Пліткарка

Жіночий журнал

Іван прийшов до Віри саме тоді, коли на кухні була її подруга Валя. Він сів до столу, випив чаю. – Я ж зайшов тебе Віро на свій день народження запросити! – схаменувся Іван. – А мене чому не кличеш? – запитала Валя. Іван кивнув головою і посміхнувся. А через місяць Іван пішов від дружини до Валі. – Що я йому зробила? Стільки років разом, – плакала дружина Івана. Віра не знала, що й сказати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван прийшов до Віри саме тоді, коли на кухні була її подруга Валя. Він сів до столу, випив чаю. – Я ж зайшов тебе Віро на свій день народження запросити! – схаменувся Іван. – А мене чому не кличеш? – запитала Валя. Іван кивнув головою і посміхнувся. А через місяць Іван пішов від дружини до Валі. – Що я йому зробила? Стільки років разом, – плакала дружина Івана. Віра не знала, що й сказати

Віра Іванівна збирала гостей. Свій день народження вона любила і запрошувала тільки найближчих та друзів. Але цього разу була ще одна гостя, яка не входила в коло її постійних запрошених. Це – Валя, однокласниця, давня знайома. Зустрілися вони напередодні у…

Павло нарешті зважився і запросив Олену на побачення в ресторан. Вони смачно поїли, потанцювали. Все йшло добре і Павло вже уявляв собі продовження вечора у квартирі Олени. Коли вони вже прямували до виходу, чоловік відчув, що на нього хтось дивиться. Він обернувся і раптом побачив свою дружину! – Господи, – подумав Павло. – Що ж тепер робити?

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло нарешті зважився і запросив Олену на побачення в ресторан. Вони смачно поїли, потанцювали. Все йшло добре і Павло вже уявляв собі продовження вечора у квартирі Олени. Коли вони вже прямували до виходу, чоловік відчув, що на нього хтось дивиться. Він обернувся і раптом побачив свою дружину! – Господи, – подумав Павло. – Що ж тепер робити?

Павло нарешті набрався сміливості і запросив свою колегу по роботі Олену в ресторан. Олена, звісно ж ​​з радістю погодилася. Визначивши, де і коли відбудеться їхня довгоочікувана зустріч, Олена і Павло розійшлися по своїх робочих місцях. -Але ж, – подумав Павло,…

Катя з подругою сиділи на кухні і пили чай з тортиком. – Знаєш, Діано. Я така самотня, – тихо сказала Катя. – Ти серйозно?! – здивувалася Діана. Вона подивилася на свою подругу з подивом. Перед нею сиділа успішна жінка. – Я й не думала, що ти можеш бути нещасливою, – сказала Діана. Катя подивилася на подругу, її губи затремтіли, а по щоках потекли сльози. Діана не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя з подругою сиділи на кухні і пили чай з тортиком. – Знаєш, Діано. Я така самотня, – тихо сказала Катя. – Ти серйозно?! – здивувалася Діана. Вона подивилася на свою подругу з подивом. Перед нею сиділа успішна жінка. – Я й не думала, що ти можеш бути нещасливою, – сказала Діана. Катя подивилася на подругу, її губи затремтіли, а по щоках потекли сльози. Діана не розуміла, що відбувається

– Самотність? Це те, що я відчуваю останні вісім років, – тихо відповіла Катя. – Ти серйозно?! – здивувалася Діана. Вона від несподіванки застигла. Діана подивилася на свою подругу з подивом. Перед нею сиділа успішна, ефектна брюнетка сорока років, у…

У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина. Вона поклала чайник у сумки і вирушила до майстерні. – Протягом години зроблю. Давайте номер, – сказав майстер. Марина вирішила зачекати у торговому центрі. Дівчина ходила вздовж рядів, коли задзвонив телефон. – Можете підходити. – Вже біжу! – відповіла Марина. Прибігла, заплатила за ремонт, почала засовувати чайник у сумку і застигла, глянувши на дно сумки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина. Вона поклала чайник у сумки і вирушила до майстерні. – Протягом години зроблю. Давайте номер, – сказав майстер. Марина вирішила зачекати у торговому центрі. Дівчина ходила вздовж рядів, коли задзвонив телефон. – Можете підходити. – Вже біжу! – відповіла Марина. Прибігла, заплатила за ремонт, почала засовувати чайник у сумку і застигла, глянувши на дно сумки

У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина, – грошей і так обмаль, а тут ще й це… Але сльозами горю не допоможеш, тому, поклавши чайник у спортивну сумку, вирушила вона до майстерні, до центру…

Олена Петрівна хитро й задоволено поглядала на Таню і Віктора. Таня попила чай і зібралася вже додому, а на порозі подякувала старенькій за пиріг. – Наступного разу я зроблю пиріжки з капустою, твої улюблені. Таня здивувалася: – Звідки ви знаєте, що вони в мене улюблені? – Я багато чого знаю. Навіть за кого ти вийдеш заміж! Тетяна здивовано дивилася на стареньку

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Петрівна хитро й задоволено поглядала на Таню і Віктора. Таня попила чай і зібралася вже додому, а на порозі подякувала старенькій за пиріг. – Наступного разу я зроблю пиріжки з капустою, твої улюблені. Таня здивувалася: – Звідки ви знаєте, що вони в мене улюблені? – Я багато чого знаю. Навіть за кого ти вийдеш заміж! Тетяна здивовано дивилася на стареньку

Таня швидко йшла сходами вниз. Вона не стала чекати ліфт, що поїхав вниз, так як вона запізнювалася в школу. У них почалася підготовка до іспитів, і вони сьогодні писали твір. І тут вона раптом згадала, що забула телефон. Таня почала…

Від Ірини пішов чоловік. Жінка поралася на кухні, коли повернувся Михайло і зробив дружині сюрприз. – Нам треба розлучитися, – заявив він. Жінка важко пережила розлучення, але все ж повернулася до життя. Якось після роботи Ірина зустріла Михайла біля під’зду. – У мене до тебе розмова, – сказав він. – Що назад проситися будеш, – запитала жінка. – Ні. Але ми маємо дещо вирішити, – загадково промовив Михайло

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Від Ірини пішов чоловік. Жінка поралася на кухні, коли повернувся Михайло і зробив дружині сюрприз. – Нам треба розлучитися, – заявив він. Жінка важко пережила розлучення, але все ж повернулася до життя. Якось після роботи Ірина зустріла Михайла біля під’зду. – У мене до тебе розмова, – сказав він. – Що назад проситися будеш, – запитала жінка. – Ні. Але ми маємо дещо вирішити, – загадково промовив Михайло

Ось чого, а цього у своєму житті Ірина не чекала. А воно сталося, причому так несподівано, без попередження, без підготовки. Від неї пішов чоловік Михайло після шістнадцяти років шлюбу. То було горе для жінки. Ні, вона, звичайно, помічала, що Михайло…

Минуло сорок днів, від коли не стало дружина Михайла. Чоловік запропонував зібратися вcім у нього в квартирі. Гостей було з десяток, посиділи кілька годин. Раптом, теща Михайла, Віра Миколаївна покликала зятя на кухню. – Михайле, я думаю тобі треба знати правду, – почала теща. – Досі ми все ретельно приховували. Але Катруся не твоя дочка. Михайло застиг, чоловік не хотів вірити у почуте

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Минуло сорок днів, від коли не стало дружина Михайла. Чоловік запропонував зібратися вcім у нього в квартирі. Гостей було з десяток, посиділи кілька годин. Раптом, теща Михайла, Віра Миколаївна покликала зятя на кухню. – Михайле, я думаю тобі треба знати правду, – почала теща. – Досі ми все ретельно приховували. Але Катруся не твоя дочка. Михайло застиг, чоловік не хотів вірити у почуте

Минуло сорок дні з того часу, як в Михайла не стало його коханої дружини Оксани. Її відхід не був несподіваним для всіх рідних і чоловіка, все було очікувано – важка недуга. Михайло кидався між дружиною та роботою, та яка тут…

Оксана поверталася додому, з важкими пакетами в руках. Жінка зайшла в квартиру. Мама поралася на кухні, син сидів в кімнаті. Оксана поставила пакети на стіл. Мама почала їх розбирати. – Ти знову купила не те, що я просила, – раптом вигукнула мама. – Мамо, не починай, я втомилася, – сказала Оксана і пішла в кімнату. – Мамо, – рапом підбіг до Оксани син – Я дізнався, що бабуся нас обманює, – прошептав він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана поверталася додому, з важкими пакетами в руках. Жінка зайшла в квартиру. Мама поралася на кухні, син сидів в кімнаті. Оксана поставила пакети на стіл. Мама почала їх розбирати. – Ти знову купила не те, що я просила, – раптом вигукнула мама. – Мамо, не починай, я втомилася, – сказала Оксана і пішла в кімнату. – Мамо, – рапом підбіг до Оксани син – Я дізнався, що бабуся нас обманює, – прошептав він

Оксана йшла додому, хоч і не хотілося. Але було потрібно. Там син віч-на-віч зі своєю бабусею. Вона любила свою маму, але любила її на відстані, на якій вони жили останні п’ятнадцять років. А зараз повинна була попросити у неї допомоги….

Катя чекала машину, поглядаючи у вікно. Її мами недавно не стало і сестра мала привезти її речі. – Ти, Лідо, що хочеш, то бери, а решту я в себе залишу, – сказала вона сестрі. Катя розклала речі і приміряла мамин халат. Вона засунула руку в кишеню, аж раптом щось там намацала. То був конверт. Розкривши його, жінка ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя чекала машину, поглядаючи у вікно. Її мами недавно не стало і сестра мала привезти її речі. – Ти, Лідо, що хочеш, то бери, а решту я в себе залишу, – сказала вона сестрі. Катя розклала речі і приміряла мамин халат. Вона засунула руку в кишеню, аж раптом щось там намацала. То був конверт. Розкривши його, жінка ахнула

Катя чекала машину, раз у раз поглядаючи у вікно. Мами не стало кілька днів тому і сестра з чоловіком мали привезти її речі… Оскільки у Каті був свій будинок, вона рішуче заборонила викидати на смітник будь що з маминої однокімнатної…

Галина Петрівна встала рано. Подивилася в небо і тихенько прошепотіла: – Ех, Вітя, Вітя. Як же мені тебе не вистачає. Кинув мене тут одну. Сьогодні жінка запланувала з’їздити на могилку чоловіка. Віктор наснився вчора. Галина зібралася і вирушила в дорогу. На цвинтарі було тихо. Підійшовши до огорожі, жінка зупинилася, не вірячи своїм очам. -Та що ж це. Вітя. Та як же так. Хто ж це зробив? – здивувалася Галина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина Петрівна встала рано. Подивилася в небо і тихенько прошепотіла: – Ех, Вітя, Вітя. Як же мені тебе не вистачає. Кинув мене тут одну. Сьогодні жінка запланувала з’їздити на могилку чоловіка. Віктор наснився вчора. Галина зібралася і вирушила в дорогу. На цвинтарі було тихо. Підійшовши до огорожі, жінка зупинилася, не вірячи своїм очам. -Та що ж це. Вітя. Та як же так. Хто ж це зробив? – здивувалася Галина

Галина Петрівна встала рано. Потроху розходилася і вийшла на ганок. Ласкаве, вересневе сонечко потихеньку нагрівало землю, що охолола за ніч. Навколо весело щебетали пташки. На величезному кущі Клематиса, що розрісся вздовж усього паркану, дзижчали бджілки сусіда, збираючи пилок. Сьогодні Галина…

Повернутись вверх