Настя з Михайлом сиділи в кафе. Вони розмовляли, будували плани на  майбутнє, як раптом Михайло щось заметушився на стільці. Настя обернулася і глянула, на кого він дивиться. Це  була якась брюнетка в темних окулярах. – О, Михайлику, ось ти де! –  вигукнула вона. – Тебе жінка з самого ранку шукає, а ти телефон вимкнув.  Настя не розуміла, що відбувається

-Любий мій Михайлику, – писала Настя своєму коханому повідомлення. – Я поговорила з начальником, він мене відпускає на цілий тиждень! На жаль, можу приїхати тільки на три дні – є ще справи вдома. Як ти сам, як мама почувається? Настя…

Ольга з Тамарою сиділи на лавці. Вчора, не стало їхньої подруги Галини. Жінки зайшли в її квартиру, щоб перебрати речі. Раптом, вони побачили альбом з фотографіями, які були підписані: “Максимкові 1 рік”, “Синочок іде до школи”. Ще там був номер якогось Максима. Жінки вирішили, що це і є “синочок”. Вони подзвонили і запитали, чи знає він, що мами не стало? Після його відповіді жінки зрозуміли, чому подруга стільки років про нього не розказувала

Погожим весняним днем троє літніх жінок Галина Іванівна, Ольга Петрівна та Тамара Вікторівна сиділи у дворі на лавці. Подружки обговорювали свої буденні питання: хто що приготував сьогодні на обід, чи немає найближчим часом магнітних бур, і таке інше. Вони дивилися…

Світлана повернулася додому. У квартирі було прибрано і наготовлено. Син був на роботі. Світлана зрозуміла, що в них ночувала дівчина. – Треба запитати сусідку, може бачила хто до сина приходив, – вирішила жінка. – Віра, я до тебе. Розмова є. – Світлано, ти що все знаєш? – запитала Віра. – Ну, я ж бачу, що хтось був. – От і добре. До того ж, у мене буде дитина. – Яка ще дитина?! – Як це яка? Від сина твого! – раптом заявила Віра

Віра поверталася додому з важкими пакетами в руках. Раптом, біля під’їзду вона зустріла свою сусідку Світлану.  – О Віра. Привіт. Щось чоловіка твого давно не видно, думаю, спитаю чи не сталося чогось, – запитала сусідка. – Ми не живемо вже…

Марина знайшла нову роботу – вихователькою в садочку. Якось жінка помітила, що одну дівчинку завжди забирає тато. Вона вирішила запитала у другої виховательки про цю дівчинку: – Слухай, а що це, я дивлюся, у Маринки всіма справами займається батько: приводить, забирає. Мама навіть на збори вчора не прийшла! – А ти що, не знаєш? – здивовано відповіла Галя

Теплим вересневим ранком Марина поспішала в дитячий садок.  Молода вихователька дуже хвилювалася, адже вона щойно закінчила університет і ще ніколи не працювала з дітьми, окрім кількамісячної практики. Дівчина любила малюків з самого дитинства, тому й обрала цю професію, незважаючи на…

Іван був на роботі, коли задзвонив його мобільник. – Добрий день. Це Алла Андріївна, вихователька. Ви коли Оксану заберете? – А хіба дружина не забрала, – здивувався Іван. – Ні. – Вибачте, зараз заберемо доньку. Іван зателефонував дружині, та її телефон був недоступний. Іван побіг додому, Тані там не було. Раптом, чоловік на столі побачив записку

– Іван, не одружуйся ти з цією Танькою! – говорила синові Віра Дмитрівна. – гуляща вона. У селі про неї що тільки не кажуть! – Мамо, мені все одно хто і що каже. Брехня це все. Я кохаю її. І…

Олег приїхав у гості до родичів. Він завжди привозив їм важкі сумки з продуктам. Але цього цього разу вирішив нічого не купувати. Тільки  племінникам по шоколадці. Олег зайшов на кухню і виклав на стіл все що  привіз. – Вибачте, все що зміг, – сказав він. – Як це що зміг?! Я ж  просила сину новий телефон, – сестра аж встала зі стільчика. – А де моя  ковбаса? – невдоволено сказав брат. Олег не вірив у те, що  відбувається

Олег зайшов додому в роздумах. Його дружина Наталя вже давно не їздить із ним до його батьків. Вона взагалі нічого не хотіла знати про його родину. Вони так часто сварилися через його родичів, що він уже й не хотів обговорювати…

Олена поралася по господарству. – Ти курям просо насипала? – почувся  голос батька. – Насипала. – Іди тоді, корові сіна дай, – сказав він.  Закінчивши усі справи, дівчинка зайшла в хату. Там на ліжку лежала слаба  мати. Оленка дала їй води. – Втомилася, доню? – тихо запитала вона. –  Нічого, мамо, я сильна. А одного дня батько привів у дім чужу жінку

Олена поралася по господарству. -Дочко, ти поросятам їсти дала? – почувся голос батька. -Дала… -А курям просо насипала? -Насипала… -Іди тоді, корові сіно поклади, – говорив батько. Дівчинка носила оберемки сіна і клала в корито корові. Корова зітхала і дивилася…

Юля прийшла в квартиру батьків. Коли їх не стало, їй було шістнадцять  років. Юля дістала з шафи сімейний альбом і почала розглядати  фотографії. Раптом вона помітила одне фото, де її батьки відпочивали на  природі з друзями. Неподалік від них була альтанка, а біля неї… Біля неї  стояв її чоловік Василь! Юля не повірила своїм очам

Все життя Юля мріяла, щоб їй зустрівся принц… І ось цей момент настав! Вона вийшла заміж за статного, забезпеченого чоловіка, який її дуже любив. От тільки він був трохи старший за неї… Але це неважливо, головне, щоб вони кохали один…

Настя повернулася додому, коли Віктор вечеряв на кухні. – Давно мама поїхала? – Запитала Настя. – Так. – спокійно відповів Віктор. – Слухай, я думаю, нам треба поговорити. Як бути з тим, що твоя мама постійно намагається контролювати тебе, і постійно невдоволена мною? – А ти вважаєш, що вона неправа? – раптом зупинив її Віктор. Настя застигла, вона відчувала, що до очей підступають сльози

– Ну, як вечеря? – Поцікавилася Настя у Віктора. – Як завжди – чудово, – Чоловік відповів і посміхнувся. – Тільки ти не могла б наступного разу не додавати стільки спецій, ти ж знаєш, я не люблю таке. – Та…

Марина приїхала до сестри в гості. Надя казала, що має престижну роботу і  багатого хлопця. Але жити довелося в готелі. – Чого ж це вона до себе  не кличе? – подумала Марина і вирішила піти до її будинку. Надя вийшла з  підʼїзду і зайшла в супермаркет. Йшов час, а сестра не виходила. Марина  зайшла всередину і застигла від здивування

Надя і Марина були рідними сестрами і повною протилежністю одна одної. Надя була висока, з яскравими очима, рвучка й різка. Вона з дитинства говорила про те, що не збирається все життя сидіти в маленькому селі і при першій же нагоді…

Повернутись вверх