Віктор поснідав яєчнею і побіг на маршрутку. Він жив за містом і всі пасажири добре знали один одного. Та сьогодні щось змінилося. Віктор відчув це одразу. Незнайома дівчина зустрілася з ним очима, але тут же відвела їх убік. Маршрутка рушила. – Так, Світлана! Це я! Не впізнала? Ну як хто? Даша… Віктор і всі, хто вже поринав у солодку дрімоту, здригнулися. “Новенька” Даша, тримаючи телефон біля маленького вушка, мелодійно сміялася

Кожен ранок був схожий на попередній. Сніданок з яєчнею, що запеклася до жорсткої скоринки, шматок хліба, накритий добрим, товстеньким шматком ковбаси, і чашка чаю. Віктор не любив кави. Вона здавався йому занадто різкою і ніби змиває усю красу ранкової розсіяності….

Віра стояла в магазині і думала, що їй сьогодні готувати на вечерю. Її фантазії вже не вистачало. Причому з дітьми проблем якраз і не було. А ось чоловік… Аби що їсти не буде. Визначившись із вибором, Віра купила продукти та понесла додому важкі пакети. Вдома на неї чекала серйозна розмова з чоловіком

Віра стояла в магазині і думала, що їй сьогодні готувати на вечерю, на сніданок та на обід. Її фантазії вже не вистачало, щоб нагодувати сім’ю ситно, різноманітно та недорого. Причому з дітьми проблем якраз і не було – хлопчики їли…

– Цього просто не може бути! Це абсурд, – Ніна тримала в руках папірець з аналізами і нічого не могла зрозуміти. – Дівчино, вибачте… Що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до молодої дівчини в реєстратурі. – Напевно, помилка? – Жодної помилки немає, це виключено, – відповіла вона. – Давайте подивлюся… Ну, все правильно. Імовірність материнства у вас нуль. Дитина вам не рідна

Ситуація була просто абсурдною. Ніна тримала в руках папірець з аналізами і нічого не могла зрозуміти. —Дівчино, вибачте… Що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до миловидної дівчини на ресепшені, нервово накручуючи на палець руде пасмо волосся. – Напевно, помилка……

Поліна тихенько увійшла до квартири. Зазирнула в кімнату до Антона, вислухала від нього купу претензій і пішла на кухню підігрівати вечерю. Поліна включала плиту, як раптом хтось подзвонив у двері. Вона подивилася в вічко і побачила Марину. Звісно ж вона відкрила. – Ну що, – похмуро сказала Марина. – Чоловіка в мене відвела і радієш? Так? – Якого чоловіка? – здивувалася Поліна

Після роботи Поліна вирішила зайти до торговельного центру, хоча їй там нічого не треба було. Їй просто подобалося сидіти на лавці і спостерігати за потоком людей, що проходить повз неї. У такі моменти їй здавалося, що вона не самотня. Але…

Вже третій день телефон мовчав. Іра не знаходила собі місця. І не могла зрозуміти, що це все означає? Він же може їй написати, хоча б кілька слів?! Все ж було так добре. Найгірше, що вона бачить його увесь цей час, а от навіть підійти та обійняти не може

Вже третій день телефон мовчав. Іра не знаходила собі місця. І не могла зрозуміти, що це все означає? Він же може її написати, хоча б кілька слів?! Все ж було так добре. Найгірше, що вона бачить його увесь цей час,…

– Ви серйозно? – Гена здивовано дивився на бухгалтерку і знову почав вивчати свій листок з цифрами. – А чи можна якось зменшити цю суму? Вона зняла окуляри: – Геннадію, якщо вже надійшла постанова про призначення аліментів, то все! Чверть від усіх доходів ви повинні переказувати дружині, – жінка потрясла у повітрі папірцем. Додому Гена йшов у пригніченому настрої. Що ж тепер робити з тією Оксаною

-Ви серйозно? – Гена здивовано глянув на бухгалтерку і знову почав вивчати свій розрахунковий листок. – А чи можна якось зменшити цю суму? Бухгалтер зняла окуляри: –Загалом, Геннадію, якщо вже надійшла постанова про призначення аліментів, то все. Чверть від усіх…

– А знаєш, Ромка сказав, що ти погано готуєш, – ніби між іншим, сказав Вадим дружині, доїдаючи котлету. – Що твої голубці ледь доїв, такі вони були несмачні. Маша кинула ганчірку, якою витирала шафу і крикнула: – Вадим, ти зі своїм другом не знахабніли часом? Ви все обговорюєте? Мене, їжу і наше особисте життя? Вадим тільки знизав плечима. – Ну так, буває. А що в цьому такого? Та Машу вже було не зупинити

-А знаєш, Ромка сказав, що ти погано готуєш, – як би між іншим, сказав Вадим доїдаючи котлету. – Що твої голубці ледве проковтнув, такі вони були несмачні. Маша кинула ганчірку, якою витирала шафу і крикнула: -Вадим, ти зі своїм другом…

Надя гірко плакала у ванній. Сьогодні вона прокинулася у чудовому настрої. Чоловіка поряд не було. Напевно, варив каву на кухні. Вона встала і пішла до нього на кухню. Він сидів за столом, тримаючи чашку з кавою. – А чому ти не приніс мені? – грайливо запитала Надя. – А мені набридло. Одне й те саме, кожні вихідні – одне й те саме! Надя бачила, що чоловік збуджений, але не розуміла поки що причини

…Надя гірко плакала у ванній – прямо навзрид, судорожно схлипуючи і намагаючись відновити дихання. Таке у неї бувало тільки в далекому дитинстві, коли образа і несправедливість з боку дорослих накривали її чорним ковпаком і занурювали у вир гарячих сліз. З…

Аркадій відкривав квартиру, коли задзвонив телефон. – Алло, так я ремонтую телевізори. Можу прийти, ось тільки повечеряю. У вас пироги? Гаразд, у вас повечеряю. Диктуйте адресу. За 10 хвилин буду. – Голос у жінки такий приємний, може вона ще й симпатична, – розмірковував Аркадій, крокуючи тротуаром. Коли він прийшов – двері були відчинені, але чомусь ніхто не виходив

Валентина прокинулася від стукоту. Прислухалася, а це великі краплі дощу з дзвоном крапали на укіс підвіконня. Знову у цей день дощ, як і багато років тому. Ось з того дня не любить Валентина дощ… Вона сіла на ліжку, зробила марний…

Рита збиралася на вечір зустрічі випускників. Вона одягла свою нову сукню, зробила легкий макіяж і вирушила на зустріч. Весь вечір на Риту поглядав Ігор з паралельного класу. Ближче до закінчення вечора він запитав: – Можна я тебе проведу? – Звичайно можеш, я навіть рада буду

Рита старанно збиралася на вечір зустрічі випускників. Вирішили зібратися на зустріч два класи, десятий “А”, і Рити десятий “Б”.  – Все-таки з моменту закінчення школи минуло сорок років, цікаво чи багато хто приїде на зустріч з однокласниками, і які всі…

Повернутись вверх