Пліткарка

Жіночий журнал

У Дмитра занедужав племінник Миколка. Він позичив своїй сестрі Наталі велику суму грошей йому на процедури… Наближався ювілей батька. Дмитро купив хороший подарунок. Коли він зайшов у квартиру, мати метушилася біля накритого столу. Наталя з чоловіком були в кімнаті, а племінник Миколка бігав по кімнаті й розкидав серветки. – Привіт, племіннику! – сказав Дмитро і вручив йому велику шоколадку. – Як почуваєшся? Миколка схопив шоколадку і мовчки побіг у кімнату. Вийшла Наталя. – Привіт, сестричко. Що сказали лікарі, сподіваюся, нічого серйозного? – запитав Дмитро. – Які лікарі? – здивувалася Наталя. Дмитро аж очі вирячив від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Дмитра занедужав племінник Миколка. Він позичив своїй сестрі Наталі велику суму грошей йому на процедури… Наближався ювілей батька. Дмитро купив хороший подарунок. Коли він зайшов у квартиру, мати метушилася біля накритого столу. Наталя з чоловіком були в кімнаті, а племінник Миколка бігав по кімнаті й розкидав серветки. – Привіт, племіннику! – сказав Дмитро і вручив йому велику шоколадку. – Як почуваєшся? Миколка схопив шоколадку і мовчки побіг у кімнату. Вийшла Наталя. – Привіт, сестричко. Що сказали лікарі, сподіваюся, нічого серйозного? – запитав Дмитро. – Які лікарі? – здивувалася Наталя. Дмитро аж очі вирячив від несподіванки

Дмитро вийшов із під’їзду, прижмурюючись незвично ранньому весняному сонцю. Він збирався їхати на роботу і вже підійшов до машини, як раптом побачив свою сусідку Настю. – Привіт Дмитре, підвези нас, тобі ж по дорозі, – усміхнулася дівчина. – Звичайно, клич…

Катя прокинулася пізно і одразу взялася готувати сніданок. Пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – подумала вона і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха та свекор. Свекруха зробила кілька кроків у квартиру та сказала чоловікові: – Став сюди! Зінаїда Петрівна з чоловіком пройшли в коридор, поставили дві великі валізи. – Тепер будемо жити разом! – заявила свекруха. – Як це разом?! – не зрозуміла невістка. – То тобі Олег нічого не сказав? – єхидно посміхнулася Зінаїда Петрівна. – Ні. А що він мав сказати?! – Катя здивовано дивилася то на свекруху, то на свекра, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прокинулася пізно і одразу взялася готувати сніданок. Пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – подумала вона і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха та свекор. Свекруха зробила кілька кроків у квартиру та сказала чоловікові: – Став сюди! Зінаїда Петрівна з чоловіком пройшли в коридор, поставили дві великі валізи. – Тепер будемо жити разом! – заявила свекруха. – Як це разом?! – не зрозуміла невістка. – То тобі Олег нічого не сказав? – єхидно посміхнулася Зінаїда Петрівна. – Ні. А що він мав сказати?! – Катя здивовано дивилася то на свекруху, то на свекра, не розуміючи, що відбувається

Відносини у них розвивалися швидко, і вже за місяць Катя зрозуміла, що вагітна. Батьки дівчини сподівалися, що вона після школи вступить до інституту, а тут їхня дочка таке «зробила». Тільки-но пройшов випускний бал, як Катя разом із Олегом прийшли до…

Оля зі своїм коханим Ігорем приїхали в село до його бабусі Марії Іванівни. Старенька приготувала Олі пшоняну кашу з печі. – Ось тобі кашка, твоя улюблена! – сказала та, ставлячи на стіл гарячий горщик. – Бабусю, ми тобі хочемо дещо сказати, ти не повіриш… – раптом почав Ігор. Бабуся поклала рушник на стіл і сіла, поклавши руки на коліна. – Ми з Олею хочемо одружитися, але це ще не все… – сказав Ігор. Бабуся витерла сльози і застигла від здивування. – А що ж може бути ще?! – тільки й прошепотіла вона, не розуміючи про що йдеться

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля зі своїм коханим Ігорем приїхали в село до його бабусі Марії Іванівни. Старенька приготувала Олі пшоняну кашу з печі. – Ось тобі кашка, твоя улюблена! – сказала та, ставлячи на стіл гарячий горщик. – Бабусю, ми тобі хочемо дещо сказати, ти не повіриш… – раптом почав Ігор. Бабуся поклала рушник на стіл і сіла, поклавши руки на коліна. – Ми з Олею хочемо одружитися, але це ще не все… – сказав Ігор. Бабуся витерла сльози і застигла від здивування. – А що ж може бути ще?! – тільки й прошепотіла вона, не розуміючи про що йдеться

День видався сонячним та безвітряним. Девʼятеро друзів вирушила відпочити на природі. Взяли з собою намети, вудки й казанки для багаття. Настрій у всіх був чудовий. Вони добралися до потрібного села автобусом, а далі пішли пішки до лісу, збираючись дійти до…

Ганна Дмитрівна прийшла в гості до доньки та зятя. – А ви куди? – здивувалася вона, помітивши, що молоді збирають речі. – Мамо, ми переїжджаємо, – відповіла Марина. – А на які гроші ви купили нову квартиру? – запитала мама. – Я тобі потім все розповім, – пояснила донька. – А батько твоєї майбутньої дитини знає, що ти їдеш? – несподівано запитала жінка. – Ганно Дмитрівно, ви про що? – не зрозумів зять. – То ти не знаєш? Це ж не твоя дитина! – єхидно сказала теща. – Як не моя?! – Віктор здивовано дивився то на тещу, то на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Дмитрівна прийшла в гості до доньки та зятя. – А ви куди? – здивувалася вона, помітивши, що молоді збирають речі. – Мамо, ми переїжджаємо, – відповіла Марина. – А на які гроші ви купили нову квартиру? – запитала мама. – Я тобі потім все розповім, – пояснила донька. – А батько твоєї майбутньої дитини знає, що ти їдеш? – несподівано запитала жінка. – Ганно Дмитрівно, ви про що? – не зрозумів зять. – То ти не знаєш? Це ж не твоя дитина! – єхидно сказала теща. – Як не моя?! – Віктор здивовано дивився то на тещу, то на дружину, не розуміючи, що відбувається

Теща посміювалася з Віктора. З першого дня їхнього знайомства Ганна Дмитрівна оглянула його з ніг до голови: високий, худий, волосся рідке. – Що ти знайшла в ньому? – Сказала вона Марині після його відходу. – Він же скоро буде лисуватий….

Ніна приготувала сніданок і покликала сімʼю до столу. Раптом хтось подзвонив у двері. Ніна глянула в домофон – біля хвіртки стояла свекруха. – Михайле, твоя мама прийшла! – гукнула Ніна, відчиняючи двері. Чоловік спускався з другого поверху. – Мамо, щось сталося? – запитав він. – Мені потрібно поговорити, – тихо сказала Світлана Юріївна. – Проходь, поснідай з нами, – запросив син. Після сніданку Михайло запитав: – То що ти хотіла? – Мені потрібно, щоб ти дещо підписав! – несподівано сказала свекруха і дістала з сумочки якийсь листок. – Це що? – запитав Михайло, взяв у матері листок, переглянув його і аж ахнув від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна приготувала сніданок і покликала сімʼю до столу. Раптом хтось подзвонив у двері. Ніна глянула в домофон – біля хвіртки стояла свекруха. – Михайле, твоя мама прийшла! – гукнула Ніна, відчиняючи двері. Чоловік спускався з другого поверху. – Мамо, щось сталося? – запитав він. – Мені потрібно поговорити, – тихо сказала Світлана Юріївна. – Проходь, поснідай з нами, – запросив син. Після сніданку Михайло запитав: – То що ти хотіла? – Мені потрібно, щоб ти дещо підписав! – несподівано сказала свекруха і дістала з сумочки якийсь листок. – Це що? – запитав Михайло, взяв у матері листок, переглянув його і аж ахнув від побаченого

У морозній тиші раннього ранку голосно лунав звук сокири. Ніну розбудив цей звук. Вона встала з ліжка, відсунула щільну штору і заплющила очі від яскравого світла. Тисячі сніжинок відбивали промені сонця, що сходить. Гілки дерев, спеціально висаджених на ділянці, трохи…

Тетяна вийшла з роботи і сіла в свою машину. Одразу ж надійшло повідомлення від її коханого Руслана: «Ти скоро, кохана? Чекаю». Вона підʼїхала до місця зустрічі і припаркувалася. Зала гарного ресторану була яскраво освітлена, і Тетяна почала вдивлятися, шукаючи очима бенкетну залу. Але тут до неї підійшов офіціант і поцікавився: – Ви до Руслана Олександровича? Дозвольте провести вас. Він провів її в окрему кімнату, де було накрито стіл на двох людей. Там її чекав Руслан. Йому сьогодні виповнилося сорок років. Тетяна озирнулася навкруги і не зрозуміла, що це таке відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна вийшла з роботи і сіла в свою машину. Одразу ж надійшло повідомлення від її коханого Руслана: «Ти скоро, кохана? Чекаю». Вона підʼїхала до місця зустрічі і припаркувалася. Зала гарного ресторану була яскраво освітлена, і Тетяна почала вдивлятися, шукаючи очима бенкетну залу. Але тут до неї підійшов офіціант і поцікавився: – Ви до Руслана Олександровича? Дозвольте провести вас. Він провів її в окрему кімнату, де було накрито стіл на двох людей. Там її чекав Руслан. Йому сьогодні виповнилося сорок років. Тетяна озирнулася навкруги і не зрозуміла, що це таке відбувається

Тетяна прокинулася слабою. Так бувало іноді, якщо вона напередодні перенервує, або повний місяць раптом, або на серці тривожно. Сьогодні був саме цей випадок. Уві сні їй наснилася мама, вона плакала, просила за щось пробачення. Тетяна заспокоювала її, а в самої…

Ірина Валеріївна вже збиралася лягати спати, коли пролунав дзвінок у двері. – Кому це не спиться? – подумала жінка і пішла відкривати. Ірина відкрила двері і побачила на порозі свою доньку. – Таню, що сталося? – здивувалася жінка помітивши, що донька приїхала до неї в одному домашньому халаті. – Нічого, мамо, – схлипнула Таня. – Це кінець! Ірина Валеріївна швидко забрала доньку на кухню, пригостила чаєм, щоб Таня трохи заспокоїлася. – Ну розповідай! – скомандувала вона. Тетяна важко видихнул, зібралася з духом і розповіла, що в неї сталося. Ірина Валеріївна вислухала доньку і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина Валеріївна вже збиралася лягати спати, коли пролунав дзвінок у двері. – Кому це не спиться? – подумала жінка і пішла відкривати. Ірина відкрила двері і побачила на порозі свою доньку. – Таню, що сталося? – здивувалася жінка помітивши, що донька приїхала до неї в одному домашньому халаті. – Нічого, мамо, – схлипнула Таня. – Це кінець! Ірина Валеріївна швидко забрала доньку на кухню, пригостила чаєм, щоб Таня трохи заспокоїлася. – Ну розповідай! – скомандувала вона. Тетяна важко видихнул, зібралася з духом і розповіла, що в неї сталося. Ірина Валеріївна вислухала доньку і застигла від почутого

– В сенсі – розлучення? – Від новини мама Тані присіла на крісло з тарілкою в руках. – З чого раптом? А Андрійко як же? – Андрійко залишиться зі мною, звісно, – роздратовано буркнула Таня, забираючи у матері пиріг. –…

Григорій збирався додому, коли задзвонив телефон. Дзвонила мама. – Привіт, ти не забув, що в неділю у мене день народження? – одразу запитала Лідія Петрівна.  – Я пам’ятаю, мамо. Ми з Тамарою вже подарунок тобі купили, – відповів син. – Подарунок це добре. Але я хочу, щоб Тамара прийшла в суботу, допомогла мені холодець зробити, та салати накришити! – попросила мама. – Мамо, Тамара не прийде! – загадково сказав Григорій. – І ти дещо повинна дізнатися! – Ти про що? – не зрозуміла жінка. І Григорій розповів гірку правду про дружину. Ліда Петрівна вислухала сина і застигла від обурення

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Григорій збирався додому, коли задзвонив телефон. Дзвонила мама. – Привіт, ти не забув, що в неділю у мене день народження? – одразу запитала Лідія Петрівна.  – Я пам’ятаю, мамо. Ми з Тамарою вже подарунок тобі купили, – відповів син. – Подарунок це добре. Але я хочу, щоб Тамара прийшла в суботу, допомогла мені холодець зробити, та салати накришити! – попросила мама. – Мамо, Тамара не прийде! – загадково сказав Григорій. – І ти дещо повинна дізнатися! – Ти про що? – не зрозуміла жінка. І Григорій розповів гірку правду про дружину. Ліда Петрівна вислухала сина і застигла від обурення

Григорій вже збирався додому, але в самий невідповідний момент у нього задзвонив телефон. Він подивився на екран – дзвонила мати. «Доведеться відповісти, — невдоволено подумав Григорій. — Бо ж буде дзвонити, поки трубку не візьму». – Так, мамо, давай пізніше…

Олена готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порізі стояла сестра чоловіка Вікторія. – Привіт, мені потрібно поговорити з тобою, – сказала вона. – Проходь, – запросила Олена. Поки Віка роздягалася, Олена побігла на кухню перевірити відбивні. Віка щось довго не заходила і Олена вирішила подивитися, що вона робить. Виявляється, Віка ходила по квартирі та щось роздивлялася. – Так, я все побачила, – сказала Віка загадкові слова. – Тепер пройдемо на кухню, поговоримо. Олена здивовано пішла за нею. – Ну, то що ти хотіла? – запитала Олена. Але жінка навіть уявити не могла, про що прийшла розмовляти сестра чоловіка

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порізі стояла сестра чоловіка Вікторія. – Привіт, мені потрібно поговорити з тобою, – сказала вона. – Проходь, – запросила Олена. Поки Віка роздягалася, Олена побігла на кухню перевірити відбивні. Віка щось довго не заходила і Олена вирішила подивитися, що вона робить. Виявляється, Віка ходила по квартирі та щось роздивлялася. – Так, я все побачила, – сказала Віка загадкові слова. – Тепер пройдемо на кухню, поговоримо. Олена здивовано пішла за нею. – Ну, то що ти хотіла? – запитала Олена. Але жінка навіть уявити не могла, про що прийшла розмовляти сестра чоловіка

Олена була енергійною жінкою. Вона не любила сидіти без діла. Може тому вона легко сходилася з новими людьми і легко розлучалася. У стосунках із чоловіками Олена дотримувалася золотого правила – не треба за ними бігати, треба почекати і завжди прийде…

Андрій з Раєю одружилися. Молодята повернулися з весільної подорожі засмаглі та щасливі. Мати Андрія зателефонувала одразу, як вони зайшли в квартиру. – Ви вже вдома? – запитала Зоя Миколаївна. – Андрійку, у мене до тебе є серйозна розмова… – Мамо, ми тільки зайшли додому, – сказав син. – Ні, синку, це справа дуже важлива, я приїду через пів години! – не вгавала мати. Андрій тяжко зітхнув і розвів руками. – Щось трапилося? – схвильовано запитала Рая. – Не знаю, нічого не сказала, – відповів чоловік. Раптом пролунав дзвінок на телефон Раї. Андрій глянув на екран і здивовано усміхнувся від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій з Раєю одружилися. Молодята повернулися з весільної подорожі засмаглі та щасливі. Мати Андрія зателефонувала одразу, як вони зайшли в квартиру. – Ви вже вдома? – запитала Зоя Миколаївна. – Андрійку, у мене до тебе є серйозна розмова… – Мамо, ми тільки зайшли додому, – сказав син. – Ні, синку, це справа дуже важлива, я приїду через пів години! – не вгавала мати. Андрій тяжко зітхнув і розвів руками. – Щось трапилося? – схвильовано запитала Рая. – Не знаю, нічого не сказала, – відповів чоловік. Раптом пролунав дзвінок на телефон Раї. Андрій глянув на екран і здивовано усміхнувся від побаченого

– Що ж робити, Андрійку? Не можу ж я сказати “ні” власній матері. – Хах! Моїй можеш, а своїй ні? – Але ж це моя мама. – А в чому різниця? Сваритися з чоловіком Рая не хотіла. Але обставини не…

Повернутись вверх