Олена Петрівна вирішила пропилососити в коридорі. Вона почала діставати пилосос із шафи, як раптом відкрилися двері в кімнаті її сина Андрія. Олена Петрівна обернулася й ахнула – Андрій вийшов зі своєї кімнати не  один! З-за його спини виглядала якась незнайома дівчина. – Мамо, тату, це Анжела! – радісно сказав Андрій. – Анжела житиме з нами! З кухні вийшов батько Андрія. Він глянув на дівчину і застиг від здивування

В неділю зранку Олена Петрівна вирішила пропилососити в коридорі. Вона почала діставати пилосос із шафи, як раптом відкрилися двері в кімнаті її сина Андрія. Олена Петрівна обернулася й ахнула – Андрій вийшов зі своєї кімнати не один! З-за його спини…

Людмила прокинулася рано. Приготувала сніданок і вийшла на подвір’я. Треба навести порядок у квітнику, – подумала вона і взялась до роботи. Ближче обіду жінка вирішила трішки перепочити. Люда сіла на лавку, повернула голову до будинку, як раптом побачила, що на балконі щось виблискувало. Людмила піднялася сходами на балкон і застигла. – Цього не може бути! – тільки й подумала жінка

– Люда, якщо ти так довго збиратимешся, ми потрапляємо в корок!, – Чоловік відніс до машини ще одну партію сумок, і, схоже, починав нервувати. – Володя, ну знову щось забудемо, потім сам бурчатимеш, – Люда склала в сумку документи, гаманець,…

Олена поверталася додому з відпочинку. Вона поставила сумки на лавку і подзвонила чоловіку. – Олено, ти де? – пролунав у слухавці радісний голос Миколи. – Біля під’їзду, – сухо відповіла Олена. – Вже біжу! – сказав Микола. Вони зайшли в квартиру. – Олено, ну що ти така без  настрою приїхала? – запитав чоловік. – Все, Микольцю! З мене досить, – раптом сказала Олена. – Набрид ти мені! Ми розлучаємось! Микола застиг від здивування

Рано-вранці Олена поверталася додому з відпочинку. Вона їхала назад, до свого чоловіка,а перед очима в неї все ще була струнка постать її нового коханця Дениса… Кохання в його маленькому будиночку неподалік від моря… Розставання зі сльозами на очах, його благання…

– Оксано, – почула через відчинене вікно Оксана знайомий голос листоноші Ніни, – танцюй, лист тобі прийшов! Витерши руки об кухонний рушник, вона вибігла у двір і, взявши конверт, швидко пішла. Оксана зайшла на кухню і відкрила лист. Жінка прочитала його, і застигла. В цей момен зі школи повернулася дочка Катя. – Мамо, що сталося? Щось із татом? – запитала вона. – А нема в тебе більше тата, – раптом відповіла заплакана Оксана. Катя розгублено стояла, і не розуміла, що відбувається

– Оксано, – почула через відчинене вікно Оксана знайомий голос листоноші Ніни, – танцюй, лист тобі прийшов!  Швидко витерши руки об кухонний рушник, вона вибігла у двір і, взявши конверт, обернулася, щоб піти. – Що й читати одразу не будеш?…

Мар’яна поприбирала в квартирі, спекла печиво й сіла перепочити. Вона чекала в гості сестру. – Привіт, сестричко! – почала з порога Катя. – Що ж ти все сама й сама?! Є в мене знайомий – Олег. Хороший мужик! Не старий ще, живе в селі. Давай познайомлю вас? Приїхала Мар’яна до Олега в село. А в нього таам – величезне господарство! Кури, корови, теплиць штук п’ять! І тут Марʼяна задумалася

Мар’яна поприбирала в квартирі, спекла печиво і сіла перепочити на кухні. Вона чекала в гості сестру. Катя забігла в двері весела і галаслива! Квартира Мар’яни наповнилася сміхом і нескінченним щебетанням сестри. Мар’яні скоро вже сорок сім років, а сестрі сорок…

Андрій зупинився біля під’їзду. Додому йти не хотілося. Сьогодні на співбесіді йому знову відмовили. Чоловік вже уявляв сцену, яку влаштує йому дружина. Андрій відкрив двері в квартиру, як раптом почув. – Привіт коханий. Вечеря готова, – Ганна поцілувала чоловіка. Андрій від несподіванки застиг на порозі. – Як пройшов день? – запитала Ганна. Андрій розповів про невдалу співбесіду. – Не хвилюйся, все налагодиться, – заспокоїла його дружина. Андрій не розумів, що сталося з його дружиною

– Аню, добре подумала? Адже це на все життя, – Ольга Миколаївна, зітхнувши, поглянула на дочку. – Мам, не починай. Ми з Андрійом любимо одне одного. Все у нас буде добре, – Аня невдоволено закотила очі. – Що ж, добро….

Світлана тиждень гостювала у доньок. І ось вона повернулася додому. Відкрила квартиру, і відчула приємний запах смаженої картоплі. Вона, скинувши туфлі, зазирнула на кухню. Біля плити стояв чоловік, і щось готував. – Вікторе ти? – здивувалася Світлана. – Що ти тут робиш? – Привіт, – усміхнувся Віктор. – Як там наші дівчатка? – Вітя, що сталося? Ти ж пішов від мене, – Світлана опустилася на стілець, нерозуміючи, що відбувається

Світлана дуже любила свою матір, тому, коли вийшла заміж і почала жити своїм життям, ніколи не розповідала мамі про проблеми чи негаразди в сім’ї.  -Нехай моя мама вважає мене найщасливішою, – говорила Світлана подружці, – Не буду її засмучувати. Вона…

Аня прибирала в будинку, коли батько повернувся з роботи. – Дочко, мені потрібно з тобою поговорити, – сказав Володимир. – Слухаю тебе тату, – відповіла Аня. – У мене з’явилася жінка, – Батько винувато посміхнувся. – Завтра я її приведу, познайомитися. В суботу Ганна причепурилася, накрила стіл. Під’їхала машина батька, відкрилися двері, вийшов батько, а за ним якась жінка. Аня глянула на її обличчя і не повірила своїм очам. – Оксано, це ти? – тільки й промовила вона

«Двадцять – це мало чи багато? – все частіше і частіше спадало на думку Ані це питання. – Напевно, це залежить від того, чи є у тебе хлопець чи ні. Дмитро після випускного поїхав у столицю, навіть не попрощавшись. Та…

Роман з Христиною святкували заручини. Вони покликали гостей, серед яких був і найкращий друг Степан. Ближче до ночі, гості розійшлися, але Степан залишився. Христина відвела Романа спати, а сама вирішила поприбирати. Степан усміхався, жартував, робив їй компліменти. Нарешті вона не витримала і запитала: – Степан, може тобі пора додому?! – Та ні, все добре. А хіба я тобі не подобаюся? – підморгнув він їй. Христина аж застигла

-Ти що так їй довіряєш?! Ви ж лише кілька місяців, як зустрічаєтеся! Це безглуздо! – наполягав Степан, намагаючись довести найкращому другові, що він занадто поспішає з пропозицією своїй дівчині. -Слухай, я люблю її, це не твоя справа! – роздратовано відповів…

Після того, що сказав їй Максим, Олена жодної хвилини не могла залишатися в цьому будинку. В будинку, який вважала своїм рідним. – Мамо, ти чого? – здивувалася донька. – Куди ми на ніч поїдемо? – Поліно,  не слухай маму. Якщо вона хоче, то нехай і їде, – спокійно сказав  Максим. – Доню, я повторюю тобі – ми їдемо! Прямо зараз! Збирай свої речі. Ми їдемо до бабусі! – сказала Олена. Поліна не розуміла, що  відбувається

Після того, що Максим зараз сказав Олені, вона жодної хвилини не могла залишатися в цьому будинку. У будинку, який вважала своїм рідним. -Мамо, ти чого? – здивувалася Поліна. – Куди ми на ніч поїдемо? Тату, що відбувається? -Не слухай маму,…

Повернутись вверх