Пліткарка

Жіночий журнал

Марія Іванівана насилу вийшла з будинку, та пішла в сад. Сіла у крісло і почала чекати дочку та зятя. Вони повині приїхати і забрати її до себе в місто. Через годину приїхали Ліда з Костею, завантажили речі в машину та забрали Марію до себе. Її поселили у сусідній кімнаті. Якось уночі Марія Іванівна почула, що Ліда тихенько плаче

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія Іванівана насилу вийшла з будинку, та пішла в сад. Сіла у крісло і почала чекати дочку та зятя. Вони повині приїхати і забрати її до себе в місто. Через годину приїхали Ліда з Костею, завантажили речі в машину та забрали Марію до себе. Її поселили у сусідній кімнаті. Якось уночі Марія Іванівна почула, що Ліда тихенько плаче

Марія Іванівна насилу вийшла з дому, спираючись на палицю пішла в сад, присіла в крісло, яке багато років тому виготовив для неї, чоловік. Його вже давно нестало. Він своїми руками змайстрував крісло, великий стіл та лавки навколо столу. Крісло Олексій…

Лариса подала на розлучення. Дочка Оксана, як тільки дізналася про це, одразу приїхала до матері. – Мамо! Що трапилося? – з порога спитала стурбована Оксана. – Ти чому це вирішила на розлучення зразу? Що накоїв батько? – Заспокойся, дочко, – усміхнулася Лариса. – Сядь. Нічого він не накоїв. – А що тоді? Чому ти так спонтанно подала на розлучення?

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса подала на розлучення. Дочка Оксана, як тільки дізналася про це, одразу приїхала до матері. – Мамо! Що трапилося? – з порога спитала стурбована Оксана. – Ти чому це вирішила на розлучення зразу? Що накоїв батько? – Заспокойся, дочко, – усміхнулася Лариса. – Сядь. Нічого він не накоїв. – А що тоді? Чому ти так спонтанно подала на розлучення?

— Я вже давно нещасна, розумієш, дочко, — сказала мама і сумно подивилася на Оксану. Оксана не розуміла. …Оксана та брат — двійнята. Коли Лариса ходила вагітна, подруги їй заздрили. Як добре, мовляв, що двоє малюків відразу народяться, одним махом…

– Оксано, приїжджай швидше. Там у твоїх діда та баби не все добре. Ділять все, посуд, худобу, будинок. Не знаю, що сталося, – схвильовано вигукувала в трубку сусідка Галя. Оксана вирушила в село. Тільки зайшла в будинок і відразу помітила дзеркало, що тріснуло. – Бабо, діду, де ви? Вдома хтось є? – вигукнула вона, ставлячи сумку на лавку. Але ніхто не відгукнувся

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Оксано, приїжджай швидше. Там у твоїх діда та баби не все добре. Ділять все, посуд, худобу, будинок. Не знаю, що сталося, – схвильовано вигукувала в трубку сусідка Галя. Оксана вирушила в село. Тільки зайшла в будинок і відразу помітила дзеркало, що тріснуло. – Бабо, діду, де ви? Вдома хтось є? – вигукнула вона, ставлячи сумку на лавку. Але ніхто не відгукнувся

-Оксано, дочко, приїжджай швидше. Там у твоїх діда та баби не все гаразд. Ділять все, посуд, худобу, будинок. Не знаю, що трапилося. Вже тиждень, як сваряться постійно – схвильовано кричала в трубку сусідка, баба Галя. Оксана зайшла в будинок і…

Ніна Іванівна занедужала. Вранці, до неї в палату, прийшла дочка Галина. – Мамо, дивись, що я тобі привезла. Впізнаєш? – вона дістала халат. – Як же не впізнати? – Ніна Іванівна, доторкнулася до м’якої тканини халату. – А ось і кружка твоя, я все думала, яку взяти, вибрала цю. Як тобі? Ніна Іванівна раптово просвітліла на обличчі, і ніжно посміхнулася

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна Іванівна занедужала. Вранці, до неї в палату, прийшла дочка Галина. – Мамо, дивись, що я тобі привезла. Впізнаєш? – вона дістала халат. – Як же не впізнати? – Ніна Іванівна, доторкнулася до м’якої тканини халату. – А ось і кружка твоя, я все думала, яку взяти, вибрала цю. Як тобі? Ніна Іванівна раптово просвітліла на обличчі, і ніжно посміхнулася

– А навіщо воно тобі? Я б давно викинула, все одно лежить без діла. І посуду твоєму вже сто років. Ну, глянь, сервіз давно з моди вийшов, добре б користувалася, а то стоїть роками. Галина, молодша донька Ніни Іванівни, зрідка…

Наталя Петрівна зайшла додому. -О, мамо, привіт! – у коридор визирнула її дочка, Катя. – Вечеряти будеш? Я приготувала рагу. – Звичайно буду, – відповіла Наталя Петрівна. Вона зайшла на кухню та здивувалася. У центрі столу стояв букет квітів. -Хм … Квіти…У тебе з’явився шанувальник? – Запитала Наталя у дочки. – У мене?! Взагалі це в тебе з’явився шанувальник

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя Петрівна зайшла додому. -О, мамо, привіт! – у коридор визирнула її дочка, Катя. – Вечеряти будеш? Я приготувала рагу. – Звичайно буду, – відповіла Наталя Петрівна. Вона зайшла на кухню та здивувалася. У центрі столу стояв букет квітів. -Хм … Квіти…У тебе з’явився шанувальник? – Запитала Наталя у дочки. – У мене?! Взагалі це в тебе з’явився шанувальник

Наталя Петрівна стояла біля прилавка з овочами з сумним поглядом: картопля була дрібна, капуста величезна, цибуля проросла. “Тааак….а я борщ хотіла зварити, а тут навіть вибрати немає з чого. В житті більше за овочами не піду в цей магазин. І…

Інга увійшла до квартири, пройшла до кімнати, чоловік обернувся, і сказав: – Привіт! Ти приїхала? Добре, я скучив, – і знову уткнувся в екран. Жінка пішла до спальні, взяла крем для обличчя, і погляд її впав на пудреницю і помаду. Це явно не її косметика. Вона знову вийшла до чоловіка: – Ігоре, це чиє? Ігор не зміг викрутитися і замовк. Тепер Інга все зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інга увійшла до квартири, пройшла до кімнати, чоловік обернувся, і сказав: – Привіт! Ти приїхала? Добре, я скучив, – і знову уткнувся в екран. Жінка пішла до спальні, взяла крем для обличчя, і погляд її впав на пудреницю і помаду. Це явно не її косметика. Вона знову вийшла до чоловіка: – Ігоре, це чиє? Ігор не зміг викрутитися і замовк. Тепер Інга все зрозуміла

Якоїсь життєвої миті Інга вирішила, що їй не вистачає уваги, турботи та порозуміння. В черговий раз вона приїхала з відпустки, а чоловік її не зустрів, хоча вчора телефоном радісно повідомив, що дуже скучив, і обов’язково зустріне на вокзалі. Інга вийшла…

– Валя, мама дзвонила, сказала, що в гості прийде. Холодець принесе. Валя пішла готувати на стіл, і не помітила, як настав вечір. Салати готові, м’ясо в духовці. Свекруха прийшла, коли Валя переодягалася. – Привіт. Я холодець ось принесла. Ой, а ти дивлюся поправилася, глянь, живіт як стирчить. Валя закотила очі. Свекруха у своєму репертуарі. Відчуває всюди себе господинею

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Валя, мама дзвонила, сказала, що в гості прийде. Холодець принесе. Валя пішла готувати на стіл, і не помітила, як настав вечір. Салати готові, м’ясо в духовці. Свекруха прийшла, коли Валя переодягалася. – Привіт. Я холодець ось принесла. Ой, а ти дивлюся поправилася, глянь, живіт як стирчить. Валя закотила очі. Свекруха у своєму репертуарі. Відчуває всюди себе господинею

– Андрій, ти горошок забув купити. І цибулю зелену. У магазині, певно, вже немає нічого, розібрали. Біжи, поки не пізно. – Валя, мама дзвонила, каже, чого ви самі будете, ми з сестрою прийдемо. Ну, я сказав, приходьте. Вона холодець принесе,…

Ліля сиділа вдома сама. Новий рік, а вона одна… – Як Максим міг так зі мною? – сумно думала дівчина. Раптом хтось подзвонив у двері. – Невже це Максим! Ні це неможливо. Вона підійшла до дверей. Там стояв якийсь незнайомець з коробкою в руках. – Привіт! Скажіть, а Максим тут живе? Я його друг. – А його більше нема, – нерішуче відповіла Ліля

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліля сиділа вдома сама. Новий рік, а вона одна… – Як Максим міг так зі мною? – сумно думала дівчина. Раптом хтось подзвонив у двері. – Невже це Максим! Ні це неможливо. Вона підійшла до дверей. Там стояв якийсь незнайомець з коробкою в руках. – Привіт! Скажіть, а Максим тут живе? Я його друг. – А його більше нема, – нерішуче відповіла Ліля

Ліля не любила свята, бо у ці дні почувалася особливо самотньою. Ні, звичайно, батьки завжди кликали її до себе, подруги дзвонили та питали про її плани. Батькам вона говорила, що проведе день із подругами. Подругам, що поїде до батьків… А…

Марія все життя прожила у селі і от на старості змушена була жити в квартирі сина й невістки. Вона переживала, думала, що всім заважає. Якось вона попросила сина відвезти її в село до сусідки Ганни. – Синку, ми будемо удвох з нею жити, ми подруги. – Мамо, бабусі Ганни не стало… Вже два місяці як. Марія заплакала. А згодом вона помітила, що син з невісткою щовечора шепочуться на кухні

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія все життя прожила у селі і от на старості змушена була жити в квартирі сина й невістки. Вона переживала, думала, що всім заважає. Якось вона попросила сина відвезти її в село до сусідки Ганни. – Синку, ми будемо удвох з нею жити, ми подруги. – Мамо, бабусі Ганни не стало… Вже два місяці як. Марія заплакала. А згодом вона помітила, що син з невісткою щовечора шепочуться на кухні

Марія Іванівна все своє життя жила у селі. Їй уже сімдесят сім років, шість років тому не стало її чоловіка. Жила вона у старій обмазаній глиною хатинці, яку її чоловік побудував, як тільки вони одружилися. Було в них і господарство…

Ігор сидів на кухні з чашкою чаю. Раптом з кімнати вийшла дружина і почала крутитися перед дзеркалом у новій сукні. – І куди це ти зібралася? – Ігор аж поперхнувся, від несподіванки. – На роботу, – задоволено сказала Марія. – Свято у нас там. Мені личить? – Так, ану почекай! Ти куди такому вигляді зібралася йти, – обурено крикнув чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор сидів на кухні з чашкою чаю. Раптом з кімнати вийшла дружина і почала крутитися перед дзеркалом у новій сукні. – І куди це ти зібралася? – Ігор аж поперхнувся, від несподіванки. – На роботу, – задоволено сказала Марія. – Свято у нас там. Мені личить? – Так, ану почекай! Ти куди такому вигляді зібралася йти, – обурено крикнув чоловік

-А що не так? – невинно поцікавилася Марія, ледве стримуючи посмішку. – Гарне плаття… Ігор сидів на кухні з чашкою чаю. Раптом з кімнати вийшла дружина і почала крутитися перед дзеркалом у вечірній сукні. -І куди це ти зібралася? –…

Повернутись вверх