Ігор порався в себе в дворі по хазяйству, коли раптом у двір забігла захекана сусідка. – Петровичу! Ти знаєш, кого я тільки, що в місті на вокзалі бачила? – швидко почала вона. – Кого? Вовка чи що? – засміявся Ігор, байдуже дивлячись на Ліду. – Ох, не до жартів мені зараз. Ольгу твою бачила! Кажуть, що поїхала вона на роботу за кордон і більше не повернеться. Ігор одразу помінявся на обличчі

Ігор порався в себе в дворі по хазяйству, коли раптом у двір забігла захекана сусідка. -Петровичу! Ти знаєш, кого я тільки, що в місті на вокзалі бачила? – швидко почала вона. -Кого? Вовка чи що? – засміявся Ігор, байдуже дивлячись…

Рита швидко приготувала чоловіку бутерброди і вийшла з квартири. На вулиці вона здивовано зупинилася – на лавці сиділа дівчинка і плакала. – Привіт! Ти чого тут сама? – Мама виставила, – схлипнула та. – Що ж робити? Добре, показуй де живеш. За пару хвилин вони стояли біля квартири. Двері відчинила заспана жінка. Рита мовчки зайшла. Раптом вона помітила на полиці фотографію. Вона застигла на місці – це фото вона бачила в альбомі чоловіка

Рита збиралася на роботу. Вона швидко приготувала чоловікові бутерброди, загорнула у фольгу і поклала на стіл. Мишко працював в автосервісі, обідів у них не було і щоразу доводилося щось брати із собою. Сама Маргарита працювала у їдальні кухарем. Її робота…

Інна мила посуд після вечері, а її чоловік, Микита був з дочкою у іншій кімнаті. Раптом пролунав дзвінок – дзвонив телефон чоловіка, який він залишив на кухні. -Хто там дзвонить? Подивися! – почула Інна голос чоловіка. – Микито, це Лариса з роботи. Чоловік взяв телефон, і пішов в іншу кімнату розмовляти

Був звичайний вечір п’ятниці. Інна мила посуд після вечері, а її чоловік, Микита, грав у цей час з їхньою дворічною донькою в залі. Раптом пролунав дзвінок – дзвонив телефон чоловіка, який він залишив на кухні. -Хто там дзвонить? Подивися! –…

Денис прийшов додому пізно. Він старався виглядати стомленим – з роботи ж прийшов. – Привіт, кохана. А що у нас на вечерю? – запитав він. – А що в ресторанах тепер нема їжі? – запитала Оксана. Денис навіть не зразу зрозумів, про що вона. Але потім уважніше подивився на журнальний столик. Там лежали гроші

Оксані чоловік давав гроші лише на конкретні речі. Треба було підійти, запитати, попросити, пояснити, навіщо це потрібне. І тільки потім, можливо, він погодиться… Але далеко не завжди. Якщо витрати важливі, наприклад, продукти – то все гаразд. Якщо ж він вважає,…

Ольга збивала крем, коли у двері подзвонили. Вона кинулася швидше відкривати, доки дзвінок не розбудив сина. Відчинила двері і побачила незнайомого чоловіка. – Не чекали? Сюрпри-и-из! – промовив незнайомець. Ольга ойкнула, не знаючи, що відповісти. – Ви помилились адресою. Тут я живу, – пояснила чоловікові Ольга. – Вибачте, але це моя квартира, – заперечив незнайомець

– А коли ялинку ставити будемо? – Павлик забігав вперед і заглядав мамі в очі. – Мм, – Ольга дивилася перед собою, але Павлик не відставав. – Давай сьогодні. Завтра ж Новий Рік. Ти забула? – Давай завтра вранці, я…

Марія домовилася зустрітися з подругою Вірою. Вона під’їхали до будинку Віри, раніше домовленого часу. Марія залишила машину біля воріт, вирішила зателефонувати, дістаючи телефон, почула розмову за воротами, а зазирнувши в щілину остовпіла. Біля ганку, трохи осторонь стояла машина її чоловіка

Марія переступила сорокап’ятирічний рубіж, і раптом її життя кардинально змінилося. Застала коханого чоловіка зі своєю знайомою у них на дачі, причому несподівано та випадково. Віра з чоловіком живуть на дачі майже півроку, від початку весни та до глибокої осені, на…

Віра сиділа на ванні, закривши вуха руками. Через замкнені двері, в які вона забігла п’ять хвилин тому, все було чути. Як у спальні плакав син. Як на кухні чоловік брязкав каструлями і жалівся: – Віра, я їсти хочу! Та вона мріяла тільки про одне – щоб перемотати час на два роки назад

Віра сиділа на ванні, закривши вуха руками. Через замкнені двері, в які вона забігла п’ять хвилин тому, все було чути. Як у спальні плакав син. Як на кухні чоловік брязкав каструлями і жалівся: -Віра, я їсти хочу. А вона мріяла…

Оксана йшла по коридору на кухню. Проходячи повз дзеркало, вона мимохідь глянула на себе і тут же відвела очі в бік – настрій був зіпсований! На кухні вона зробила чай і стала себе жаліти: – Ну ось чому одним – все, а іншим – нічого?! Тут на кухню повільно зайшла мати – огрядна жінка років 50-ти. – Що робиш? – запитала вона. Оксана промовчала. – Ти б поменше солодощів їла, а то он як рознесло, – раптом сказала мати

Оксана йшла по коридору на кухню. Проходячи повз дзеркало, вона мимохідь глянула на себе і тут же відвела очі в бік – настрій був зіпсований! Вона зітхнула і пішла далі. На кухні вона зробила чай і стала себе жаліти. -Ну…

Тетяна приготувала сніданок, почала накривати на стіл і як завжди дивилася на чоловіка, чекаючи його побажань. Павло втупився в телевізор і механічно жував. На дружину він навіть не дивився. – Що трапилося, Павлику? – Тетяно, батька завтра виписують. Ти сама розумієш, він самотній, йому потрібен догляд. Поїдеш жити до нього, поприбираєш ще там в квартирі. Тетяна мовчки кивала головою

Тетяна приготувала сніданок, почала накривати на стіл і як завжди віддано дивилася на чоловіка, чекаючи на його побажання. Павло втупився в телевізор і механічно жував. На дружину він навіть не дивився. -Що трапилося, Пашенька? -Тетяно, батька завтра виписують. Ти сама…

Олена мовчки зайшла в кімнату, сіла на стільчик і поклала перед Мариною Петрівною папери на дитину. Та відкрила папку і раптом її очі округлилися від здивування. – Ви у своєму розумі? – завідувачка зняла окуляри і подивилася на щасливу матусю. – А ви мені не вказуйте, будь ласка, – усміхнулася Олена. – Я у вас дозволу питати не зобов’язана! Це моя дитина, яке захочу таке імʼя і даватиму

Олена мовчки зайшла в кімнату, сіла на стільчик і поклала перед Мариною Петрівною папери на дитину. Та відкрила папку і раптом її очі округлилися від здивування. -Ви у своєму розумі? – завідувачка відділення зняла окуляри і зі щирим нерозумінням дивилася…

Повернутись вверх