Пліткарка

Жіночий журнал

Юля чекала завершення робочого дня. До закриття магазину залишалася година. Раптом, в магазин зайшла якась клієнтка, жінка привіталася з Юлею, як зі старою знайомою. – Допоможіть вибрати мені сукню, – сказала клієнтка. – У мене незабаром ювілей. Юля підібрала декілька варіантів. – Ось ці вам мають підійти, – дівчина простягнула кієнтці сукні. Жінка в’зяла їх, і раптом сказала: – Юля, у мене до вас є пропозиція. Юля не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля чекала завершення робочого дня. До закриття магазину залишалася година. Раптом, в магазин зайшла якась клієнтка, жінка привіталася з Юлею, як зі старою знайомою. – Допоможіть вибрати мені сукню, – сказала клієнтка. – У мене незабаром ювілей. Юля підібрала декілька варіантів. – Ось ці вам мають підійти, – дівчина простягнула кієнтці сукні. Жінка в’зяла їх, і раптом сказала: – Юля, у мене до вас є пропозиція. Юля не розуміла, що відбувається

Весь травень стояла прохолодна погода на початку червня у місто прийшло справжнє літо. Люди, що засумували по сонцю і теплу, гуляли вулицями та парками, минаючи магазини одягу. Віра через скло великої вітрини з заздрістю дивилася на людей, що гуляли або…

Весілля Віри та Андрія йшло повним ходом. Гості вітали молодят та вручали конверти. Андрій уважно розглядав кожен конверт і акуратно складав у кишеню піджака. – Хоче знати, хто скільки подарував, – подумала Віра. Ближче вечора гості почали розходитися. – Давай проведемо батьків до машини, – сказала Віра. – Давай сама, – відповів Андрій. – У мене тут ще є деякі справи. Віра провела батьків, і повернулася в кафе. Жінка зайшла у весільний зал, і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Весілля Віри та Андрія йшло повним ходом. Гості вітали молодят та вручали конверти. Андрій уважно розглядав кожен конверт і акуратно складав у кишеню піджака. – Хоче знати, хто скільки подарував, – подумала Віра. Ближче вечора гості почали розходитися. – Давай проведемо батьків до машини, – сказала Віра. – Давай сама, – відповів Андрій. – У мене тут ще є деякі справи. Віра провела батьків, і повернулася в кафе. Жінка зайшла у весільний зал, і застигла від здивування

– Житимемо ми у моїх батьків. Орендувати житло дорого. Просто гроші на вітер викидати. Вірі не дуже хотілося жити під одним дахом із родичами майбутнього чоловіка. Але у його словах була частка правди. Знімати квартиру справді дорого. – Весілля зіграємо…

Зоя провела чоловіка на роботу і вирішила трохи поспати. Вона вже задрімала, як раптом з кухні почувся шум, брязкіт каструль і якісь гучні голоси! Зоя відкрила очі й прислухалася… На кухні явно хтось хазяйнував! Раптом вона впізнала голос свекрухи. – Привіз мені цю Зою! Нічого не робить! – сварилася вона. – Вже дев’ята година, а я ще не снідала! Комусь скажеш – не повірять! Зоя застигла від здивування. Вона скочила з ліжка, накинула халат і помчала на кухню

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зоя провела чоловіка на роботу і вирішила трохи поспати. Вона вже задрімала, як раптом з кухні почувся шум, брязкіт каструль і якісь гучні голоси! Зоя відкрила очі й прислухалася… На кухні явно хтось хазяйнував! Раптом вона впізнала голос свекрухи. – Привіз мені цю Зою! Нічого не робить! – сварилася вона. – Вже дев’ята година, а я ще не снідала! Комусь скажеш – не повірять! Зоя застигла від здивування. Вона скочила з ліжка, накинула халат і помчала на кухню

Свекруха, побачила Зою і раптом замовкла. Але продовжувала переставляти і гримати посудом… -Сідайте, я накрию стіл, – пробурмотіла Зоя. -Ти на годинник дивилася? – свекруха ледве стримувалась. – Я вже годину, як на ногах! Чи, на твою думку, це я…

Соня приготувала вечерю і чекала Віктора з роботи, але його чомусь довго не було. Раптом вхідні двері відчинилися, Соня вийшла в коридор і застигла. Віктор заніс в квартиру дитяче ліжечко. – Я поки що не збираюсь у декрет, – усміхнулася Соня. – Це не тобі, – видихнув чоловік. – А кому? – здивувалася Соня. Віктор присів на пуф і подивився на Соню. – Ти справді нерозумієш? – з усмішкою спитав він. – Для моєї дружини та дитини. Соня застигла від здивування, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Соня приготувала вечерю і чекала Віктора з роботи, але його чомусь довго не було. Раптом вхідні двері відчинилися, Соня вийшла в коридор і застигла. Віктор заніс в квартиру дитяче ліжечко. – Я поки що не збираюсь у декрет, – усміхнулася Соня. – Це не тобі, – видихнув чоловік. – А кому? – здивувалася Соня. Віктор присів на пуф і подивився на Соню. – Ти справді нерозумієш? – з усмішкою спитав він. – Для моєї дружини та дитини. Соня застигла від здивування, нічого не розуміючи

Те, що роман стрімко закручується, Соня зрозуміла відразу. Вона не могла зрозуміти, що він у ній знайшов. До неї і в інституті ніхто не залицявся. А Віктор… Про таких кажуть «мрія жінок». Високий, спортивний, з акуратно постриженою бородою та на…

Юрій сидів на дивані і дивився якийсь серіал по телевізору. Раптом у кімнату зайшла його дружина Наталя з великою коробкою в руках. Вона спокійно вимкнула телевізор і почала пакувати його в коробку. Юрій застиг від здивування. – А куди це ти телевізор забираєш?! – обурився він. – Як куди? З собою, – відповіла Наталя. – Він на мої гроші куплений, значить він мій! Як і мікрохвильовка! Юрій щиро не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юрій сидів на дивані і дивився якийсь серіал по телевізору. Раптом у кімнату зайшла його дружина Наталя з великою коробкою в руках. Вона спокійно вимкнула телевізор і почала пакувати його в коробку. Юрій застиг від здивування. – А куди це ти телевізор забираєш?! – обурився він. – Як куди? З собою, – відповіла Наталя. – Він на мої гроші куплений, значить він мій! Як і мікрохвильовка! Юрій щиро не розумів, що відбувається

На день народження Наталі родичі й друзі частенько дарували гроші. Загальна сума виходила хороша і Наталя купувала за ці гроші якусь золоту прикрасу. Ну, щоб ніби подарунок від усіх… І так було багато років аж до її заміжжя. А заміж…

Надя розвішувала одяг після прання, коли додому повернувся Сергій. Дружина одразу помітила, що чоловік, якось дивно виглядає. Вони сіли вечеряти. – Що сталося? – не витримала Надія. – Нічого, – відмахнувся Сергій. – Я ж бачу. Давай розповідай, – не заспокоювалася жінка. Помішуючи чай, чоловік заговорив нарешті про те, що з ними відбувається. – Я більше не можу приховувати це від тебе, – раптом, почав чоловік. Надія застигла, вона приготувалася до найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя розвішувала одяг після прання, коли додому повернувся Сергій. Дружина одразу помітила, що чоловік, якось дивно виглядає. Вони сіли вечеряти. – Що сталося? – не витримала Надія. – Нічого, – відмахнувся Сергій. – Я ж бачу. Давай розповідай, – не заспокоювалася жінка. Помішуючи чай, чоловік заговорив нарешті про те, що з ними відбувається. – Я більше не можу приховувати це від тебе, – раптом, почав чоловік. Надія застигла, вона приготувалася до найгіршого

-Я ж казала, що нікуди він від мене не дінеться! – Переможно промовила Надя, нахилившись над робочим столом подруги. Олена зітхнула. Сім’я Наді та Сергія народилася на її очах і на її ж очах зруйнувалася. Спочатку ці двоє безсумнівно любили…

Марія повернулася додому, з важкими пакетами в руках. – Де ти була? Скільки можна чекати? Вечері немає! – з порога заявив чоловік. – Зараз все зроблю Вадиме, у холодильнику все є. Зараз нагрію, – виправдовувалася Марія. Через 15 хвилин на столі стояла вечеря. Вадим неохоче сів за стіл. Їв мовчки. Раптом, чоловік встав, накинув куртку і кудить пішов. Через дві години Вадим повернувся, Марія глянула на чоловіка і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія повернулася додому, з важкими пакетами в руках. – Де ти була? Скільки можна чекати? Вечері немає! – з порога заявив чоловік. – Зараз все зроблю Вадиме, у холодильнику все є. Зараз нагрію, – виправдовувалася Марія. Через 15 хвилин на столі стояла вечеря. Вадим неохоче сів за стіл. Їв мовчки. Раптом, чоловік встав, накинув куртку і кудить пішов. Через дві години Вадим повернувся, Марія глянула на чоловіка і застигла від здивування

Марія ледве трималася, щоб не заплакати. Знову сварка із чоловіком. – І було б через що? – думала Марія, – знову, через дрібниці. Прийшла додому на півгодини пізніше, ніж зазвичай. Вадим зустрів її з порога неадоволено. – Де ти була?…

– Ти чого так довго не відповідаєш? – бурмотів Олег дружині в слухавку. – Та дощ тут на вулиці, – посміхнулася Оля. – Олечко, ти уявляєш! Мій друг Олег приїхав! Поїдемо відпочити з ним на кілька днів, чуєш? Оля зраділа. Нарешті вона поїде у відпустку! – Поїдемо собі! Як у старі добрі часи, – продовжував чоловік. – Вчотирьох з хлопцями… Оля застигла. Вона не вірила своїм вухам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ти чого так довго не відповідаєш? – бурмотів Олег дружині в слухавку. – Та дощ тут на вулиці, – посміхнулася Оля. – Олечко, ти уявляєш! Мій друг Олег приїхав! Поїдемо відпочити з ним на кілька днів, чуєш? Оля зраділа. Нарешті вона поїде у відпустку! – Поїдемо собі! Як у старі добрі часи, – продовжував чоловік. – Вчотирьох з хлопцями… Оля застигла. Вона не вірила своїм вухам

Телефонному дзвінку й усміхненому обличчю чоловіка на екрані Оля невимовно зраділа. Вона поспішала відповісти, передчуваючи, як зараз розповість про всі сьогоднішні труднощі і несправедливості! Як чоловік відповість їй щось смішне, і заспокоїть Олю. А Оля скаже, що нічого такого не…

Ганна зварила картоплі, насмажила котлет, і чекала чоловіка з роботи. Павло прийшов через годину. – Привіт, коханий, вечеря вже чекає, – вигукнула Ганна, почувши, що чоловік відкрив вхідні двері. Павло не відповідав, і не заходив на кухню. – Що відбувається, – подумала Ганна. Жінка вийшла в коридор і застигла. Павло стояв вже з сумкою в руках. – Я йду від тебе. У мене є інша. І вона народила мені сина, – тільки й промовив чоловік. Ганна не могла повірити у те, що відбувалося 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна зварила картоплі, насмажила котлет, і чекала чоловіка з роботи. Павло прийшов через годину. – Привіт, коханий, вечеря вже чекає, – вигукнула Ганна, почувши, що чоловік відкрив вхідні двері. Павло не відповідав, і не заходив на кухню. – Що відбувається, – подумала Ганна. Жінка вийшла в коридор і застигла. Павло стояв вже з сумкою в руках. – Я йду від тебе. У мене є інша. І вона народила мені сина, – тільки й промовив чоловік. Ганна не могла повірити у те, що відбувалося 

Ганна дійшла висновку: – Виявляється, і в пенсійному віці жити здорово, і життя прекрасне. У неї трапилася неприємність у сім’ї, вона звичайно підозрювала, що це колись станеться, але в душі десь теплилася надія, що чоловік не наважиться піти. Пішов з…

Віра з невісткою готувала вечерю на кухні. – А скільки тобі було, коли батьків не стало? – зважилася запитати Віра. – Тринадцять, – відповіла Оля. Від цих питань Оля розплакалася, і побігла у ванну. Раптом, телефон Олі почав безупинно дзвонити. Віра покликала Олю, але вона не чула. – Можливо, по роботі, – подумала жінка, і підняла слухавку. – Олю, доню, ти? – почувся жіночий голос. Віра застигла. – Це не можливо. Мами Олі давно не стало, – тільки й подумала жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра з невісткою готувала вечерю на кухні. – А скільки тобі було, коли батьків не стало? – зважилася запитати Віра. – Тринадцять, – відповіла Оля. Від цих питань Оля розплакалася, і побігла у ванну. Раптом, телефон Олі почав безупинно дзвонити. Віра покликала Олю, але вона не чула. – Можливо, по роботі, – подумала жінка, і підняла слухавку. – Олю, доню, ти? – почувся жіночий голос. Віра застигла. – Це не можливо. Мами Олі давно не стало, – тільки й подумала жінка

Йшов сильний дощ, лило так, що за вікнами важко було щось розгледіти. Через потоки води по склу Віра все ж таки побачила таксі, що під’їжджало до будинку. З салону вийшов Максим і подав руку щупленькій дівчині. – О, Максим все…

Повернутись вверх