Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Про кохання - Сторінка 2

Категорія: Про кохання

Тая вискочила з під’їзду і попрямувала на роботу. Вона уважно дивилася під ноги. Вночі пройшов дощ – можна втрапити в калюжу. Дівчина вийшла на тротуар і раптом… Уткнулася головою комусь у спортивну кофту! Дівчина підняла очі і побачила гарного молодика. – Ой, вибачте, я випадково, калюжі… – пробурмотіла Тая. – Так можна і з ніг знести, – засміявся високий хлопець у спортивному костюмі. – Не переживайте, жартую, як така тендітна дівчина може мене знести? Тая теж посміхнулася і пішла на роботу… Наступного ранку вона вийшла з під’їзду і раптом застигла від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тая вискочила з під’їзду і попрямувала на роботу. Вона уважно дивилася під ноги. Вночі пройшов дощ – можна втрапити в калюжу. Дівчина вийшла на тротуар і раптом… Уткнулася головою комусь у спортивну кофту! Дівчина підняла очі і побачила гарного молодика. – Ой, вибачте, я випадково, калюжі… – пробурмотіла Тая. – Так можна і з ніг знести, – засміявся високий хлопець у спортивному костюмі. – Не переживайте, жартую, як така тендітна дівчина може мене знести? Тая теж посміхнулася і пішла на роботу… Наступного ранку вона вийшла з під’їзду і раптом застигла від побаченого

Симпатична і статна Тая вискочила з під’їзду і попрямувала у бік школи, де вона працювала перший рік після закінчення навчання. Поспішала, а сама дивилася під ноги. Вночі пройшов дощ, так і дивися, можна втрапити в калюжу. Вона вийшла на тротуар…

Від Дмитра пішла дружина. Пішла до такого собі Миколи. Але Дмитро не засмутився. Дружина ніколи не любила його і він це знав. Через доньку не розлучався… Дмитро зазирнув на сторінку колишньої дружини Миколи – Ганни. Фотографій у жінки було мало. Вона була скромно одягнена, виглядала сумною. Дмитро подумав, що цій Ганні, мабуть, дуже важко зараз. Втратити такого гарного чоловіка. Він написав Ганні, запропонував випити по чашці кави й поговорити. Просто так. І Ганна погодилася! Дмитро сидів за столиком в кафе. – Добрий вечір, – раптом почув він. Дмитро обернувся і ахнув від побаченого

  • 4 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Від Дмитра пішла дружина. Пішла до такого собі Миколи. Але Дмитро не засмутився. Дружина ніколи не любила його і він це знав. Через доньку не розлучався… Дмитро зазирнув на сторінку колишньої дружини Миколи – Ганни. Фотографій у жінки було мало. Вона була скромно одягнена, виглядала сумною. Дмитро подумав, що цій Ганні, мабуть, дуже важко зараз. Втратити такого гарного чоловіка. Він написав Ганні, запропонував випити по чашці кави й поговорити. Просто так. І Ганна погодилася! Дмитро сидів за столиком в кафе. – Добрий вечір, – раптом почув він. Дмитро обернувся і ахнув від побаченого

– Ти його хоч раз у житті бачила? – Ні. – А як же ж ти наважилася на зустріч? Ще й не знаючи нічого про цю людину. – Чому не знаю? Це колишній чоловік теперішньої дружини мого колишнього чоловіка. –…

Микола задоволено потирав руки. А як же ж?! Нарешті він познайомить свою молодшу дочку Вероніку з Володимиром. Володимир був сином давнього друга Миколи, і чоловік хотів мати його за зятя. Вероніка не підвела. Вона приїхала вчасно. Вечеря добігала кінця, коли прийшла старша дочка Галі й Миколи – Ліза. – Знайомтеся, це наша старша дочка – Ліза, – сказав чоловік. – Дуже приємно, я Володимир, – сказав гість. Ліза вибачилася й пішла в кімнату. Вона не любила такі посиденьки… А через кілька днів Ліза поверталася з роботи пізно. І тут раптом вона побачила біля свого будинку несподіване

  • 4 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола задоволено потирав руки. А як же ж?! Нарешті він познайомить свою молодшу дочку Вероніку з Володимиром. Володимир був сином давнього друга Миколи, і чоловік хотів мати його за зятя. Вероніка не підвела. Вона приїхала вчасно. Вечеря добігала кінця, коли прийшла старша дочка Галі й Миколи – Ліза. – Знайомтеся, це наша старша дочка – Ліза, – сказав чоловік. – Дуже приємно, я Володимир, – сказав гість. Ліза вибачилася й пішла в кімнату. Вона не любила такі посиденьки… А через кілька днів Ліза поверталася з роботи пізно. І тут раптом вона побачила біля свого будинку несподіване

– Ти думаєш, Вероніка оце все схвалить? – Такі як Володимир на дорозі не валяються, і взагалі у всіх моїх друзів онуки є вже давно! А в нас? Одна в школі цілими днями, краще б про своє особисте життя задумалася….

Сергій ще солодко спав, як раптом його розбудив гавкіт сусідського собачки. Вставати зовсім не хотілося, але песик ніяк не заспокоювався. Сергій неохоче виліз з-під затишного пледу, вдягнув шорти й пішов глянути, що ж там таке! Біля хвіртки в сусідів він побачив якусь незнайому молоду жінку. Та намагалася потрапити на подвірʼя. – Здрастуйте, – Сергій з цікавістю оглянув незнайомку. – Якщо ви до баби Каті то її немає. Поїхала в місто… – Знаю, – незнайомка глянула на чоловіка. – Ви, мабуть, Сергій? – Так, це я, – здивувався чоловік. Він дивився на незнайомку й не розумів, що відбувається

  • 4 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій ще солодко спав, як раптом його розбудив гавкіт сусідського собачки. Вставати зовсім не хотілося, але песик ніяк не заспокоювався. Сергій неохоче виліз з-під затишного пледу, вдягнув шорти й пішов глянути, що ж там таке! Біля хвіртки в сусідів він побачив якусь незнайому молоду жінку. Та намагалася потрапити на подвірʼя. – Здрастуйте, – Сергій з цікавістю оглянув незнайомку. – Якщо ви до баби Каті то її немає. Поїхала в місто… – Знаю, – незнайомка глянула на чоловіка. – Ви, мабуть, Сергій? – Так, це я, – здивувався чоловік. Він дивився на незнайомку й не розумів, що відбувається

Сергій після першого шлюбу одружуватися повторно не збирався. Йому з лишком вистачило першої дружини. Несамовитої та самозакоханої жінки. Найприкрішим було те, що до весілля Лариса була жінка–мрія, але щойно наречені переступили поріг квартири, де їм треба було будувати нове, щасливе…

Діана сиділа за робочим столом і чекала на дзвінок з однієї організації. Нарешті задзвонив телефон, і вона квапливо взяла слухавку. – Я вас слухаю! – сказала вона. – Як добре, що ви мені відповіли! – пролунав у телефоні чоловічий голос. – Ви, Діана? – Так, Діана… – обережно відповіла дівчина. – А ви хто? – Я – Петро, – сказав чоловік. – Доброго дня, Діано. – Петро? Який ще Петро? – невдоволено спитала вона. – Тільки благаю, не кладіть слухавку! – заволав у слухавку незнайомець. – Мені треба багато чого вам сказати, Діано… – Мені?! Що саме сказати? – Діана застигла з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається

  • 4 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Діана сиділа за робочим столом і чекала на дзвінок з однієї організації. Нарешті задзвонив телефон, і вона квапливо взяла слухавку. – Я вас слухаю! – сказала вона. – Як добре, що ви мені відповіли! – пролунав у телефоні чоловічий голос. – Ви, Діана? – Так, Діана… – обережно відповіла дівчина. – А ви хто? – Я – Петро, – сказав чоловік. – Доброго дня, Діано. – Петро? Який ще Петро? – невдоволено спитала вона. – Тільки благаю, не кладіть слухавку! – заволав у слухавку незнайомець. – Мені треба багато чого вам сказати, Діано… – Мені?! Що саме сказати? – Діана застигла з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається

Зранку погода за вікном була похмурою, і, напевно, тому настрій у Діани був дуже поганий. Вона, з тужливим виразом обличчя, сиділа за робочим столом і чекала на дзвінок з однієї організації. Нарешті задзвонив мобільний телефон, і вона квапливо піднесла його…

Андрій зі своєю коханою Катею сіли вечеряти. – Ти мене любиш? – раптом, ні з того, ні з сього, запитала дівчина. – Звісно, – здивовано відповів Андрій. – Це не відповідь! – строго подивилася на нього Катя. – Скажи прямо – любиш, чи ні. – Звичайно люблю, – аж зніяковів Андрій. Катя мовчала, дивлячись у свою тарілку. Він тихенько додав те, що вона так хотіла почути: – Люблю… Видно було, що Андрій дуже розгубився. Катя не дала йому отямитися. – Тоді ти сам знаєш, що ти маєш зробити! – раптом сказала вона. – Що я маю зробити? – Андрій застиг не розуміючи, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій зі своєю коханою Катею сіли вечеряти. – Ти мене любиш? – раптом, ні з того, ні з сього, запитала дівчина. – Звісно, – здивовано відповів Андрій. – Це не відповідь! – строго подивилася на нього Катя. – Скажи прямо – любиш, чи ні. – Звичайно люблю, – аж зніяковів Андрій. Катя мовчала, дивлячись у свою тарілку. Він тихенько додав те, що вона так хотіла почути: – Люблю… Видно було, що Андрій дуже розгубився. Катя не дала йому отямитися. – Тоді ти сам знаєш, що ти маєш зробити! – раптом сказала вона. – Що я маю зробити? – Андрій застиг не розуміючи, що відбувається

Андрій зі своєю коханою Катею сіли вечеряти. – Ти мене любиш? – раптом, ні з того, ні з сього, запитала дівчина. – Звісно, – здивовано відповів Андрій. – Це не відповідь! – строго подивилася на нього дівчина. – Скажи прямо…

Христина тільки-но поприбирала в кімнаті в дітей. Вона поміняла постіль, закинула її в пралку, і вже збиралася починати мити підлогу, як раптом почула шум у коридорі. Жінка насупилася. – От же ж! – пробурмотіла вона. – Невже мій Дмитро з дітьми вже повернувся? А що ж там таке сталося, що вони прийшли так рано? Так я й не закінчила прибирати… Христина поставила швабру, вийшла з кімнати і дуже здивувалася. Поряд з її чоловіком Дмитром стояла якась незнайома літня жінка! – Дмитре, а це хто така?! – тільки й спитала Христина, не розуміючи, що відбувається

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христина тільки-но поприбирала в кімнаті в дітей. Вона поміняла постіль, закинула її в пралку, і вже збиралася починати мити підлогу, як раптом почула шум у коридорі. Жінка насупилася. – От же ж! – пробурмотіла вона. – Невже мій Дмитро з дітьми вже повернувся? А що ж там таке сталося, що вони прийшли так рано? Так я й не закінчила прибирати… Христина поставила швабру, вийшла з кімнати і дуже здивувалася. Поряд з її чоловіком Дмитром стояла якась незнайома літня жінка! – Дмитре, а це хто така?! – тільки й спитала Христина, не розуміючи, що відбувається

Черга у поліклініці просувалася дуже повільно. Бабусі заходили в кабінету до лор-лікаря і зникали там майже на годину. Дмитро помітно нервував. На роботі його по голівці не погладять через те, що він так надовго відлучається. Хлопець спеціально став біля дверей,…

Віра Сергіївна не мала чоловіка. Іноді жінка любила ходити до річки, щоб погодувати хлібом качок. Там вона випадково познайомилася з Андрієм Леонідовичем – теж самотнім чоловіком. Одного дня він запросив Віру Сергіївну до себе на чай. Жінка погодилася із задоволенням! – Нарешті ти її привів! Нарешті ти її привів! – пролунав якийсь дивний старечий голос, як тільки Андрій Леонідович відчинив двері своєї квартири. – Нарешті ти її привів! – знову пролунав скрипучий голос і Андрій Леонідович раптом… Розсміявся… Віра Сергіївна стояла і не могла зрозуміти хто це так дивно говорить, і що взагалі відбувається

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра Сергіївна не мала чоловіка. Іноді жінка любила ходити до річки, щоб погодувати хлібом качок. Там вона випадково познайомилася з Андрієм Леонідовичем – теж самотнім чоловіком. Одного дня він запросив Віру Сергіївну до себе на чай. Жінка погодилася із задоволенням! – Нарешті ти її привів! Нарешті ти її привів! – пролунав якийсь дивний старечий голос, як тільки Андрій Леонідович відчинив двері своєї квартири. – Нарешті ти її привів! – знову пролунав скрипучий голос і Андрій Леонідович раптом… Розсміявся… Віра Сергіївна стояла і не могла зрозуміти хто це так дивно говорить, і що взагалі відбувається

– А ти в чому свої заощадження зберігаєш? На рахунках, в акціях чи в інших цінних паперів? – приголомшила Віру Сергіївну запитанням подруга. Останнім часом Віра Сергіївна з Лілією Юріївною майже не спілкувалася. А тут у її чоловіка Бориса ювілей…

Ірина зі Славком покохали один одного. Але мати Ірини, Тетяна Василівна, була категорично проти. – Та хто він такий?! – казала вона дочці. – Звичайний водій! Ти гідна більшого… Ірина засмутилася, але послухалася матір. Тепер вечорами дівчина сиділа вдома… А якось Ірина влаштувала матері неймовірний сюрприз. – Матусю, – сказала вона, показуючи свій диплом. – От я й вивчилася! Я тепер юрист. Спасибі тобі велике! Вони обійнялися. – Але це ще не все, що я хотіла тобі показати, – сказала дівчина і дістала якийсь папірець. Тетяна Василівна здивовано взяла його в руки і аж побіліла від побаченого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина зі Славком покохали один одного. Але мати Ірини, Тетяна Василівна, була категорично проти. – Та хто він такий?! – казала вона дочці. – Звичайний водій! Ти гідна більшого… Ірина засмутилася, але послухалася матір. Тепер вечорами дівчина сиділа вдома… А якось Ірина влаштувала матері неймовірний сюрприз. – Матусю, – сказала вона, показуючи свій диплом. – От я й вивчилася! Я тепер юрист. Спасибі тобі велике! Вони обійнялися. – Але це ще не все, що я хотіла тобі показати, – сказала дівчина і дістала якийсь папірець. Тетяна Василівна здивовано взяла його в руки і аж побіліла від побаченого

Тетяна Василівна виховувала доньку сама, без чоловіка. Їй доводилося багато працювати, майже завжди на півтори ставки, і вона мріяла про кращу долю для доньки. Іринка її вивчала англійську з репетитором, ходила вчитися танцям. – Ох і красуня у тебе виросла!…

Оля зі своїм коханим Ігорем приїхали в село до його бабусі Марії Іванівни. Старенька приготувала Олі пшоняну кашу з печі. – Ось тобі кашка, твоя улюблена! – сказала та, ставлячи на стіл гарячий горщик. – Бабусю, ми тобі хочемо дещо сказати, ти не повіриш… – раптом почав Ігор. Бабуся поклала рушник на стіл і сіла, поклавши руки на коліна. – Ми з Олею хочемо одружитися, але це ще не все… – сказав Ігор. Бабуся витерла сльози і застигла від здивування. – А що ж може бути ще?! – тільки й прошепотіла вона, не розуміючи про що йдеться

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля зі своїм коханим Ігорем приїхали в село до його бабусі Марії Іванівни. Старенька приготувала Олі пшоняну кашу з печі. – Ось тобі кашка, твоя улюблена! – сказала та, ставлячи на стіл гарячий горщик. – Бабусю, ми тобі хочемо дещо сказати, ти не повіриш… – раптом почав Ігор. Бабуся поклала рушник на стіл і сіла, поклавши руки на коліна. – Ми з Олею хочемо одружитися, але це ще не все… – сказав Ігор. Бабуся витерла сльози і застигла від здивування. – А що ж може бути ще?! – тільки й прошепотіла вона, не розуміючи про що йдеться

День видався сонячним та безвітряним. Девʼятеро друзів вирушила відпочити на природі. Взяли з собою намети, вудки й казанки для багаття. Настрій у всіх був чудовий. Вони добралися до потрібного села автобусом, а далі пішли пішки до лісу, збираючись дійти до…

Повернутись вверх