Пліткарка

Жіночий журнал

Зранку Оксана встала, гарно вдягнулася і сіла чекати – Павло запросив її сьогодні до себе в село. Нарешті пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Павло. Він якось дивно глянув на одяг Оксани, але нічого не сказав. Нарешті вони приїхали. Оксана з подивом розглядала стару похилену хатину. – Ну що! Іди перевдягайся в сараї. Там і лопату вибереш! – Яку ще лопату?! – Оксана нічого не розуміла. – Ти нащо мене сюди привіз!?

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зранку Оксана встала, гарно вдягнулася і сіла чекати – Павло запросив її сьогодні до себе в село. Нарешті пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Павло. Він якось дивно глянув на одяг Оксани, але нічого не сказав. Нарешті вони приїхали. Оксана з подивом розглядала стару похилену хатину. – Ну що! Іди перевдягайся в сараї. Там і лопату вибереш! – Яку ще лопату?! – Оксана нічого не розуміла. – Ти нащо мене сюди привіз!?

Оксана Петрівна була видною жінкою. Незважаючи на похилий вік, вона все ще була досить гарною. Їй лестила така увага, але відповідати взаємністю вона не поспішала. Чоловіка не стало кілька років тому, вона звикла бути одною, і вона навіть трохи звикла….

Сергій прокинувся рано, хоча й був вихідний. Треба ж дружині сніданок приготувати. Він встав з ліжка і зітхаючи почовгав на кухню. – Так, що там? Чашки, цукор, кава… Спросоння Сергій не помітив, що поставив чашку на край столу. Дзинь – і вона з гуркотом впала на підлогу. Сергій аж присів. – Ну, зараз почнеться… Через кілька секунд примчала розпатлана дружина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій прокинувся рано, хоча й був вихідний. Треба ж дружині сніданок приготувати. Він встав з ліжка і зітхаючи почовгав на кухню. – Так, що там? Чашки, цукор, кава… Спросоння Сергій не помітив, що поставив чашку на край столу. Дзинь – і вона з гуркотом впала на підлогу. Сергій аж присів. – Ну, зараз почнеться… Через кілька секунд примчала розпатлана дружина

Сергій прокинувся рано, хоча й був вихідний. Треба ж дружині сніданок приготувати… Він похмурий і сонний встав з ліжка і зітхаючи пошаркав на кухню. -Що там… Чашки, ложки, кава, цукор, молоко, окріп? У якій послідовності? Голова не варить. Ще й…

– Дівчино ви випадково не з 16 квартири? – дивний чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. Ви не хочете продати мені квартиру? – Ні. – І все-таки подумайте. Чоловік пішов. Алла повернулася на кухню з думкою: “Навіщо комусь ця стара квартира”, і раптом обхопила голову: “Можливо скарб. Будинок старовинний, у квартирі, мабуть, щось є!”

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Дівчино ви випадково не з 16 квартири? – дивний чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. Ви не хочете продати мені квартиру? – Ні. – І все-таки подумайте. Чоловік пішов. Алла повернулася на кухню з думкою: “Навіщо комусь ця стара квартира”, і раптом обхопила голову: “Можливо скарб. Будинок старовинний, у квартирі, мабуть, щось є!”

– Доброго дня, дівчино ви випадково не із 16 квартири? – дивний літній чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. – Слухаю. – Ви не хочете продати мені квартиру? – Поки не…

Віктор закінчував вечеряти. – Смачно? – запитала дружина. – Картоплю погано посмажила, – відповів він. Це була остання крапля. Олена, із злістю, кинула ложку в мийку. – Ой, треба ж, які образи, – розсердився Віктор. – Кажеш, я не вмію готувати, то показав би приклад. Жив якось до мене холостяком, значить готувати вмієш. Від завтра нічого не буду робити, готуй сам, – Олена ображено пішла до кімнати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор закінчував вечеряти. – Смачно? – запитала дружина. – Картоплю погано посмажила, – відповів він. Це була остання крапля. Олена, із злістю, кинула ложку в мийку. – Ой, треба ж, які образи, – розсердився Віктор. – Кажеш, я не вмію готувати, то показав би приклад. Жив якось до мене холостяком, значить готувати вмієш. Від завтра нічого не буду робити, готуй сам, – Олена ображено пішла до кімнати

– І де були мої очі! Якби я знала, що так буде, ні за що, за тебе не вийшла, – Олена кинула з обуренням ложку в мийку.  – Ой, треба ж, які образи. Та якби я знав, що ти така…

Таїсія готувала вечерю. Чоловіка вдома ще не було, коли на телефон прийшло повідомлення. Відкривши повідомлення, вона застигла. Повідомлення прислав чоловік. В тексті було написано: “Я йду від тебе, розлюбив, знайшов іншу, молодшу”. Чоловік прийшов години за три після смс-ки, дістав сумку, склав речі і пішов

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таїсія готувала вечерю. Чоловіка вдома ще не було, коли на телефон прийшло повідомлення. Відкривши повідомлення, вона застигла. Повідомлення прислав чоловік. В тексті було написано: “Я йду від тебе, розлюбив, знайшов іншу, молодшу”. Чоловік прийшов години за три після смс-ки, дістав сумку, склав речі і пішов

Таїсія плакала, а доросла дочка її заспокоювала: – Мамо, ну що ти так переживаєш, на цьому життя не зупиняється. Звичайно, я теж не чекала від батька, що він зрадить нас, але ми переживемо, ми з тобою сильні, – впевнено переконувала…

Василь повертався з роботи. Вже на сходах він відчув запах смаженої качки і відбивних. Він відкрив двері, обійняв дружину і озирнувся навкруги. – Щось дуже чисто, – подумав він. – Вікна вимиті, вечеря готова, і Марина якась мовчазна. – Невже Маринка з кимось була. Ні, ні. Такого не може бути, – думав він. – Може кави? – запитала Марина і знову знітилася. Василь вже не сумнівався – у неї хтось є

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь повертався з роботи. Вже на сходах він відчув запах смаженої качки і відбивних. Він відкрив двері, обійняв дружину і озирнувся навкруги. – Щось дуже чисто, – подумав він. – Вікна вимиті, вечеря готова, і Марина якась мовчазна. – Невже Маринка з кимось була. Ні, ні. Такого не може бути, – думав він. – Може кави? – запитала Марина і знову знітилася. Василь вже не сумнівався – у неї хтось є

Василь нарешті повертався додому. Він працював далекобійником. От і зараз він їхав за кермом великого вантажного автомобіля. Перерва на сон, короткий обід і знову дорога – така вже в нього робота… Вдома він міг не зʼявлятися місяцями. Але Василь знав…

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. – Наталю, ти що тут робиш? О! Фотографії дивишся, – мати підійшла і спробувала зазирнути в альбом, але Наталя чомусь швидко його закрила. – Так, мамо. Знаєш, захотілося подивитися. – А що там у вас з Ігорем? Ви коли нарешті мені внуків подаруєте?! Настрій Наталі одразу зіпсувався

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. – Наталю, ти що тут робиш? О! Фотографії дивишся, – мати підійшла і спробувала зазирнути в альбом, але Наталя чомусь швидко його закрила. – Так, мамо. Знаєш, захотілося подивитися. – А що там у вас з Ігорем? Ви коли нарешті мені внуків подаруєте?! Настрій Наталі одразу зіпсувався

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. Ось це вона зовсім маленька, це вона у дідуся, а це з двоюрідною сестрою, а ось йде до школи, а ось гуляє з подругами, а це інститут, а…

Оксана прийшла з роботи втомлена. – Привіт! – в коридорі стояв її чоловік. – Я так втомилась. – Нічого, зараз виспишся, – сказав Петро. Оксана зайшла в спальню, зняла з ліжка покривало і застигла на місці. – Петю, у нас що нова постільна білизна? – запитала вона. – Таак… Це подарунок тобі… – відповів він. Жінка лягла в ліжко, взяла подушку і раптом відчула запах парфумів. Оксана різко сіла на ліжку – таких парфумів у неї не було

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Оксана прийшла з роботи втомлена. – Привіт! – в коридорі стояв її чоловік. – Я так втомилась. – Нічого, зараз виспишся, – сказав Петро. Оксана зайшла в спальню, зняла з ліжка покривало і застигла на місці. – Петю, у нас що нова постільна білизна? – запитала вона. – Таак… Це подарунок тобі… – відповів він. Жінка лягла в ліжко, взяла подушку і раптом відчула запах парфумів. Оксана різко сіла на ліжку – таких парфумів у неї не було

-Як же я скучив! – вигукнув Петро до Тані, відкриваючи двері в свою квартиру. Тетяна здивовано дивилася на нього. -Петю, ти що? – зашепотіла вона. – Оксана нас може почути! -Її немає вдома. На роботі вона – нічна зміна. Тому…

Дмитро прийшов з роботи сумний. Олена гріла вечерю, і бачила – щось сталося. – Діма, що з тобою? Ти якийсь сумний. – Та сусіди батька дзвонили, кажуть, вийшов з дому в одній сорочці і штанях. А на дворі мороз. Ходив по вулиці, маму шукав. Добре, хоч сусідка відвела його додому. – Мда, сумно. Але, що вдієш, вік. – Оленко, я забираю його до нас! Олена так і застигла біля плити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро прийшов з роботи сумний. Олена гріла вечерю, і бачила – щось сталося. – Діма, що з тобою? Ти якийсь сумний. – Та сусіди батька дзвонили, кажуть, вийшов з дому в одній сорочці і штанях. А на дворі мороз. Ходив по вулиці, маму шукав. Добре, хоч сусідка відвела його додому. – Мда, сумно. Але, що вдієш, вік. – Оленко, я забираю його до нас! Олена так і застигла біля плити

В житті в Олени все складалося просто прекрасно. Батьки живі, здорові, чоловік хороший, кохана донька. Працювала Олена вдома, що теж неймовірно полегшувало життя. Квартира своя, в хорошому районі. Та одного дня вся ця ідилія, таки була порушена… Чоловік ввечері прийшов…

Марія пішла в сарай за яйцями, а за секунду залетіла назад. – Ти чого? – Запитав її Валєра, – І де яйця? Марія злякано прошепотіла: – Там Максим йде. Чоловік засміявся: – Ну йде, а ти чого перелякалися? Марія підвищила голос: – Та не один йде, а з Людмилою. Сусідкою нашою. Ой, що зараз буде!

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія пішла в сарай за яйцями, а за секунду залетіла назад. – Ти чого? – Запитав її Валєра, – І де яйця? Марія злякано прошепотіла: – Там Максим йде. Чоловік засміявся: – Ну йде, а ти чого перелякалися? Марія підвищила голос: – Та не один йде, а з Людмилою. Сусідкою нашою. Ой, що зараз буде!

– Віро, ти мені знову здачу неправильно дала? Що віями своїми плескаєш? П’ять гривень собі залишила? Не вмієш торгувати, не берись. Я ще Віктору поскаржуся, що в продавці бере будь-кого, – сердито бурчала Людмила. Віра тремтячою рукою подала їй купюру. …

Повернутись вверх