Галина Петрівна встала рано. Подивилася в небо і тихенько прошепотіла: – Ех, Вітя, Вітя. Як же мені тебе не вистачає. Кинув мене тут одну. Сьогодні жінка запланувала з’їздити на могилку чоловіка. Віктор наснився вчора. Галина зібралася і вирушила в дорогу. На цвинтарі було тихо. Підійшовши до огорожі, жінка зупинилася, не вірячи своїм очам. -Та що ж це. Вітя. Та як же так. Хто ж це зробив? – здивувалася Галина

Галина Петрівна встала рано. Потроху розходилася і вийшла на ганок. Ласкаве, вересневе сонечко потихеньку нагрівало землю, що охолола за ніч. Навколо весело щебетали пташки. На величезному кущі Клематиса, що розрісся вздовж усього паркану, дзижчали бджілки сусіда, збираючи пилок. Сьогодні Галина…

Максим прийшов з роботи пізно, роззувся на порозі і пройшов на кухню.  Вероніка стояла біля плити і смажила котлети. – Нам треба розлучитися, –  раптом заявив він дружині і мовчки сів на стільчик. Вероніка ніяк не  могла збагнути, про що говорить її чоловік

Олена повела Максима з сім’ї, щоправда, вона вважала, що й сім’ї зовсім не було. Тільки дружина, хай і молода, але без можливості мати дітей. А Максим завжди мріяв… Він не замислювався піти від Вероніки, просто так склалися обставини, що, завівши…

Тамара сиділа біля вікна і плакала. Півроку тому жінка втратила старшу дочку Риту. – Як же так, Ніно, – питала вона свою другу доньку. – Хіба можуть діти раніше батьків йти? І не чекаючи відповіді, казала: – Ні, не можуть. Ніна намагалася, втішити маму, але все було марно. А одного разу Ніна прийшла до батьків, і діставши з сумки пакунок перев’язаний стрічкою, сказала: – Мамо, це тобі від Рити. – Як від Рити, – здивувалася Тамара

Тамара Іванівна сиділа біля вікна і дивилася як по вікну стікають каплі дощу. Осінь видалася дуже сира, навіть не встигли порадувати дерева золотом і багрянцем. Тамара Іванівна півроку тому втратила старшу дочку Риту. – Як же так, Ніно, – питала…

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого…

Петро прибирав у квартирі. Вже два роки, як він жив сам. Його дружини  Віри не стало раптово. Петро намагався підтримувати чистоту, але  виходило не дуже. Шафи, шпалери, стільниця на кухні були в пилюці. Петро  не звернув би й уваги на це, але він чекав гостю! От тільки вона чомусь  дуже затримувалась

Петро прибирав у квартирі. Ось уже два роки, як він жив сам. Дружини Віри раптово не стало. Вони прожили разом сорок років… Петро намагався підтримувати порядок, але виходило не так добре, як у дружини. Навесні сонечко висвітлило всі кути, і…

Катя з Денисом поверталися додому. Раптом назустріч їм йшли дві дівчини, які, побачивши Дениса, радісно посміхнулися. – Денисе! Які люди! Привіт. А це твоя дружина? – дівчата по черзі поцілували його в щоку і пішли. Катя мовчала, а потім почала: -Ти…Та ти просто! Що це за дівчата! Зрадник! Денис застиг від несподіванки, він не розумів, що відбувається

-Ти де був? Відповідай негайно! І з ким ти по телефону так довго говорив? Я тобі разів з десять набирала! – примхливо надувши губи, почала Катя, ледве встигнувши відчинити двері. Денис зітхнув. Його дівчина була невиправною ревнивицею і боротися з…

Інна якраз поверталася з відрядження і зустріла біля під’їзду сусідку. –  О, Інна! Повернулася? – Анжела глянула на валізу, яку Інна поставила на  землю. – Новини знаєш? – Які? – Інна підняла голову. – До Ольги дружина  Сергійка приїхала і онука привезла. Ключі випали з рук Інни, а вона так  і застигла, дивлячись на Анжелу

-Здрастуйте, тьотю Олю! – Інна притримала двері сусідці, яка йшла з повними сумками. – Допоможу! -Привіт, Інночко! Та не треба, прийшла вже, впораюся. -А що ви такі важкі сумки і сама? Нічого не сказали. На гостей чекаєте? -Та ліньки два…

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Вона дуже хвилювалася.  Адже сьогодні Ліда хотіла сказати Дмитру, що у них буде дитина! Раптом  почувся звук ключа у дверях. – Прийшов, – радісно подумала Ліда. Вона  кинулася його цілувати, але Дмитро поводився якось дивно. Він мовчки  почав складати свої речі. – Я йду від тебе, – сказав Дмитро. Ліда  застигла від здивування

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Він затримувався. Ліда дуже хвилювалася. Вона завжди хвилювалася за Дмитра, коли він десь затримувався. І що довше його не було, то більше було хвилювалася. Адже сьогодні такий день. Сьогодні Ліда хотіла повідомити…

Андрій повернувся з роботи, голодний. Не встиг сьогодні пообідати. Всю обідню перерву він провів з Оксаною, новою секретаркою. – Тамара, я прийшов. Їсти хочу, – вигукнув чоловік. – Все готово. Мий руки, – відповіла дружина. Після вечері Андрій розташувався у кріслі перед телевізором. Раптом, пролунав телефонний дзвінок

Андрій Петрович повернувся із роботи. Вдома смачно пахло, він зголоднів. Не встиг сьогодні пообідати. Усю обідню перерву він провів з Оксаною, новою секретаркою. Оксана лише місяць тому влаштувалась у його фірму. Молода, тоненька, як тростинка, з великими сірими очима. Вона…

Наталка відключила телефон і розплакалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові голос. – Якщо не вірите, сьогодні о 6-й, ми будемо в місцевому готелі. Наталка глянула на годинник, схопила сумку та зупинилася. Вона дістала телефон. – Мамо, приїдь до мене,  – схвильовано промовила Наталка. Жінка все розповіла матері. Повисла невелика пауза. – Ще є час. Чекай. Зараз приїду, – відповіла мама і вибігла з квартири

Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не винен. Зберись і добре подумай. Нататалка пройшла на кухню, зварила…

Повернутись вверх