Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 2

Категорія: Історії жінок

Людмила з її коханим Юрієм часто бували у нього на дачі. Там був сад і невеликий город. У той день нічого не віщувало неприємностей. Людмила і Юрій зібрали велику сумку яблук. Тепер вони сиділи на веранді й пили чай. Увечері вирішили повернутися в місто, ночі стали холоднішими. За чаєм вони весело щось обговорювали. Юрій накидав у чайник шматочки запашних яблук. З собою вони привезли свіжих здобних булочок із пекарні. Раптом у Юрія задзвонив телефон. Він відповів. Людмила прислухалася і взялася за голову від почутого. Вона раптом зрозуміла, хто йому дзвонить

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила з її коханим Юрієм часто бували у нього на дачі. Там був сад і невеликий город. У той день нічого не віщувало неприємностей. Людмила і Юрій зібрали велику сумку яблук. Тепер вони сиділи на веранді й пили чай. Увечері вирішили повернутися в місто, ночі стали холоднішими. За чаєм вони весело щось обговорювали. Юрій накидав у чайник шматочки запашних яблук. З собою вони привезли свіжих здобних булочок із пекарні. Раптом у Юрія задзвонив телефон. Він відповів. Людмила прислухалася і взялася за голову від почутого. Вона раптом зрозуміла, хто йому дзвонить

– Оце так новина, любий! Ти серйозно? Це не жарт там ніякий? – Людмила не вірила своїм вухам. – Та не жартують так, взагалі-то, – її чоловік Юрій був серйозний як ніколи. – Взагалі то такі речі озвучують одразу після…

Ліза була на роботі. Вона дістала з шухляди дзеркальце і підфарбувала губи помадою. – Так, Мар’яно, вимикай свій комп’ютер! – рішуче сказала вона подрузі. – Треба привести себе в порядок – у нас же ж корпоратив. Поїдемо до мене. Зробимо з тебе красуню, а заразом і порадиш, що мені вдягнути… Ліза з Мар’яною вийшли з роботи. Ліза жила зовсім поряд. Вони зайшли в квартиру. – Проходь, – сказала Ліза і провела Марʼяну в кімнату. Переступивши поріг, вона одразу кинулася до шафи. Мар’яна глянула, що там і аж оторопіла від побаченого

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза була на роботі. Вона дістала з шухляди дзеркальце і підфарбувала губи помадою. – Так, Мар’яно, вимикай свій комп’ютер! – рішуче сказала вона подрузі. – Треба привести себе в порядок – у нас же ж корпоратив. Поїдемо до мене. Зробимо з тебе красуню, а заразом і порадиш, що мені вдягнути… Ліза з Мар’яною вийшли з роботи. Ліза жила зовсім поряд. Вони зайшли в квартиру. – Проходь, – сказала Ліза і провела Марʼяну в кімнату. Переступивши поріг, вона одразу кинулася до шафи. Мар’яна глянула, що там і аж оторопіла від побаченого

Ліза дістала дзеркальце з шухляди столу, підфарбувала губи помадою, посміхнулася своєму відображенню і рішуче сказала своїй колежанці: – Так, Мар’яно, закругляйся, вимикай свій комп’ютер, ти забула, що сьогодні начальник нам дозволив о третій годині піти додому, увечері ж корпоратив. Треба…

Ліда виходила заміж за Миколу. Вона була красива й весела. Це ж головне свято у її житті! Веселощі тривали й на другий день весілля. Микола неабияк погуляв і його вклали спати. Ліда ж пішла до своїх батьків… Вранці молоді мали перебиратися у свій будинок, який дістався Миколі від діда. Знаходився він у сусідньому селі. Ремонт було зроблено ще до весілля, залишалося тільки перевезти речі. Мати допомагала Ліді. Ковдра, подушки, постільне, і навіть посуд. Мама називала це посагом. Микола з’явився вранці. Похмурий і невдоволений. Він допоміг перевезти речі дружини, а потім почалося несподіване

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда виходила заміж за Миколу. Вона була красива й весела. Це ж головне свято у її житті! Веселощі тривали й на другий день весілля. Микола неабияк погуляв і його вклали спати. Ліда ж пішла до своїх батьків… Вранці молоді мали перебиратися у свій будинок, який дістався Миколі від діда. Знаходився він у сусідньому селі. Ремонт було зроблено ще до весілля, залишалося тільки перевезти речі. Мати допомагала Ліді. Ковдра, подушки, постільне, і навіть посуд. Мама називала це посагом. Микола з’явився вранці. Похмурий і невдоволений. Він допоміг перевезти речі дружини, а потім почалося несподіване

Ліда виходила заміж за найкращого, милого, веселого. Миколу. Його любили усі. Сім’я, друзі, дівчата. А вже Ліда жити без нього не могла! Усього пів року і вони йдуть у ЗАГС. Сам він порошинки з неї здував. Неодноразово діставалося її знайомим…

Ганна стояла й дивилася в дзеркало. – Скоро я вийду заміж! – подумала дівчина. В кімнату зайшла її мама Наталя. – Ганнусю, ти знову перед дзеркалом крутишся? – з усмішкою запитала вона. – Ти вирішила стати Міс Світу?! – Може й так, – підморгнула Ганна. – Але в першу чергу я збираюся стати місіс Марчук! Раптом пролунав дзвінок у двері. В квартиру зайшла майбутня свекруха Ганни – Людмила Петрівна. – Так, дорогенька! – діловито сказала гостя. – Нам треба поговорити. Свекруха поклала на стіл якийсь пакунок. – Про що? Що це ви таке принесли? – здивовано запитала Ганна. Вона не розуміла, що відбувається

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна стояла й дивилася в дзеркало. – Скоро я вийду заміж! – подумала дівчина. В кімнату зайшла її мама Наталя. – Ганнусю, ти знову перед дзеркалом крутишся? – з усмішкою запитала вона. – Ти вирішила стати Міс Світу?! – Може й так, – підморгнула Ганна. – Але в першу чергу я збираюся стати місіс Марчук! Раптом пролунав дзвінок у двері. В квартиру зайшла майбутня свекруха Ганни – Людмила Петрівна. – Так, дорогенька! – діловито сказала гостя. – Нам треба поговорити. Свекруха поклала на стіл якийсь пакунок. – Про що? Що це ви таке принесли? – здивовано запитала Ганна. Вона не розуміла, що відбувається

Ганна стала навшпиньки і зазирнула у старовинне дзеркало в батьківській спальні. У його масивній рамі відображалася її схвильована посмішка. – Скоро, дуже скоро, я вийду заміж! – подумала вона, тримаючи в руках кілька весільних запрошень, які ще не встигла роздати…

Галя поїхала на відпочинок. Її слабу свекруху залишилася доглядати сестра Анжела. Відпустка пролетіла як один день. Галя поздоровішала і навіть засмагла. Єдине, про що вона переживала, що її чоловік зовсім не дзвонив! А коли вона дзвонила йому сама, то розмовляв він неохоче і швидше хотів покласти слухавку. – Ну нічого, побачить мене і знову закохається! – подумала Галя. Жінка вирішила приїхати трохи раніше… Вдома її зустрів дивний запах. Запах чужих парфумів! – Анжело?! Ти вдома? – гукнула вона. Галя глянула хто вийшов з кімнати й оторопіла від несподіванки

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галя поїхала на відпочинок. Її слабу свекруху залишилася доглядати сестра Анжела. Відпустка пролетіла як один день. Галя поздоровішала і навіть засмагла. Єдине, про що вона переживала, що її чоловік зовсім не дзвонив! А коли вона дзвонила йому сама, то розмовляв він неохоче і швидше хотів покласти слухавку. – Ну нічого, побачить мене і знову закохається! – подумала Галя. Жінка вирішила приїхати трохи раніше… Вдома її зустрів дивний запах. Запах чужих парфумів! – Анжело?! Ти вдома? – гукнула вона. Галя глянула хто вийшов з кімнати й оторопіла від несподіванки

– Нічого не встигаю, треба й працювати, і за свекрухою стежити, і чоловікові приділяти увагу… – скаржилася Галина троюрідній сестрі, Анжелі. – А чому не хочеш найняти доглядальницю? – Тому що чоловік вважає, що не можна зі стороннім залишати рідну…

Ірина повернулася з магазину вся схвильована. – Що сталося? – захвилювався Іван, помітивши дружину в такому стані. – Твоя мама сталася! – невдоволено пирхнула дружина. – В сенсі? – не зрозумів чоловік. – Я сьогодні була в магазині і випадково зустріла там Світлану Семенівну, – почала розповідати Іра. – І? – поквапив її Іван. – І вона таке викинула, що я не знаю, як тепер з цим жити, – промовила жінка, зробила паузу, щоб зібратися з думками і все виклала чоловіку. Іван вислухав дружину і аж рота відкрив від почутого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина повернулася з магазину вся схвильована. – Що сталося? – захвилювався Іван, помітивши дружину в такому стані. – Твоя мама сталася! – невдоволено пирхнула дружина. – В сенсі? – не зрозумів чоловік. – Я сьогодні була в магазині і випадково зустріла там Світлану Семенівну, – почала розповідати Іра. – І? – поквапив її Іван. – І вона таке викинула, що я не знаю, як тепер з цим жити, – промовила жінка, зробила паузу, щоб зібратися з думками і все виклала чоловіку. Іван вислухав дружину і аж рота відкрив від почутого

Вперше за два роки Ірина не витримала і сердито відповіла на слова чоловіка. Причина сварки була на перший погляд аж дуже банальна і зовсім несерйозна. Однак, якби це була разова акція, тоді інша справа. Але Ірина відчувала на собі тиск…

Рита вирішила зробити коханому сюрприз. Вона поїхала до Андрія в гості без попередження. Раптом вона почула, як у квартирі коханого дзвінко засміялася якась жінка! Рита вирішила, що помилилась адресою, але все ж натисла кнопку дзвінка. Двері відчинила жінка в яскравому фартушку. У квартирі було видно, як… Андрій і якийсь хлопчик, збирають конструктор! – Доброго дня, а ви хто? – здивовано спитала жінка. – Мені потрібен Андрій, – сказала Рита. Побачивши її, Андрій швидко вискочив з квартири. – Це по роботі, я зараз! – сказав він незнайомій жінці. Рита глянула на це все, й застигла від несподіваної здогадки

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита вирішила зробити коханому сюрприз. Вона поїхала до Андрія в гості без попередження. Раптом вона почула, як у квартирі коханого дзвінко засміялася якась жінка! Рита вирішила, що помилилась адресою, але все ж натисла кнопку дзвінка. Двері відчинила жінка в яскравому фартушку. У квартирі було видно, як… Андрій і якийсь хлопчик, збирають конструктор! – Доброго дня, а ви хто? – здивовано спитала жінка. – Мені потрібен Андрій, – сказала Рита. Побачивши її, Андрій швидко вискочив з квартири. – Це по роботі, я зараз! – сказав він незнайомій жінці. Рита глянула на це все, й застигла від несподіваної здогадки

– Тобі давно треба було б подорослішати! Ванільних мелодрам, до яких ти звикла, у житті не існує! І ще – ніколи, чуєш, ніколи не смій… – Замовкни! Ти мені нічого не можеш забороняти! Я давно виросла, давно стала самостійною, давно…

Наталка накривала на стіл. Сьогодні до її чоловіка, приїхала його сестра Оля, з якою жінка не була ще знайома. – Все готово! – дівчина покликала Миколу та Олю за стіл. За кілька хвилин брат і сестра прийшли на кухню. – Я не хочу сидіти з тобою за одним столом, – раптом сказала до Наталі Оля. Наталя застигла. – Що ти дивишся? – уїдливо запитала Оля. – Не роби вигляду, ніби ти не знаєш, про що я! – Що я тобі зробила? Я бачу тебе вперше в житті! – Ольга здивовано дивилася на зовицю, не розуміючи, що відбувається

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка накривала на стіл. Сьогодні до її чоловіка, приїхала його сестра Оля, з якою жінка не була ще знайома. – Все готово! – дівчина покликала Миколу та Олю за стіл. За кілька хвилин брат і сестра прийшли на кухню. – Я не хочу сидіти з тобою за одним столом, – раптом сказала до Наталі Оля. Наталя застигла. – Що ти дивишся? – уїдливо запитала Оля. – Не роби вигляду, ніби ти не знаєш, про що я! – Що я тобі зробила? Я бачу тебе вперше в житті! – Ольга здивовано дивилася на зовицю, не розуміючи, що відбувається

Перша зустріч Наталії з рідною сестрою чоловіка Ольгою пройшла не дуже добре. На весіллі двадцятитрирічна дівчина не була присутня, тому що в цей час навчалася за кордоном. Повернулась Оля лише за два роки і в перший день свого повернення захотіла…

Ніна готувала на кухні борщ, коли у двері подзвонили. – Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? – запитала з порога дівчина, як тільки хазяйка відкрила двері. Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конвертик з новонародженою дитиною. – Ні, не знаю, – насупилась жінка. – Мене звуть Інга. Цей хлопчик – ваш онук, – несподівано додала незнайомка. – Як мій онук? Цього не може бути? – Ніна Іванівна здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна готувала на кухні борщ, коли у двері подзвонили. – Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? – запитала з порога дівчина, як тільки хазяйка відкрила двері. Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конвертик з новонародженою дитиною. – Ні, не знаю, – насупилась жінка. – Мене звуть Інга. Цей хлопчик – ваш онук, – несподівано додала незнайомка. – Як мій онук? Цього не може бути? – Ніна Іванівна здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

– Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конверт з новонародженою дитиною. Малюк прокинувся і тихо плакав, ось тільки його матусі було на це все одно. Інга навіть не намагалася…

Валентина їхала машиною в гості до свекрухи. Вона вже проїхала частину шляху, як раптом задзвенів її телефон. Дзвонила сусідка Тетяна. – Валю, ну слава Богу! – вигукнула вона в слухавку. – А ти де зараз? – Тетянко, я до свекрухи до завтра поїхала, – здивовано сказала Валентина. – Ювілей в неї. А що сталося? – Валю, якщо ти стоїш, то краще сядь! – сказала сусідка. – Там твій Олег жінку якусь незнайому в квартиру привів! Вона вся така з себе красуня. І тепер музика там грає… Валентина помчала додому. Вона забігла в квартиру й одразу ж остовпіла від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина їхала машиною в гості до свекрухи. Вона вже проїхала частину шляху, як раптом задзвенів її телефон. Дзвонила сусідка Тетяна. – Валю, ну слава Богу! – вигукнула вона в слухавку. – А ти де зараз? – Тетянко, я до свекрухи до завтра поїхала, – здивовано сказала Валентина. – Ювілей в неї. А що сталося? – Валю, якщо ти стоїш, то краще сядь! – сказала сусідка. – Там твій Олег жінку якусь незнайому в квартиру привів! Вона вся така з себе красуня. І тепер музика там грає… Валентина помчала додому. Вона забігла в квартиру й одразу ж остовпіла від побаченого

– Кохана, мені так пощастило з тобою, – прошепотів Олег, цілуючи дружину в щічку. Він стояв за спиною жінки, пригортаючи її до себе. – Дякую, що погодилася поїхати сьогодні до моєї мами з ночівлею й допомогти їй підготуватися до ювілею….

Повернутись вверх