– Олено, ти хоч би щось вдома зробила! Посуд немитий, ліжко не застелене.  Хто тебе заміж таку ледарку візьме! – сварилася Наталя Дмитрівна з  дочкою. – Ой, мамо, що його застеляти те ліжко? Знову розстеляти скоро. А  заміжжя то таке, – відповідала Оленка. Аж раптом прийшла несподівана  новина – Олена на четвертому місяці вагітності

-Оксано, ну навіщо нам це барахло? Давай віддамо комусь! Ну ось Сашкове ліжечко хоча б. Ну навіщо нам це все, Оксано, от скажи! -Так. Знаєш що. Постривай. А як я третього народжувати буду? А що? Ми ж хочемо дівчинку чи…

Наталя розвішувала одяг, коли дочка повернулася з інституту. – Мамо, у мене для тебе сюрприз! Я виходжу заміж! – раптом промовила Оксана. Слів не знайшлося. Жінка дивилася на доньку і думала, що робити. Наталя не спала всю ніч. Потрібно було щось вирішувати! Наступного ранку вона провела доньку до інституту, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий чоловік

Наталя, симпатична жінка сорока років, виховувала доньку Оксану одна. Якось не вийшло у них із чоловіком. Спочатку любили один одного, а як Оксану народилася, все пішло навперейми. Чоловік перетворився на втомленого і незадоволеного буркотуна. Доньку любив, а ось до дружини…

Увечері Дарина прийшла з роботи і з порога сказала чоловікові: –  Уявляєш, мені моя подружка сказала, що ти від мене підеш. От же ж  вигадала собі! – А ти знаєш, – раптом сказав Станіслав. Я давно мав тобі  зізнатися – у мене є інша жінка! Вона вагітна і я не можу залишити її.  Ми маємо розлучитися. Дарина аж присіла на диван

В дитинстві на Даринку дивилися розчулено – чарівна, зеленоока, з ямочками на щоках. У юності – із захопленням, бо її красою захоплювалися всі. У старших класах, потім в університеті, навколо неї завжди була зграйка шанувальників. Аж поки вона не зустріла…

Василь сидів на кухні, і думав як далі сім’ю утримувати. – Валя, може я на заробітки поїду? – раптом сказав Василь. – Як же я тут одна з городами та хазяйством, Василю? – кинулася в плач Валентина. Але заспокоївшись, дала згоду чоловіку. І поїхав Василь на два місяці. Повернувся радісний, дружину та дітей порадував, оягнув. На наступні декілька місяці вже спокійніший їхав, ось тільки сталася з ним одна історія

Василь завжди хотів велику сім’ю, але поглядів дружини на кількість дітей не поділяв! До такого він був не готовий, він припускав, що у них буде троє дітей, четверо, але коли дружина народила п’яте, а потім і шосте немовля, Василь задумався….

Рита йшла на пошту, щоб отримати посилку. Раптом, на лавці у парку, вона побачила свою подругу. – Ой, Рито, привіт. А ми тут з Надією про тебе згадували, – почала розмову Оля. – А чому ви мене згадували? – здивувалася Рита. – Ну як чому, твій Андрій тобі зраджує, а ти так мужньо тримаєшся, – несподівано сказала Оля. Рита стояла з широко розплющеними очима. Вона вперше чує про свого чоловіка такі подробиці, про які всі знають, а вона – ні

– Життя у кожного протікає по-різному. У когось воно сповнена щастя, любові, удачі, у когось сповнена несподіванок, а у когось нудне, буденне. Усе залежить від людини. Як розпорядишся своєю долею, таке в тебе буде життя, – так думала Рита, залишившись…

-Ольго Семенівно, я все зробила, – Лариса зняла гумові рукавички. – А  пил витерла? Підлогу помила? – запитала старенька. Лариса глянула на  облуплену підлогу, пошарпані штори і кивнула. Ольга Семенівна дістала з  сумки двадцять гривень. – Це тобі за роботу. Бери і ні в чому собі не  відмовляй, – сказала вона. Лариса глянула на гроші і сумно посміхнулася.  Кожен раз те саме

-Все, Ольга Семенівно, я все зробила, – Лариса зняла гумові рукавички з рук. -Скільки разів тобі казала, не треба мене по батькові називати. Я ще молода і звуть мене Ольга, зрозуміла? – роздратовано відповіла літня жінка. Лариса зітхнула – зовсім…

Олена стояла на балконі з чорним мішком для сміття в руках. Вона розлучилася з чоловіком рік тому, але тільки сьогодні вирішила викинути його речі. – Ну навіщо йому це старе колесо? – думала жінка. Раптом, Олена схопилася, вз’яла телефон, сфотографувала колесо, і виставила фото на дошці оголошень. Не минуло і години, як на мобільний телефон Олени надійшло дивне повідомлення

Так, якщо і починати нове життя, то стартувати треба саме з цього місця – думала Олена, окидаючи поглядом речі, які колишній чоловік роками складав на їхньому маленькому триметровому балконі. – Ну навіщо йому це старе велосипедне колесо із зігнутими іржавими…

Петрович прокинувся рано і настрій одразу зіпсувався. Дружина загриміла посудом на кухні і не дала поспати. Він ще полежав годинку і пішов на кухню. Раптом, Петрович побачив, що тісто втекло, а Галини на кухні немає. Він набрав номер дружини, але телефон не відповідав. – Таки пішла від мене. Довів, – подумав Петрович. Але раптом вхідні двері відкрилися

Петрович прокинувся рано і настрій одразу зіпсувався. Адже міг би ще спокійно поспати пару годин, і день би коротшим став, але Галинка загриміла посудом на кухні. Ось чому так? Він давно не Вадим, а Петрович для оточуючих, а вона так…

Тетяна ходила по квартирі, збирала свої речі і пакувала в сумки. –  Пухнастика я тобі не віддам! – раптом заявив її чоловік, коли всі речі  були зібрані, і вона вже чекала машину. – Тобто як це не віддаси? –  Тетяна здивовано дивилася на чоловіка. Такого від Сергія вона не  очікувала

-Пухнастика я тобі не віддам, – заявив Сергій дружині, коли всі речі були зібрані, і вона чекала на машину, щоб їх вивезти на іншу квартиру – однокімнатну, подаровану їй бабусею. Вчора вони подали заяву на розлучення, проживши разом 5 років….

Оксані зателефонувала подруга Катя і напросилася в гості. Голос подруги дівчині не сподобався. – Щось знову з її Віктором, – подумала Оксана і почала варити каву. Вигляд у Каті був пригнічений.  – Що сталося, кажи! – не витримала Оксана. – Не можу більше! Завтра мали їхати на природу з Віктором, а тут цей похорон! – сумно сказала Катя. – Який похорон? – здивувалася Оксана

Увечері Оксані зателефонувала найкраща подруга Катя і напросилася в гості. Батьки були у від’їзді, і Оксана з радістю погодилася. Тільки голос подруги Оксані не сподобався. “Щось знову з її Віктором, не інакше”, – подумала Оксана і почала варити каву. Вигляд…

Повернутись вверх