-Вона реально думає, що я вдягну ці обноски, які вона нам привезла? Везла б нове, якби реально хотіла допомогти. А не ось це… -Начебто, непогане. Нижче за середнє, звичайно, але подивитися можна. -Ага, звичайно. Ось подивися… Такі штани носили торік,…
Про те, що чоловік має іншу жінку і звуть її Лариса, Ліді розповіла її найкраща подруга, якій не можна було не повірити. І все ж таки не вірилося… Її Сергій, з яким прожито двадцять років, такий надійний, рідний – і…
-Надія! Скільки разів я тебе просила пекти млинці тонше! – Алла Антонівна інтелігентно підібгала губи. -Мамо, але вони і так майже прозорі! – усміхнувся Геннадій, син Алли Антонівни та чоловік Надії. -Любий мій! Згадай, які я тобі пекла млинці! Ось…
-Та віддайте ж сумку, – Люба, мало не плачучи, намагалася витягнути свою товсту спортивну сумку із щільної людської маси в автобусі. – Ну, будь ласка, посуньтеся там! Люба вже стояла однією ногою на сходинці, а іншою на бордюрі зупинки. Люди…
– Катя! Іди, протри калюжу на сходах! Потім домиєш тут! Йди вже! — завуч Лариса Сергіївна пройшла коридором, витончено погойдуючись на високих підборах, і відчинивши двері, зайшла до свого кабінету. Катя зітхнула, підхопила відро та швабру, і пішла до сходів….
– Максиме, що все це означає? – В чому справа, люба? – Підійди, будь ласка, сюди? Оксана почула незадоволене бурчання чоловіка і на порозі кухні з’явився Максим, позіхаючи і потираючи очі. Знову, схоже, заснув біля телевізора. Оксана стояла біля відкритого…
-Ну і нехай.. Нехай він зрозуміє, кого втратив. Скільки можна було чекати, сподіватися? У цій безглуздій ситуації… Та нехай тепер жалкує… Коли Петро зробив Наталі пропозицію, та ще й так гарно, вона не змогла відмовити. Вона змалку хотіла, щоб було…
Юля готувала вечерю, чекаючи на Андрія з роботи. У двері вимогливо подзвонили. Рита, зведена сестра Юлі, завалилася як завжди галасливо та безцеремонно. Рита кинула велику сумку в коридор і оголосила: «Юля, ми у вас перекантуємось дня три, ми ремонт затіяли….
Ірина втомилася. Від усього. Від усіх. Від потоку інформації. Від проблем у сім’ї. Від нерозуміння оточуючих. Від безгрошів’я. Від нелюбові. Вона йшла вулицею, опустивши голову, дивлячись собі під ноги, і подумки вела діалог з усім тим, від чого втомилася. Хоча,…
“Як тепер жити? Я не розумію… Чому? За що він так зі мною? Що зі мною не так? Адже він любив мене. Сам же говорив постійно. Іра сиділа на кухні, обхопивши руками голову, яка розривалася від цих думок. Зрозуміти це…
