Зіна зайшла в квартиру, поставила сумки на підлогу і глянула в дзеркало. Їй тільки 34, а виглядає вона, ніби на 50. Вона зітхнула, швидко приготувала їсти і бігом в садок по дітей. Коли прийшов чоловік, він як завжди кинув куртку в коридорі, а брудні чоботи – мало не в кімнаті. Зіна мовчки все прибрала

Зіна навантажена пакетами, ледве втиснулася в ліфт. Крім неї там уже стояла парочка. Чоловік в роках і молоденька дівчина, явно в положенні. Невеликий животик був прихований під великою футболкою. Зіна повернулася до них спиною, але мимоволі чула їхню розмову. -Милий,…

Батьки Андрія жили в глухому селі. Добрався він до райцентру, а от до села на автобус не встиг. – Доведеться йти пішки, через ліс, – вирішив він. Андрій пройшов пів шляху, вже темніло. Раптом він побачив бабусю. – Ви що тут робите? – запитав. – Живу я тут. Не можна тобі далі йти

Андрій вирішив раніше лягти спати. Втомився сьогодні на роботі. Дружина і дочка дивилися якийсь фільм в іншій кімнаті, стиха перемовляючись. Чоловік уже почав дрімати, як раптом, несподівано голосно пролунав дзвінок телефону. Андрій піднявся, схопив трубку… -Алло. -Здрастуй, синок. Не розбудила?…

Підготовка до весілля йшла повним ходом, коли Толік сказав, що його мама сильно заслабла, і він зобов’язаний її провідати. Рита не заперечувала. За пару днів до весілля Толік повернувся і, не розбираючи речей, відправився в душ. Рита вирішила розібрати дорожню сумку нареченого, і тут її чекав неприємний сюрприз. В його речах, вона знайшла жіночо кофту

– Ну як я тобі? – запитала Рита, приміряючи весільну сукню, і закрутилася в ній по кімнаті. – Ти будеш найкрасивішою нареченою – відповіла Олена, подруга Рити.  Сьогодні, за тиждень до майбутнього одруження Рити, дівчата вирішили влаштувати дівич-вечір. Правда, він…

Сергій ішов по селу і не розумів, що відбувається. Односельці якось дивно на нього дивилися. Назустріч ішла сусідка, тітка Наталя. Вона похитала головою і сказала: – Ой, Сергійку, тут такі справи. Ти от поїхав, а Катька твоя іншого мужика привела. Додому Сергій майже біг­

Сергій повертався з відрядження. У відрядженні він був більше місяця. До того ж дві доби в поїзді його вже дуже втомили. Він дуже скучив за своєю родиною і з нетерпінням чекав, коли зустрінеться з ними. Вдома на нього чекала кохана…

Галина прибирала в квартирі. В її голові знову спливли події які змінили її життя в одну мить. Напередодні її відправили у відрядження на 3 дні. Галя швидко впоралася з усіма справами і на день скоротила відрядження. Вона вирішила не говорити нічого чоловікові і зробити йому сюрприз. Ось він зрадіє, коли вона з’явиться на порозі квартири

Галина витерла піт з лиця і подивилася у вікно. Вона зітхнула і знову стала натирати плитку, адже вона мала ще стільки роботи і зволікати було не можна. Коли закінчиться відпустка, у неї не буде вже вільного часу. Тому потрібно встигнути…

Здрастуй, Лизавета. Поки не забула, спитаю. Вчора не твій Василь приїжджав? – запитала тітка Даша. – Приїжджав. Пряників мені привіз. Гроші пропонував, та я відмовилася. А перед очима картина – Василь “веселий” ввалився в будинок. – Мати, грошей дай. Терміново потрібно

Як зазвичай годині о восьмій тітка Ліза приходила до сусідки на лавочку. Насіння полускати, поговорити про життя. Обидві вдови, вдома нікого. А вони вже стільки часу поруч живуть. Можна було б назвати їх нерозлучними подругами. Але. Кожні їх посиденьки закінчувалися…

Марія стояла на кухні і дивилася у вікно, не включаючи світло. – Матуся наша, а ти чому в темряві стоїш? Марійко, –  запитав чоловік. – Та – так, – сказала відчужено вона. Найважче, це зважитися…Зважитися сказати ці слова, ці жахливі слова: – Олег, я йду

Марія стояла на кухні і дивилася у вікно, не включаючи світло. Вона так стояла вже давно, за вікном настали осінні сутінки, пішов дрібний, дрібний дощ, Марина так любила раніше таку погоду, а тепер … А тепер вона навіть не помітила,…

Володимир повернувся додому раніше. Коли він зайшов до коридору, мимоволі почув вигуки дружини і плач доньки. В цю секунду в його свідомості змінилося все. – Світлана! Ах ти ж…! Поводься добре, бо знову покараю! – вигукувала дружина. -Тьотя Настя, я ж випадково розлила молоко. Зараз все приберу. – схлипуючи відповіла дівчинка

– Світлана! Ах ти ж…! Поводься добре, бо знову покараю! Нікому ти не потрібна тут, терплю тебе тільки заради батька. Я ніколи не любила тебе! Давно здала б тебе назад в дитячий будинок. Уххх, якби не тато, ноги б твоєї…

Аня, сміялася, коли говорили: мій сон був віщим. Але всі її судження змінилися, коли не стало, її бабусі. Бабуся навіть сміялася над Анею, коли та доводила свою точку зору про сни. І якось сказала: – Аня, коли мене не стане, я обов’язково прийду до тебе уві сні. Як же внучка сміялася над обіцянками бабусі

Аня раніше, коли вчилася в старших класах, сміялася, коли говорили: мій сон був віщим або сон став реальністю. Сон – це просто сон, вважала вона, в ньому ми просто переживаємо події минулого дня на підсвідомому рівні. Ось і вся розгадка….

Валя подивилася у вічко дверей: “Стоїть. І що цьому мужику треба?”, – думала вона. – “Кожен день біля дверей зупиняється, носом водить, а як виходжу, вдає, що повз йде”. Валя застебнула пальто і стала повільно відкривати двері. Так і є, почувши звуки, чоловік швидко піднявся на поверх вище. Валентина, стала, прислухалася. Двері відчинилися на четвертому поверсі

Валентина подивилася у вічко дверей: “Стоїть. І що цьому мужику треба?”, – думала вона. – “Кожен день біля дверей зупиняється, носом водить, а як виходжу, вдає, що повз йде. Треба у баби Ніни запитати де живе, недавно, мабуть, заїхав”. Валя…

Повернутись вверх