Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. – Вітя, не забудь взяти з собою обід. Я тобі все наготувала! Він лежить у холодильнику. А я пішла. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і рахував секунди, коли мати нарешті піде. – Фуух! Коли ж це все закінчиться

Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. Тут коридору почувся голос матері: -Вітя, не забудь взяти з собою обід. Він лежить у холодильнику. А я пішла працювати. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і…

Надя повернулася з роботи дуже пізно. Іван вже спав. Вона роздяглася, відчуваючи смачний аромат з кухні. У невеликій каструльці стояв ще теплий гуляш,  і поруч записка “розігрій”. – А гуляш був дуже смачний, – усміхнулася вона зранку чоловікові. – Та це не я готував, – відповів чоловік. – А хто ж тоді, – здивовано запитала Надя

Із дідом свого чоловіка – Петром Олексійовичем – Надя бачилася тричі. До весілля, коли знайомилася із ближнім колом родичів на якійсь сімейній урочистості. На самому весіллі. І в день, коли не стало Ніни Борисівни – бабусі чоловіка. Дід створював враження…

– Міша, нам треба поговорити, – після сніданку Ліда прибрала посуд до мийки. Михайло дивився на неї з хвилюванням. Він боявся будь-яких розмов, що починаються з цих слів. – Про що? – Прикинувся, що не розуміє, Михайло. – Я про чистоту в нашій квартирі, – дівчина посміхнулася, намагаючись приховати тривогу

Ліда завжди була цілеспрямованою дівчиною. У школі вона вчила дві мови: англійську та французьку. Першу викладали у школі. Другу вона вчила сама за фільмами, книгами та іншими джерелами, які хоч якось були здатні допомогти у досягненні мети. Щоправда, фізика та…

До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. – Хто там? – Це я, Олег. – Я таких не знаю. – А Варвара Петрівна вдома? – Вони тут давно не живуть. Чоловік подумавши, підійшов до бабусь на лавці. – Ой, Олежку, ти чи що? — сплеснула руками одна з них. – Як же так? Де ти був? Варвара на тебе так чекала, так чекала

До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов 45-річний чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. -Хто там? -Це я, Олег… -Я таких не знаю. Чоловік потер підборіддя і знову зателефонував до домофону: -Варвара Петрівна вдома? -Вони тут давно не…

Таня вивела корову і стояла, дивлячись вслід стаду. Раптом скрипнула хвіртка сусіда. Дід Василь крекчучи, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. – Діду, ти куди горщики тягнеш? – хихикнула Таня. Той зиркнув на неї. – Я квіти Людочці везу. Вона ж так їх любить… Таня витріщила очі. – Ти що, діду? Людмили Іванівни вже два роки, як нема

Таня вивела корову і приклавши долоньку до очей, дивилася вслід стаду. Скрип хвіртки сусіда змусив її озирнутися. Дід Василь крекчучи, задкуючи задом наперед, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. -Діду, ти куди горщики тягнеш? Продати хочеш…

– Все, мені це набридло! – Віра кричала в трубку так, що Олеся здригалася, хоча чоловік розмовляв у коридорі, а вона була на кухні. – Приїжджай і забирай її. Це і твоя дитина також. Мені твої аліменти не потрібні, я сама тобі платитиму, тільки забирай її! Олеся слухала крики колишньої дружини свого чоловіка, і думала: – Ну от і все, закінчилося спокійне життя

-Все, мені це набридло, – Віра кричала в трубку так, що Олеся здригалася, хоча чоловік розмовляв у коридорі, а вона сиділа на кухні. -Приїжджай і забирай її. Це і твоя дитина також, мені твої аліменти не потрібні, я сама тобі…

– Ні, ну ти тільки уяви собі, ким він виявився! – обурено кричала в слухавку Олена своїй подрузі Галі. – Я йому і поїсти, і попрасувати, і все інше, а він… Та в мене просто немає слів! – Олена була в розпачі. Сьогодні вранці, вона випадково взяла в руки телефон чоловіка. А там… Там були переписки з жінками. І не з одною

-Ні, ну ти тільки уяви собі, ким він виявився! – обурено майже кричала в трубку мобільного телефону Олена своїй найкращій подрузі Галі. -Я йому і поїсти, і попрасувати, і все інше, а він… Ти уявляєш, хто він? -І хто ж?…

У Віктора Петровича зникла дружина. Це було так дивно і незвичайно, що він розгубився. Прийшов додому, а її нема. Чекав годину, чекав іншу. Дзвонити намагався кілька разів. Телефон уперто мовчав і Олена не поверталася

У Віктора Петровича зникла дружина. Це було так дивно і незвичайно, що він розгубився. Прийшов додому, а її нема. Чекав годину, чекав іншу. Дзвонити намагався кілька разів. Телефон уперто мовчав і Олена не поверталася. Він почав згадувати вчорашній вечір і…

Мар’яна їхала додому, наче в тумані. Що ж їй робити?! Де знайти гроші?! За кордоном в Італії в неї була подруга дитинства, Мар’яна вирішила зателефонувала до неї, та запитати про роботу. Ліля почала відмовляти Маряну. Мовляв, – ти ж зовсім не знаєш, як це – доглядати за чужими дітьми. ⁃ Мені дуже потрібно. Інакше, я не знаю, що може статися. Будь ласка, допоможи, – благала Мар’яна. Через кілька днів Мар’яна вже приземлилася в Римі

Мар’яна плакала. Плакала так сильно, як ніколи. Нарешті вона змогла це зробити. Звільнити душу. Дозволити собі елементарну людську річ – просто поплакати. А поїзд невпинно мчав дорогою додому. ⁃ Мар’янко, куди махнемо на новорічні свята? Може просто в Європу? Там…

Був вихідний. Іра відключила будильник і спала, зовсім не плануючи вставати годин до 12-ти. Але її сон перервав дзвінок телефону. Він дзвонив і дзвонив, дзвонив і дзвонив…Іра зітхнула, вилізла з-під теплої ковдри і повільно поплелася до телефону. -Алло, – сказала вона сонним голосом. – Ірочка, привіт! – Іра почула голос мами. “Ну хто б сумнівався!” – подумала Іра

Був вихідний. Іра відключила будильник і спала, як всі звичайні люди, і зовсім не планувала вставати годин до 12 годин. А чому ні? Хіба не може вона відпочити, скільки захоче після напруженого тижня? Але її сон перервав дзвінок телефону. Він…

Повернутись вверх