловіка? – Ірина? – пролунав у слухавці незнайомий жіночий голос. – Спала чи що? – Хто це? – насторожено запитала Ірина. У слухавці почулося гучне зітхання. – Не впізнала мене? – запитала жінка в слухавці. І тут Ірина застигла від несподіваної здогадки

Ірина пообідала, вимила посуд і лягла подрімати. Чоловік поїхав на дачу до свого друга допомогти полагодити паркан. Повернеться лише завтра надвечір, у понеділок йому на роботу. Ірина рік як вийшла на пенсію, а Павлу до неї ще два роки працювати….

Любу запросили в гості на ювілей. Дівчина готувалася до вечора ретельно. Вона одяглася вишукано. Темно-синя оксамитова сукня, сережки й каблучка із сапфіром. Мамині, правда, прикраси, але дуже гарно вийшло! І ось настав час. Люба зайшла в залу ресторану і зупинилася в дверях – треба все роздивитися. Тиха музика, всюди квіти, оздоблення. А в центрі уваги іменинниця – Тетяна Петрівна. Жінка з усмішкою запросила її підійти. Люба попрямувала до неї. Вона вручила іменинниці троянди й коробку з дорогим ігристим. До них хтось підійшов. Люба глянула хто то, й аж ахнула від несподіванки

Люба мріяла про кохання. Про таке, як у її старшої двоюрідної сестри Софійки. Вона успішно вийшла заміж і чоловік її на руках носив. А Софійка була не така вже й красуня, не те, що Люба. Дуже звичайна зовнішність, ніякого тобі…

Марічка поїхала в рідне село. У неї були вихідні й дівчина вирішила побути зі своєю мамою Ганною Сергіївною… Вони двоє сиділи на кухні, коли Ганна Сергіївна почула, як до хати під’їхала машина. Жінка визирнула у вікно. – Там якась машина крута стоїть, Марічко, – сказала вона. – Вийду-но я, гляну хто там. Може, хтось адресою помилився, то підкажу дорогу. Ганна Сергіївна вийшла до хвіртки й побачила біля великого чорного джипа статного сивого чоловіка. Його риси були їй наче знайомі. Коли жінка підійшла ближче, то в неї всередині все похололо від побаченого

Вікторія була наполовину сиротою – її матері не стало при пологах, і батько залишився сам з новонародженою донькою на руках. Дівчинка ні в чому не потребувала – її батько був бізнесменом, але вона так і не дала йому влаштувати особисте…

У Марини сталася біда, сусіди зверху залили її квартиру водою. Довелося робити ремонт. На час ремонту невістка з сином запросили Марину пожити в себе. В понеділок вранці жінка залишила ключі від квартири ремонтній бригаді, і поїхала до сина.  – Ви тут господарюйте, а мені на роботу треба, – сказала невістка, зустрівши свекруху, зібралася і побігла на роботу. Ближче обіду Марина вирішила перекусити. Жінка підійшла до плити, відкрила одну каструльну, потім іншу і… аж рота відкрила від побаченого

Марина посварилася з невісткою. Точніше, невістка влаштувала сварку, і син Марини став на бік дружини. Такого Марина взагалі не очікувала, довелося їхати до невідремонтованої квартири. Ну що тут поробиш? Раніше Марина з невісткою жили у мирі та злагоді. Ділити не…

Валя вирішила зробити генеральне прибирання в себе в квартирі. У неї був вихідний. Чоловіка не було вдома – ніхто не заважатиме! Треба викинути непотрібні речі. Зайві речі чоловіка вона зазвичай складала в окремий пакет, і Василь забирав їх до своєї мами. Вона дивилася, що треба почистити, випрати. Чоловік іноді міг покласти брудний одяг у шафу. Ось і зараз в шафі жінка побачила куртку з плямою. Треба прати! Валя зняла куртку з вішака. Раптом у кишені вона випадково знайшла якісь дивні папірці й записки… Валя прочитала їх і застигла від несподіванки

Валя вирішила зробити генеральне прибирання у квартирі. У неї видався зайвий вихідний, і вона вирішила провести його з користю. Чоловіка не було вдома, двоє синів поїхали на спортивні збори, отже ніхто й не заважатиме. Треба викинути чи десь прилаштувати непотрібні…

У Марини був самотній сусід Володимир. Він розлучився з жінкою і жив сам. Якось раптом чоловік запросив її із сусідкою бабою Наталею до себе в гості. Він накрив стіл, сам плов приготував смачний, квіти на столі поставив… – Свято у тебе якесь, Володьку, чи що?! – хитро запитала баба Наталя. – А я без подарунка тут он прийшла… Марина теж чекала на пояснення від сусіда. Який же оце привід для зустрічі? Одягнулася вона красиво, причесалася, підфарбувалася… Володимир у сорочці з краваткою, урочисто підвівся з місця. Жінки затамували подих, не розуміючи, що відбувається

Містечко було невелике, але гарне, з доглянутими вулицями та будинками старої забудови з акуратними фасадами, мініатюрними балкончиками та невеликими палісадниками біля під’їздів. В одному з таких будинків на три поверхи на одному майданчику жили троє сусідів. Першу квартиру займала баба…

Для Дарини Варвара Миколаївна була як рідна. Вони дружили й допомагали одна одній багато років. Але час не шкодує нікого. Варвари Миколаївни не стало. Для Дарини це була велика втрата… Минуло пів року. Дарина отримала спадщину й стала хазяйкою квартири жінки. Якось, вона прийшла додому з магазину. Дарина роззулася й занесла пакети з продуктами на кухню. Раптом пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Господи, аж злякалася, – пробурмотіла дівчина. – Хто це там так надзвонює? Максим мій ще наче в дорозі… Дарина пішла в коридор, відкрила двері й очі витріщили від побаченого

Варвара Миколаївна з вікна своєї квартири, що була на другому поверсі п’ятиповерхового будинку, спостерігала за дівчиною років п’ятнадцяти, яка вже годину сиділа на лавці біля під’їзду, розглядаючи щось у своєму телефоні. На календарі був листопад. Вночі пройшов сильний дощ, який…

Наталя поливала квіти на підвіконні, як раптом задзвонив її мобільний. Жінка відставила лійку і взяла слухавку. – Алло, Наталко, привіт! – почувся в телефоні голос її колишнього чоловіка Миколи. – Виручиш мене по старій памʼяті? – Привіт, Микольцю! – здивувалася Наталя. – Ти про що це таке говориш? Як я тебе маю виручити? Гроші потрібні тобі, чи що? – Ні, не гроші, – сказав той. – А допомога. Потрібно, щоб ти побула моєю дружиною. Але не колишньою, а справжньою. – Навіщо?! – ахнула Наталя. – Що там у тебе відбувається, Миколо?! Жінка застигла з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається

Наталя поливала квіти на підвіконні, як раптом задзвонив її телефон. Жінка відставила лійку і взяла слухавку. – Алло, Наталко, привіт! – почувся в телефоні голос її колишнього чоловіка Миколи. – Виручиш мене по старій памʼяті? – Привіт, Микольцю! Ти про…

Повернутись вверх