Пліткарка

Жіночий журнал

Микола приїхав на виклик. Йому відчинив хлопчик років десяти і дівчинка. – Мама скоро буде, заходьте! Кран на кухні капає, – сказав хлопчик. Микола зайшов, полагодив кран. – Тато б сам зробив, але він льотчик. Його не буває вдома, – пояснив хлопчина. Прийшла мати і розрахувалася з Миколою, а хлопчик вийшов його провести. – Нема у нас ніякого тата льотчика! Мама це вигадала, – раптом сказав він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола приїхав на виклик. Йому відчинив хлопчик років десяти і дівчинка. – Мама скоро буде, заходьте! Кран на кухні капає, – сказав хлопчик. Микола зайшов, полагодив кран. – Тато б сам зробив, але він льотчик. Його не буває вдома, – пояснив хлопчина. Прийшла мати і розрахувалася з Миколою, а хлопчик вийшов його провести. – Нема у нас ніякого тата льотчика! Мама це вигадала, – раптом сказав він

Микола виконав останнє замовлення – поміняв кран у ванній у однієї літньої жінки. Він вже збирався додому, коли зателефонували з роботи і попросили заїхати ще за однією адресою – подивитися кран на кухні. Микола вже півроку працював у невеликій компанії,…

Світлана вирішила перебрати свій гардероб. Раптом, у двері подзвонили. Вона відчинила, на порозі стояла баба Зіна, сусідка. – Нам треба серйозно поговорити, – сказала баба Зіна і заплакала. – Пам’ятаєш, до мене молода дівчина приїжджала? Марійка? – Пам’ятаю, тільки давно її не видно, – сказала Світлана. – Так, вагітна вона була. А тепер найголовніше, хлопчика вона від твого чоловіка народила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана вирішила перебрати свій гардероб. Раптом, у двері подзвонили. Вона відчинила, на порозі стояла баба Зіна, сусідка. – Нам треба серйозно поговорити, – сказала баба Зіна і заплакала. – Пам’ятаєш, до мене молода дівчина приїжджала? Марійка? – Пам’ятаю, тільки давно її не видно, – сказала Світлана. – Так, вагітна вона була. А тепер найголовніше, хлопчика вона від твого чоловіка народила

Вечір Світлана вирішила присвятити собі коханій. Чоловік Віталій поїхав на три дні у відрядження, п’ятирічна донька Анютка займалася своїми справами. Світлана пофарбувала волосся, зробила бананову маску, а потім вирішила перетрусити свій гардероб, прибрати непотрібні речі. Цікавий процес перервали, хтось подзвонив…

Ніна їхала автобусом до мами в село. Величезна сумка з гостинцями стояла біля її ніг. Вдома у мами Ніну чекав теплий прийом. – Знаєш, мамо, а в мене новина є! Я купую квартиру! Тому починай збирати речі, я заберу тебе до себе, – раптом заявила Ніна. – Ти про що це, дочко? Я нікуди не поїду. Тут мій дім! – відповіла Тамара Іванівна. – До того ж, навіть не знаю, як тобі сказати…У мене дехто з‘явився

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна їхала автобусом до мами в село. Величезна сумка з гостинцями стояла біля її ніг. Вдома у мами Ніну чекав теплий прийом. – Знаєш, мамо, а в мене новина є! Я купую квартиру! Тому починай збирати речі, я заберу тебе до себе, – раптом заявила Ніна. – Ти про що це, дочко? Я нікуди не поїду. Тут мій дім! – відповіла Тамара Іванівна. – До того ж, навіть не знаю, як тобі сказати…У мене дехто з‘явився

Ніна їхала автобусом до мами в село. Величезна сумка з гостинцями стояла біля її ніг. «Хоч відісплюся на свята, – думала про себе Ніна, – Вимкну телефон і не буду нікуди виходити, а то вже сил моїх немає». На автобусній…

Віктор доїхав машиною до якогось села, як раптом помітив дівчину, яка стояла біля дороги. Було вже пізно і крім них навколо нікого не було. Він зупинився. – Підвезете? – запитала дівчина. – Так, звісно. Тут зараз машин майже нема. Мабуть давно чекаєте? – Так, – сказала дівчина і раптом розплакалась. Віктор здивовано дивився на неї

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор доїхав машиною до якогось села, як раптом помітив дівчину, яка стояла біля дороги. Було вже пізно і крім них навколо нікого не було. Він зупинився. – Підвезете? – запитала дівчина. – Так, звісно. Тут зараз машин майже нема. Мабуть давно чекаєте? – Так, – сказала дівчина і раптом розплакалась. Віктор здивовано дивився на неї

Віктор виїхав на дорогу вантажною машиною. У кабіні смачно пахло пиріжками, його улюбленими з картоплею. Мама напекла на обід, ось у дорогу й згодилися. Хоч і було свято, але він сьогодні працював – треба було доставити вантаж. Він простяг руку,…

Олена йшла, до Бориса, який чекав її в машині. Чоловік подзвонив їй ще в обід, і насторожено сказав, що їм треба серйозно поговорити. – Олено, тебе напевно дивує, що за весь час, ми бачимося тільки в тебе вдома, – почав Борис ту саму розмову. Жінка нічого не відповіла. А він продовжив: – Я казав тобі, що давно розлучився. Може, ти почала сумніватися, але я не брехав. Та дещо я тобі не сказав

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена йшла, до Бориса, який чекав її в машині. Чоловік подзвонив їй ще в обід, і насторожено сказав, що їм треба серйозно поговорити. – Олено, тебе напевно дивує, що за весь час, ми бачимося тільки в тебе вдома, – почав Борис ту саму розмову. Жінка нічого не відповіла. А він продовжив: – Я казав тобі, що давно розлучився. Може, ти почала сумніватися, але я не брехав. Та дещо я тобі не сказав

Олена спускалася сходами, до Бориса, який чекав її внизу в машині. Настрій жінки був безрадісним, хоч і йшла на побачення. Борис подзвонив їй ще в обід, щоб домовитися про вечірню зустріч, і якось трохи насторожено сказав, що їм потрібно серйозно…

– Знаєш, Марино, подруги так не роблять. Ти не приходь до нас більше, – з порогу заявила Соня, своїй подрузі. – Почекай, а що трапилося? Я в чомусь завинила перед тобою? – здивувалася Марина. – А то ти не знаєш! Розвести мене з чоловіком хочеш, і ще прикидаєшся, що нічого не розумієш! – не заспокоювалася Соня. Марина здивовано слухала подругу, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Знаєш, Марино, подруги так не роблять. Ти не приходь до нас більше, – з порогу заявила Соня, своїй подрузі. – Почекай, а що трапилося? Я в чомусь завинила перед тобою? – здивувалася Марина. – А то ти не знаєш! Розвести мене з чоловіком хочеш, і ще прикидаєшся, що нічого не розумієш! – не заспокоювалася Соня. Марина здивовано слухала подругу, не розуміючи, що відбувається

-Знаєш, Марино, подруги так не роблять. Ти не приходь до нас більше. Андрій проти, щоб ми спілкувалися. -Почекай, я не зрозуміла, а що трапилося? Я в чомусь завинила перед тобою? Ти поясни толком, що я зробила? -А то ти не…

Таня прала, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. Це була її подруга Люба. – Таня, привіт! Ти зайнята? – запитала та. – Привіт, Люба. Та от прання тут маю. – Таня, збирайся швидше! Залиш своє прання і пішли! – Навіщо? Куди? – Від Марійки Борька пішов. Отак взяв речі і все! До тієї Жанки в місто поїхав! Тетяна задумливо сіла на стільчик

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня прала, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. Це була її подруга Люба. – Таня, привіт! Ти зайнята? – запитала та. – Привіт, Люба. Та от прання тут маю. – Таня, збирайся швидше! Залиш своє прання і пішли! – Навіщо? Куди? – Від Марійки Борька пішов. Отак взяв речі і все! До тієї Жанки в місто поїхав! Тетяна задумливо сіла на стільчик

Тетяна займалася пранням, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. Це була її подруга Люба. -Таня, привіт! Ти зайнята? – запитала вона. -Привіт, Люба. Та от прання тут у мене… -Таня, збирайся швидше! Залиш своє прання і пішли! -Навіщо? -Від…

– Мамо, Віктор мене заміж покликав, – радісно вигукнула донька. Але в мене до вас прохання – не приїжджайте на весілля. Ви з села, а Віктор з багатої сімї. – Добре, дочко, ти нас не побачиш, – сумно сказала Валя. Жінка не знала, як сказати про це чоловіку. – Михайле, Оксана попросила не приїжджати на весілля… Каже, соромно за сільських-батьків. Михайло аж присів від почутого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, Віктор мене заміж покликав, – радісно вигукнула донька. Але в мене до вас прохання – не приїжджайте на весілля. Ви з села, а Віктор з багатої сімї. – Добре, дочко, ти нас не побачиш, – сумно сказала Валя. Жінка не знала, як сказати про це чоловіку. – Михайле, Оксана попросила не приїжджати на весілля… Каже, соромно за сільських-батьків. Михайло аж присів від почутого

– Алло, мамо, Віктор мене заміж покликав, уявляєш? Я так мріяла про це – потрапити до його родини! Валентина була рада за дочку. Розумниця, красуня, їхня Оксана. Вони з батьком завжди допомагали та підтримували її. Після школи донька мріяла вступити…

Марія зайшла в квартиру до Олексія. – Кохана! Ось так сюрприз, – вигукнув чоловік. – А в мене для тебе подарунок, – сказала вона і посміхнулася. -О-о, цікаво! Ну Давай, не тягни. Дівчина дістала упаковку та вручила хлопцю. – Фото? – здивувався він. Хлопець перевернув фоторамку. Його вираз обличчя змінився, він злякано дивився то на фото, то на Марію

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марія зайшла в квартиру до Олексія. – Кохана! Ось так сюрприз, – вигукнув чоловік. – А в мене для тебе подарунок, – сказала вона і посміхнулася. -О-о, цікаво! Ну Давай, не тягни. Дівчина дістала упаковку та вручила хлопцю. – Фото? – здивувався він. Хлопець перевернув фоторамку. Його вираз обличчя змінився, він злякано дивився то на фото, то на Марію

-Мамо, Ну, я поїхала! –  вигукнула Марія, поправляючи комір сукні. -Ну… Добре тобі доїхати, – Ірина Сергіївна поцілувала дочку. -Подзвони, як доберешся! -Добре, -посміхнулася дівчина і вийшла з квартири. Двадцятирічна Марія сіла в таксі та поїхала на вокзал. Вона вирішила…

Ніна Петрівна сиділа у кріслі і дивилася телевізор. Вже було дуже пізно. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Артем. – Баба Ніна, швидше, мамі недобре! А дядько Віктор взяв і пішов, – сказав Артем. На щастя все обійшлося. – Ви були праві, Ніно Петрівно, – сказала їй потім Галина. – Хіба ж мій Андрійко так би вчинив

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна Петрівна сиділа у кріслі і дивилася телевізор. Вже було дуже пізно. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Артем. – Баба Ніна, швидше, мамі недобре! А дядько Віктор взяв і пішов, – сказав Артем. На щастя все обійшлося. – Ви були праві, Ніно Петрівно, – сказала їй потім Галина. – Хіба ж мій Андрійко так би вчинив

Ніна йшла додому, коли побачила хлопця років десяти, який сидів на сходах під’їзду. -Ти чому знову тут сидиш? – Ніна Петрівна суворо насупила брови. -Здрастуйте, баба Ніна. – відповів хлопчик, швидко глянувши на стареньку. -Що, знову? – бабуся кивнула головою,…

Повернутись вверх