Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Про кохання - Сторінка 17

Категорія: Про кохання

Ігор сидів на кухні з чашкою чаю. Раптом з кімнати вийшла дружина і почала крутитися перед дзеркалом у новій сукні. – І куди це ти зібралася? – Ігор аж поперхнувся, від несподіванки. – На роботу, – задоволено сказала Марія. – Свято у нас там. Мені личить? – Так, ану почекай! Ти куди такому вигляді зібралася йти, – обурено крикнув чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор сидів на кухні з чашкою чаю. Раптом з кімнати вийшла дружина і почала крутитися перед дзеркалом у новій сукні. – І куди це ти зібралася? – Ігор аж поперхнувся, від несподіванки. – На роботу, – задоволено сказала Марія. – Свято у нас там. Мені личить? – Так, ану почекай! Ти куди такому вигляді зібралася йти, – обурено крикнув чоловік

-А що не так? – невинно поцікавилася Марія, ледве стримуючи посмішку. – Гарне плаття… Ігор сидів на кухні з чашкою чаю. Раптом з кімнати вийшла дружина і почала крутитися перед дзеркалом у вечірній сукні. -І куди це ти зібралася? –…

Надя прийшла з роботи раніше. Вона відчинила двері в квартиру і побачила в коридорі… Чужі жіночі туфельки. Вона так і застигла на порозі з пакетами продуктів в руках. Ще не вірячи у те, що це відбувається з нею, Надя пройшла у спальню. Там вона побачила їх

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя прийшла з роботи раніше. Вона відчинила двері в квартиру і побачила в коридорі… Чужі жіночі туфельки. Вона так і застигла на порозі з пакетами продуктів в руках. Ще не вірячи у те, що це відбувається з нею, Надя пройшла у спальню. Там вона побачила їх

Надя розійшлася з Максимом раптово. Вона якось прийшла з роботи раніше, відчинила двері в квартиру і побачила в коридорі… чужі жіночі туфельки. Вона так і застигла на порозі з пакетами продуктів в руках. Ще не вірячи у те, що це…

Таня приготувала вечерю і покликала дочку за стіл. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояв Павло з букетом і тортом. – А ось і наш гість! – сказала Таня. Оленка взяла Павла за руку і повела до своєї кімнати, показувати іграшки. Раптом у двері знову подзвонили. – Кого це ще принесло? – подумала вона. – Напевно, сусідка. Та на порозі стояв її чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня приготувала вечерю і покликала дочку за стіл. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояв Павло з букетом і тортом. – А ось і наш гість! – сказала Таня. Оленка взяла Павла за руку і повела до своєї кімнати, показувати іграшки. Раптом у двері знову подзвонили. – Кого це ще принесло? – подумала вона. – Напевно, сусідка. Та на порозі стояв її чоловік

Таня мила вікно і дивилася на подвір’я. На дитячому майданчику гралася із подружками її п’ятирічна донька. Діти шуміли, бігали, веселилися, а Таня була засмучена. Ось уже три місяці, як вона жила без чоловіка… Після того, як на новорічному корпоративі вона…

У Віктора не стало дружини. Він важко переживав втрату Наталі. – Синку…ЇЇ не повернути, а тобі треба влаштовувати своє життя, – сказала якось Олена Іванівна, мама Віктора. На ці слова Віктор тільки відмахнувся. Одного разу Олена Іванівна, готувала обід, коли на кухню забіг радісний Віктор і заявив: – Мамо, я зустрів жінку. Я хочу на ній одружитися. Але вона поставила мені одну умову

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Віктора не стало дружини. Він важко переживав втрату Наталі. – Синку…ЇЇ не повернути, а тобі треба влаштовувати своє життя, – сказала якось Олена Іванівна, мама Віктора. На ці слова Віктор тільки відмахнувся. Одного разу Олена Іванівна, готувала обід, коли на кухню забіг радісний Віктор і заявив: – Мамо, я зустрів жінку. Я хочу на ній одружитися. Але вона поставила мені одну умову

– Синку… Що тут скажеш? Наталю не повернути, а тобі треба влаштовувати своє життя. -Так. Але Оксана… Вона поставила мене перед нелегким вибором. Хоча… Я вже ухвалив рішення. У Наталії та Віктора була чудова сім’я. Прекрасні стосунки, мир та злагода….

Оксана прийшла додому і одразу почала готувати голубці. Дуже вже їй сподобався сусід, Микола Павлович. Звісно не молодий, але і їй уже шістдесят. Вона взяла тарілку з голубцями, причепурилася і пішла в гості. Раптом з його квартири вийшла жінка її віку. – А ви хто, – запитала та. – Я сусідка… У гості, – розгубилася Оксана. Жінка раптом голосно розсміялася. Оксана нічого не розуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана прийшла додому і одразу почала готувати голубці. Дуже вже їй сподобався сусід, Микола Павлович. Звісно не молодий, але і їй уже шістдесят. Вона взяла тарілку з голубцями, причепурилася і пішла в гості. Раптом з його квартири вийшла жінка її віку. – А ви хто, – запитала та. – Я сусідка… У гості, – розгубилася Оксана. Жінка раптом голосно розсміялася. Оксана нічого не розуміла

Світлана з Ритою поверталися з роботи. Працювали вони у різних місцях, але були подругами і не переговорити біля свого під’їзду, просто не могли. Розуміли, що треба готувати вечерю. Але діти дорослі, а чоловіки додому не поспішають. І ці «пару хвилин»…

Тетяна втомлена поверталася з роботи. Вона йшла і думала, як прийде додому і нарешті відпочине. Раптом до неї підійшов незнайомий чоловік. Тетяна зупинилася і глянула на нього. Йому було років сорок і він був якось дивно вдягнений. – Вибачте, ви мені не допоможете? – заговорив той. – Я… – чоловік похитав головою. – Я до доньки їхав, на поїзді. І тут таке трапилося

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна втомлена поверталася з роботи. Вона йшла і думала, як прийде додому і нарешті відпочине. Раптом до неї підійшов незнайомий чоловік. Тетяна зупинилася і глянула на нього. Йому було років сорок і він був якось дивно вдягнений. – Вибачте, ви мені не допоможете? – заговорив той. – Я… – чоловік похитав головою. – Я до доньки їхав, на поїзді. І тут таке трапилося

Тетяна втомлена поверталася з роботи. Вона працювала в невеликому квітковому магазині в самому центрі міста. Покупців там завжди було багато, а перед новим роком так взагалі… Було морозно, щодня ішов сніг. Тетяна йшла по тротуару, вкутавшись у теплий пуховик. За…

Павло відкрив двері і зайшов у квартиру батьків. Біля нього стояла незнайома дівчина. – Тату, мамо! Це моя Ірочка. Знайомтеся! – Так, ну що Ганно, неси торт! – сказав батько. – Ірочко, вона такий торт пече домашній. Дуже смачний! Іра злякано глянула на Павла, побіліла і спохмурніла: – Знаєте, дякую, але я не буду торт… Мати Павла застигла з чашками в руках

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло відкрив двері і зайшов у квартиру батьків. Біля нього стояла незнайома дівчина. – Тату, мамо! Це моя Ірочка. Знайомтеся! – Так, ну що Ганно, неси торт! – сказав батько. – Ірочко, вона такий торт пече домашній. Дуже смачний! Іра злякано глянула на Павла, побіліла і спохмурніла: – Знаєте, дякую, але я не буду торт… Мати Павла застигла з чашками в руках

Павло відкрив двері і зайшов у квартиру батьків. Поруч з ним стояла незнайома дівчина. -Тату! Мамо! А це моя Ірочка. Познайомтеся. Іро, а це мої батьки, – Павло акуратно, але наполегливо підвів до них повненьку, рожевощоку дівчину. Дівчина була дуже…

Зранку Павло прокинувся і одразу ж побіг до Марини. Він швидко піднявся сходами і подзвонив у двері її квартири. Дівчина відкрила і, невдоволено, сказала: – Знову ти! Я не піду з тобою гуляти, Павло. Казала ж тобі. – Та ні, – засоромився той. – Я звісно хотів тебе запросити. Та мені потрібен номер твоєї подруги. – Чий? – здивувалася Марина. – Її звуть Іра. – Іра? Яка ще Іра? – Марина здивовано дивилася на хлопця

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зранку Павло прокинувся і одразу ж побіг до Марини. Він швидко піднявся сходами і подзвонив у двері її квартири. Дівчина відкрила і, невдоволено, сказала: – Знову ти! Я не піду з тобою гуляти, Павло. Казала ж тобі. – Та ні, – засоромився той. – Я звісно хотів тебе запросити. Та мені потрібен номер твоєї подруги. – Чий? – здивувалася Марина. – Її звуть Іра. – Іра? Яка ще Іра? – Марина здивовано дивилася на хлопця

Іра була найнепримітнішою гостею на дні народження Марини. Дівчата навчалися разом у коледжі. Марина широким жестом запросила всіх, хто зможе прийти, але багато дівчат виїжджали на вихідні додому по селам. Іра, скромна і тихенька, наважилася скористатися пропозицією. Вона ж нікуди…

Сергій та Уляна готувалися до весілля. Сергій вирішив поїхати на заробітки, щоб підзаробити. А коли повернувся Уляна побачила, що він змінився. До весілля залишалося два дні. Уляна не змогла додзвонитися до Сергія увесь день. Надвечір вона отримала лише повідомлення дивного змісту: “Вибач, я покохав її. Я не можу ламати життя всім нам. Прощавай”. Що було далі, можна лише уявити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій та Уляна готувалися до весілля. Сергій вирішив поїхати на заробітки, щоб підзаробити. А коли повернувся Уляна побачила, що він змінився. До весілля залишалося два дні. Уляна не змогла додзвонитися до Сергія увесь день. Надвечір вона отримала лише повідомлення дивного змісту: “Вибач, я покохав її. Я не можу ламати життя всім нам. Прощавай”. Що було далі, можна лише уявити

Сергій та Уляна були молоді і закохані. Обидвом по вісімнадцять років. Плани на майтутнє будували спільні. Батьки натішитися дітьми не могли. До весілля готувалися. Сергій вирішив, що краще поїхати до столиці і підзаробити більше грошей. Щоб весілля пишним було. Як…

Василь повертався з роботи. Вже на сходах він відчув запах смаженої качки і відбивних. Він відкрив двері, обійняв дружину і озирнувся навкруги. – Щось дуже чисто, – подумав він. – Вікна вимиті, вечеря готова, і Марина якась мовчазна. – Невже Маринка з кимось була. Ні, ні. Такого не може бути, – думав він. – Може кави? – запитала Марина і знову знітилася. Василь вже не сумнівався – у неї хтось є

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь повертався з роботи. Вже на сходах він відчув запах смаженої качки і відбивних. Він відкрив двері, обійняв дружину і озирнувся навкруги. – Щось дуже чисто, – подумав він. – Вікна вимиті, вечеря готова, і Марина якась мовчазна. – Невже Маринка з кимось була. Ні, ні. Такого не може бути, – думав він. – Може кави? – запитала Марина і знову знітилася. Василь вже не сумнівався – у неї хтось є

Василь нарешті повертався додому. Він працював далекобійником. От і зараз він їхав за кермом великого вантажного автомобіля. Перерва на сон, короткий обід і знову дорога – така вже в нього робота… Вдома він міг не зʼявлятися місяцями. Але Василь знав…

Повернутись вверх