Наталя Андріївна вийшла на вулицю і гірко заплакала. Вона зовсім не була готова до такого прийому, що влаштував їй син. – Що приперлася? Подивитися на мене? Побачила? А тепер їдь у своє село, – з порогу заявив Роман. Жінка йшла вулицею, як раптом почула голос: – Тітко Наталя, це ви? Повернувши голову, вона побачила молоду дівчину. – Це ж я, Оксана! – вигукнула незнайомка. Наталя Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи хто це така

Наталя Андріївна гірко плакала, сидячи на залізничній станції. Ще кілька годин тому вона вийшла з поїзда на цій самій станції, щаслива і натхненна, яка хотіла побачитися з улюбленим сином, а все обернулося зовсім не так, як їй того хотілося. Треба…

Олена одягла весільну сукню. За годину має розпочатися церемонія. – Доню, яка ж ти гарна! – Зоя Валеріївна із захопленням дивилася на дочку. – Мамо, я ж зробила правильний вибір? – Запитала Олена. Обличчя Зої Валеріївни змінилося. – Я не знаю, – промовила Зоя Валеріївна і несподівано розплакалася. – Я не знаю, як так вийшло! – Ти щось знаєш? – Здивувалася Олена. Зоя Валеріївна голосно схлипнула та кивнула

Олена дивилася на себе в дзеркало, поправляла білу сукню і відчувала себе найщасливішою. Нарешті цей день настав: самий довгоочікуваний, щасливий і трепетний. – Ти просто принцеса! – захоплено сказала Олені її молодша сестра, а потім обережно помацала гладку тканину сукні,…

Ірина була на кухні, готувала обід. У двері подзвонили. Жінка відчинила двері, там стояла струнка брюнетка. – Здрастуйте, ви Ірина Степанівна, мама Андрія? – запитала дівчина.  -Так, це я, а сина ще немає вдома, – відповіла Ірина. -Та він мені і не потрібний, я до вас, – раптом сказала вона. Ірина провела гостю до кімнати. -Я слухаю вас, – Ірина подивилася на дівчину. – Мене звуть Оксана, і я виховую вашого онука, – несподівано сказала дівчина. Ірина аж застигла від почутого

Увечері Ірині Степанівні зателефонувала Оксана, дружина її сина та повідомила:  -Дорога матуся! Ми з Андрійом запрошуємо тебе в неділю на наш маленький сімейний ювілей, все-таки п’ять років минуло, а ти маєш найпряміше відношення до нашої сім’ї, можливо і сім’ї не…

Тамара поралася на городі, коли прийшла сусідка Ніна. – Тамаро, а що це твій Андрій вирішив піти від тебе? – сказала сусідка. – Ти про що? – здивувалася Тамара. – Я дивлюсь він з Галиною часто спілкується, возить її на машині на роботу, – пояснила Ніна і пішла. Тамара  вирішила ввечері поговорити з чоловіком. Андрій прийшов пізно, на кухні його чекала дружина. – Я все знаю! Про тебе і Галину, – раптом сказала Тамара. Андрій аж застиг від здивування

Тамара у свої п’ятдесят три роки не працює. На пенсію пішла в п’ятдесят, педагогічний стаж. Щоранку вона встає, приводить себе в порядок, невеликий макіяж, одягається, як на роботу. Накриває стіл для себе, снідає в гарному посуді, також обідає та вечеряє….

Микола стояв з вудкою на березі річки і насолоджувався тишею. – Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув він жіночий голос. Микола  аж стрепенувся, озирнувся і побачив молоду жінку з вудкою в руці. – Тихо, дівчино, тихо, – зашикав на неї Микола. – У вас клює? – запитала  дівчина. Микола насупився. – Чому ви не відповідаєте? – жінка  посміхнулася. – Я звик рибалити сам. – Ааа, зрозуміло. Не хочете, щоб нас із вами хтось сфотографував? Бо, раптом, дружина побачить? Микола  оторопів

Микола стояв на березі річки з вудкою в руках, і відчував якусь, справді райську насолоду. Ну, дійсно – ранок, річка,тиша… Що ще може бути прекраснішим на світі?! -Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув Микола дзвінкий жіночий голос. Микола…

Валентина поверталася з роботи, з важкими пакетами у руках. Сьогодні жінка отримала зарплату, і зайшла у сільський магазин, купити дещо з продуктів. Валя зайшла в будинок, і одразу зловила на собі невдоволений погляд чоловіка. – Ти що мені нічого не купила? – раптом запитав Ігор. – Ось купила хліба, ковбаски купила, – спокійно відповіла дружина. – Та навіщо мені твоя ковбаса. Ти чудово знаєш, що я від тебе хочу, – вигукнув чоловік. Валентина не розуміла, що відбувається

Валентина поверталася з роботи, несучи в руках важкі пакети. Вона давно звикла до того, що їй доводилося тягати тяжкості. Незважаючи на те, що Валентина була одружена, чоловік їй зовсім не допомагав. У їхньому невеликому селі, він вважав за краще розважатися…

Галина готувала вінегрет. – Андрію, піди дістань із льоху банку солоних огірків, – попросила вона у чоловіка. – Добре, – Андрій поліз у льох. Довго там порався, що Галина навіть вигукнула: – Ну що ти там так довго? – Тримай огірки, – Андрій подав дружині банку. – Дивись, що я ще знайшов. Чоловік простягнув дружині стару іржаву металеву коробку з-під кави. Галина відчинила кришку і ахнула

– Я не сподобаюся твоїм батькам, – переживала Галина. Вони їхали з Андрійом у приміській електричці до села, де жили його мама та тато. – Я хочу, щоб вони нарешті познайомилися з дівчиною, яку я люблю і з якою хочу…

Ганна з Миколою прокинулися рано і почали збиратися на дачу. Збиралися мовчки. Вони вийшли з під’їзду, як раптом Микола глянув на дружину і здивовано запитав: – А куди це ти так вирядилася? Курей смішити сусідських? – А ти хіба забув, що нас друзі чекають в гості? –  здивувалася Ганна. Микола не розумів, що відбувається

-Микольцю, а давай на вихідних шашлики посмажимо, відпочинемо, га?! – радіно запитала Ганна у чоловіка. – А то ми все працюємо й працюємо! Минулого року он один раз тільки відпочивали, пора вже і про себе подумати! Нас Олена з Сергієм…

Наталя хотіла поснідати, але не наважувалась вийти з кімнати. Вона тихенько сиділа і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала. Оксана вже поснідала, і тепер з цікавістю дивилася серіал по телевізору. – Що робити? – думала Наталя Сергіївна. – І їсти хочеться, і на кухню йти нема бажання. Невістка одразу сваритися почне. Вона важко зітхнула і зайшла на кухню. І тут Оксана не стрималася

Вже була дев’ята ранку, а Наталя Сергіївна ще не снідала. Вона тихенько сиділа у своїй кімнаті і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала йти. Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер…

Галя накрила шикарний стіл. Вона приготувала улюблені страви сина – домашні вареники, курку, олів’є. Поприбирала в квартирі. Галя  хвилювалася, адже Сергій мав познайомити її з його дівчиною. Вона чекала і думала про те, як вона має поводитися. Раптом подзвонив син і сказав, що вони не приїдуть. Вероніка заслабла. Тут Галина все й зрозумілі – вона була права! Сергій такий же, як його батько

-Ой, не знаю, Оленко, як із цією дівкою розмовляти! – сказала Галя. -Ну, давай, ще зачини перед нею двері, – сказала Олена. – Син тобі спасибі скаже… -Та все я розумію. Але вдіяти нічого не можу. Не люблю я цю…

Повернутись вверх