Пліткарка

Жіночий журнал

Віра Іванівна спекла тортик, накрутила голубців. Сьогодні у жінки день народження, у гості приїде син. Віра накрила стіл, і весь день чекала на Олексія, але його все не було. Вже ввечері жінка зателефонувала до сина сама, але його телефон був відключений. – Дивно, Олексій завжди був на зв’язку, – подумала Віра. Від поганих думок жінку відволік дзвінок у двері. Віра відкрила двері, і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра Іванівна спекла тортик, накрутила голубців. Сьогодні у жінки день народження, у гості приїде син. Віра накрила стіл, і весь день чекала на Олексія, але його все не було. Вже ввечері жінка зателефонувала до сина сама, але його телефон був відключений. – Дивно, Олексій завжди був на зв’язку, – подумала Віра. Від поганих думок жінку відволік дзвінок у двері. Віра відкрила двері, і застигла від здивування

Віра Іванівна подивилася у вікно і важко зітхнула. Вона ж так надіялася, що хоча б сьогодні, у її день народження, син приїде відвідати матір, але не тут було. Олексій не тільки не приїхав, але навіть не подзвонив. Весь день Віра…

Не стало Катерини… Сини приїхали з міста в село на поминки. – Добре, що хоч зараз зʼявилися, – шепотілись сусіди. – Матір хоч в останню путь провели. Закінчились поминки і сини з родинами вже почали збиратись додому. Раптом в хату зайшла тітка Ліда, сестра Катерини. – Тітко Лідо, нам їхати пора, – почав старший син. – Хату треба закрити. Вам би теж їхати час. – Як їхати?! – здивувалась сестра матері. – А я вдома! Нікуди мені не пора. Всі здивовано дивилися на Ліду

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Не стало Катерини… Сини приїхали з міста в село на поминки. – Добре, що хоч зараз зʼявилися, – шепотілись сусіди. – Матір хоч в останню путь провели. Закінчились поминки і сини з родинами вже почали збиратись додому. Раптом в хату зайшла тітка Ліда, сестра Катерини. – Тітко Лідо, нам їхати пора, – почав старший син. – Хату треба закрити. Вам би теж їхати час. – Як їхати?! – здивувалась сестра матері. – А я вдома! Нікуди мені не пора. Всі здивовано дивилися на Ліду

Рита з Дмитром одружилися і переїхали до матері Дмитра. Весілля було скромним. Вирішили накопичені гроші витратити на щось інше, а не на житло. До цього вони жили окремо – Дмитро з матір’ю, а Рита в гуртожитку. Вдома Рита не жила…

Аня варила холодець, коли з роботи повернувся чоловік. Володимир виглядав дуже дивно, був якийсь засмучений. – Клієнт попався неприємний? – обережно запитала жінка. – Клієнтка! – відповів чоловік і пішов спати. Наступного дня до Ані, вся у сльозах, подзвонила подруга Віра, і попросилася в гості. – Тобі Володя нічого не розповідав? – запитала Віра з порога. – Ні, – здивувалася Аня. – Я не знаю, як це тобі сказати. Але і обманювати тебе не можу, – почала Віра і зупинилася. Раптом Аня застигла від несподіваної здогадки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аня варила холодець, коли з роботи повернувся чоловік. Володимир виглядав дуже дивно, був якийсь засмучений. – Клієнт попався неприємний? – обережно запитала жінка. – Клієнтка! – відповів чоловік і пішов спати. Наступного дня до Ані, вся у сльозах, подзвонила подруга Віра, і попросилася в гості. – Тобі Володя нічого не розповідав? – запитала Віра з порога. – Ні, – здивувалася Аня. – Я не знаю, як це тобі сказати. Але і обманювати тебе не можу, – почала Віра і зупинилася. Раптом Аня застигла від несподіваної здогадки

Подруги, Аня та Віра, товаришували з інституту. Аня була розумниця із зовнішністю простої міської дівчини. Про таких кажуть – нічого особливого. А ось Віра була красунею із забезпеченої родини. Все при ній, і зовнішність, і одяг. А дружили дівчата тому,…

Інна з Борисом прийшли до нього додому. Інна дуже хвилювалася, адже вона мала познайомитися з його батьками. Всі сіли за стіл, як раптом пролунав дзвінок у двері. Майбутня свекруха побігла відчиняти. Через хвилину вона повернулася в кімнату. Інна глянула на неї і застигла від здивування. – І коли це вона встигла перевдягнутися? – подумала дівчина. Раптом відкрилися двері і в кімнату зайшла… Ще одна свекруха! Інна не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна з Борисом прийшли до нього додому. Інна дуже хвилювалася, адже вона мала познайомитися з його батьками. Всі сіли за стіл, як раптом пролунав дзвінок у двері. Майбутня свекруха побігла відчиняти. Через хвилину вона повернулася в кімнату. Інна глянула на неї і застигла від здивування. – І коли це вона встигла перевдягнутися? – подумала дівчина. Раптом відкрилися двері і в кімнату зайшла… Ще одна свекруха! Інна не розуміла, що відбувається

Інна дуже хвилювалася. Зараз вона мала зайти у вітальню і познайомитися з батьками Бориса. У Бориса була мати, Віра Олегівна, батько, Валерій Павлович, та й, у Віри Олегівни була рідна сестра, Софія Олегівна. Проживала вона окремо. Ну як окремо… Тільки…

Ніна прибирала в квартирі. Дзвінок у двері трохи здивував її. Ніна відчинила. – Ви Валерія? Мама Андрія? – Ніна одразу впізнала свою сваху, з якою ще не була знайома. – Так, – відповіла гостя. Посадивши сваху за стіл, Ніна помітила, що Валерія якось дивно виглядає. – Валерія, мені здається, що вас наврочили, – раптом сказала Ніна. – А ви що, знаєтеся на цьому? – у голосі Валерії відчувалася зацікавленість. – Трохи, – відповіла Ніна. Раптом з очей свахи полилися сльози. Ніна не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна прибирала в квартирі. Дзвінок у двері трохи здивував її. Ніна відчинила. – Ви Валерія? Мама Андрія? – Ніна одразу впізнала свою сваху, з якою ще не була знайома. – Так, – відповіла гостя. Посадивши сваху за стіл, Ніна помітила, що Валерія якось дивно виглядає. – Валерія, мені здається, що вас наврочили, – раптом сказала Ніна. – А ви що, знаєтеся на цьому? – у голосі Валерії відчувалася зацікавленість. – Трохи, – відповіла Ніна. Раптом з очей свахи полилися сльози. Ніна не розуміла, що відбувається

Хіба зовсім недавно Андрій міг подумати, що за якихось півроку так сильно зміниться його життя. Батьки живуть багато. Вони мають свій бізнес, котедж, машини. У Андрія теж була своя машина, вона й досі є. І ділянка під котедж поряд із…

Наталя, з важкими пакетами в руках, зайшла у квартиру. Жінка пройшла на кухню, де вечеряли дочка із зятем. – Мамо, привіт. Я картоплю посмажила, будеш? – запитала Олена. – Ні, – коротко відповіла вона. Наталці їсти не хотілося. Вона випила чаю і пішла відпочивати у кімнату. Раптом, жінка почуло, як Олена з Віктором на кухні про щось шепочуться. Наталя тихо відкрила двері, і вийшла в коридор, прислухалася і… не могла повірити у почуте

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя, з важкими пакетами в руках, зайшла у квартиру. Жінка пройшла на кухню, де вечеряли дочка із зятем. – Мамо, привіт. Я картоплю посмажила, будеш? – запитала Олена. – Ні, – коротко відповіла вона. Наталці їсти не хотілося. Вона випила чаю і пішла відпочивати у кімнату. Раптом, жінка почуло, як Олена з Віктором на кухні про щось шепочуться. Наталя тихо відкрила двері, і вийшла в коридор, прислухалася і… не могла повірити у почуте

У Наталі рано не стало чоловіка. Залишилась із двома дочками зовсім одна. Навіть згадувати той час важко. Старша дочка Олена якраз закінчувала дев’ятий клас. Наталя мріяла – дочка вступить до інституту після школи. Довелося обмежитись коледжем. – Мамо, не хвилюйся,…

Віра з Ніною після роботи, вийшли з офісу. Раптом до будівлі під’їхала машина і з неї вийшов незнайомець і підійшов до їхньої секретарки Галі. – Хто це? – Здивувалася Віра. – Це Олег, чоловік Галі. Ти що не знаєш його? Вони вже два роки разом, – пояснила Ніна. – Але він же такий … – Віра зам’ялася. – Не гарний, а вона просто модель. – Зате людина він хороша, – відповіла Ніна. Віра задумалася, раптом у неї виникла несподівана ідея

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра з Ніною після роботи, вийшли з офісу. Раптом до будівлі під’їхала машина і з неї вийшов незнайомець і підійшов до їхньої секретарки Галі. – Хто це? – Здивувалася Віра. – Це Олег, чоловік Галі. Ти що не знаєш його? Вони вже два роки разом, – пояснила Ніна. – Але він же такий … – Віра зам’ялася. – Не гарний, а вона просто модель. – Зате людина він хороша, – відповіла Ніна. Віра задумалася, раптом у неї виникла несподівана ідея

Віра чекала на свого принца. Ще в дитячих мріях вона уявляла свого майбутнього чоловіка високим, темноволосим, ​​із блакитними очима. Саме з блакитними, знаючи, що у більшості випадків темноволосі народжуються з карими очима. Але вона бачила такого, в дитинстві, запам’ятала і…

Рита прокинулася рано і пішла готувати сніданок. Вона зробила собі легкий салатик, а чоловікові нагріла миску борщу і поставила тарілку з бутербродами. В коридорі почулися кроки і на кухню зайшов Микола. Чоловік мовчки сів за стіл і уважно глянув на Риту. – Слухай, Рито, – раптом почав Микола. – А що, якби ми розлучилися, га? Рита мовчала і з цікавістю дивилася на чоловіка. А потім раптом засміялася: – Це що, жарт такий? Микола серйозно дивився на дружину

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Рита прокинулася рано і пішла готувати сніданок. Вона зробила собі легкий салатик, а чоловікові нагріла миску борщу і поставила тарілку з бутербродами. В коридорі почулися кроки і на кухню зайшов Микола. Чоловік мовчки сів за стіл і уважно глянув на Риту. – Слухай, Рито, – раптом почав Микола. – А що, якби ми розлучилися, га? Рита мовчала і з цікавістю дивилася на чоловіка. А потім раптом засміялася: – Це що, жарт такий? Микола серйозно дивився на дружину

Ні, не любив Микола свою дружину, але не казав про це нікому, а в першу чергу їй, і вдавав того, хто любить. Чому приховував? Чому вдавав? Тому що розумів, що якщо вона дізнається правду, якщо зрозуміє, що він її не…

– Настя, що з тобою? – запитала Катя подругу, коли та зайшла в її кабінет. Настя змахнула зі щоки сльозу. – Мені чоловік зрадив! – зібравшись з силами, сказала вона. – Негідник! Як він посмів? І що ти будеш робити? – запитала Катя. – Думаю пробачити його, – раптом сказала Настя. – Як пробачити? – здивувалася подруга. – Ти просто не знаєш найголовнішого, – почала Настя. – Його коханки не стало. І я в цьому винна!

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Настя, що з тобою? – запитала Катя подругу, коли та зайшла в її кабінет. Настя змахнула зі щоки сльозу. – Мені чоловік зрадив! – зібравшись з силами, сказала вона. – Негідник! Як він посмів? І що ти будеш робити? – запитала Катя. – Думаю пробачити його, – раптом сказала Настя. – Як пробачити? – здивувалася подруга. – Ти просто не знаєш найголовнішого, – почала Настя. – Його коханки не стало. І я в цьому винна!

– Настя, що з тобою? – Запитала Катя подругу, коли та зайшла в її кабінет. Дівчата дружили вже п’ять років і працювали разом. Власне, на роботі вони й познайомилися. Настя опустила очі в підлогу, а потім змахнула зі щоки сльозу….

Ольга рішуче підійшла до дверей квартири свого коханого Василя, і натиснула кнопку дзвінка. Двері відкрила його дружина Ганна. – Василь і я… Ми кохаємо один одного! – заявила Ольга з порога. Ганна здивовано дивилася на неї. – Що ви таке говорите? – запитала вона. – Невже вам не соромно? – запитала Ольга. – Ви це про що? – здивувалась Ганна. – Зізнайтеся, – сказала Ольга. – Ви ж з ним тільки заради його грошей? Ганна раптом розсміялася. Ольга дивилася на неї і не розуміла, чому жінка так поводиться

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ольга рішуче підійшла до дверей квартири свого коханого Василя, і натиснула кнопку дзвінка. Двері відкрила його дружина Ганна. – Василь і я… Ми кохаємо один одного! – заявила Ольга з порога. Ганна здивовано дивилася на неї. – Що ви таке говорите? – запитала вона. – Невже вам не соромно? – запитала Ольга. – Ви це про що? – здивувалась Ганна. – Зізнайтеся, – сказала Ольга. – Ви ж з ним тільки заради його грошей? Ганна раптом розсміялася. Ольга дивилася на неї і не розуміла, чому жінка так поводиться

Василь з Ольгою вечеряли в дорогому ресторані. -Сьогодні рівно два роки, як ми познайомилися, – сказала Ольга. -Познайомилися і покохали одне одного! – додав Василь. – Я добре пам’ятаю той день. -Ти справді пам’ятаєш? – радісно здивувалася Ольга. -А як…

Повернутись вверх