Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Про кохання - Сторінка 3

Категорія: Про кохання

Валя була на ювілеї в знайомої. Поруч за столом сидів якийсь молодий чоловік. Валя дізналася, що його звуть Олег. – Що вам покласти з їжі? – запитав молодик. – Покладіть те, що ви самі їли, – сказала Валя. Олег поклав їй на тарілку два види салатів і курочку. Валя дуже здивувалася. Саме це вона б і вибрала! Молоді розговорилися. – А я от давно вже мрію побувати у Франції, – сказав в розмові Олег і раптом оторопів. – Боже мій, Валю, чому у вас сльози на очах?! – ахнув чоловік. Валя відвернулася. Олег не розумів, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя була на ювілеї в знайомої. Поруч за столом сидів якийсь молодий чоловік. Валя дізналася, що його звуть Олег. – Що вам покласти з їжі? – запитав молодик. – Покладіть те, що ви самі їли, – сказала Валя. Олег поклав їй на тарілку два види салатів і курочку. Валя дуже здивувалася. Саме це вона б і вибрала! Молоді розговорилися. – А я от давно вже мрію побувати у Франції, – сказав в розмові Олег і раптом оторопів. – Боже мій, Валю, чому у вас сльози на очах?! – ахнув чоловік. Валя відвернулася. Олег не розумів, що відбувається

Валя сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Раптом на столі задзвенів її телефон. Дівчина думала, що це все ж таки дзвонить її Микола. Але це була подруга Галя… – Привіт моя люба! – дзвінко защебетала Галя. – Я…

Наталка стояла в залі очікування міського ЗАГСу, ще трохи і вона стане дружиною свого коханого Дениса. Гості вже потроху під’їжджали. – Кохана, я вийду з батьком надвір, фотографа зустріну, – сказав Денис, підійшовши до Наталки. – Добре, тільки не довго, скоро наша черга, – усміхнулася наречена. Наталка підійшла до вікна і оперлася об підвіконня. Раптом за прочиненим вікном вона почула голос Дениса та його батька. Наталка мимоволі прислухалася до розмови і застигла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка стояла в залі очікування міського ЗАГСу, ще трохи і вона стане дружиною свого коханого Дениса. Гості вже потроху під’їжджали. – Кохана, я вийду з батьком надвір, фотографа зустріну, – сказав Денис, підійшовши до Наталки. – Добре, тільки не довго, скоро наша черга, – усміхнулася наречена. Наталка підійшла до вікна і оперлася об підвіконня. Раптом за прочиненим вікном вона почула голос Дениса та його батька. Наталка мимоволі прислухалася до розмови і застигла від почутого

Спекотний червневий полудень, п’ятниця. Біля міського ЗАГСу багато машин, прикрашених стрічками, повітряними кулями, а десь навіть по-старому – ляльками. Повно народу – гості, наречені серед подружок, женихи з друзями. Кожна сім’я має своє уявлення, як зустрічати молодих. Хтось запускає у…

Олексій сидів за столиком в ресторані і помітно хвилювався. Аякже ж?! Сьогодні він освідчиться своїй коханій Марині. – Привіт, – привіталася Марина, коли прийшла. – Привіт, я вже думав не прийдеш, – пожартував чоловік. Пара зробила замовлення і чоловік наважився. – Марино, ти згодна стати моєю дружиною? – сказав він, ставши на коліно. І тут Марина задумалася, а потім сказала: – Згодна, але з однією умовою!  Олексій був готовий на той момент згорнути гори, тому, не замислюючись, відповів: – Кажи, все виконаю. Треба – місяць з неба дістану! Але такого прохання від коханої жінки, він точно не очікував почути

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій сидів за столиком в ресторані і помітно хвилювався. Аякже ж?! Сьогодні він освідчиться своїй коханій Марині. – Привіт, – привіталася Марина, коли прийшла. – Привіт, я вже думав не прийдеш, – пожартував чоловік. Пара зробила замовлення і чоловік наважився. – Марино, ти згодна стати моєю дружиною? – сказав він, ставши на коліно. І тут Марина задумалася, а потім сказала: – Згодна, але з однією умовою!  Олексій був готовий на той момент згорнути гори, тому, не замислюючись, відповів: – Кажи, все виконаю. Треба – місяць з неба дістану! Але такого прохання від коханої жінки, він точно не очікував почути

Ох, і важко довелося Олексію останні півроку, коли нездужала дружина. Ганна нездужала довго та важко, шансів у неї все одно, як сказали спеціалісти – не було. Потрібно було тільки гарний догляд, і він ліг на плечі чоловіка. – Олексій, дай…

Оксана поверталася додому пізно. Дівчина пройшла по стежці до будинку і сіла на лавку біля підʼїзду. Біля ніг вона поставила велику спортивну сумку з речами. – Невже повернулася? – до Оксани раптом підійшла пенсіонерка Лідія Павлівна, яка гуляла на подвірʼї. – Ага, – сказала Оксана. – Нарешті сесія закінчилася. І я здала її успішно! Після вихідних іду на роботу. – Молодчинка, ще трохи і будеш з дипломом, – похвалила дівчину Лідія Павлівна. – Що нового у нас у дворі? – запитала Оксана. – Та он новенький сидить, – жінка вказала кудись у темряву. Оксана глянула туди й застигла від несподіванки

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана поверталася додому пізно. Дівчина пройшла по стежці до будинку і сіла на лавку біля підʼїзду. Біля ніг вона поставила велику спортивну сумку з речами. – Невже повернулася? – до Оксани раптом підійшла пенсіонерка Лідія Павлівна, яка гуляла на подвірʼї. – Ага, – сказала Оксана. – Нарешті сесія закінчилася. І я здала її успішно! Після вихідних іду на роботу. – Молодчинка, ще трохи і будеш з дипломом, – похвалила дівчину Лідія Павлівна. – Що нового у нас у дворі? – запитала Оксана. – Та он новенький сидить, – жінка вказала кудись у темряву. Оксана глянула туди й застигла від несподіванки

Оксана йшла по стежці додому. Було вже пізно. Дівчина сіла на лавку біля під’їзду, поставивши велику спортивну сумку з речами біля ніг. – Невже повернулася? – до Оксани раптом підійшла пенсіонерка Лідія Павлівна, яка гуляла на подвірʼї. – Ага, повернулася,…

Катерина їхала з роботи, коли їй прийшло повідомлення. – Чому така сумна сьогодні? – писав хтось з незнайомого номера. Катя здивовано вимкнула телефон… Вона йшла додому, як раптом їй назустріч вийшла продавчиня з квіткового і простягла букет хризантем. – Це вам! – сказала вона. – Від кого? – ахнула Катерина. Та тільки посміхнулася й знизала плечима… Катерина зайшла в квартиру. Її мама налила води у вазу і раптом знайшла в квітах листівку: «Твій янгол-охоронець». – Катрусю, у тебе з’явився шанувальник? – здивувалась вона. – Ні, мамо! – сказала Катерина. – Я не знаю, хто це! Та згодом зʼясувалося несподіване

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катерина їхала з роботи, коли їй прийшло повідомлення. – Чому така сумна сьогодні? – писав хтось з незнайомого номера. Катя здивовано вимкнула телефон… Вона йшла додому, як раптом їй назустріч вийшла продавчиня з квіткового і простягла букет хризантем. – Це вам! – сказала вона. – Від кого? – ахнула Катерина. Та тільки посміхнулася й знизала плечима… Катерина зайшла в квартиру. Її мама налила води у вазу і раптом знайшла в квітах листівку: «Твій янгол-охоронець». – Катрусю, у тебе з’явився шанувальник? – здивувалась вона. – Ні, мамо! – сказала Катерина. – Я не знаю, хто це! Та згодом зʼясувалося несподіване

Дивні речі відбувалися з Катериною вже третій місяць. Почалося все з того, що прийшло повідомлення про поповнення її телефонного рахунку. – Хтось помилився номером, – подумала вона. Сума була символічна, таке трапляється часто-густо. – Побачать люди помилку у квитанції –…

Сергій задумливо поглядав у дзеркало. Завтра у нього весілля, але він зовсім був не радий… Його батьки були проти цього. – Сину, ти розумієш, що вона з тобою тільки через гроші?! – казала мати. – Що вона може запропонувати тобі?! – А ти?! – ахнув Сергій. – Що ти запропонувала батькові, коли виходила за нього заміж? Гроші?! – Роби, що хочеш, тільки потім не скаржся! – махнула рукою жінка. Сергій розумів, що батьки не прийдуть. А яке може бути весілля без батьківського благословення? Він перевдягнувся і поїхав до них. Сергій зайшов у будинок і застиг від здивування

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій задумливо поглядав у дзеркало. Завтра у нього весілля, але він зовсім був не радий… Його батьки були проти цього. – Сину, ти розумієш, що вона з тобою тільки через гроші?! – казала мати. – Що вона може запропонувати тобі?! – А ти?! – ахнув Сергій. – Що ти запропонувала батькові, коли виходила за нього заміж? Гроші?! – Роби, що хочеш, тільки потім не скаржся! – махнула рукою жінка. Сергій розумів, що батьки не прийдуть. А яке може бути весілля без батьківського благословення? Він перевдягнувся і поїхав до них. Сергій зайшов у будинок і застиг від здивування

Сергій задумливо поглядав у дзеркало. Завтра у нього весілля, а він замість того, щоб радіти, мало не плакав… Начебто двадцять перше століття надворі, а його батьки вирішили заборонити йому одружуватися з дівчиною, в яку він закоханий! Ну і нехай вона…

Михайло з Мариною вирішили одружитися. Весілля гуляли восени. Колишня кохана Михайла, Ліда весь місяць плакала від образи, що той від неї до Марини пішов… У день весілля взяла Ліда подарунок, і пішла на вулицю, де гуляли й вітали молодих. Марина одразу ж насторожилася, побачивши її. – Хоч би чого не вийшло, – подумала вона і взяла Михайла за руку. На весілля Ліду вона не запрошувала… – Привітати я тебе прийшла, – підійшовши до столу, сказала Ліда, ніби не помічаючи нареченого. Ось, тримай! Ліда простягла нареченій якийсь паперовий пакунок. Марина заглянула всередину й ахнула

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло з Мариною вирішили одружитися. Весілля гуляли восени. Колишня кохана Михайла, Ліда весь місяць плакала від образи, що той від неї до Марини пішов… У день весілля взяла Ліда подарунок, і пішла на вулицю, де гуляли й вітали молодих. Марина одразу ж насторожилася, побачивши її. – Хоч би чого не вийшло, – подумала вона і взяла Михайла за руку. На весілля Ліду вона не запрошувала… – Привітати я тебе прийшла, – підійшовши до столу, сказала Ліда, ніби не помічаючи нареченого. Ось, тримай! Ліда простягла нареченій якийсь паперовий пакунок. Марина заглянула всередину й ахнула

– Іти мені треба, Мишко, – прошепотіла Ліда. – Батько хоч і в нічну, та все одно… Раптом мама дізнається, що я в тебе була. – А ти не бійся, ти тепер моя наречена, я ще в школі знав, що…

Ганна Андріївна познайомилася з Бориславом в інтернеті. Він був такого ж віку, як вона. Чоловік їй дуже сподобався. І ось через три місяці їхнього листування, Ганна Андріївна зважилася на зустріч. Ретельно підібравши вбрання і трохи хвилюючись, у призначений час, жінка пішла в кафе. Вона зручно вмостилася за столик і глянула на годинник. – Його немає… Хоча, ще є п’ять хвилин до призначеного часу, – розмірковувала жінка. – Запізнення – це ознака ненадійності. – Ганнусю! Ганно Андріївно, оце так зустріч! – раптом почувся поряд чоловічий голос. Ганна Андріївна обернулася на звук і застигла від несподіванки

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Андріївна познайомилася з Бориславом в інтернеті. Він був такого ж віку, як вона. Чоловік їй дуже сподобався. І ось через три місяці їхнього листування, Ганна Андріївна зважилася на зустріч. Ретельно підібравши вбрання і трохи хвилюючись, у призначений час, жінка пішла в кафе. Вона зручно вмостилася за столик і глянула на годинник. – Його немає… Хоча, ще є п’ять хвилин до призначеного часу, – розмірковувала жінка. – Запізнення – це ознака ненадійності. – Ганнусю! Ганно Андріївно, оце так зустріч! – раптом почувся поряд чоловічий голос. Ганна Андріївна обернулася на звук і застигла від несподіванки

Ганна Андріївна з нетерпінням відкрила свою сторінку на сайті знайомств і радісно посміхнулася. Після тижневого мовчання, на неї чекало повідомлення від цікавого чоловіка, з гарним ім’ям Борислав. Він вибачався за довге мовчання, причина якого крилася у невідкладних справах. Наполягав на…

Валерій Іванович важко сів у крісло й задумливо задивився у вікно. Десь внизу гомоніло галасливе весілля… Почулися гучні вигуки: – Гірко! Чоловік дістав склянку і налив собі води. – Коханий, а чому ти пішов зі свята? – раптом почувся голос його дружини Ольги. – Я тебе шукала. Валерій Іванович аж стрепенувся від несподіванки! Він не чув, як у кімнату зайшла дружина. Ольга увімкнула світло, підійшла до столу і сіла навпроти. – Ти чого тут сам? – запитала дружина. – Олю, я йду від тебе! – раптом видав Валерій. – Назавжди! Ольга застигла у кріслі, уважно дивлячись на чоловіка

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валерій Іванович важко сів у крісло й задумливо задивився у вікно. Десь внизу гомоніло галасливе весілля… Почулися гучні вигуки: – Гірко! Чоловік дістав склянку і налив собі води. – Коханий, а чому ти пішов зі свята? – раптом почувся голос його дружини Ольги. – Я тебе шукала. Валерій Іванович аж стрепенувся від несподіванки! Він не чув, як у кімнату зайшла дружина. Ольга увімкнула світло, підійшла до столу і сіла навпроти. – Ти чого тут сам? – запитала дружина. – Олю, я йду від тебе! – раптом видав Валерій. – Назавжди! Ольга застигла у кріслі, уважно дивлячись на чоловіка

Валерій Іванович важко сів у крісло і задумливо задивився у вікно. Десь внизу гомоніло гучне весілля… Почулися звуки салютів і гучні вигуки: – Гірко! Чоловік дістав склянку і налив собі води. – Коханий, а чому ти пішов зі свята? –…

Юрій був на обіді, тож вирішив подзвонити своєму сину Андрію. Той взяв слухавку і сказав: – Тату, мені дали квартиру! І я здається закохався! – Сину, я радий за тебе, – сказав Юрій. – Тату, а в тебе як справи? – запитав Андрій. – Ти тільки не смійся, – сказав батько. – Я теж закохався… – Я радий за тебе! – вигукнув Андрій. – А хто вона? – Я не знаю, як тобі це сказати… – раптом заявив Юрій. – Ти її знаєш, але я не знаю, чи ти мене зрозумієш… – Тату, та хто ж вона така, врешті-решт?! – Андрій не розумів, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юрій був на обіді, тож вирішив подзвонити своєму сину Андрію. Той взяв слухавку і сказав: – Тату, мені дали квартиру! І я здається закохався! – Сину, я радий за тебе, – сказав Юрій. – Тату, а в тебе як справи? – запитав Андрій. – Ти тільки не смійся, – сказав батько. – Я теж закохався… – Я радий за тебе! – вигукнув Андрій. – А хто вона? – Я не знаю, як тобі це сказати… – раптом заявив Юрій. – Ти її знаєш, але я не знаю, чи ти мене зрозумієш… – Тату, та хто ж вона така, врешті-решт?! – Андрій не розумів, що відбувається

Юрій Едуардович давно став удівцем, ще коли його син шостий клас закінчив. А вчора його Андрійко закінчив інститут і тепер він інженер і їде працювати за кордон. Один Юрій залишиться. Десять останніх років він сам і прожив, без жінки. Жінки,…

Повернутись вверх