Пліткарка

Жіночий журнал

Марта прокинулася рано. Вона хотіла обійняти чоловіка, але побачила, що його вже нема! – Дивно, – подумала жінка. – А я й не чула, як він пішов. – Мамо, ти встаєш? – її дочка зазирнула в кімнату. Марта встала, одягла халат, вийшла на кухню і почала готувати сніданок. – А тато де? – раптом запитала дочка. – Він ночував вдома? Щось я не чула, як він приходив! Марта застигла з чашкою в руках

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марта прокинулася рано. Вона хотіла обійняти чоловіка, але побачила, що його вже нема! – Дивно, – подумала жінка. – А я й не чула, як він пішов. – Мамо, ти встаєш? – її дочка зазирнула в кімнату. Марта встала, одягла халат, вийшла на кухню і почала готувати сніданок. – А тато де? – раптом запитала дочка. – Він ночував вдома? Щось я не чула, як він приходив! Марта застигла з чашкою в руках

На годиннику була сьома ранку. Марта вимкнула будильник. Повернувшись до чоловіка, вона хотіла обняти його, але побачила, що його вже нема! -Дивно, – подумала жінка. – А я навіть і не чула, як він пішов… А я ж сплю дуже…

Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала. Без Віктора. Я вирішила з ним розлучитися. – Розповідай, що сталося, – сказала мама. Зіна сіла поряд, нахилилася до мами, і почала щось говорити на вухо. Мама Зіни застигла, коли дочка почала їй щось шепотіти

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала. Без Віктора. Я вирішила з ним розлучитися. – Розповідай, що сталося, – сказала мама. Зіна сіла поряд, нахилилася до мами, і почала щось говорити на вухо. Мама Зіни застигла, коли дочка почала їй щось шепотіти

Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала….

Зіна з самого ранку зібралася до подруги в гості. Вирішила сходити, провідати Валю. Вона зайшла в хату подруги і одразу зрозуміла, що сталося… Дітям Валі вона подзвонила одразу. З телефона подруги. Її дочка Ганнуся слухавку не взяла, а син Степан відповів, але якось роздратовано. – Мамо, давай швидше кажи, що там у тебе! Ніколи мені! – сказав Степан. – Степане, це Зіна, сусідка Валі. Не стало мами, Степане… В слухавці запала тиша

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зіна з самого ранку зібралася до подруги в гості. Вирішила сходити, провідати Валю. Вона зайшла в хату подруги і одразу зрозуміла, що сталося… Дітям Валі вона подзвонила одразу. З телефона подруги. Її дочка Ганнуся слухавку не взяла, а син Степан відповів, але якось роздратовано. – Мамо, давай швидше кажи, що там у тебе! Ніколи мені! – сказав Степан. – Степане, це Зіна, сусідка Валі. Не стало мами, Степане… В слухавці запала тиша

-Валя, ну куди ти стільки в’яжеш всього? Зовсім очі втомляться, – сказала Зіна подрузі, яка все сиділа за своїм вʼязанням. -Ой, Зіна, що мені ті очі? На мій вік вистачить точно, – сумно відповіла Валентина. -Ну, щось ти зовсім засумувала,…

Людмила прокинулась рано від незрозумілого шуму і гучних чоловічих голосів. Здивувавшись, вона накинула халат і зайшла у вітальню. Людмила застигла від здивування, від побаченого! Кілька хлопців жваво розбирали її диван. Журнальний столик і телевізор, були вже спаковані в картонні коробки! Її Василь стояв поруч і схвально хитав головою. – Що тут робиться? – обурилася Люда. – Куди ви везете наші меблі? Люда не розуміла, що це робиться

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила прокинулась рано від незрозумілого шуму і гучних чоловічих голосів. Здивувавшись, вона накинула халат і зайшла у вітальню. Людмила застигла від здивування, від побаченого! Кілька хлопців жваво розбирали її диван. Журнальний столик і телевізор, були вже спаковані в картонні коробки! Її Василь стояв поруч і схвально хитав головою. – Що тут робиться? – обурилася Люда. – Куди ви везете наші меблі? Люда не розуміла, що це робиться

-У сорок років пізно починати життя із чистого аркуша… – подумала Людмила, коли від неї пішов чоловік. Причому пішов він раптово, без будь-яких натяків, чи попереджень. Вранці, як завжди, Олег поїхав на роботу, поцілувавши дружину на прощання. А ввечері Людмила…

Олена та Андрій приїхали у старий будинок бабусі. Треба тут навести порядок. Вони розклали речі, і в’зялися за роботу. – Йду я траву косити, – сказав Андрій. Олена почала прибирати в будинку. – Олено, можеш вийти? – раптом вигукнув Андрій. – Подивися, тут камінь якийсь дивний лежить. Олена вибігла надвір. – О, Боже! Андрію! Ми ж з тобою все забули! Ми ж обіцяли бабусі, що зробимо, – раптом вигунула вона. Андрій не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олена та Андрій приїхали у старий будинок бабусі. Треба тут навести порядок. Вони розклали речі, і в’зялися за роботу. – Йду я траву косити, – сказав Андрій. Олена почала прибирати в будинку. – Олено, можеш вийти? – раптом вигукнув Андрій. – Подивися, тут камінь якийсь дивний лежить. Олена вибігла надвір. – О, Боже! Андрію! Ми ж з тобою все забули! Ми ж обіцяли бабусі, що зробимо, – раптом вигунула вона. Андрій не розумів, що відбувається

Дзвінок у двері пролунав серед ночі. Олена підійшла до дверей: – Хто там? – Олено, це я, пусти переночувати! – Та ну тебе. Сам зі своїм життям розбирайся. – Ну Олено, куди я піду. На вулиці прохолодно. Я сяду біля…

Ірина варила на кухні борщ. Раптом вона почула звук ключа в дверному замку. Вона швидко вийшла в коридор. Вхідні двері відчинилися і на порозі зʼявився її чоловік. І з’явився не один! На порозі стояла незнайома молода дівчина. – Знайомся, Ірино, це Оля, – ввічливо сказав Сергій. – Вона житиме з нами! Ірина так і застигла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина варила на кухні борщ. Раптом вона почула звук ключа в дверному замку. Вона швидко вийшла в коридор. Вхідні двері відчинилися і на порозі зʼявився її чоловік. І з’явився не один! На порозі стояла незнайома молода дівчина. – Знайомся, Ірино, це Оля, – ввічливо сказав Сергій. – Вона житиме з нами! Ірина так і застигла

Ірина була дуже дбайливою дружиною. Велику роль такому відношенні до чоловіка зіграло її виховання. Бабуся і мама були такими ж зразковими дружинами, якою була Ірина. Дідусь Ірини і її батько купалися в комфорті і ніколи не скаржилися на своїх дружин…

Наталка з Сергієм стали жити разом. Сергій запропонував їй одружитися. Наталка вже мріяла про красиву сукню, зачіску, гостей. А потім сталося незрозуміле! – Наталю, я купував собі ковбасу. Де вона?! – раптом запитав її Сергій. – Ковбасу? Ааа! Я її з’їла, вибач, – сказала Наталя. – Це я купив! Більше не бери продукти, які я собі купую! – раптом сказав Сергій. Наталка дивилася на нього з широко відкритими очима

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Наталка з Сергієм стали жити разом. Сергій запропонував їй одружитися. Наталка вже мріяла про красиву сукню, зачіску, гостей. А потім сталося незрозуміле! – Наталю, я купував собі ковбасу. Де вона?! – раптом запитав її Сергій. – Ковбасу? Ааа! Я її з’їла, вибач, – сказала Наталя. – Це я купив! Більше не бери продукти, які я собі купую! – раптом сказав Сергій. Наталка дивилася на нього з широко відкритими очима

Наталка забігла в квартиру абсолютно щаслива. -Ну нарешті! Нарешті це сталося! – подумала вона. Наталка подивилася на годинник: у цей час її батьки зазвичай пили чай. Ось і зараз світло на кухні горіло і чулася тиха розмова. Наталка зробила серйозне…

Поліна їхала в гості до родичів. Жінка вирішила пообідати. Обід вона взяла з собою. Продуктів домашніх у них вдосталь. Навіщо даремно витрачати гроші? Вона дістала домашню ковбаску, запечене мʼясце, хліб, овочі і поставила на стіл. Раптом вона побачила, що її незнайомий супутник з апетитом дивився на смаколики. – Пригощайся, Романе! – несподівано сказала жінка. Чоловік підскочив і глянув на неї. Його очі округлилися. Раптом він її згадав

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Поліна їхала в гості до родичів. Жінка вирішила пообідати. Обід вона взяла з собою. Продуктів домашніх у них вдосталь. Навіщо даремно витрачати гроші? Вона дістала домашню ковбаску, запечене мʼясце, хліб, овочі і поставила на стіл. Раптом вона побачила, що її незнайомий супутник з апетитом дивився на смаколики. – Пригощайся, Романе! – несподівано сказала жінка. Чоловік підскочив і глянув на неї. Його очі округлилися. Раптом він її згадав

Чоловік із сином занесли у вагон сумки. Дбайливо все поскладали. -Все, йдіть! Уже пора. Сьома година, – сказала пасажирка. – Вам на роботу о восьмій. -Поліна, мій брат тебе зустріне, сумки не тягай сама! – сказав чоловік. -Сергію, ти вже…

Світлана розбирала речі чоловіка після переїзду. Раптом вона помітила невелику коробку, яка стояла окремо. Вона відкрила її і ахнула! Там були красиві жіночі туфлі на високому підборі! Світлана застигла від здивування. – Може це мені подарунок? – подумала вона. Але туфлі були явно ношені. Чоловік прийшов з роботи пізно. – Любий, а що це за коробка там лежить? – лагідним голоском заспівала вона. Володимир якось дивно глянув на неї. Світлана була в очікуванні найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана розбирала речі чоловіка після переїзду. Раптом вона помітила невелику коробку, яка стояла окремо. Вона відкрила її і ахнула! Там були красиві жіночі туфлі на високому підборі! Світлана застигла від здивування. – Може це мені подарунок? – подумала вона. Але туфлі були явно ношені. Чоловік прийшов з роботи пізно. – Любий, а що це за коробка там лежить? – лагідним голоском заспівала вона. Володимир якось дивно глянув на неї. Світлана була в очікуванні найгіршого

Світлана спочатку зовсім не звертала уваги на Володимира. Завжди вважала його не те, щоб другом, а просто сусідом. Все змінилося після того, як вона повернулася до батьківського дому після навчання у технікумі в місті. Тепер Володька виглядав зовсім інакше! Високий,…

Катя прийшла на поминки дядька. Людей зібралося небагато: родичі та сусіди. Катя зібрала посуд зі столу, коли повернулася, за столом йшла розмова. Син дядька – Віктор, думав, що робити з батьковою квартирою. – Я її продам, – думав Віктор. – А Андрія куди? – заступився за другого сина дядька сусід. – В стару хату, за містом, – єхидно сказав Віктор. – Ти не зможеш продати цю квартиру, – раптом сказала сусідка баба Зіна. – Не твоя це квартира. Всі за столом притихли, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла на поминки дядька. Людей зібралося небагато: родичі та сусіди. Катя зібрала посуд зі столу, коли повернулася, за столом йшла розмова. Син дядька – Віктор, думав, що робити з батьковою квартирою. – Я її продам, – думав Віктор. – А Андрія куди? – заступився за другого сина дядька сусід. – В стару хату, за містом, – єхидно сказав Віктор. – Ти не зможеш продати цю квартиру, – раптом сказала сусідка баба Зіна. – Не твоя це квартира. Всі за столом притихли, нічого не розуміючи

Дуже прикро, що з роками родичі зустрічаються все рідше і з сумного приводу. Давно Катя не бачила дядькового старшого сина, Віктора. Його молода дружина, гарна, струнка, недбало кивнула Каті і відвернулася. Віктор одружився вдруге. З першою дружиною у них не…

Повернутись вверх