Яна почула звук дверного замка і тут же вибігла в коридор. На порозі стояв її чоловік Олег з букетом квітів і якоюсь дивною коробкою в руках. – Кохана моя, з днем ​​народження! Я нарешті прийшов! – сказав він. – Дякую, Олежику, яка краса! Це ти квіти по всьому місту шукав? І що це за коробка? – здивовано запитала Яна. – А в ній – щастя, – раптом сказав чоловік. Він поставив картонну коробку на диван і відкрив її. Яна заглянула в неї і ахнула

Час наближався вже до обіду, коли Олег нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: -Яна, все гаразд у мене. Скоро буду. Роботи багато… -Слава Богу, Олежику! Чекаю тебе. А то не могла додзвонитися… Олег був дуже засмучений. Адже сьогодні восьме березня, а…

Віра святкувала день народження. Жінка накрила святковий стіл. Прийшли рідні та друзі. Всі привітали іменинницю, сіли за стіл. – Коханий, а де Настя? – запитала Віра у чоловік, не побачивши найкращої подруги за столом. – Не знаю. ЇЇ телефон не відповідає, – сказав Андрій. Зрештою подруга прийшла. Коли Настя увійшла до кімнати, настала тиша. – Ой, Настю, ти навіщо це зробила, – охнула Віра побачивши подругу. Решта гостей була вражена не менше 

Настя з дитинства дружила з Вірою, дівчата були сусідами, квартири поруч. Мами їх працювали в одній школі. Найкращими подругами були. За однією партою у школі сиділи, навчалися обидві добре. Але характером були абсолютно різними. Настя, була енергійно, дзвінкою, душею компанії,…

Ніна весь день крутилася біля плити. Сьогодні Віктор приведе свою наречену знайомитися. Ніна накрила стіл, привела себе в порядок і стала чекати. В двері подзвонили. – Мамо, це Ірина, – з порогу сказав син. Ніна підозріло подивилася на дівчину. – Дуже приємно. Проходьте, – Ніна провела молодих до столу. – Вітя, вийдемо на хвилинку, поговоримо, – мама відвела сина в іншу кімнату. – Вітя, ти не можеш одружитися з цією дівчиною, – пошепки сказала Ніна. – Але чому? – нічого не розумів Віктор

-Мамо, не плачте! Тепер все буде добре. Ви це забудете, як поганий сон, – шепотіла Ірина, вкриваючи колишню свекруху теплим пледом. – Завтра з Андрійком ми приїдемо за Вами і поїдемо до мене в село. Вам сподобається у нас, мамо….

Іван з дружиною Валентиною і її сестра вечеряли у нього в дворі. Валентина дивиться на сестру з подивом. Ганна підкладала Івану рум’яні пиріжки, підливала чай, ніби ненароком торкалася за руку. А він, навіть не міг приховати від дружини закоханих поглядів, якими обдаровує її сестру. А наступного дня усе село ахнуло від несподіваної новини. Іван пішов від своєї Валентини до іншої! І найцікавіше до кого

Життя в селі у всіх на очах. І нічого не сховається від пильних сусідів. От і від Олега неможливо нічого сховати. Він балакучий на все село, іноді люди не можуть відрізнити де правда, а де вигадка. Але щоразу виходило так,…

У Тані з Віктором скоро весілля. Чоловік вирішив поїхати на заробітки. – Зароблю на найкраще весілля, – сказав Віктор і поїхав. Минув тиждень, Віктор писав Тані, як йому важко працювати без вихідних. На початку другого тижня Віктор подзвонив. – Алло, Таня, тут така справа. Вишли мені грошей, – раптом сказав чоловік. – Ти ж на роботі. Навіщо тобі гроші? – здивувалася жінка. – Мені на квиток не вистачає, – тихо відповів Віктор. – На який квиток? – не могла нічого зрозуміти Таня

Таня з Віктором вирішили одружитися. Але на весілля потрібні гроші. Отже треба працювати та заробити. Жити в них є де – Тані квартира від бабусі дісталася. Звичайно і в квартирі ремонт потрібен, але це також гроші. Плани великі. Весілля. Подорож.Та…

Андрій приїхав з Вірою в село до мами. – Нічого собі будинок? – здивувалася Віра, побачивши будинок мами Андрія. – Та нічого особливого, – усміхнувся Андрій. Назустріч їм вийшла жінка. – Це моя мама, Вікторія Леонідівна. Це Віра, – познайомив жінок Андрій. – Ходіть, я там пиріжків спекла. Поїсте з дороги, – сказала Вікторія Леонідівна. Віра з Андрієм сіли за стіл. Віра взяла пиріжок і почала їсти. Раптом вона відчула щось дивне. – Це що таке, – вигукнула Віра і дістала з нього якусь річ

– Що ти тут робиш? – Віра, прийшла з роботи, застала у своїй квартирі колишнього чоловіка. Він сидів і тихо пив чай ​​на кухні. – Чай будеш? Він ще гарячий, – спокійно промовив Віктор. – Я питання задала. Що ти…

Ольга зайшла в квартиру. На її пальті були якісь плями, а руках вона тримала маленький згорток. Її чоловік Олег вийшов у коридор і застиг від здивування. – А що це у тебе таке? – вигукнув він. – Це хто? – здивовано запитав він, зморщивши ніс. – Та так, у парку знайшла, – сказала жалібно Ольга. – Не могла пройти повз. Олег не розумів, що відбувається

Ольга поверталася з роботи додому, як завжди через парк. Осінь, мрячив дрібний дощ, їй хочеться скоріше додому, як на зло вранці не взяла з собою парасольку. Мокрі лавки в парку порожні, перехожих немає, погода не сприяє прогулянкам. Ольга завжди на…

Катя приїхала в село, відкрила хвіртку. Мама сиділа на ґанку. – Катю! – мама сплеснула руками, побачивши на порозі старшу дочку. Ти чому не сказала, що приїдеш? Я б суп твій улюлений, щавлевий приготувала. Катя якось дивно глянула на матір. – А ти чому не сказала? – раптом вигукнула Катя. – Ти про що? – здивовано подивилася мама на дочку, не розуміючи її запитання

– Вибач, моя відпустка скасовується. Мама занедужала. Їду додому, – Катя зателефонувала Віктору, оформляючи водночас квитки на найближчий рейс. – Щось серйозне? – стурбувався Віктор. – Так, – коротко відповіла Катя. – Може, мені з тобою? – запропонував молодик. –…

Олена прийшла додому, посмажила картоплі, і чекала Миколу. Клацнув замок. – Я вдома. А хлопчики де? – запитав чоловік, зайшовши на кухню. – Уроки роблять. Вечеряти будеш? – запропонувала Олена. Він кивнув головою і сів за стіл. Він їв і поглядав на дружину. – Поговоримо? – раптом сказала Олена. – Ти якось, дивно поводишся, останнім часом. – Так, Олено, я і сам хотів почати цю розмову, – почав чоловік. Олена приготувалася почути найгірше

Додому йти Олена не хотіла, не хотіла почути слова: -Я полюбив іншу! – хіба можна їх пережити, а тим більше зрозуміти? А як же діти? Вони так люблять батька. Ввімкнувши у квартирі світло, Микола переконався, що у будинку нікого немає….

Лідія мила вікна, як раптом до будинку підʼїхала дорога, шикарна машина. З неї вийшла якась молода жінка і швидко відкрила дверцята. – Мамо, давай швидше виходь! – сказала вона старенькій, яка була в машині. – Що ти там пораєшся? Тепер ти житимеш тут! Вона вивела літню матір з машини. Було видно, що та не хотіла виходити. – Та як вам не соромно, отак з матір’ю?! – Ліда аж не зрозуміла, що це таке відбувається

Таїсія сиділа перед великим дзеркалом і пильно вдивлялася у своє відображення. На обличчі молодим блиском сяяли небесного кольору очі. Від хвилювання перед майбутньою подією на щоках зʼявився рум’янець. Сьогодні був особливий день, на який вона чекала все життя. Ще раз…

Повернутись вверх