Пліткарка

Жіночий журнал

Степан ще спав, як раптом у двері подзвонили. Він сонний пішов відчиняти. На порозі стояв його брат з сімʼєю. – О, Господи, а що ви так рано?! – здивувався Степан. – Пʼята ранку, а ви ж о девʼятій мали бути! – А ми швидше заїхали! – сказала жінка брата і по-хазяйськи зайшла в квартиру. Гостя підійшла до холодильника і ахнула. – А що це, жінка тобі їсти не наварила?! – обурилася та. – Я відпочивати приїхала, а не готувати! Такого нахабства Степан ще не бачив. Та це був тільки початок

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан ще спав, як раптом у двері подзвонили. Він сонний пішов відчиняти. На порозі стояв його брат з сімʼєю. – О, Господи, а що ви так рано?! – здивувався Степан. – Пʼята ранку, а ви ж о девʼятій мали бути! – А ми швидше заїхали! – сказала жінка брата і по-хазяйськи зайшла в квартиру. Гостя підійшла до холодильника і ахнула. – А що це, жінка тобі їсти не наварила?! – обурилася та. – Я відпочивати приїхала, а не готувати! Такого нахабства Степан ще не бачив. Та це був тільки початок

-Чекайте в гості! Приїдемо наступного тижня у п’ятницю! – Поліна прочитала це повідомлення у телефоні чоловіка, прокинувшись вранці. Її настрій різко погіршився. Вона побігла до чоловіка, котрий уже готував сніданок. -Степане! Твої родичі приїжджають! Знову! -Що? – здивувався він і…

Олена з подругою Олею, сиділи на кухні і розмовляли. – Знаєш, мені дуже Віктор із третього курсу подобається, – поділилася з подругою Олена. – А у тебе що? Є хтось хто тобі подобається? Оля зніяковіла і зам’ялась, ухиляючись від відповіді. – Та є там один, – незрозуміло сказала вона. – Нічого собі! А покажи фото, – попросила Олена. Оля неохое дістала телефон, і відкрила фотографію. Олена подивилася і ахнула. – Оля, так це ж мій батько! – раптом вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з подругою Олею, сиділи на кухні і розмовляли. – Знаєш, мені дуже Віктор із третього курсу подобається, – поділилася з подругою Олена. – А у тебе що? Є хтось хто тобі подобається? Оля зніяковіла і зам’ялась, ухиляючись від відповіді. – Та є там один, – незрозуміло сказала вона. – Нічого собі! А покажи фото, – попросила Олена. Оля неохое дістала телефон, і відкрила фотографію. Олена подивилася і ахнула. – Оля, так це ж мій батько! – раптом вигукнула вона

Оля та Олена вперше познайомилися на першій у своєму житті лінійці у дворі школи. Обидві ошатні, з величезними білими банти у волоссі. Тільки в Олі вони прикрашали кучеряві світлі хвостики над вухами, а в Олени зав’язані на коротеньких тонких кісках….

Вадим повернувся з роботи і зайшов на кухню до дружини. Ніна в цей час крутила голубці. Чоловік підозріло глянув на дружину. – Ти нічого не хочеш мені розповісти? – раптом сказав Вадим. Ніна застигла. – Невже він дізнався? – промайнуло в голові у жінки. В цей час на кухню забіг син Андрійко, і обійняв батька. Вадим усміхнувся і сказав: – Чому ти не кажеш, що нас запросили на виставку? Ніна видихнула. Адже Вадим, поки що, не підозрював, що виховує чужого сина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим повернувся з роботи і зайшов на кухню до дружини. Ніна в цей час крутила голубці. Чоловік підозріло глянув на дружину. – Ти нічого не хочеш мені розповісти? – раптом сказав Вадим. Ніна застигла. – Невже він дізнався? – промайнуло в голові у жінки. В цей час на кухню забіг син Андрійко, і обійняв батька. Вадим усміхнувся і сказав: – Чому ти не кажеш, що нас запросили на виставку? Ніна видихнула. Адже Вадим, поки що, не підозрював, що виховує чужого сина

Вадим глянув на Ніну підозрілим поглядом і тут же засміявся. Дівчині нічого не залишалося, як видихнути – отже, чоловік нічого не запідозрив. — Ти ж в мене найкрасивіша, — поцілував чоловік Ніну і погладив по голові сина, що стояв поруч….

Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У неї ж скоро весілля з її Сергійком! Раптом у двері подзвонили. Ліза побігла відкривати. В квартиру мовчки зайшов Сергій і сів на кухні за стіл. – Коханий, що трапилося, – схвильовано запитала Ліза. – Лізо, не знаю, як і сказати… – почав він. – Я не можу з тобою одружитися, вибач. Ліза не вірила своїм вухам. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка. – Це все через неї, так?! – тільки й запитала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У неї ж скоро весілля з її Сергійком! Раптом у двері подзвонили. Ліза побігла відкривати. В квартиру мовчки зайшов Сергій і сів на кухні за стіл. – Коханий, що трапилося, – схвильовано запитала Ліза. – Лізо, не знаю, як і сказати… – почав він. – Я не можу з тобою одружитися, вибач. Ліза не вірила своїм вухам. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка. – Це все через неї, так?! – тільки й запитала вона

Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У неї ж скоро весілля з її Сергійком! Раптом у двері подзвонили. Ліза побігла відкривати. В квартиру мовчки зайшов Сергій і сів на кухні за стіл. -Коханий, що трапилося, –…

Катя з Юрієм приїхали в село до родичів у гості. Василь з дружиною накрили стіл. – Добре тут у вас, – сказав після застілля Юра. – Так переїжджайте, – усміхнувся Василь, брат Катерини. – Якраз будинок, в кінці села продається. – Та ти що? Той, що біля озера? – здивувалася Катя. -Так, – відповів Василь. – А давайте! – махнув рукою Юрій. Всі разом пішли дивитись будинок, прицінюватися. Підійшли до будинку. Катя з Юрою зайшли у хвіртку і застигли. – Ти це бачиш? – тільки й промовив Юрій

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя з Юрієм приїхали в село до родичів у гості. Василь з дружиною накрили стіл. – Добре тут у вас, – сказав після застілля Юра. – Так переїжджайте, – усміхнувся Василь, брат Катерини. – Якраз будинок, в кінці села продається. – Та ти що? Той, що біля озера? – здивувалася Катя. -Так, – відповів Василь. – А давайте! – махнув рукою Юрій. Всі разом пішли дивитись будинок, прицінюватися. Підійшли до будинку. Катя з Юрою зайшли у хвіртку і застигли. – Ти це бачиш? – тільки й промовив Юрій

-Віра, ось ще котлетки, у фольгу загорну, Олег любить мої котлетки. Минулого разу так нахвалював, так нахвалював. Ось ще, варення і компотик, – збирала Катерина передачу доньці. -Ой, мамо, дякую велике! Ну добре, піду, бо треба ще Олегу вечерю приготувати,…

Надія дивилася телевізор, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула – на порозі стояв сусід Ігор з пакетами продуктів у руках! – А я тут з магазину йшов, – сказав він. – Вирішив тебе провідати і смаколиків приніс. – О, Боже та не треба було! – заметушилась Надія. Ігор по-хазяйськи зайшов на кухню і почав викладати продукти. – А що це в тебе порожньо у холодильнику, непорядок! – сказав Ігор. – Де в тебе каструльки, зараз супу зварю? Надія сиділа і не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія дивилася телевізор, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула – на порозі стояв сусід Ігор з пакетами продуктів у руках! – А я тут з магазину йшов, – сказав він. – Вирішив тебе провідати і смаколиків приніс. – О, Боже та не треба було! – заметушилась Надія. Ігор по-хазяйськи зайшов на кухню і почав викладати продукти. – А що це в тебе порожньо у холодильнику, непорядок! – сказав Ігор. – Де в тебе каструльки, зараз супу зварю? Надія сиділа і не розуміла, що відбувається

Заміж Надія вийшла з великого кохання. Сергій був симпатичним хлопцем, високим з карими очима та приємною усмішкою. Правда багато дівчат на нього заглядалися, але він вибрав саме Надію. Вона гарна, світловолоса з блакитними очима. Сергій навчався на третьому курсі, коли…

У Віри було день народження. Ігор накрив дружині святковий стіл. – Віра, кохана! – Ігор піднявся сказати тост… У цей момент пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – весело підскочила Віра. – Явно хтось мене привітати прийшов! Вона вийшла до коридору і довго не поверталася. Ігор підвівся і також вийшов. У коридорі Ігор побачив збентежену дружину і незнайомого чоловіка. – Віра, це хто? – запитав здивований Ігор. Віра не знала, що відповісти

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Віри було день народження. Ігор накрив дружині святковий стіл. – Віра, кохана! – Ігор піднявся сказати тост… У цей момент пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – весело підскочила Віра. – Явно хтось мене привітати прийшов! Вона вийшла до коридору і довго не поверталася. Ігор підвівся і також вийшов. У коридорі Ігор побачив збентежену дружину і незнайомого чоловіка. – Віра, це хто? – запитав здивований Ігор. Віра не знала, що відповісти

Тридцятип’ятирічний Ігор керує великою фірмою. Його дружина Віра – молодий, вельми симпатичний менеджер, який подає надії, який підкорив серце свого шефа з першого погляду. У нього за спиною – розлучення та пристойна квартира у Києві. У неї – ні житла,…

Олена з Миколою вечеряли, коли задзвонив телефон. Микола встав з-за столу і пішов в іншу кімнату розмовляти. Не було його годину. Прийшов сумний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Олена. – Та нічого, у інше місто по роботі відправляють, – відповів чоловік. Наступого дня Микола поїхав у відрядження і повернувся вже не один. З ним був який хлопчик. – Це Андрійко. Він житиме з нами, – сказа з порога Микола. – Ти хоча б поясни, що все це означа, – не могла нічого зрозуміти Олена

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з Миколою вечеряли, коли задзвонив телефон. Микола встав з-за столу і пішов в іншу кімнату розмовляти. Не було його годину. Прийшов сумний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Олена. – Та нічого, у інше місто по роботі відправляють, – відповів чоловік. Наступого дня Микола поїхав у відрядження і повернувся вже не один. З ним був який хлопчик. – Це Андрійко. Він житиме з нами, – сказа з порога Микола. – Ти хоча б поясни, що все це означа, – не могла нічого зрозуміти Олена

Олена та Микола жили щасливим розміреним життям. Діти росли та радували батьків. Рита 12-ти років та Іванко 6-ти років. Весь цей час Микола часто їздив по відрядженнях. Заробляв добре, і міняти нічого не збирався. Одного вечора йому зателефонували. Спочатку він…

Алла готувала вечерю на кухні. В гості приїхала її дочка Олена. Донька з її чоловіком Станіславом дивилися телевізор у кімнаті і щось обговорювали. До Алли долітали деякі слова, сміх. Вона перемішала картоплю, закрила сковорідку кришкою і раптом звернула увагу, що в квартирі стало якось тихо! Гомонів телевізор, але голосів не було чути. – Треба покликати Олену, нехай допоможе підготувати овочі для салату, – подумала Алла. Вона відкрила двері в кімнату і ахнула. Алла побігла назад на кухню, не вірячи у те що побачила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла готувала вечерю на кухні. В гості приїхала її дочка Олена. Донька з її чоловіком Станіславом дивилися телевізор у кімнаті і щось обговорювали. До Алли долітали деякі слова, сміх. Вона перемішала картоплю, закрила сковорідку кришкою і раптом звернула увагу, що в квартирі стало якось тихо! Гомонів телевізор, але голосів не було чути. – Треба покликати Олену, нехай допоможе підготувати овочі для салату, – подумала Алла. Вона відкрила двері в кімнату і ахнула. Алла побігла назад на кухню, не вірячи у те що побачила

У наш час стало цілком звичайним явище, коли чоловіки вибирають собі старших жінок, і жінки дивляться на молодших чоловіків. Алла не засуджувала, але не вірила у щирість таких стосунків. Жінка, маючи молодого коханця, сподівається довести цим свою привабливість та молодість….

Таня з Миколою повернулися додому пізно увечері. На порозі їх зустріла Ірина Павлівна. – Таня, до тебе прийшов гість, – сказала свекруха. – Гість? – Здивувалася Тетяна. – До мене? В такий час? – Він на кухні, – сказала Ірина Павлівна. – Вечеряє. – Хто вечеряє, мамо? – поцікавився Микола. – Іван, – відповіла Ірина Павлівна. Почувши це ім’я, Тетяна застигла. – Тільки не це, – тихо сказала жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Таня з Миколою повернулися додому пізно увечері. На порозі їх зустріла Ірина Павлівна. – Таня, до тебе прийшов гість, – сказала свекруха. – Гість? – Здивувалася Тетяна. – До мене? В такий час? – Він на кухні, – сказала Ірина Павлівна. – Вечеряє. – Хто вечеряє, мамо? – поцікавився Микола. – Іван, – відповіла Ірина Павлівна. Почувши це ім’я, Тетяна застигла. – Тільки не це, – тихо сказала жінка

– Мамо! – вигукнув Микола з коридору. – Ти мій телефон не бачила? Ірина Павлівна вийшла з кухні. – А куди ти його поклав? – спитала вона. – Та тут він лежав, – відповів Микола, – на тумбочці. Куди він…

Повернутись вверх