Пліткарка

Жіночий журнал

Олеся сиділа в ресторані з нареченим Дмитром. – Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – запитала дівчина. Вона помітила, як той уже вкотре перевіряв свій телефон. – Та почекай ти, зараз все розповім! – сказав Дмитро. – Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – здивувалася Олеся. – Моїх, звісно! – сказав Дмитро. – І ще дехто з ними буде… – Дмитре, ми ж просто повечеряти збиралися? – сказала дівчина. – Ну, так, – відмахнувся Дмитро. – І заразом обговоримо дещо важливе… За десять хвилин біля них вже сиділи батьки Дмитра. А з ними якась незнайома пара. – Знайомтеся – це Олег і Марина! – представив їх Дмитро. – Вони щодо квартири. – Якої квартири? – Олеся не розуміла, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олеся сиділа в ресторані з нареченим Дмитром. – Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – запитала дівчина. Вона помітила, як той уже вкотре перевіряв свій телефон. – Та почекай ти, зараз все розповім! – сказав Дмитро. – Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – здивувалася Олеся. – Моїх, звісно! – сказав Дмитро. – І ще дехто з ними буде… – Дмитре, ми ж просто повечеряти збиралися? – сказала дівчина. – Ну, так, – відмахнувся Дмитро. – І заразом обговоримо дещо важливе… За десять хвилин біля них вже сиділи батьки Дмитра. А з ними якась незнайома пара. – Знайомтеся – це Олег і Марина! – представив їх Дмитро. – Вони щодо квартири. – Якої квартири? – Олеся не розуміла, що відбувається

– Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – Олеся помітила, як її майбутній чоловік уже втретє перевіряє телефон за останні п’ять хвилин. – Та почекай ти, зараз все розповім. Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – Моїх, звісно! Вони вже…

Рита варила зелений борщ, коли на кухню зайшов її чоловік. – А ти чому так рано повернувся додому? – одразу запитала у нього жінка. – Я відпросився, потрібно вирішити одну термінову, сімейну справу, – відповів Іван, сідаючи за стіл. – Щось в дітей сталося? – захвилювалася Маргарита. – Ні, в дітей все гаразд, – відповів чоловік. – Щось в батьків? – припустила дружина. – В батьків теж все нормально, – додав Іван. – Тоді, які це такі сімейні справи ти хочеш вирішувати? – здивувалася Рита. – Рито, ми розлучаємося! – несподівано заявив чоловік. – Розлучаємося? Як? Чому? – Рита здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита варила зелений борщ, коли на кухню зайшов її чоловік. – А ти чому так рано повернувся додому? – одразу запитала у нього жінка. – Я відпросився, потрібно вирішити одну термінову, сімейну справу, – відповів Іван, сідаючи за стіл. – Щось в дітей сталося? – захвилювалася Маргарита. – Ні, в дітей все гаразд, – відповів чоловік. – Щось в батьків? – припустила дружина. – В батьків теж все нормально, – додав Іван. – Тоді, які це такі сімейні справи ти хочеш вирішувати? – здивувалася Рита. – Рито, ми розлучаємося! – несподівано заявив чоловік. – Розлучаємося? Як? Чому? – Рита здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Маргарита завжди вважала себе дуже розумною. У дитинстві мама часто казала їй, що вона і розумниця, і красуня, і спостережливіша за інших, і винахідливіша, і що таких, як вона, більше немає на всьому білому світі. Зрозуміло: мама дуже любила Маргариту,…

Яна повернулася додому пізно. Дівчина зайшла в квартиру й одразу поспішила на кухню. – Мамо, привіт! – сказала вона. – А я їсти хочу! – Привіт, доню! – сказала Катерина Іванівна. – Сідай. І вона почала розпитувати: – Де це ти допізна була? – З подругами гуляли, – сказала Яна й зітхнула. – Чого ти зітхаєш? – запитала мати. – Знайдеш ти ще нареченого. Тільки розумною будь! Я сама тебе виховувала. Дивись моїм шляхом не піди! – Мамо, ну, що ти таке кажеш?! – ахнула Яна. – На мене хлопці зовсім не звертають уваги… І тут раптом Яна почула якийсь скрегіт. Дівчина застигла від несподіванки. – Це те, що я думаю? – тільки й сказала вона

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна повернулася додому пізно. Дівчина зайшла в квартиру й одразу поспішила на кухню. – Мамо, привіт! – сказала вона. – А я їсти хочу! – Привіт, доню! – сказала Катерина Іванівна. – Сідай. І вона почала розпитувати: – Де це ти допізна була? – З подругами гуляли, – сказала Яна й зітхнула. – Чого ти зітхаєш? – запитала мати. – Знайдеш ти ще нареченого. Тільки розумною будь! Я сама тебе виховувала. Дивись моїм шляхом не піди! – Мамо, ну, що ти таке кажеш?! – ахнула Яна. – На мене хлопці зовсім не звертають уваги… І тут раптом Яна почула якийсь скрегіт. Дівчина застигла від несподіванки. – Це те, що я думаю? – тільки й сказала вона

Яна повернулася додому пізно. Дівчина зайшла в квартиру і одразу поспішила на кухню. – Мамо, привіт! – сказала вона. – А я їсти хочу! – Привіт, доню! – сказала мати. – Сідай. І вона одразу почала розпитувати: – Де це…

Аліна зустрілася зі своєю подругою Катею в кафе. – Привіт! Ну, про що ти хотіла поговорити? – одразу запитала Аліна, сідаючи за столик. – Можливо, спочатку зробимо замовлення? – запитала Катя. Подруги викликали офіціанта, замовили по чашці кави. Аліна помітила, що подругу явно щось хвилює, але Катя ніяк не наважується розповісти. – Катю, щось сталося? – спробувала поквапити подругу Аліна. – Аліно, я хочу щоб ти дещо побачила! – раптом сказала Катя, дістала зі своєї сумочки телефон, відкрила на ньому якесь фото і повернула екран до подруги. Аліна глянула на фото і…ахнула від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліна зустрілася зі своєю подругою Катею в кафе. – Привіт! Ну, про що ти хотіла поговорити? – одразу запитала Аліна, сідаючи за столик. – Можливо, спочатку зробимо замовлення? – запитала Катя. Подруги викликали офіціанта, замовили по чашці кави. Аліна помітила, що подругу явно щось хвилює, але Катя ніяк не наважується розповісти. – Катю, щось сталося? – спробувала поквапити подругу Аліна. – Аліно, я хочу щоб ти дещо побачила! – раптом сказала Катя, дістала зі своєї сумочки телефон, відкрила на ньому якесь фото і повернула екран до подруги. Аліна глянула на фото і…ахнула від побаченого

– Дай-но сюди телефон… Це що, вона? Ця тітка та мій чоловік? Катю, це жарт? – Аліна вихопила смартфон із рук подруги. Око дівчини відразу нервово засмикалося. – Аліно, мені шкода, але я особисто бачила їх разом… …Сьогодні Аліна дізналася,…

Ольга стояла перед під’їздом, тримаючи у руці конверт. Будинок був незнайомий – девʼятиповерхівка на околиці міста. Але десь там, на п’ятому поверсі, жив її син! Тридцять років тому вона залишила його маленьким хлопчиком. Тепер йому тридцять п’ять… Ганна зайшла в підʼїзд і кинула конверт у поштову скриньку. Вона сіл в машину й поїхала. Наступного дня вона знову приїхала до цього будинку. На подвір’ї вона раптом зустріла дружину сина! – Вибачте! – гукнула вона. – А можна вас на хвилину? Та обернулася, подивилася насторожено. – Ви хто? – запитала вона. – Я… – Ольга затнулась. – Я мама Олексія. Ганна змінилася на обличчі від почутого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга стояла перед під’їздом, тримаючи у руці конверт. Будинок був незнайомий – девʼятиповерхівка на околиці міста. Але десь там, на п’ятому поверсі, жив її син! Тридцять років тому вона залишила його маленьким хлопчиком. Тепер йому тридцять п’ять… Ганна зайшла в підʼїзд і кинула конверт у поштову скриньку. Вона сіл в машину й поїхала. Наступного дня вона знову приїхала до цього будинку. На подвір’ї вона раптом зустріла дружину сина! – Вибачте! – гукнула вона. – А можна вас на хвилину? Та обернулася, подивилася насторожено. – Ви хто? – запитала вона. – Я… – Ольга затнулась. – Я мама Олексія. Ганна змінилася на обличчі від почутого

Ольга стояла перед під’їздом, тримаючи у руці конверт. Будинок був незнайомий – девʼятиповерхівка на околиці міста, сіра, безлика. Десь там, на п’ятому поверсі, жив її син. Тридцять років тому вона залишила його маленьким хлопчиком з вічно скуйовдженим чубчиком. Тепер йому…

Майя ходила по магазинах, в пошуках весільної сукні. Незабаром у них з Денисом весілля, часу на підготовку залишилося мало, тому треба поквапитися. Раптом, на телефон дівчини прийшло повідомлення. “Весілля не буде!”, – коротко написав Денис. Майя одразу набрала номер нареченого. – Денисе, ти що це таке пишеш?! – обурено запитала вона. – Не жартуй так! – Я й не жартую, – спокійно відповів чоловік. – Весілля не буде! – Як не буде? Чому? – розгубилася Майя. – Я скасовую весілля, через твою маму! – рішуче додав Денис. – Через маму? А вона тут до чого? – здивовано запитала Майя, не розуміючи, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Майя ходила по магазинах, в пошуках весільної сукні. Незабаром у них з Денисом весілля, часу на підготовку залишилося мало, тому треба поквапитися. Раптом, на телефон дівчини прийшло повідомлення. “Весілля не буде!”, – коротко написав Денис. Майя одразу набрала номер нареченого. – Денисе, ти що це таке пишеш?! – обурено запитала вона. – Не жартуй так! – Я й не жартую, – спокійно відповів чоловік. – Весілля не буде! – Як не буде? Чому? – розгубилася Майя. – Я скасовую весілля, через твою маму! – рішуче додав Денис. – Через маму? А вона тут до чого? – здивовано запитала Майя, не розуміючи, що відбувається

– Мама житиме у нас у медовий місяць, – повідомила Майя Денису. – Вона вже взяла квитки, завтра зустрінеш її на вокзалі. – Ми так не домовлялися, – обурився її наречений. – Твоя мати і так дуже втручалася в планування…

Ігор розлучився зі своєю коханою Дариною. Він запідозрив її в зраді… Пройшло двадцять років. Ігор одружився з Оленою, Дарина теж вийшла заміж. Вони зустрілися на зустрічі випускників. – Даринко! – покликав він її. – Так, Ігорю? – байдуже сказала жінка. – Я хочу все знати, – раптом заявив Ігор. – Що саме? – у погляді Дарини зʼявився якийсь смуток. – Як ти жила усі ці роки.., – почав Ігор. – Ти справді хочеш знати? – запитала жінка. – Впевнений? – Я не можу без тебе, – сказав чоловік. – Без вас… – Немає жодних нас, Ігорю, – відповіла Дарина. – А наша дитина? – раптом сказав чоловік. Дарина аж побіліла від почутого. Дитина? – тільки й сказала вона

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор розлучився зі своєю коханою Дариною. Він запідозрив її в зраді… Пройшло двадцять років. Ігор одружився з Оленою, Дарина теж вийшла заміж. Вони зустрілися на зустрічі випускників. – Даринко! – покликав він її. – Так, Ігорю? – байдуже сказала жінка. – Я хочу все знати, – раптом заявив Ігор. – Що саме? – у погляді Дарини зʼявився якийсь смуток. – Як ти жила усі ці роки.., – почав Ігор. – Ти справді хочеш знати? – запитала жінка. – Впевнений? – Я не можу без тебе, – сказав чоловік. – Без вас… – Немає жодних нас, Ігорю, – відповіла Дарина. – А наша дитина? – раптом сказав чоловік. Дарина аж побіліла від почутого. Дитина? – тільки й сказала вона

– Ти уявляєш?! – у кабінет чоловіка забігла неймовірно обурена Олена. – Даринку щойно бачила. Діловита така! На новій машині, в костюмі, явно не з дешевих. Прямо зірка! – Молодець, – коротко зауважив чоловік, стиснувши в руках ручку. Як не…

Ганна цілий день крутилася на кухні. Наготувала салатів, накрутила голубців, запекла курочку. Сьогодні, її син Олексій, приведе наречену, знайомитися. До вечора все було готово. Ганна ще раз оглянула стіл, привела себе в порядок і стала чекати молодих. Відкрилися вхідні двері. – Це вони! – зраділа жінка, і збиралася було вийти в коридор, зустрічати молодих. Тільки-но вона підійшла до дверей вітальні, як раптом почула, що Олексій про щось шепочеться з Надією. Ганна не хотіла підслуховувати, але розмовляли молоді доволі гучно. Вона мимоволі прислухалася до розмови сина та майбутньої невістки і…застигла від почутого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна цілий день крутилася на кухні. Наготувала салатів, накрутила голубців, запекла курочку. Сьогодні, її син Олексій, приведе наречену, знайомитися. До вечора все було готово. Ганна ще раз оглянула стіл, привела себе в порядок і стала чекати молодих. Відкрилися вхідні двері. – Це вони! – зраділа жінка, і збиралася було вийти в коридор, зустрічати молодих. Тільки-но вона підійшла до дверей вітальні, як раптом почула, що Олексій про щось шепочеться з Надією. Ганна не хотіла підслуховувати, але розмовляли молоді доволі гучно. Вона мимоволі прислухалася до розмови сина та майбутньої невістки і…застигла від почутого

– Олексій, а куди ти мене привів? Це що, музей? — гордовито пирхнула Надя, оглядаючи коридор. – Тихіше, Надя. А то мама почує, буде незручно, ти ж розумієш… — Олексію несподівано стало соромно перед дівчиною, хоч раніше батьківська квартира здавалася…

Михайло їхав у поїзді не сам. До нього в купе підсадили якусь стареньку. На диво, але вони розговорилися. – Знаєте, найважче це свята, – казала Надія Петрівна. – Сидиш одна за столом, пиріг спечеш… А пригощати нема кого. Телевізор увімкнеш, ніби гості є… Михайло раптом згадав минуле Різдво. Син кликав у гості, а він відмовився через термінову роботу. Насправді просто сидів удома з ігристим, гортаючи робочу пошту… – А що це ви в’яжете? – запитав він, намагаючись змінити тему. – Рукавички, – пожвавішала бабуся. – Мій син у дитинстві такі любив. А одного разу… У цей момент поїзд хитнуло. Надія Петрівна охнула і тут сталося несподіване

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло їхав у поїзді не сам. До нього в купе підсадили якусь стареньку. На диво, але вони розговорилися. – Знаєте, найважче це свята, – казала Надія Петрівна. – Сидиш одна за столом, пиріг спечеш… А пригощати нема кого. Телевізор увімкнеш, ніби гості є… Михайло раптом згадав минуле Різдво. Син кликав у гості, а він відмовився через термінову роботу. Насправді просто сидів удома з ігристим, гортаючи робочу пошту… – А що це ви в’яжете? – запитав він, намагаючись змінити тему. – Рукавички, – пожвавішала бабуся. – Мій син у дитинстві такі любив. А одного разу… У цей момент поїзд хитнуло. Надія Петрівна охнула і тут сталося несподіване

– Не можна! Чуєте? НЕ-МО-Ж-НА підсаджувати когось у моє купе! – голос Михайла луною рознісся вузьким коридором вагона. Він роздратовано глянув на годинник. До важливої ​​зустрічі залишалося менше доби, а тепер замість того, щоб спокійно попрацювати над презентацією, доведеться терпіти…

Микола з Катею одружилися. Щасливі молодядя після весілля одразу вирушили у медовий місяця. – Нарешті відпочинемо! – радісно щебетала Катя дорогою до готелю. – Тільки ти і я, і цілий тиждень блаженства! Молодята швидко добралися до свого готелю, заселилися в номер. – Кохана, ти поки речі розбери, а я сходжу куплю нам щось перекусити, – сказав чоловік і вийшов з номера. Катя взялася розбирати валізи. Дівчина швидко впоралася зі своєю валізою, а потім дійшла черга до сумки Миколи. Катя відкрила валізу чоловіка і… застигла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола з Катею одружилися. Щасливі молодядя після весілля одразу вирушили у медовий місяця. – Нарешті відпочинемо! – радісно щебетала Катя дорогою до готелю. – Тільки ти і я, і цілий тиждень блаженства! Молодята швидко добралися до свого готелю, заселилися в номер. – Кохана, ти поки речі розбери, а я сходжу куплю нам щось перекусити, – сказав чоловік і вийшов з номера. Катя взялася розбирати валізи. Дівчина швидко впоралася зі своєю валізою, а потім дійшла черга до сумки Миколи. Катя відкрила валізу чоловіка і… застигла від побаченого

Батькам Каті її наречений не сподобався. Хоча Микола був дуже ввічливий, у гості без квітів для нареченої та цукерок чи тістечок до чаю ніколи не приходив. До того ж він завжди був одягнений з голочки. Майбутній тещі він дякував за…

Повернутись вверх