Максим прийшов додому пізно і одразу ж пішов на кухню. Люба сиділа за столом. – Привіт, кохана. Що в нас сьогодні на вечерю смачненького? Люба мовчки показала рукою на каструлю, яка стояла на плиті. Максим відкрив кришку, понюхав і непомітно для дружини скривився. – Нуу, ти мене звісно вибач, але давай готувати краще буду я, га? Не ображайся, – чоловік глянув на Любу з побоюванням, але вона чомусь навіть оком не повела

Максим прийшов додому пізно і одразу пішов на кухню. Люба сиділа за столом. -Привіт, кохана. Що в нас сьогодні на вечерю смачненького? Люба мовчки показала рукою на каструлю, яка стояла на плиті. Максим відкрив кришку, понюхав і непомітно для дружини…

Юля не могла зрозуміти, що відбувається з її чоловіком. Він дуже змінився, став більш замкнутим, небалакучим. Зателефонувала подруга Віка, і покликала попити кави, Юля з радістю погодилася – їй хотілося поділитися своїми тривогами. Вислухавши, Віка сказала: – Юля, ти тільки не ображайся, але у твого Влада хтось є. Юля аж засміялася від такої думки

Юля не могла зрозуміти, що відбувається з її чоловіком Владом. Останнім часом він дуже змінився, став більш замкнутим, небалакучим. З роботи приходить, вечеряє мовчки і бігом за комп’ютер. То фільми там дивиться, то спілкується з кимось, то грає. За 10…

Оксана виходила заміж. Після реєстрації молодята вирушила до парку на фотосесію, Оксана поправляла макіяж, сидячи на лавці. Раптом, до неї підсіла жінка років 60, сказавши, що хоче поговорити. Оксана здивувалася, адже вони не знайомі. – А ти ж не рідна дочка, у тебе інші батьки, – сказала дивна жінка

Оксана готувалася до весілля. Її коханий Михайло зробив два тижні тому пропозицію, і вона з радістю погодилася. Рік відносин показав, що вони створені один для одного, кохання було сильним і взаємним. Минув місяць, весілля відбулося, Оксана тепер дружина! Після реєстрації…

Олена виходила з квартири, як раптом зустріла сусідку Зою. – Ой, Оленочка, привіт, у мене до тебе прохання!  Зустріла колишнього, хоче зустрітися, а чоловікові не хочу говорити, прикрий мене перед чоловіком. – Зоя, вибач, але брехати я не буду. – Ах так, значить, ну дякую, сусідка, виручила. І з цього дня життя Олени змінилося

Олена виходила з квартири, як раптом на порозі зустріла сусідку Зою. – Ой, Оленочка, привіт, у мене до тебе прохання! Давай зайдемо. Зоя квапливо зайшла до квартири Олени. – Слухай, тут така справа.. Зустріла свого колишнього, хоче зустрітися, поговорити, а…

Ольга поралася на кухні і знову почула невдоволений голос матері: – Олю, знову чай несолодкий приготувала, і свіжих булочок немає! – Мамо, ти могла б і сама зробити чай. – Не треба було тоді мене забирати до себе з села! Ольга глибоко зітхнула – у неї вже ледве вистачило терпіння. Та все стало ще гірше, коли вона познайомилась з Олексієм

Ольга поралася на кухні і знову почула невдоволений голос матері: -Олю, знову чай несолодкий приготувала, і свіжих булочок немає. -Мамо, могла б і сама зробити чай. -Не треба було тоді мене забирати до себе. Ольга глибоко зітхнула, у неї ледве…

Іван і Тетяна спокійно обідали, коли вхідні двері відчинилися і в будинок зайшла незнайома жінка. Вона недбало кинула старий рюкзак у куток і сказала: – Ну, здрастуй, татусю, – і розкинула руки для обіймів. Іван застиг на місці, а Тетяна гнівно сказала: – Ти хто така? І який ще татусь? А Іван нарешті видавив із себе: – Навіщо? Навіщо, ти прийшла

Іван і Тетяна спокійно обідали, коли вхідні двері відчинилися і в будинок зайшла неохайно вдягнена жінка. Вона недбало кинула старий рюкзак у куток і сказала: -Ну, здрастуй, татусю, – і розкинула руки для обіймів. Іван закашлявся, а Тетяна гнівно сказала:…

– Володя! Хіба ж так можна жити? – обурювалася Марина Вікторівна. – А що такого, мамо? – Здивовано дивився на неї син. -Ну як що такого? Ви ж економите на їжі! Володя засміявся. -З чого ти взяла, що ми економимо на їжі? -Ну як з чого? Я ж вчора в гостях була у вас … і чим ви мене пригощали? Га? Картоплею з квашеною капустою?

-Володя! Хіба ж так можна жити? – обурювалася Марина Вікторівна. -А що такого, мамо? – Здивовано дивився на неї син. -Ну як що такого? Ви ж економите на їжі! Потрібно харчуватись добре, а ви? Що мені тепер готувати і передавати…

– Здрастуй Ларисо! Я твій тато, – запобігливо усміхнувся чоловік. – Що? – здивувалася жінка. Вона відчинила двері, навіть не подивившись у вічко, бо чекала чоловіка з роботи. – Не впізнала? – Усміхнувся чоловік. Я твій батько, – повторив він. – Мого батька давно вже не стало… Ви не мій батько! – випалила вона

– Здрастуй Ларисо! Я твій тато, – запобігливо усміхнувся чоловік. – Що? – здивувалася жінка. Вона відчинила двері, навіть не подивившись у вічко, бо чекала чоловіка з роботи. – Як же? Не впізнала? – Усміхнувся чоловік. – Я твій батько,…

Таня не знаходила собі місця вже цілу годину. Вже була 8 година вечора, а чоловік не відповідав на телефонні дзвінки. Сергія не було вдома всього два дні, а Тетяна не знаходила собі місця. Ще й старша сестра її напередодні підготувала, мовляв, дивись, всі чоловіки у відрядженнях “на ліво” ходять

Таня не знаходила собі місця вже цілу годину. Вже була восьма година вечора, а чоловік не відповідав на телефонні дзвінки. Сергій поїхав у відрядження до іншого міста за 450 кілометрів від дому. За п’ять років їхнього шлюбу це було його…

– Андрію, ось що вона робить? Навіщо Павлику курячу ніжку дає, він маленький ще. – Ну, чоловік росте, нехай привчається до нормальної їжі. – Який чоловік, йому лише пів року! А якщо він не пережує? – Ой, Оксано, самі розбирайтеся. Все, я побіг. Оксана розбирала випрані дитячі речі та важко зітхала, так далі жити вона не могла

– Андрію, ось що вона робить? Навіщо Павлику курячу ніжку дає, він маленький ще. – Ну, чоловік росте, нехай привчається до нормальної їжі. – Який чоловік, йому лише півроку! А якщо він не пережує? Ну навіщо дитині ці ніжки давати,…

Повернутись вверх