Пліткарка

Жіночий журнал

Наталя поверталася додому. Вікна не світилися. – Вадим ще не прийшов? – подумала дівчина. – Коханий, я вдома, – з порога вигукнула вона. Тиша. Наталя пройшла на кухню, щось не так. Дівчина відчинила дверцята шафи, речей Вадима немає і її плаття, яке днями купили. Наталя просунула руку в ящик столу, де лежали їхні заощадження: – О, Господи! І їх забрали, – подумала дівчина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя поверталася додому. Вікна не світилися. – Вадим ще не прийшов? – подумала дівчина. – Коханий, я вдома, – з порога вигукнула вона. Тиша. Наталя пройшла на кухню, щось не так. Дівчина відчинила дверцята шафи, речей Вадима немає і її плаття, яке днями купили. Наталя просунула руку в ящик столу, де лежали їхні заощадження: – О, Господи! І їх забрали, – подумала дівчина

Наталя переглядала сайти весільних суконь. Цього разу Вадим точно зробить їй пропозицію. Три роки разом живуть, побут налагоджений. Квартиру зібралися в іпотеку купувати, на початковий внесок накопичили. Вадим усі дні якийсь задумливий ходить, так ласкаво дивиться, що у Наталки все…

– Олексій! Синочок мій, – розносився на всю вулицю голос Петрівни. Вона йшла вулицею і плакала. Із найближчої хати вибігла подруга Галини, Наталя: – Галю, що трапилося? Ти чого плачеш? – Олексій мій! Сказав, що наречену привезе з райцентру. А я ж мріяла, щоб він і твоя Оленка… Михайлівна здивовано глянула на подругу

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Олексій! Синочок мій, – розносився на всю вулицю голос Петрівни. Вона йшла вулицею і плакала. Із найближчої хати вибігла подруга Галини, Наталя: – Галю, що трапилося? Ти чого плачеш? – Олексій мій! Сказав, що наречену привезе з райцентру. А я ж мріяла, щоб він і твоя Оленка… Михайлівна здивовано глянула на подругу

-Олексій! Синочок мій! Олексій! Ой, ой! – розносився на всю вулицю голос Петрівни. Вона йшла вулицею, низько опустивши голову, голосно кричала і плакала. Із найближчої хати вибігла подруга Галини Петрівни Наталя Михайлівна: -Галю, що трапилося? Ти чого так кричиш? -Олексій…

– Тамаро, Михайло сказав, що дівчину приведе завтра, – сказав Петро дружині. – Радість яка.. Треба готуватися, – заметушилася Тамара. Жінка до блиску прибрала квартиру, зробила салати і накрила на стіл. Чоловіка вона вбрала в костюм, а сама одягла найкращу сукню. Пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила і застигла на місці. Поруч з її сином стояла зовсім не дівчинка, а жінка років сорока

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Тамаро, Михайло сказав, що дівчину приведе завтра, – сказав Петро дружині. – Радість яка.. Треба готуватися, – заметушилася Тамара. Жінка до блиску прибрала квартиру, зробила салати і накрила на стіл. Чоловіка вона вбрала в костюм, а сама одягла найкращу сукню. Пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила і застигла на місці. Поруч з її сином стояла зовсім не дівчинка, а жінка років сорока

– Ну все! Дочекалися! Радій, Тамаро. Михайло сказав, що дівчину приведе завтра. – Треба прибратися гарненько, – заметушилася Тамара Василівна. – А ти, Петро, в магазин біжи. Потрібно чогось смачненького купити. – Ти, Тамара, мені список напиши, а то я…

Оксана сиділа на кухні і пила чай. Раптом у двері подзвонили. Оксана пішла відчиняти. На порозі стояла молоденька, вагітна дівчина. – Ви Оксана Олександрівна? – запитала гостя. – Так. А що трапилось? – здивовано відповіла жінка. – Я вагітна від вашого чоловіка. Що ж мені робити? – схлипнула дівчина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана сиділа на кухні і пила чай. Раптом у двері подзвонили. Оксана пішла відчиняти. На порозі стояла молоденька, вагітна дівчина. – Ви Оксана Олександрівна? – запитала гостя. – Так. А що трапилось? – здивовано відповіла жінка. – Я вагітна від вашого чоловіка. Що ж мені робити? – схлипнула дівчина

Весь день був якийсь невдалий. Спочатку на роботі Оксані зменшили премію через те, що вона вчасно не подала звіт в бухгалтерію, потім зателефонував син і сказав, що вони з дружиною посварилися, і він поки що поживе у них, але найголовніше…

Григорій прийшов додому. На кухні сиділа дружина з подругами. Усі веселилися, салати якісь на столі. – Ось і мій красень, – сказала Таня. Він привітався, але ніхто не відповів. Григорій усміхнувся і пішов у вітальню. – Хороший, – почув він за спиною і застиг. – Але Іван краще! – Та тихіше! – зашепотіла Таня. Григорій стояв і не знав, що робити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Григорій прийшов додому. На кухні сиділа дружина з подругами. Усі веселилися, салати якісь на столі. – Ось і мій красень, – сказала Таня. Він привітався, але ніхто не відповів. Григорій усміхнувся і пішов у вітальню. – Хороший, – почув він за спиною і застиг. – Але Іван краще! – Та тихіше! – зашепотіла Таня. Григорій стояв і не знав, що робити

Григорій сидів на дивані з дітьми і дивився з ними мультики. Вони завжди так раділи його приходу і не відходили від нього ні на крок. Денису п’ять років, Олесі скоро сім. З кухні долинав аромат борщу. Такий борщ могла готувати…

– Оленко, доню, сходи по корів, а я тим часом вечерю приготую, – попросила Раїса свою доньку. – Мамо ти що! Щоб я пішла по корів! Ваші корови, ось сама їх і зустрічай, – обурювалася Олена. – Я у вашому селі, взагалі, не збираюся жити. – Ой, доню не зарікайся, не знаєш ти куди життя заведе, – зітхала Раїса. Не знала тоді Олена, наскільки правдиві слова сказала їй мама

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Оленко, доню, сходи по корів, а я тим часом вечерю приготую, – попросила Раїса свою доньку. – Мамо ти що! Щоб я пішла по корів! Ваші корови, ось сама їх і зустрічай, – обурювалася Олена. – Я у вашому селі, взагалі, не збираюся жити. – Ой, доню не зарікайся, не знаєш ти куди життя заведе, – зітхала Раїса. Не знала тоді Олена, наскільки правдиві слова сказала їй мама

– Ой, Оленко! Ну красуня ! І не скажеш, що ти в селі живеш. Ти подивися, вся в золоті! І ланцюжки, і кілечка, і навіть золотий браслетик, – Таня, побачивши подругу дитинства щебетала без зупину. Ну, Оленко, молодець, а ще…

Катя прийшла додому засмучена. Вона зняла пальто і почепила в шафу. – Ой, Катруся прийшла, – вийшла з кухні мама. – Чого ти сумна? – Олег одружується, – сказала Катя. – А я тобі казала, не надійний він. Іди вечеряти. – Не хочу. Піду полежу. Катя, лягла, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. – Катя, це твій тато! Вона аж стрепенулася – батька вона не бачила купу років

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла додому засмучена. Вона зняла пальто і почепила в шафу. – Ой, Катруся прийшла, – вийшла з кухні мама. – Чого ти сумна? – Олег одружується, – сказала Катя. – А я тобі казала, не надійний він. Іди вечеряти. – Не хочу. Піду полежу. Катя, лягла, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. – Катя, це твій тато! Вона аж стрепенулася – батька вона не бачила купу років

Катя йшла додому. Їй було дуже сумно. Сьогодні Олег оголосив, що незабаром одружується. А ще рік тому він залицявся до неї… А потім раптом різко щось змінилося. Вона прийшла додому, зняла пальто і почепила в шафу в коридорі. -Ой, Катруся…

Ірині та Івану дісталася квартира у спадок. Жінка вирішила поїхати і навести порядок там. Прибрала на кухні, в коридорі, в кімнатах. Ірина вже збиралася йти, як раптом відчинилися вхідні двері і на порозі з’явилися усміхнена дама. – А Ви що тут робите? – Запитала дама. – А ви? – відповіла Ірина. – Я? Я прийшла додому… І Ірина відразу все зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірині та Івану дісталася квартира у спадок. Жінка вирішила поїхати і навести порядок там. Прибрала на кухні, в коридорі, в кімнатах. Ірина вже збиралася йти, як раптом відчинилися вхідні двері і на порозі з’явилися усміхнена дама. – А Ви що тут робите? – Запитала дама. – А ви? – відповіла Ірина. – Я? Я прийшла додому… І Ірина відразу все зрозуміла

Ірина прибирала, мила, прала. Іван казав що треба викликати клінінг, але Ірина все ж таки сама вирішила навести порядок, так надійніше. Справа стосувалася квартири, яка дісталася у спадок Івану від батька. Він давно пішов від них, коли Іван був ще…

Весілля закінчилося і Віктор з Оленою поїхали додому. Молодята почали розглядати подарунки, як у двері подзвонили. На порозі стояли батьки Віктора. – Ми за грошима! – оголосила свекруха. – За якими? – здивувалася дівчина. – Як за якими? Вам же дарували! – Але як же так? – мало не плачучи вигукнула Олена

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Весілля закінчилося і Віктор з Оленою поїхали додому. Молодята почали розглядати подарунки, як у двері подзвонили. На порозі стояли батьки Віктора. – Ми за грошима! – оголосила свекруха. – За якими? – здивувалася дівчина. – Як за якими? Вам же дарували! – Але як же так? – мало не плачучи вигукнула Олена

– Та годі тобі! Ну мого ти? Ну, з ким не буває? – Віктор винно дивився на Олену. – Це було лише один раз! Обіцяю, ніколи більше цього не повториться! Дівчина байдуже дивилася убік. Ну, не могла вона пробачити таке!…

Наталя цілий день працювала, а коли прийшла до хати, лягла на ліжко і одразу заснула.  Вночі жінка прокинулась і тихо пішла на кухню набрати води. Проходячи мимо кімнати свекрухи, почула дивний шепіт. Зупинившись поруч почула, що Баба Зіна чи то молилася, чи просто розмовляла сама з собою. Наталя прислухалася до слів свекруху і з очей її потекли сльози

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя цілий день працювала, а коли прийшла до хати, лягла на ліжко і одразу заснула.  Вночі жінка прокинулась і тихо пішла на кухню набрати води. Проходячи мимо кімнати свекрухи, почула дивний шепіт. Зупинившись поруч почула, що Баба Зіна чи то молилася, чи просто розмовляла сама з собою. Наталя прислухалася до слів свекруху і з очей її потекли сльози

– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши в двір.  Він чув як батько, повертаючись додому, просив вечерю у баби. За ним і повторював.  – Вже стоїть все Дмитрик, давно тебе чекає, все вже…

Повернутись вверх