Пліткарка

Жіночий журнал

Настя повернулася додому пізніше, ніж звичайно. – Чим це пахне? – з порога запитала вона, відчувши аромат смаженої картоплі. – А я картоплі насмажив, на салі домашньому. – радісно сказав Вадим. – А огірочки, ну просто неймовірні! До речі, звідки це все взялося? Я вийшов на балкон, а там і картопля, і варення, і овочі домашні, – здивувався чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя повернулася додому пізніше, ніж звичайно. – Чим це пахне? – з порога запитала вона, відчувши аромат смаженої картоплі. – А я картоплі насмажив, на салі домашньому. – радісно сказав Вадим. – А огірочки, ну просто неймовірні! До речі, звідки це все взялося? Я вийшов на балкон, а там і картопля, і варення, і овочі домашні, – здивувався чоловік

– Що ви тут робите? Я ж казала вам не приїжджати! – Настя навіть притупнула каблуком витонченої туфельки від обурення, хоча перед нею стояла її мама – Ганна Іванівна. – Ми з батьком гостинці тобі привезли, картоплю, огірочки, варення. –…

Антоніна Василівна зварила борщ. Потім прийшла її подруга Клавдія. Вони пообідали. – У сина мого сусіда жінка зʼявилася, – ніби між іншим сказала Клавдія. – Ой, та й добре, – сказала Антоніна. – Сама кажеш, чоловік гарний. – Не знаю, як тобі й сказати, – Клавдія насупилася, а потім тихо додала: – Зінка твоя до сина сусідського бігає. Сама бачила! Антоніна застигла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Антоніна Василівна зварила борщ. Потім прийшла її подруга Клавдія. Вони пообідали. – У сина мого сусіда жінка зʼявилася, – ніби між іншим сказала Клавдія. – Ой, та й добре, – сказала Антоніна. – Сама кажеш, чоловік гарний. – Не знаю, як тобі й сказати, – Клавдія насупилася, а потім тихо додала: – Зінка твоя до сина сусідського бігає. Сама бачила! Антоніна застигла

Антоніна Василівна задумливо дивилася у вікно на нескінченно гарний зимовий краєвид. Тиша та спокій… Але на душі у Антоніни Василівни не було спокою. Півгодини тому до неї навідалася стара приятелька Клава. Вони колись разом працювали і навіть дружили сім’ями, відзначали…

Ольга сиділа з подругою в кафе. Раптом, її подруга кинула погляд на двері і вигукнула: – Дивися, Олю, як на твою невістку схожа. Ольга повільно повернулася. Ця дівчина була не просто схожа на її невістку, це була вона – Оксана, дружина сина Ольги. Але найстрашніше було те, що дівчина була не одна. З нею був чоловік. Оля обернулася до подруги з таким обуренням на обличчі, що та одразу все зрозуміла 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга сиділа з подругою в кафе. Раптом, її подруга кинула погляд на двері і вигукнула: – Дивися, Олю, як на твою невістку схожа. Ольга повільно повернулася. Ця дівчина була не просто схожа на її невістку, це була вона – Оксана, дружина сина Ольги. Але найстрашніше було те, що дівчина була не одна. З нею був чоловік. Оля обернулася до подруги з таким обуренням на обличчі, що та одразу все зрозуміла 

Ольга їхала в таксі на інший кінець міста, в передчутті приємної зустрічі. Жінка збиралася зустрітися зі своєю старою подругою, посидіти у кафе. Дружили вони давно, а от зустрічалися, на жаль, нечасто, бо подруга ще працювала, на відміну від Ольги –…

Тетяна весь день поралася на кухні. У чоловіка Миколи сьогодні ювілей. – Щось Микола спізнюється, і телефон не відповідає, – переживала дружина. Минула ще година. Нарешті Микола з’явився. – Таня, нам треба поговорити наодинці, – сказав чоловік. Вони пройшли у спальню. – Я не можу це приховувати далі. Я покохав іншу. Я йду від тебе, – раптом сказав Микола. Тетяна не знала, що сказати, і не лише сказати. Вона не знала, що робити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна весь день поралася на кухні. У чоловіка Миколи сьогодні ювілей. – Щось Микола спізнюється, і телефон не відповідає, – переживала дружина. Минула ще година. Нарешті Микола з’явився. – Таня, нам треба поговорити наодинці, – сказав чоловік. Вони пройшли у спальню. – Я не можу це приховувати далі. Я покохав іншу. Я йду від тебе, – раптом сказав Микола. Тетяна не знала, що сказати, і не лише сказати. Вона не знала, що робити

Тетяна весь день поралася на кухні. У чоловіка Миколи сьогодні ювілей. Він якраз зараз має приїхати з санаторю, куди йому дали путівку, як хорошому працівникові на честь ювілею. На заводі він працював тридцять років. Починав з простого робітника, а дійшов…

Віра Миколаївна приїхала в гості до дочки. Привезла гостинців з села. Дочка накрила стіл. Після вечері всі розійшлись по свої кімнатах. Вірі Миколаївні не спалося і вона вирішила випити чаю на кухні. Проходячи повз кімнату Оксани, вона випадково почула її розмову з сином. Після цих слів на очах Віри Миколаївни виступили сльози. Жінка негайно зібрала свої речі та спробувала піти 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра Миколаївна приїхала в гості до дочки. Привезла гостинців з села. Дочка накрила стіл. Після вечері всі розійшлись по свої кімнатах. Вірі Миколаївні не спалося і вона вирішила випити чаю на кухні. Проходячи повз кімнату Оксани, вона випадково почула її розмову з сином. Після цих слів на очах Віри Миколаївни виступили сльози. Жінка негайно зібрала свої речі та спробувала піти 

– Мамо, чому б тобі не попереджати мене про те, що ти приїдеш? У тебе завжди так багато багажу, куди це мені все діти, – сказала вона голосом, повним засудження та образи, а не подяки. – Так там тобі все….

Аня повернулася з роботи, як раптом побачила свекруху, яка сиділа на кухні і плакала. – Тамаро Віталіївно, що сталося? – запитала Аня. – Ой, дитино, – заголосила вона, – пішов від мене мій Василь! – Як же так? – здивувалася Аня. – Сказав, що я йому набридла, – ще сильніше заплакала свекруха. І тут Аня побачила на кухні декілька сумок

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аня повернулася з роботи, як раптом побачила свекруху, яка сиділа на кухні і плакала. – Тамаро Віталіївно, що сталося? – запитала Аня. – Ой, дитино, – заголосила вона, – пішов від мене мій Василь! – Як же так? – здивувалася Аня. – Сказав, що я йому набридла, – ще сильніше заплакала свекруха. І тут Аня побачила на кухні декілька сумок

Андрій і Юра були рідними братами з різницею у віці 7 років. Дорослі хлопці жили вдвох у трикімнатній квартирі, а їхня мати — по сусідству з вітчимом. Брати працювали, хоча зарплата була не великою, щоб відокремитися один від одного, та…

Оксана приготувала вечерю і покликала чоловіка їсти. – Це неможливо їсти. Все-таки господиня з тебе ніяка, – раптом сказав Дмитро, одягнувся і вийшов з квартири. Оксана опустилася на табуретку. По щоках потекли сльози. Дмитро повернувся наступного дня лише увечері. Оксана не наважилася питати, де він був. Але сварки все ж, уникнути не вдалося

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана приготувала вечерю і покликала чоловіка їсти. – Це неможливо їсти. Все-таки господиня з тебе ніяка, – раптом сказав Дмитро, одягнувся і вийшов з квартири. Оксана опустилася на табуретку. По щоках потекли сльози. Дмитро повернувся наступного дня лише увечері. Оксана не наважилася питати, де він був. Але сварки все ж, уникнути не вдалося

Коли Дмитро пішов, голосно закривши двері, Оксана безсило опустилася на кухонну табуретку. По щоках потекли сльози. І вона навіть не намагалася їх стримати. – Ну, що зі мною не так? Чому я така? Навіть нормальну вечерю не можу для чоловіка…

Людмила і незнайомий хлопець показалися у дворі. – Ідуть! – гукнула Наталка і підбігла до вікна. – Відійди від вікна, побачить ще, – гукнула мати. – Знайомтеся, це Сергійко, – Люда ніяково глянула на нареченого. – А це моя сестричка, Наталка, – сказала Люда. Сергій якось дивно глянув на дівчину

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила і незнайомий хлопець показалися у дворі. – Ідуть! – гукнула Наталка і підбігла до вікна. – Відійди від вікна, побачить ще, – гукнула мати. – Знайомтеся, це Сергійко, – Люда ніяково глянула на нареченого. – А це моя сестричка, Наталка, – сказала Люда. Сергій якось дивно глянув на дівчину

-Люда у нас першою заміж вийде, от прямо відчуваю, – бабуся Ганна, дивлячись на онучок, несподівано видала свій прогноз щодо заміжжя. -Це чому ж? – світловолоса, блакитноока, молодша сестра Наталка з подивом подивилася на бабусю. -Ну, так старша ж. Двадцять…

Ніна вирішила здати кімнату. Квартирант знайшовся одразу. Молодий хлопець – Андрій. Якось Андрій зайшов до Ніни і запитав: – Можна до мене гості приїдуть? Поживуть тут трохи. Ніна погодилася. Через три дні хлопець з’явився з невисоким чоловіком. Ніна Іванівна відчинила двері і вже хотіла піти до своєї кімнати, як раптом… –  Ніно, це ти? – запитав незнайомець. Ніна обернулася, і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна вирішила здати кімнату. Квартирант знайшовся одразу. Молодий хлопець – Андрій. Якось Андрій зайшов до Ніни і запитав: – Можна до мене гості приїдуть? Поживуть тут трохи. Ніна погодилася. Через три дні хлопець з’явився з невисоким чоловіком. Ніна Іванівна відчинила двері і вже хотіла піти до своєї кімнати, як раптом… –  Ніно, це ти? – запитав незнайомець. Ніна обернулася, і застигла від здивування

Ніна Іванівна ніколи й подумати не могла, що зважиться здавати кімнату у своїй квартирі. У її розпорядженні була двохкімнатна квартира в сорок квадратів. Гарний район, сонячна сторона, середній поверх… Але кімнати лише дві, та й ті дуже маленькі. А кухня…

Валентина Іванівна приготувала обід і сіла перед телевізором відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її дочка Віра, і плакала. – Вірочко, доню, ти чого? Мати завела доньку на кухню, посадила на стілець. – Мамо. Я вагітна! – нарешті сказала Віра. Валентина Іванівна не зрозуміла, чи правильно розчула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Іванівна приготувала обід і сіла перед телевізором відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її дочка Віра, і плакала. – Вірочко, доню, ти чого? Мати завела доньку на кухню, посадила на стілець. – Мамо. Я вагітна! – нарешті сказала Віра. Валентина Іванівна не зрозуміла, чи правильно розчула

Валентина Іванівна закінчила готувати обід і присіла перед телевізором відпочити. Вона тільки-но сіла, як пролунав дзвінок у двері: -Галька сусідка дзвонить, чи що? – подумала жінка і пішла відкривати. На порозі стояла її дочка Віра, і плакала. -Вірочко, доню, ти…

Повернутись вверх