Пліткарка

Жіночий журнал

Ольга поверталася додому з магазину. Вона зайшла у підʼїзд і зупинилася на мить від несподіванки. Біля дверей її квартири на першому поверсі стояв якийсь незнайомий молодий чоловік. – Ти до кого, хлопче? – здивовано запитала Ольга. – Доброго вечора. Ви ж Ольга? – запитав молодик. – Ось уже скільки років, як Ольга, слава Богу, – жінка зиркнула на хлопця. – Тоді я до вас, – сказав незнайомець. – Мені нічого не треба. Просто хотів побачити… Вас… Ольга якраз хотіла вставити ключ у замок, але застигла від почутого. – Що? – перепитала вона. – Що ти сказав? Вона не розуміла, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга поверталася додому з магазину. Вона зайшла у підʼїзд і зупинилася на мить від несподіванки. Біля дверей її квартири на першому поверсі стояв якийсь незнайомий молодий чоловік. – Ти до кого, хлопче? – здивовано запитала Ольга. – Доброго вечора. Ви ж Ольга? – запитав молодик. – Ось уже скільки років, як Ольга, слава Богу, – жінка зиркнула на хлопця. – Тоді я до вас, – сказав незнайомець. – Мені нічого не треба. Просто хотів побачити… Вас… Ольга якраз хотіла вставити ключ у замок, але застигла від почутого. – Що? – перепитала вона. – Що ти сказав? Вона не розуміла, що відбувається

Сусіди не любили Ольгу. Була вона жінкою сварливою й прискіпливою. У під’їзді часто можна було почути її незадоволений голос, коли вона сварилася до всіх, хто примудрився насмітити на сходовому майданчику. Діло було ввечері. На вулиці дув холодний вітер. Вже стемніло….

Галина зробила глибокий подих і подзвонила в дверний дзвінок. – Ааа, це ти! – сказала Наталя Вікторівна, відкривши двері і побачивши на порозі невістку. – Що тобі треба? – І вам доброго дня! – сказала дівчина. – Мене Михайло попросив до вас заїхати. Сказав, що ви маєте мені дещо віддати. – Так… Проходь, – Наталя Вікторівна пропустила невістку в коридор, а сама пішла у кімнату. Свекруха з’явилася за хвилину з якимось пакунком у руках. – Ось, тримай, – Наталя Вікторівна передала його Галі. Дівчина взяла його, розгорнула і… застигла від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина зробила глибокий подих і подзвонила в дверний дзвінок. – Ааа, це ти! – сказала Наталя Вікторівна, відкривши двері і побачивши на порозі невістку. – Що тобі треба? – І вам доброго дня! – сказала дівчина. – Мене Михайло попросив до вас заїхати. Сказав, що ви маєте мені дещо віддати. – Так… Проходь, – Наталя Вікторівна пропустила невістку в коридор, а сама пішла у кімнату. Свекруха з’явилася за хвилину з якимось пакунком у руках. – Ось, тримай, – Наталя Вікторівна передала його Галі. Дівчина взяла його, розгорнула і… застигла від побаченого

– Ти неправильно шаткуєш капусту до борщу, – Наталя Вікторівна, сидячи за кухонним столом, не змогла змовчати. – Треба нарізати дрібно, а ти он які скибки кришиш! Невістка грізно зиркнула на свекруху і продовжила шаткувати звичним способом. – Принципово мене…

Тетяна Андріївна тільки-но зібралася накрити на стіл, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловік Микола Борисович пішов відкривати і жінка з подивом почула голос свого старшого зятя Артема! – А це я-я-я прийшов, тещу улюблену привітати! – почав він з порога. – У вас же ж свято. З днем народження вас, мамо! Тетяна Андріївна не знала, як і реагувати. Зять її раніше ніколи так не називав… – Дякую, любий, – тільки й сказала жінка й поспішила на кухню. А невдовзі Тетяна Андріївна вийшла в коридор і руками сплеснула від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Андріївна тільки-но зібралася накрити на стіл, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловік Микола Борисович пішов відкривати і жінка з подивом почула голос свого старшого зятя Артема! – А це я-я-я прийшов, тещу улюблену привітати! – почав він з порога. – У вас же ж свято. З днем народження вас, мамо! Тетяна Андріївна не знала, як і реагувати. Зять її раніше ніколи так не називав… – Дякую, любий, – тільки й сказала жінка й поспішила на кухню. А невдовзі Тетяна Андріївна вийшла в коридор і руками сплеснула від побаченого

– Знаєш, Таню, я думаю не треба нам саме у п’ятницю на село їхати, – задумливо сказав дружині Микола Борисович. – Ну ти ж розумієш, що вже настав час відвозити розсаду, вона переросте! – заперечила Тетяна Андріївна. – У п’ятницю…

Ірина розлучилася з чоловіком. Вона пішла від свого Олексія після 30-ти років шлюбу. Вони зовсім перестали спілкуватися. Раніше хоч донька зближувала Ірину й Олексія. Іноді прийдуть до внука, зустрінуться там. Або на свята за одним столом доводилося сидіти у дочки. Але тепер дочка поїхала в інше місто і бачитися вони перестали остаточно. Чужими стали. Олексій був ображений. А Ірина рада була, що живе одна. Казала, що відпочиває тепер… Минув рік. Ірина нічого не чула про Олексія. А якось вона дізналася про колишнього чоловіка таке, що аж присіла від несподіванки

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина розлучилася з чоловіком. Вона пішла від свого Олексія після 30-ти років шлюбу. Вони зовсім перестали спілкуватися. Раніше хоч донька зближувала Ірину й Олексія. Іноді прийдуть до внука, зустрінуться там. Або на свята за одним столом доводилося сидіти у дочки. Але тепер дочка поїхала в інше місто і бачитися вони перестали остаточно. Чужими стали. Олексій був ображений. А Ірина рада була, що живе одна. Казала, що відпочиває тепер… Минув рік. Ірина нічого не чула про Олексія. А якось вона дізналася про колишнього чоловіка таке, що аж присіла від несподіванки

Коли Ірина пішла від чоловіка після 30 років шлюбу, то подруга Валентина її засудила. Дуже засудила. Розкритикувала, сварилася, і поза очі навіть посміялася. Такий чоловік у неї був усім на заздрість! А й справді. Олексій був усім хороший. У той…

Тамара Петрівна смажила на кухні картоплю з цибулею, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Добрий день, – на порозі стояв незнайомий хлопець зі скромним букетиком у руках, і ніяково посміхався. – Здрастуйте, – строго відповіла на вітання жінка, й відразу поспішно додала: – Світлани моєї вдома немає, і коли з’явиться – невідомо. Тож прощавайте. – Я знаю, що Світланки вдома немає, Тамаро Петрівно. Я не до неї, – хлопець раптом простягнув букет, і усмішка на його обличчі зникла. – Я до вас! – До мене?! – жінка глянула на квіти, й застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара Петрівна смажила на кухні картоплю з цибулею, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Добрий день, – на порозі стояв незнайомий хлопець зі скромним букетиком у руках, і ніяково посміхався. – Здрастуйте, – строго відповіла на вітання жінка, й відразу поспішно додала: – Світлани моєї вдома немає, і коли з’явиться – невідомо. Тож прощавайте. – Я знаю, що Світланки вдома немає, Тамаро Петрівно. Я не до неї, – хлопець раптом простягнув букет, і усмішка на його обличчі зникла. – Я до вас! – До мене?! – жінка глянула на квіти, й застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається

Тамара Петрівна смажила на кухні картоплю з цибулею, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Добрий день, – на порозі стояв незнайомий хлопець із скромним букетиком у руках, і ніяково посміхався. – Здрастуйте, – строго відповіла на вітання Тамара Петрівна,…

Олег та Яна одружилися. Весілля святкували в ресторані, запросили шістдесят людей. Свято було в самому розпалі. Настав час дарувати подарунки. Першими до молодят підійшли батьки Олега. – Раз у нас син, – почала свою промову Тетяна Андріївна. – То житлом він, як чоловік, має забезпечити свою сім’ю. Але ми вирішили допомогти та подарувати квартиру. Ось ключі. Живіть і радійте! Тетяна Андріївна простягла сину ключі з брелком, на брелку була вказана адреса нової квартири молодих. Олег взяв ключі у матері, глянув на брелок з адресою і аж рота відкрив від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег та Яна одружилися. Весілля святкували в ресторані, запросили шістдесят людей. Свято було в самому розпалі. Настав час дарувати подарунки. Першими до молодят підійшли батьки Олега. – Раз у нас син, – почала свою промову Тетяна Андріївна. – То житлом він, як чоловік, має забезпечити свою сім’ю. Але ми вирішили допомогти та подарувати квартиру. Ось ключі. Живіть і радійте! Тетяна Андріївна простягла сину ключі з брелком, на брелку була вказана адреса нової квартири молодих. Олег взяв ключі у матері, глянув на брелок з адресою і аж рота відкрив від побаченого

Починалося все чудово. Молоді люди Олег та Яна готувалися до весілля. Гроші вже були. Наречена обрала сукню, наречений купив костюм. Кафе замовили на 60 людей. Весілля намічалося гарне. Родичі особливо багатими не були, але й не бідували. Батьки молодих людей…

Оля дивилася на своє відображення у дзеркалі. Яка ж вона красива: зачіска, макіяж, аксесуари – все підібрано бездоганно. Аякже ж?! Сьогодні у них з чоловіком річниця. Свято було в самому розпалі, гості вітали Ольгу та Павла, дарували подарунки. – Ну що, настав час і нам обмінятися подарунками! – сказала у мікрофон Оля і уважно подивилася на чоловіка. – Я думаю, цей подарунок прийде тобі до вподоби. Несподівано двері у банкетну залу відкрилися і декілька чоловіків внесло подарунок Ольги. Павло глянув на «сюрприз» дружини і аж рота відкрив від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля дивилася на своє відображення у дзеркалі. Яка ж вона красива: зачіска, макіяж, аксесуари – все підібрано бездоганно. Аякже ж?! Сьогодні у них з чоловіком річниця. Свято було в самому розпалі, гості вітали Ольгу та Павла, дарували подарунки. – Ну що, настав час і нам обмінятися подарунками! – сказала у мікрофон Оля і уважно подивилася на чоловіка. – Я думаю, цей подарунок прийде тобі до вподоби. Несподівано двері у банкетну залу відкрилися і декілька чоловіків внесло подарунок Ольги. Павло глянув на «сюрприз» дружини і аж рота відкрив від побаченого

Оля знову і знову перечитувала повідомлення, що прийшло на телефон чоловіка і не могла повірити, що це не сон, а чиста правда. Її чоловік, її опора та надія, її коханий Павло знову їй зраджує. І добре б з якоюсь молодою…

Олена сиділа з своєю подругою на кухні і гірко плакала. – Що, просто взяв речі і пішов? – перепитала Оля. – Так… І це після двадцяти років у шлюбі! – схлипнула Олена. – Може ти зробила щось не так? А може, просто зрозуміла неправильно…, – припустила подруга. – Оля, що не так? І що там розуміти! Він просто зібрав речі, сказав: “Я знайшов іншу жінку”, і пішов! – пояснила Олена. – Слухай, а давай поквитаємося з ним? – несподівано запропонувала Ольга. – Поквитаємося? Цікаво як? – Олена уважно подивилася на Олю. Але жінка навіть уявити не могла, який план вигадала її подруга

  • 1 рік тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олена сиділа з своєю подругою на кухні і гірко плакала. – Що, просто взяв речі і пішов? – перепитала Оля. – Так… І це після двадцяти років у шлюбі! – схлипнула Олена. – Може ти зробила щось не так? А може, просто зрозуміла неправильно…, – припустила подруга. – Оля, що не так? І що там розуміти! Він просто зібрав речі, сказав: “Я знайшов іншу жінку”, і пішов! – пояснила Олена. – Слухай, а давай поквитаємося з ним? – несподівано запропонувала Ольга. – Поквитаємося? Цікаво як? – Олена уважно подивилася на Олю. Але жінка навіть уявити не могла, який план вигадала її подруга

– Що, просто взяв речі та й пішов? Так просто? – Так… І це після двадцяти років у шлюбі, Олю! – Може ти зробила щось не так? А може, просто зрозуміла його неправильно… – Оля, що не так? І що…

Ірина готувала на кухні вечерю, апетитний запах лоскотав ніздрі та покращував настрій. – Вадим, ти пам’ятаєш, що до нас завтра приїде моя мама? – гукнула вона до чоловіка. За декілька секунд на кухні зʼявився Вадим. – Як твоя мама? – округлив очі чоловік. – Я тобі про це декілька днів тому говорила, – Ірина уважно глянула на чоловіка. – Ні! Відміняй! Твоїй мамі завтра не можна до нам! – несподівано вигукнув Вадим. – Ти чого? – здивувалася дружина. – Завтра до нас приїжджає моя колишня! – несподівано заявив Вадим. – Як твоя колишня? – Ірина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина готувала на кухні вечерю, апетитний запах лоскотав ніздрі та покращував настрій. – Вадим, ти пам’ятаєш, що до нас завтра приїде моя мама? – гукнула вона до чоловіка. За декілька секунд на кухні зʼявився Вадим. – Як твоя мама? – округлив очі чоловік. – Я тобі про це декілька днів тому говорила, – Ірина уважно глянула на чоловіка. – Ні! Відміняй! Твоїй мамі завтра не можна до нам! – несподівано вигукнув Вадим. – Ти чого? – здивувалася дружина. – Завтра до нас приїжджає моя колишня! – несподівано заявив Вадим. – Як твоя колишня? – Ірина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Вадим, ти пам’ятаєш, що до нас завтра приїде моя мама? Ірина готувала на кухні щось смачне, апетитний запах лоскотав ніздрі та покращував настрій. Взагалі Іра не балувала Вадима, зазвичай вона готувала нашвидкуруч щось… з кулінарії. Та й не дивно,…

Олена дістала записник і почала шукати в ній номер сусідки Маргарити. – Маргарито, привіт, люба, – сказала вона в слухавку. – Це Олена, твоя сусідка по дачі. Я давно хотіла тебе спитати, а як ти пастернак висаджуєш? – Та нічого особливого, – сказала Маргарита. – Замочую насіння на пару днів, а потім сію. Приїду – саджатиму. Я ще в місті… – Як у місті?! – ахнула Олена. – А з ким тоді твій Леонід приїхав на дачу? Маргарита Сергіївна припинила розмову. Вона зразу ж викликала таксі й попрямувала на дачу. Маргарита Сергіївна зайшла в хату й оторопіла від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена дістала записник і почала шукати в ній номер сусідки Маргарити. – Маргарито, привіт, люба, – сказала вона в слухавку. – Це Олена, твоя сусідка по дачі. Я давно хотіла тебе спитати, а як ти пастернак висаджуєш? – Та нічого особливого, – сказала Маргарита. – Замочую насіння на пару днів, а потім сію. Приїду – саджатиму. Я ще в місті… – Як у місті?! – ахнула Олена. – А з ким тоді твій Леонід приїхав на дачу? Маргарита Сергіївна припинила розмову. Вона зразу ж викликала таксі й попрямувала на дачу. Маргарита Сергіївна зайшла в хату й оторопіла від побаченого

Маргарита Сергіївна була зла. Причому не просто зла, а неймовірно зла. Якби жінку побачив її чоловік, який, як вона вважала, зараз був на роботі, він навряд чи впізнав би свою милу Риточку, яка тільки сьогодні вранці, проводжаючи його на роботу,…

Повернутись вверх