Пліткарка

Жіночий журнал

Галина Петрівна повернулася додому, роззулася і пішла на кухню. Жінка відкрила двері і ахнула. – Що тут відбувається, – вигукнула вона, обвівши пальцем приміщення. На кухні весь посуд був переставлений, з’явилися нові тарілки та чайний сервіз. Все підвіконня було обставлене живими квітами. – Я подумала, що треба якось освіжити простір, – Галина почула за спиною голос Лілі. Жінка не звернула уваги на невістку, а одразу побігла у спальню молодят. Відкрила двері і…застигла. – Тільки не це! – вигукнула Галина Петрівна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина Петрівна повернулася додому, роззулася і пішла на кухню. Жінка відкрила двері і ахнула. – Що тут відбувається, – вигукнула вона, обвівши пальцем приміщення. На кухні весь посуд був переставлений, з’явилися нові тарілки та чайний сервіз. Все підвіконня було обставлене живими квітами. – Я подумала, що треба якось освіжити простір, – Галина почула за спиною голос Лілі. Жінка не звернула уваги на невістку, а одразу побігла у спальню молодят. Відкрила двері і…застигла. – Тільки не це! – вигукнула Галина Петрівна

-Андрію, ти ж послухаєш свою маму, ти ж не приведеш це «диво» в будинок? Галина Петрівна вже зібрала зі столу і перемила весь посуд, коли син, провівши дівчину, яку він представив батькам, як свою наречену, повернувся. -Ти права, мамо, Ліля…

Тетяна стояла і обурено дивилася на сусідку: – Валю, прибери гілки своєї вишні від мого паркану! Бо я зберу вишні і наварю варення! – Таню, та на здоров’я! Ти ж бачиш, скільки їх цього року, – махнула рукою Валя. – Та й гілки прибрати – це ж треба Мишка дочекатися, чи Вадима. – У тебе, що зять, що син ділові дуже бачу! – раптом сказала сусідка. – У мене паркан похилиться! – Не розумію я, чого ти завелася? – здивувалась Валя. – Буду я тобі ще звітувати! Знайшлася тут! Начальниця! Валентина не розуміла, що це з її подругою

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна стояла і обурено дивилася на сусідку: – Валю, прибери гілки своєї вишні від мого паркану! Бо я зберу вишні і наварю варення! – Таню, та на здоров’я! Ти ж бачиш, скільки їх цього року, – махнула рукою Валя. – Та й гілки прибрати – це ж треба Мишка дочекатися, чи Вадима. – У тебе, що зять, що син ділові дуже бачу! – раптом сказала сусідка. – У мене паркан похилиться! – Не розумію я, чого ти завелася? – здивувалась Валя. – Буду я тобі ще звітувати! Знайшлася тут! Начальниця! Валентина не розуміла, що це з її подругою

-Валю, прибери гілки своєї вишні від мого паркану, я обірву ягоду з них і наварю собі варення! – Тетяна стояла, уперши руки в боки і обурено дивилася на сусідку. -Таню, та на здоров’я! Ти ж бачиш, скільки її цього року….

Павло ходив по подвір’ю, не знаходячи собі місця. Дружина з подругою пішли в ліс по гриби і вже давно мали б повернутися, а їх все не було. Раптом, чоловік помітив, як біля воріт зупинився великий, чорний джип. З машини вийшов незнайомий чоловік, відкрив задні дверцята і з автомобіля вийшли Віра з Олесею. Павло застиг. Раптом у чоловіка зʼявилася несподівана здогадка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло ходив по подвір’ю, не знаходячи собі місця. Дружина з подругою пішли в ліс по гриби і вже давно мали б повернутися, а їх все не було. Раптом, чоловік помітив, як біля воріт зупинився великий, чорний джип. З машини вийшов незнайомий чоловік, відкрив задні дверцята і з автомобіля вийшли Віра з Олесею. Павло застиг. Раптом у чоловіка зʼявилася несподівана здогадка

Цього року літо видалося спекотним, сади червоніли від урожаю вишень, абрикосів, яблук. Вдень стояла спека, тільки вечорами люди відпочивали від спеки. Віра з чоловіком зустріла свою давню подругу Олесю із Києва. Олеся у свої сорок три роки все ще одна,…

Світлана з Олексієм сиділи на кухні. – На городі від дощу картопля похилилася, – сказала Світлана. – Та й огірки ніяк не ростуть! Сусіди он огірочки вже їдять, і солять, і на зиму закривають! – Та й ну їх ті огірки! Виростуть! – сказав Олексій. – Я ось сон бачив сьогодні! Ти й не уявляєш, який дивний! Наче ми з тобою живемо в якомусь зовсім іншому будинку. У нас такі дивани оксамитові… Світлана раптом зиркнула на чоловіка. – Чекай, так я ж теж це бачила! – тільки й сказала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана з Олексієм сиділи на кухні. – На городі від дощу картопля похилилася, – сказала Світлана. – Та й огірки ніяк не ростуть! Сусіди он огірочки вже їдять, і солять, і на зиму закривають! – Та й ну їх ті огірки! Виростуть! – сказав Олексій. – Я ось сон бачив сьогодні! Ти й не уявляєш, який дивний! Наче ми з тобою живемо в якомусь зовсім іншому будинку. У нас такі дивани оксамитові… Світлана раптом зиркнула на чоловіка. – Чекай, так я ж теж це бачила! – тільки й сказала вона

Усю ніч лив дощ. Блискавка блищала і грім гримів так, що не давав заснути. Чоловік спав хоч би що, а Світлана всю ніч прокрутилася без сну. Що вона тільки не робила. Накривалася ковдрою і подушкою, як завжди, якщо Олексій дуже…

Наталя святкувала день народження. Жінка накрила стіл, вся сім’я зібрала разом, тільки дочки Марини ще не було. – Мама, тату! У мене сюрприз! – зайшовши в квартиру сказала донька – Марино! Ти чому так довго? Що за сюрприз? – Наталя вийшла в коридор. – Йдіть за стіл. Я зараз, – сказала Марина. Всі сіли за стіл. За декілька хвилин у кімнату зайшла донька, а за нею якась жінка. Наталка глянула на жінку і застигла. – І вана посміла сюди прийти? – тільки й подумала Наталя

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя святкувала день народження. Жінка накрила стіл, вся сім’я зібрала разом, тільки дочки Марини ще не було. – Мама, тату! У мене сюрприз! – зайшовши в квартиру сказала донька – Марино! Ти чому так довго? Що за сюрприз? – Наталя вийшла в коридор. – Йдіть за стіл. Я зараз, – сказала Марина. Всі сіли за стіл. За декілька хвилин у кімнату зайшла донька, а за нею якась жінка. Наталка глянула на жінку і застигла. – І вана посміла сюди прийти? – тільки й подумала Наталя

— Ось ми й зустрілися, Галино Степанівно, — сказала Наталка і втомлено потерла очі. — Дітинко я… Наталочка… — почала жінка похилого віку і тихо заплакала. …Син у Галини Степанівни виріс красенем. Половина їхнього невеликого містечка знала і саму Галину…

Галя приїхала в село у бабусин будиночок. У неї була відпустка і вона хотіла відпочити сама на природі. Вона взяла свої дві сумки, рюкзак, діловито відкрила стареньку хвіртку і зайшла у двір. – Оце так, – подумала вона глянувши на заросле бурʼяном подвірʼя і старезну бабусину хатину. – Зате тут тиша і спокій, ніхто не набридатиме! – вирішила вона і весело зайшла в хатину. Вона закрила двері і взялась розбирати речі. Раптом вона почула звук ключа у замку! Галина аж застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галя приїхала в село у бабусин будиночок. У неї була відпустка і вона хотіла відпочити сама на природі. Вона взяла свої дві сумки, рюкзак, діловито відкрила стареньку хвіртку і зайшла у двір. – Оце так, – подумала вона глянувши на заросле бурʼяном подвірʼя і старезну бабусину хатину. – Зате тут тиша і спокій, ніхто не набридатиме! – вирішила вона і весело зайшла в хатину. Вона закрила двері і взялась розбирати речі. Раптом вона почула звук ключа у замку! Галина аж застигла від здивування

Галя приїхала в село у бабусин будиночок. У неї була відпустка і вона хотіла відпочити на самоті на природі. Вона взяла свої дві сумки, рюкзак, діловито відкрила стареньку хвіртку і зайшла у двір. -Оце так, – подумала вона глянувши на…

Віктор поїхав до батька на ювілей. На святкуванні він сидів поруч з батьком. – О, дивись, твій дядько прийшов! – сказав батько. Віктор пошукав очима дядька, і помітив з ним якусь жінку. Віктор глянув на неї і застиг. – А хто це з дядьком Іваном? –  здивовано спитав він у батька. – Та це його нова дружина, – пояснив батько. Віктор ще раз глянув на жінку. Як же вона була схожа на…його дружину! – Цього просто не може бути, – тільки й подумав він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор поїхав до батька на ювілей. На святкуванні він сидів поруч з батьком. – О, дивись, твій дядько прийшов! – сказав батько. Віктор пошукав очима дядька, і помітив з ним якусь жінку. Віктор глянув на неї і застиг. – А хто це з дядьком Іваном? –  здивовано спитав він у батька. – Та це його нова дружина, – пояснив батько. Віктор ще раз глянув на жінку. Як же вона була схожа на…його дружину! – Цього просто не може бути, – тільки й подумав він

Віктор познайомився з Танею зовсім випадково. Він був у магазині і потягнувся за кавою на полиці та на його подив, хтось теж потягнувся за цим же. Їхні руки зустрілися і тільки після цього вони подивилися один на одного. В принципі…

Юля сиділа на подвір’ї баби Зіни і дивилася, як старенька перебирала часник, зв’язуючи його у пучки. – Ну, чого приїхала? – сказала баба Зіна. – Мені сказали, що ви можете допомогти, – тихо сказала Юля. – Що в тебе сталося? Кажи! – поквапила Юлю баба Зіна. – У мене проблема. Чоловік загуляв, – крізь сльози сказала жінка. – Допоможете мені? Баба Зіна усміхнулася і сказала: – Допоможу. Слухай і запам’ятай все, що я зараз тобі скажу. Юля зраділа і приготувалася уважно слухати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля сиділа на подвір’ї баби Зіни і дивилася, як старенька перебирала часник, зв’язуючи його у пучки. – Ну, чого приїхала? – сказала баба Зіна. – Мені сказали, що ви можете допомогти, – тихо сказала Юля. – Що в тебе сталося? Кажи! – поквапила Юлю баба Зіна. – У мене проблема. Чоловік загуляв, – крізь сльози сказала жінка. – Допоможете мені? Баба Зіна усміхнулася і сказала: – Допоможу. Слухай і запам’ятай все, що я зараз тобі скажу. Юля зраділа і приготувалася уважно слухати

– Скільки нам відміряно? Ніхто не знає. Тоді навіщо витрачати час на образи, – говорила баба Зіна, перебираючи часник і зв’язуючи його у пучки. Навпроти неї сиділа молода жінка і в її очах був сум. Звали жінку Юля і прийшла…

Настя прийшла додому, як раптом почула якісь голоси. Вона тихенько зайшла у свою кімнату. – Я тобі, Тетяно, останній раз говорю! – казала мати якійсь незнайомій жінці. Настя виглянула з кімнати і раптом зустрілася поглядом з тією жінкою! На ній була одягнена біла хустка, зав’язана ззаду на вузол і якийсь дивний одяг… Настя застигла від здивування. Вона раптом згадала що вже, зустрічала цю жінку

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя прийшла додому, як раптом почула якісь голоси. Вона тихенько зайшла у свою кімнату. – Я тобі, Тетяно, останній раз говорю! – казала мати якійсь незнайомій жінці. Настя виглянула з кімнати і раптом зустрілася поглядом з тією жінкою! На ній була одягнена біла хустка, зав’язана ззаду на вузол і якийсь дивний одяг… Настя застигла від здивування. Вона раптом згадала що вже, зустрічала цю жінку

Настя була така щаслива! Вона склала всі іспити, нехай і не на відмінно, але дуже добре! Мама з татом будуть задоволені. Дівчина зайшла в будинок і почула голоси – мамин, високий і тихий, і ще чийсь чужий… Настя тихенько зайшла…

Наталія Петрівна йшла додому з важкими сумками. Вона була дуже засмучена – заслаб її чоловік Андрійко. Наталя дійшла сусіднього будинку і сіла на лавку. – Ну все, – подумала вона. – Вже недалечко. Прийду – Андрійку дам кефір із булочкою. Булочка з маком його улюблена… Наталя встала, двома руками підняла сумки з лавки, як раптом почула: – Наталю, ну навіщо ж ти таке важке тягнеш! Сильні чоловічі руки підняли сумки. Наталя Петрівна здивовано озирнулася і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталія Петрівна йшла додому з важкими сумками. Вона була дуже засмучена – заслаб її чоловік Андрійко. Наталя дійшла сусіднього будинку і сіла на лавку. – Ну все, – подумала вона. – Вже недалечко. Прийду – Андрійку дам кефір із булочкою. Булочка з маком його улюблена… Наталя встала, двома руками підняла сумки з лавки, як раптом почула: – Наталю, ну навіщо ж ти таке важке тягнеш! Сильні чоловічі руки підняли сумки. Наталя Петрівна здивовано озирнулася і ахнула

Наталія Петрівна пройшла ще кілька кроків, і знову зупинилася. Поставила свою важку сумку на суху траву за бордюр. Не на асфальт, а на траву, щоб низ сумки не забруднився. Тяжко… І нащо вона стільки всього одразу накупила? Зовсім стара вже!…

Повернутись вверх