Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 175

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Аліна мила посуд після вечері, коли дзенькнув телефон. Посипалися повідомлення. Жінка вирішила, що прочитає їх пізніше, і тільки закінчивши прибирання на кухні, взяла в руки телефон. Коли Аліна прочитала, вона застигла. Повідомлення приходили до батьківського чату. Писала мама дівчинки, яка відвідувала одну групу в дитячому садку разом із сином Аліни. Жінка просила допомогти її дочці

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліна мила посуд після вечері, коли дзенькнув телефон. Посипалися повідомлення. Жінка вирішила, що прочитає їх пізніше, і тільки закінчивши прибирання на кухні, взяла в руки телефон. Коли Аліна прочитала, вона застигла. Повідомлення приходили до батьківського чату. Писала мама дівчинки, яка відвідувала одну групу в дитячому садку разом із сином Аліни. Жінка просила допомогти її дочці

Аліна мила посуд після вечері, коли її телефон подав сигнал. В одному з месенджерів посипалися повідомлення. Жінка вирішила, що прочитає їх пізніше, і тільки закінчивши прибирання на кухні, взяла в руки телефон. Повідомлення приходили до батьківського чату дитячого садка, куди…

Надя поспішала додому. Вона зайшла в під’їзд, піднялася за звичкою пішки на третій поверх і завмерла: – Не вірю своїм очам! – Двері в її квартиру були не зачинені. Поспішно скинувши пальто та чоботи, жінка пройшлася кімнатами. – Може, син приїхав з навчання на день раніше? Але ні, у кімнатах був порядок, безладу ніде не було, і все лежало на своїх місцях

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя поспішала додому. Вона зайшла в під’їзд, піднялася за звичкою пішки на третій поверх і завмерла: – Не вірю своїм очам! – Двері в її квартиру були не зачинені. Поспішно скинувши пальто та чоботи, жінка пройшлася кімнатами. – Може, син приїхав з навчання на день раніше? Але ні, у кімнатах був порядок, безладу ніде не було, і все лежало на своїх місцях

Надя поспішала додому. Останні робочі тижні цього року вимотували її до краю. Жінці зараз хотілося лише одного, побути в тиші, скинути тягар проблем та турбот хоча б на деякий час. Звичайно ж, передсвятковим настроєм не завадило б підзарядитися. Надя зайшла…

Валя взяла телефон і подзвонила матері. – Валя, а поклич внучку мою Ірочку до телефону, – раптом сказала Марія Іванівна. – Мамо, а Іри немає вдома. Вона зараз живе з Павлом, квартиру зняли. – Як з Павлом? А що ж мене на весілля не кликали? – здивувалася Марія. – Так, а весілля ще не було. – Як це? І разом живуть! Все! Я скоро приїду

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя взяла телефон і подзвонила матері. – Валя, а поклич внучку мою Ірочку до телефону, – раптом сказала Марія Іванівна. – Мамо, а Іри немає вдома. Вона зараз живе з Павлом, квартиру зняли. – Як з Павлом? А що ж мене на весілля не кликали? – здивувалася Марія. – Так, а весілля ще не було. – Як це? І разом живуть! Все! Я скоро приїду

Марія Іванівна збиралася в дорогу. Вирішила онуку відвідати, наставити її на правильний шлях. А причиною стала розмова з дочкою кілька днів тому. Донька Валя часто дзвонила матері, дізнатися про справи, здоров’я, свої новини розповісти. Марія попросила внучку до телефону покликати….

Ірина поверталася з роботи пізно. Вона вже зайшла у двір, як раптом на лавочці, біля під’їзду, помітила незнайомого чоловіка. – Напевно, до когось у гості! – подумала Іра. Вона прийняла душ, одягла піжаму і підійшла до вікна. Чоловік далі сидів на лавці. – Дивно, вже більше години пройшло, і мороз надворі. Треба дізнатися в чому річ, – Ірина швидко накинула шубку і вийшла надвір

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина поверталася з роботи пізно. Вона вже зайшла у двір, як раптом на лавочці, біля під’їзду, помітила незнайомого чоловіка. – Напевно, до когось у гості! – подумала Іра. Вона прийняла душ, одягла піжаму і підійшла до вікна. Чоловік далі сидів на лавці. – Дивно, вже більше години пройшло, і мороз надворі. Треба дізнатися в чому річ, – Ірина швидко накинула шубку і вийшла надвір

До Нового року залишалося кілька годин. Всі співробітники давно розбіглися додому, але Іру ніхто не чекав… Щоб не виходити на роботу другого січня, вона вирішила зробити роботу наперед. Додому вона встигне, пара салатів, фрукти та ігристе чекають на неї в…

– Іване, мама вдома? – спитав через паркан дядько Василь. Іван сидів біля будинку, а перед ним валявся велосипед. – Вдома. Тільки вона спить. Василь відчинив хвіртку і зайшов у двір. – Іван, а ти їв сьогодні? – Я їв манну кашу, але вона була холодна. Василь глибоко зітхнув, усі в селі знали, що Олена, мама Івана – дуже дивна жінка

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Іване, мама вдома? – спитав через паркан дядько Василь. Іван сидів біля будинку, а перед ним валявся велосипед. – Вдома. Тільки вона спить. Василь відчинив хвіртку і зайшов у двір. – Іван, а ти їв сьогодні? – Я їв манну кашу, але вона була холодна. Василь глибоко зітхнув, усі в селі знали, що Олена, мама Івана – дуже дивна жінка

– Іване, мама вдома? – спитав через паркан дядько Василь. Іван сидів біля будинку, а перед ним валявся велосипед. – Вдома. Тільки вона спить. Дядько Василь відчинив хвіртку і зайшов у двір. – А що сидиш, сумуєш? Чого на велосипеді…

Ніна жила сама, та все одно щороку накривала новорічний стіл і чекала гостей. Вона подзвонила доньці, але та про Новий рік нічого толком не сказала: – Ну може, заскочимо на півгодинки. А Ніна сприйняла це, як обіцянку – будуть гості! Вона напекла пирогів, загорнула курку в фольгу і залишила в холодильнику: – Завтра, коли приїде Оксана з родиною, то поставить в духовку. Наступного дня донька їй подзвонила. Та телефон Ніни чомусь був вимкнений

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна жила сама, та все одно щороку накривала новорічний стіл і чекала гостей. Вона подзвонила доньці, але та про Новий рік нічого толком не сказала: – Ну може, заскочимо на півгодинки. А Ніна сприйняла це, як обіцянку – будуть гості! Вона напекла пирогів, загорнула курку в фольгу і залишила в холодильнику: – Завтра, коли приїде Оксана з родиною, то поставить в духовку. Наступного дня донька їй подзвонила. Та телефон Ніни чомусь був вимкнений

Незважаючи на свою самотність, Ніна зазвичай збирала традиційний стіл на Новий рік. Вона варила холодець, неодмінно кришила велику каструлю олів’є і укладала шари оселедця під шубою у велику кришталеву салатницю… На гаряче вона тушкувала капусту зі свининою і смажила м’ясо…

Марина з подругами сиділи на лавці і пліткували. Раптом вони замовкли – біля них повільно проїхала красива, дорога машина. За кермом була якась жінка. Вона повернулась до них і на її обличчі промайнула посмішка. – Мабуть, дочка якогось багатія, – сказала Ольга. – Дівчата, та це ж Наталка! – крикнула Ганна. – Яка Наталка? – здивовано запитала Марина. – На якій твій Степан хотів одружуватися. Марина аж застигла від такої новини

  • 4 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марина з подругами сиділи на лавці і пліткували. Раптом вони замовкли – біля них повільно проїхала красива, дорога машина. За кермом була якась жінка. Вона повернулась до них і на її обличчі промайнула посмішка. – Мабуть, дочка якогось багатія, – сказала Ольга. – Дівчата, та це ж Наталка! – крикнула Ганна. – Яка Наталка? – здивовано запитала Марина. – На якій твій Степан хотів одружуватися. Марина аж застигла від такої новини

Марина визирнула у вікно і почала збиратися. Вона глянула на чоловіка, який лежав на дивані, скривилася і запитала: -Роман, там Ольга вже вийшла. Посидимо може трохи на лавці? Чоловік у відповідь засміявся. -Ти чого смієшся? – запитала Марина. -Марино, ти…

Віка приготувала вечерю і вирішила подзвонити подрузі Оксані. – Привіт, що робиш, може на каву ввечері? – запитала Вікторія. – Ой мені щось погано, – відповіла подруга. – Я зараз під’їду, – запропонувала Віка. – Не треба, мені не настільки погано. Але Вікторія все таки приїхала до неї додому. Яке ж було здивування Вікторії, коли двері відкрив її Андрій

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віка приготувала вечерю і вирішила подзвонити подрузі Оксані. – Привіт, що робиш, може на каву ввечері? – запитала Вікторія. – Ой мені щось погано, – відповіла подруга. – Я зараз під’їду, – запропонувала Віка. – Не треба, мені не настільки погано. Але Вікторія все таки приїхала до неї додому. Яке ж було здивування Вікторії, коли двері відкрив її Андрій

– Коханий ти не міг би допомогти Оксані відремонтувати ліжко? – Запитала у чоловіка Вікторія. – Та скільки можна, я ж нещодавно допомагав вішати поличку, – з нервозністю відповів Андрій. – Зрозумій її, вона самотня і допомогти їй нікому крім…

Таня нерішуче підійшла до воріт. Раптом вона побачила старого чоловіка. – Що вам треба? – Запитав він. Таня засоромилася і відповіла: – Розумієте, я шукаю Віктора. Він тут живе? – А навіщо він тобі? Таня ще більше зніяковіла: – Розумієте. Вона покликала сина. – Це його син

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня нерішуче підійшла до воріт. Раптом вона побачила старого чоловіка. – Що вам треба? – Запитав він. Таня засоромилася і відповіла: – Розумієте, я шукаю Віктора. Він тут живе? – А навіщо він тобі? Таня ще більше зніяковіла: – Розумієте. Вона покликала сина. – Це його син

З автобуса вийшли двоє. Молода жінка і дитину років десять. – Ось, Вітя, у цьому селі живуть твої дідусь, бабуся та тато – сказала жінка.  Хлопчик закрутив головою: – А де?  Таня дістала листок і сказала: – А підемо в…

Віра мила посуд, невдоволено зиркаючи на Іллю: – Як мені набридла твоя мама! Котлети їй пересолені! – Чому ми повинні з нею жити? – Тихіше, мама почує, – сказав Ілля. – Може відправити її в будинок для людей похилого віку, – сказала жінка. Ілля задумався: – Може ти і права. Але вирішувати все одно їй. – Добре. Пішли поговоримо з нею прямо зараз. Але увійшовши до кімнати подружжя не повірило своїм очам. Кімната була порожня, а на комоді лежала записка

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра мила посуд, невдоволено зиркаючи на Іллю: – Як мені набридла твоя мама! Котлети їй пересолені! – Чому ми повинні з нею жити? – Тихіше, мама почує, – сказав Ілля. – Може відправити її в будинок для людей похилого віку, – сказала жінка. Ілля задумався: – Може ти і права. Але вирішувати все одно їй. – Добре. Пішли поговоримо з нею прямо зараз. Але увійшовши до кімнати подружжя не повірило своїм очам. Кімната була порожня, а на комоді лежала записка

Віра мила посуд і водночас, висловлювала Іллі своє невдоволення: – Як мені набридла твоя мама! Все їй не подобатися, всім вона незадоволена! Котлети їй пересоленими здалися! – Віра, перестань. Котлети ти і справді пересолила. Нічого страшного вона не сказала. Та…

Повернутись вверх