Пліткарка

Жіночий журнал

Олена квасила капусту, як раптом хтось постукав у двері. – Хто ж це може бути? – здивувалася жінка. Вона помила руки і швидко пішла відчиняти двері. На порозі стояв Іван. – Ой, Іван! – здивувалася Олена. – Щось сталося? Іван якось дивно подивився на Олену і раптом сказав: – Олено, ти краще присядь. Я маю тобі дещо розказати про твою внучку… Олена застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена квасила капусту, як раптом хтось постукав у двері. – Хто ж це може бути? – здивувалася жінка. Вона помила руки і швидко пішла відчиняти двері. На порозі стояв Іван. – Ой, Іван! – здивувалася Олена. – Щось сталося? Іван якось дивно подивився на Олену і раптом сказав: – Олено, ти краще присядь. Я маю тобі дещо розказати про твою внучку… Олена застигла від здивування

Ірина з самого ранку поспішала рознести пошту у своєму селі. Вона давно працювала на пошті, і їй подобалося приносити людям з самого ранку гарні новини. Кому газети, кому журнали, листів зараз майже нема, тільки якщо рекомендовані. Ну, які листи в…

Ганна сиділа на кухні і дивилася у вікно. – Ганно, ти чого тут сама сидиш? – здивувався чоловік. – Та чай хочу заварити, – Ганна поставила чайник і підійшла до Віктора. – Щось, Оксана не відвідує нас, не дзвоне, не пише. Ось я і засмутилася. – Так візьми і сама їй напиши, – порадив чоловік. Ганна взяла телефон і написала повідомлення. Коли дочка прочитала його, їй стало дуже соромно. – Треба негайно їхати до мами, – вигукнула Оксана до чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна сиділа на кухні і дивилася у вікно. – Ганно, ти чого тут сама сидиш? – здивувався чоловік. – Та чай хочу заварити, – Ганна поставила чайник і підійшла до Віктора. – Щось, Оксана не відвідує нас, не дзвоне, не пише. Ось я і засмутилася. – Так візьми і сама їй напиши, – порадив чоловік. Ганна взяла телефон і написала повідомлення. Коли дочка прочитала його, їй стало дуже соромно. – Треба негайно їхати до мами, – вигукнула Оксана до чоловік

– Ну все, мамо, я не маю часу, конференція починається. У нас все добре, бувай, – і донька відключилася. Ганна хотіла спитати, як онуки, але не встигла. Старший, Дмитрик, раніше часто забігав після школи. Все розповідав, говорив без зупину. Локшину…

Оксана весь день крутилася на кухні, готувала різні страви. Сьогодні у гості мають приїхати свати. Жінка накрила стіл, гарно одягнулася, і почула як у двір заїхала машина. Оксана з Сергієм вийшли зустрічати гостей. Жінка підійшла ближче до свахи, простягла руку…і застигла на місці. – Не може бути! Невже це вона, – тільки й подумала Оксана

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана весь день крутилася на кухні, готувала різні страви. Сьогодні у гості мають приїхати свати. Жінка накрила стіл, гарно одягнулася, і почула як у двір заїхала машина. Оксана з Сергієм вийшли зустрічати гостей. Жінка підійшла ближче до свахи, простягла руку…і застигла на місці. – Не може бути! Невже це вона, – тільки й подумала Оксана

Оксана закінчувала останні приготування для прийому гостей. Сьогодні у них у будинку гості незвичайні, начебто сватання. Але вона не була впевнена, що батьки її майбутнього зятя Олега по-справжньому свататимуть їх із Сергієм доньку Олю. У них у селі сватання –…

Ольга з чоловіком поралися на городі, як раптом, зненацька, приїхала свекруха. – А я свою дачу продала, тепер буду до вас їздити! – радісно заявила Наталя Миколаївна, заходячи в хвіртку. – Виділите мені грядочку? Ольга з Сергієм аж застигли від здивування. Сергій махнув рукою і виділив мамі “грядочку” за кущами смородини. Все було спокійно до тих пір, поки не почав дозрівати врожай. Вони раптом помітили, що всі овочі, які вони виростили почали кудись зникати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга з чоловіком поралися на городі, як раптом, зненацька, приїхала свекруха. – А я свою дачу продала, тепер буду до вас їздити! – радісно заявила Наталя Миколаївна, заходячи в хвіртку. – Виділите мені грядочку? Ольга з Сергієм аж застигли від здивування. Сергій махнув рукою і виділив мамі “грядочку” за кущами смородини. Все було спокійно до тих пір, поки не почав дозрівати врожай. Вони раптом помітили, що всі овочі, які вони виростили почали кудись зникати

Ольга з Сергієм поралися на городі, як раптом, зненацька, до них на дачу приїхала свекруха. Без дзвінка і без попередження. -А я свою дачу продала, тепер до вас буду їздити, – радісно сказала Наталя Миколаївна, заходячи через хвіртку у двір….

Тетяна з чоловіком поїхали в Іспанію на заробітки. Не минуло й двох років, як чоловік Тетяни заявив: – Все повертаємося назад. – Як це повертаємося? У мене хороша робота, зарплата, ти теж працюєш. Мене тут все влаштовує, – здивувалася Тетяна. – Ти як хочеш, а я поїду назад, – сказав своє останнє слово чоловік. Тетяна не розуміла, чому він так хотів повернутися, поки не взяла його телефон

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна з чоловіком поїхали в Іспанію на заробітки. Не минуло й двох років, як чоловік Тетяни заявив: – Все повертаємося назад. – Як це повертаємося? У мене хороша робота, зарплата, ти теж працюєш. Мене тут все влаштовує, – здивувалася Тетяна. – Ти як хочеш, а я поїду назад, – сказав своє останнє слово чоловік. Тетяна не розуміла, чому він так хотів повернутися, поки не взяла його телефон

Тетяна живе в Іспанії вже вісім років. Вони з чоловіком поїхали сюди на постійне місце проживання, у них син. Купили невеличкий будинок, але затишний, і сталося так, що чоловік вирішив поїхати назад в Україну. Не подобається йому місцевий клімат, люди,…

Віра проплакала весь день. Жінці подзвонила подруга, і сказала, що бачила її чоловіка з іншою. Раптом у двері подзвонили. Віра пішла відкривати. На порозі стояла її сусідка. – Привіт! Я до тебе за сіллю заскочила, але бачу ти занедужала, вибач, що потурбувала, – сказала Ольга Іванівна. – Я не занедужала, – сказала Віра, – все добре, просто мій чоловік знайшов собі іншу. І Віра розповіла все сусідці. – Я знаю, що з цим робити, – раптом сказала Ольга Іванівна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра проплакала весь день. Жінці подзвонила подруга, і сказала, що бачила її чоловіка з іншою. Раптом у двері подзвонили. Віра пішла відкривати. На порозі стояла її сусідка. – Привіт! Я до тебе за сіллю заскочила, але бачу ти занедужала, вибач, що потурбувала, – сказала Ольга Іванівна. – Я не занедужала, – сказала Віра, – все добре, просто мій чоловік знайшов собі іншу. І Віра розповіла все сусідці. – Я знаю, що з цим робити, – раптом сказала Ольга Іванівна

Віра сиділа за столом майже годину і ніяк не могла зібратися і надіслати повідомлення. Передруковувала знову і знову, але натиснути на кнопку «відправити» сил не вистачало. Вчора їй зателефонувала подруга, найкраща подруга, і розповіла, що бачила її хлопця з іншою….

Людмила вже давно лягла спати, як раптом задзвенів телефон. Жінка аж підскочила. Спросоння вона взяла слухавку. – Алло, Люда. Це я! – пролунав у телефоні голос її колишнього чоловіка. Людмила аж не зрозуміла. – Борис?! – здивовано запитала вона. – Це ти?! Люда сіла на ліжку. – Така ніч сьогодні зоряна! Може, прогуляємось? – раптом запитав він. – А як же твоя жінка? Ти з нею розлучився? – Та ні! Вона вдома спить! – сказав Борис. Людмила застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила вже давно лягла спати, як раптом задзвенів телефон. Жінка аж підскочила. Спросоння вона взяла слухавку. – Алло, Люда. Це я! – пролунав у телефоні голос її колишнього чоловіка. Людмила аж не зрозуміла. – Борис?! – здивовано запитала вона. – Це ти?! Люда сіла на ліжку. – Така ніч сьогодні зоряна! Може, прогуляємось? – раптом запитав він. – А як же твоя жінка? Ти з нею розлучився? – Та ні! Вона вдома спить! – сказав Борис. Людмила застигла від здивування

Людмила вже давно лягла спати, як раптом задзвенів телефон. Жінка аж підскочила. Спросоння вона взяла слухавку. -Алло! -Алло, Люда… Це я! – пролунав у телефоні веселий голос її колишнього чоловіка Бориса. Людмила аж не зрозуміла. Чоловік явно був веселий. -Борис?!…

Анастасія затіяла прання. Жінка викладала речі в пральну машинку. Раптом вона помітила на сорочці чоловіка помаду. – Це чия помада у тебе на сорочці? – Запитала вона у Ігора. Чоловік мовчав. Анастасія уважно дивилася на Ігора, а той не знав, куди подіти очі. – Так, Настя, я тобі зрадив, і вже неодноразово, – раптом сказав Ігор, і пішов на роботу. Анастасія розгублено стояла на кухні, з цього стану її вивів дзвінок у двері. Жінка відкрила і не повірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Анастасія затіяла прання. Жінка викладала речі в пральну машинку. Раптом вона помітила на сорочці чоловіка помаду. – Це чия помада у тебе на сорочці? – Запитала вона у Ігора. Чоловік мовчав. Анастасія уважно дивилася на Ігора, а той не знав, куди подіти очі. – Так, Настя, я тобі зрадив, і вже неодноразово, – раптом сказав Ігор, і пішов на роботу. Анастасія розгублено стояла на кухні, з цього стану її вивів дзвінок у двері. Жінка відкрила і не повірила своїм очам

Анастасія з чоловіком прожили у шлюбі близько тридцяти років, син давно одружений, живе в іншому місті. Ігор, п’ятдесятирічний чоловік, у представниць протележної статі має успіх. У нього гумор зашкалює, з ним легко та весело. Він і в молодості таким був,…

Настя прийшла додому ввечері. Мати зустріла її з якимось дивним поглядом. – Настю, ти тільки не хвилюйся, – зашепотіла вона з порога, поки дочка роззувалася. – Там твій тато приїхав… Настя не вірила своїм вухам. Вона дуже розхвилювалася. Її батька не стало більш, ніж двадцять років тому

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя прийшла додому ввечері. Мати зустріла її з якимось дивним поглядом. – Настю, ти тільки не хвилюйся, – зашепотіла вона з порога, поки дочка роззувалася. – Там твій тато приїхав… Настя не вірила своїм вухам. Вона дуже розхвилювалася. Її батька не стало більш, ніж двадцять років тому

Настя завжди знала, що мати має якусь таємницю. Ну, не вірила вона в те, що її батька не стало, коли мама була ще вагітна Настею. Не вірила, бо в її пам’яті збереглися невиразні спогади з раннього дитинства, де батько був…

Микола глибоко зітхнув і пішов на кухню поговорити з Василиною. – Що робиш? – запитав він дружину. – Сирники, – сказала вона. – Твої улюблені. – Василино, я від тебе йду! – раптом сказав Микола. – Я покохав іншу! Так сталося. Давай розлучимося тихо і мирно? Василина посміхнулася і спокійно продовжила смажити сирники. Ніби нічого й не сталося! – Що смішного? – здивувався Микола. Він не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Микола глибоко зітхнув і пішов на кухню поговорити з Василиною. – Що робиш? – запитав він дружину. – Сирники, – сказала вона. – Твої улюблені. – Василино, я від тебе йду! – раптом сказав Микола. – Я покохав іншу! Так сталося. Давай розлучимося тихо і мирно? Василина посміхнулася і спокійно продовжила смажити сирники. Ніби нічого й не сталося! – Що смішного? – здивувався Микола. Він не розумів, що відбувається

Анжела сказала Миколі, що стане мамою. Микола був на сьомому небі від щастя. Нарешті! Відбулося те, про що він мріяв уже дев’ять років. Дев’ять довгих років, починаючи з того дня, як Микола одружився, він мріяв стати батьком. Та все якось…

Повернутись вверх