Головна - Історії жінок - Сторінка 58

Категорія: Історії жінок

Віктор закінчував вечеряти. – Смачно? – запитала дружина. – Картоплю погано посмажила, – відповів він. Це була остання крапля. Олена, із злістю, кинула ложку в мийку. – Ой, треба ж, які образи, – розсердився Віктор. – Кажеш, я не вмію готувати, то показав би приклад. Жив якось до мене холостяком, значить готувати вмієш. Від завтра нічого не буду робити, готуй сам, – Олена ображено пішла до кімнати

– І де були мої очі! Якби я знала, що так буде, ні за що, за тебе не вийшла, – Олена кинула з обуренням ложку в мийку.  – Ой, треба ж, які образи. Та якби я знав, що ти така…

Таїсія готувала вечерю. Чоловіка вдома ще не було, коли на телефон прийшло повідомлення. Відкривши повідомлення, вона застигла. Повідомлення прислав чоловік. В тексті було написано: “Я йду від тебе, розлюбив, знайшов іншу, молодшу”. Чоловік прийшов години за три після смс-ки, дістав сумку, склав речі і пішов

Таїсія плакала, а доросла дочка її заспокоювала: – Мамо, ну що ти так переживаєш, на цьому життя не зупиняється. Звичайно, я теж не чекала від батька, що він зрадить нас, але ми переживемо, ми з тобою сильні, – впевнено переконувала…

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. – Наталю, ти що тут робиш? О! Фотографії дивишся, – мати підійшла і спробувала зазирнути в альбом, але Наталя чомусь швидко його закрила. – Так, мамо. Знаєш, захотілося подивитися. – А що там у вас з Ігорем? Ви коли нарешті мені внуків подаруєте?! Настрій Наталі одразу зіпсувався

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. Ось це вона зовсім маленька, це вона у дідуся, а це з двоюрідною сестрою, а ось йде до школи, а ось гуляє з подругами, а це інститут, а…

Оксана прийшла з роботи втомлена. – Привіт! – в коридорі стояв її чоловік. – Я так втомилась. – Нічого, зараз виспишся, – сказав Петро. Оксана зайшла в спальню, зняла з ліжка покривало і застигла на місці. – Петю, у нас що нова постільна білизна? – запитала вона. – Таак… Це подарунок тобі… – відповів він. Жінка лягла в ліжко, взяла подушку і раптом відчула запах парфумів. Оксана різко сіла на ліжку – таких парфумів у неї не було

-Як же я скучив! – вигукнув Петро до Тані, відкриваючи двері в свою квартиру. Тетяна здивовано дивилася на нього. -Петю, ти що? – зашепотіла вона. – Оксана нас може почути! -Її немає вдома. На роботі вона – нічна зміна. Тому…

Оля зайшла в квартиру, тихенько роззулася. Раптом вона зрозуміла – вдома ще хтось є. Вона відкрила двері на кухню і побачила чоловіка з його батьками. – Оля, сідай! Нам треба поговорити, – сказала свекруха. – Може я чайник поставлю спочатку? – Почекає твій чай, – тон свекрухи не віщував нічого хорошого. – Щось сталося? – невпевнено запитала Оля. – Це нам цікаво, що сталося?! Ти чого за дітьми не дивишся і чоловіку не допомагаєш? Оля так і застигла від обурення

Олі не хотілося повертатися додому. Знову бачити невдоволене обличчя чоловіка, чути його дорікання, що все не так… Яка вона нездала дружина, хазяйка і мама. Хоча, насправді він всього один день, навіть можна сказати, пів дня він займався дітьми за тиждень….

– Юля, що за бардак у квартирі? А суп чому такий каламутний? – невдоволено запитала мама. – Я не встигаю, і Вася мені не допомагає! – А чого це він повинен тобі допомагати, він – працює, ти вдома! Юлю дратувало таке втручання мами, і якось вона заявила: – Мамо, я не розумію, чому ти весь час Васю захищаєш, а не мене? Я ж твоя дочка!

– Галино Андріївно, теща моя люба, матусю моя! – благав Вася у телефон. – Приїжджай до нас, будь ласка, моїх сил вже немає! Знову у Юльки заскоки – селера та яблучка на вечерю. Рибалка під забороною, у гаражі з хлопцями…

Настя повернулися додому з роботи. Почала готувати вечерю. Потім увімкнула ноутбук перевірити пошту і побачила лист. Відправника вона не знала. Настя відкрила його, і застигла перед екраном. На трохи змазаному знімку чорнява дівчина сиділа на колінах у Максима – чоловіка Насті

– Ти знову пізно прийдеш? – Настя стояла у дверях кімнати та дивилася, як Максим одягається. – У мене ненормований робочий день. Якщо нічого форс-мажорного не станеться, то прийду вчасно. Максим затримався на мить у дверях, ніби щось забув, окинув…

Марина мовчки сиділа на дивані. – Чоловік буде завтра. Вранці треба замовити його улюблені «котлети по-київськи», – думала вона. – А зараз треба прибрати в квартирі… Грошей у них вистачає слава Богу, тому вона викликала прибиральницю. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояли дві жінки. Марина застигла від здивування. – Алла, це ти! Ти що працюєш прибиральницею?! – здивовано запитала вона

Марина мовчки сиділа на дивані і нудилась. Щось робити, зовсім не хотілося… Віктор повернеться зі свого відрядження завтра. Вранці потрібно буде замовити його улюблені котлети по-київськи. А сьогодні вона викликала прибиральницю – треба зробити генеральне прибирання в квартирі до приїзду…

Надя прийшла з роботи, а Дмитро забув винести сміття. Надя побачила, що сміття ще стоїть у мішку, і одразу закричала своїм командним тоном: – Ти що уткнувся у свій телевізор, а сміття стоїть? Дмитро спокійно попросив: – Надю, винеси будь ласка, ти все одно ще не роздяглася, я забув…Але краще б він промовчав

Дмитро прожив із дружиною тридцять років у шлюбі, народили двох дітей, жили разом і в горі, і в радості, за вдачею він сім’янин, і завжди намагався бути дбайливим чоловіком та батьком. І ось вже півтора роки, як він у розлученні,…

Було вже пізно. Віра поприбирала на кухні, подумала і покликана сина з дочкою. Вона цілий день ніяк не наважувалась на цю розмову. Всі сіли за стіл і Віра швидко сказала: – Я зустріла чоловіка, ми живемо разом. Я хочу вас познайомити! Дочка витріщила очі, а син застиг з чашкою чаю в руках. – Ти що мамо?! Які чоловіки у твоєму віці! Мені соромно за тебе

Віра задумливо йшла по вулиці. Додому не хотілося повертатись зовсім. Що на неї там чекає? Порожня квартира та єдиний співрозмовник – телевізор. Віра Григорівна вже навіть розмовляла з телевізором. Просто, щоб хоча б почути звук власного голосу… Але так було…

Повернутись вверх