Пліткарка

Жіночий журнал

Олена переїхала у власну квартиру, яку нещодавно купила. Вона зробила ремонт, запросила подругу на новосілля. Дівчата трохи посиділи, і Олена вирішила провести Катю. Вони вийшли з квартири, як раптом помітили якусь жінку, яка сиділа на сходах і їла бутерброд. – А Ви хто? – запитали дівчата. – Я? – жінка трохи зам’ялася. – Я Ірина Борисівна. – Ви ж колишня господиня квартири! – здивувалася Олена. – Що ви тут робите? – Розумієте дівчата, – почала Ірина і заплакала. Олена з Катею переглянулися, нічого не розуміючи 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена переїхала у власну квартиру, яку нещодавно купила. Вона зробила ремонт, запросила подругу на новосілля. Дівчата трохи посиділи, і Олена вирішила провести Катю. Вони вийшли з квартири, як раптом помітили якусь жінку, яка сиділа на сходах і їла бутерброд. – А Ви хто? – запитали дівчата. – Я? – жінка трохи зам’ялася. – Я Ірина Борисівна. – Ви ж колишня господиня квартири! – здивувалася Олена. – Що ви тут робите? – Розумієте дівчата, – почала Ірина і заплакала. Олена з Катею переглянулися, нічого не розуміючи 

Олена співала від щастя, ще б пак! У неї є квартира, своя квартира, без господині, що вимикає світло в одинадцять, що стоїть над душею і вимикає газ під киплячою каструлею. Не дозволяє користуватися феном і випрямлячем для волосся, щоб «не…

Олена з дочкою приїхали в село до тітки. Тітка Наталка, зраділа, накрила стіл. – Надю, їж ягідки. Я зранку зібрала, доки сусіди ще спали, – сказала тітка. – Не хочу, – відмовилася дівчинка. Олена здивувалася – дочка ніколи не відмовлялася від ягід. Потім глянула і все зрозуміла. – Вони ж ще зелені, – здивувалася Олена. – А ви з цукром, — запропонувала тітка. – А навіщо ти обірвала зелені ягоди. І до чого тут сусіди? – не розуміла нічого Олена. – Ось у сусідах і вся причина, – сумно сказала тітка 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з дочкою приїхали в село до тітки. Тітка Наталка, зраділа, накрила стіл. – Надю, їж ягідки. Я зранку зібрала, доки сусіди ще спали, – сказала тітка. – Не хочу, – відмовилася дівчинка. Олена здивувалася – дочка ніколи не відмовлялася від ягід. Потім глянула і все зрозуміла. – Вони ж ще зелені, – здивувалася Олена. – А ви з цукром, — запропонувала тітка. – А навіщо ти обірвала зелені ягоди. І до чого тут сусіди? – не розуміла нічого Олена. – Ось у сусідах і вся причина, – сумно сказала тітка 

Цілий рік Олена мріяла про відпустку. Ось настане літо, і вона разом із донькою вирушить погостювати до тітки Наталки, батьковій рідній сестрі. Тітка Наталя жила у мальовничому селі. Поруч ліс, річка. Повітря таке свіже. Ночами солов’ї співають. Але відпустка ледь…

Олексій прийшов додому пізно. Цілу ніч його не було вдома. Дружина зустріла його заплакана. – Чому ти не подзвонив? – запитала вона. – Не міг. Вибач, – Олексій пройшов на кухню, зробив каву і сів за стіл. І що казати, як пояснити те, що з ним сталося за цю ніч? Хіба Люся зрозуміє? Дружина сіла навпроти, але ні про що не питала, чекала. Олексій витяг з кишені білий аркуш із номером телефону і акуратно розгладив його. Люся миттю глянула і, побачивши, що там написано все зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій прийшов додому пізно. Цілу ніч його не було вдома. Дружина зустріла його заплакана. – Чому ти не подзвонив? – запитала вона. – Не міг. Вибач, – Олексій пройшов на кухню, зробив каву і сів за стіл. І що казати, як пояснити те, що з ним сталося за цю ніч? Хіба Люся зрозуміє? Дружина сіла навпроти, але ні про що не питала, чекала. Олексій витяг з кишені білий аркуш із номером телефону і акуратно розгладив його. Люся миттю глянула і, побачивши, що там написано все зрозуміла

Робочий тиждень добіг кінця. Олексій Петрович вийшов із офісу і замкнув двері на замки. Весняний день йшов до вечора. Олексій передчував смачну вечерю у родинному колі, потім розмову з дітьми й обговорення планів на вихідні з його турботливою дружиною Люсею….

Тамара поспішала в сільський магазин по продукти. По дорозі вона зі всіма віталася: – Будьте здоровенькі! І вам усього хорошого, та багатства побільше! Їй у відповідь сусіди та знайомі теж бажали добра, а деякі говорили: – Петрівна, ви прямо розцвіли! Невже заміж зібралися? Такі питання бентежили літню жінку, але з іншого боку, їй було дуже приємно слухати компліменти. Раптом Тамара помітила біля магазину свою сусідку Валентину. Її настрій миттєво зник. Було видно, що та з нетерпінням чекає на неї

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара поспішала в сільський магазин по продукти. По дорозі вона зі всіма віталася: – Будьте здоровенькі! І вам усього хорошого, та багатства побільше! Їй у відповідь сусіди та знайомі теж бажали добра, а деякі говорили: – Петрівна, ви прямо розцвіли! Невже заміж зібралися? Такі питання бентежили літню жінку, але з іншого боку, їй було дуже приємно слухати компліменти. Раптом Тамара помітила біля магазину свою сусідку Валентину. Її настрій миттєво зник. Було видно, що та з нетерпінням чекає на неї

Тамара Петрівна поспішала в сільський магазин по продукти. По дорозі вона за сільським звичаєм наліво і направо роздавала побажання здоров’я: -Будьте здоровенькі! І вам усього доброго, та багатства побільше! Їй у відповідь сусіди та просто знайомі теж бажали добра, а…

Артем привіз стареньку матір з села. Тепер вона мала жити в них. Обуренню його дружини не було меж. – Хай би в твого брата жила! – бурчала Віра. Та все ж свекруха оселилася в них. Якось Віра поралася на кухні. Свекруха зайшла на кухню і тихо спитала: – Може, чимось допомогти? Віра застигла від несподіванки. – Не треба, я впораюся, – невдоволено буркнула вона. Але бабуся не пішла. – Давай пиріжків зробимо, – сказала Ганна Павлівна. – З капустою, з картоплею… Віра не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Артем привіз стареньку матір з села. Тепер вона мала жити в них. Обуренню його дружини не було меж. – Хай би в твого брата жила! – бурчала Віра. Та все ж свекруха оселилася в них. Якось Віра поралася на кухні. Свекруха зайшла на кухню і тихо спитала: – Може, чимось допомогти? Віра застигла від несподіванки. – Не треба, я впораюся, – невдоволено буркнула вона. Але бабуся не пішла. – Давай пиріжків зробимо, – сказала Ганна Павлівна. – З капустою, з картоплею… Віра не розуміла, що відбувається

Обуренню Віри не було меж! -А чому це твоя мама житиме у нас, а не у твого брата?! – зиркнула вона на чоловіка. -Бо в нас більше місця, – намагався говорити спокійно Артем. – У нашій квартирі три кімнати, а…

– Микольцю, Наталко, давайте в кімнаті стіл накриємо! Посидимо, розкажете, що нового, – говорила Люба невістці і сину. – Тітка Люба, а ваша кішка біля порога вмивається, – повідомила невістка. – Значить, хтось у гості прийде! – відповіла хазяйка з кухні. Тільки сіли за стіл, як пролунав дзвінок домофону: – Точно гості, – засміявся Микола і побіг у коридор. На порозі стояв якийсь чоловік. – О, Господи Боже! – пролунав голос хазяйки. – Максим! – Люба?! – здивовано промовив чоловік. Вони кинулися назустріч один одному. Микола з Наталею не розуміли, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Микольцю, Наталко, давайте в кімнаті стіл накриємо! Посидимо, розкажете, що нового, – говорила Люба невістці і сину. – Тітка Люба, а ваша кішка біля порога вмивається, – повідомила невістка. – Значить, хтось у гості прийде! – відповіла хазяйка з кухні. Тільки сіли за стіл, як пролунав дзвінок домофону: – Точно гості, – засміявся Микола і побіг у коридор. На порозі стояв якийсь чоловік. – О, Господи Боже! – пролунав голос хазяйки. – Максим! – Люба?! – здивовано промовив чоловік. Вони кинулися назустріч один одному. Микола з Наталею не розуміли, що відбувається

До кінця зміни він втомлюється, але він лікар, і цим все сказано… Щоправда, молодий ще, тільки тридцять років, але тут працює вже п’ять років. -Микола Максимович, тут чоловіка привезли, – повідомила помічниця, яка забігла в кабінет. – Чоловік – п’ятдесят…

Таня готувалась до зустрічі гостей. Вона запекла м’ясо, зробила два салати, купила тортик. Її подруга Оля мала нарешті познайомити Таню зі своїм чоловіком. – Таня, ми прийшли, – нарешті почувся голос Ольги у коридорі. Таня виглянула з кухні і… ахнула! Такого повороту долі вона не очікувала! Поруч із подругою, ще не впізнаючи її, стояв він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня готувалась до зустрічі гостей. Вона запекла м’ясо, зробила два салати, купила тортик. Її подруга Оля мала нарешті познайомити Таню зі своїм чоловіком. – Таня, ми прийшли, – нарешті почувся голос Ольги у коридорі. Таня виглянула з кухні і… ахнула! Такого повороту долі вона не очікувала! Поруч із подругою, ще не впізнаючи її, стояв він

Тетяна познайомилася з Олею на невеликій вечірці в однієї спільної знайомої. Висока, красива дівчина років 25-ти підійшла до неї і, з такою щирою посмішкою представилася: -Я Ольга, але для своїх – Оля. -Тетяна, але для своїх просто Таня. Через п’ять…

Валентина прасувала одяг, коли додому повернувся чоловік. – Кохана, я вдома, – вигукнув Петро. – Виходь, познайомишся. – З ким це я буду знайомитися? – подумала Валя. Жінка залишила справи і пішла на кухню. Валя відкрила двері і застигла. За столом сидів Петро і якась дівчинка. – Знайомся. Це моя донька, Оленка, – раптом сказав чоловік. Валентина аж присіла. – Невже це правда? – тільки й подумала жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина прасувала одяг, коли додому повернувся чоловік. – Кохана, я вдома, – вигукнув Петро. – Виходь, познайомишся. – З ким це я буду знайомитися? – подумала Валя. Жінка залишила справи і пішла на кухню. Валя відкрила двері і застигла. За столом сидів Петро і якась дівчинка. – Знайомся. Це моя донька, Оленка, – раптом сказав чоловік. Валентина аж присіла. – Невже це правда? – тільки й подумала жінка

Що Валентина потрапить у таку ситуацію, вона й уявити не могла. Коли вона виходила заміж за Петра, вона, звичайно, знала, що він має доньку від першого шлюбу. Але та жила зі свекрухою та незручностей не завдавала. А своїх дітей Валя…

– Ти їсти хочеш? – запитала Єва чоловіка. – Мабуть так, – відповів Анатолій. – Я б зараз яєчні з’їв. З шинкою, помідорами та цибулею. Зробиш? – Та легко, – кивнула Єва і пішла на кухню. – Анатолій, тобі чай, чи каву? – гукнула Єва. Але відповіді не було! Вона пішла у спальню. Чоловік розмовляв по телефону. – Я обов’язково одягну твій подарунок, – грайливо казав Анатолій комусь у слухавку. Єві стало неприємно. – Це вже занадто, – подумала вона. – Та скільки можна, зрештою?! І вона вирішила діяти

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Ти їсти хочеш? – запитала Єва чоловіка. – Мабуть так, – відповів Анатолій. – Я б зараз яєчні з’їв. З шинкою, помідорами та цибулею. Зробиш? – Та легко, – кивнула Єва і пішла на кухню. – Анатолій, тобі чай, чи каву? – гукнула Єва. Але відповіді не було! Вона пішла у спальню. Чоловік розмовляв по телефону. – Я обов’язково одягну твій подарунок, – грайливо казав Анатолій комусь у слухавку. Єві стало неприємно. – Це вже занадто, – подумала вона. – Та скільки можна, зрештою?! І вона вирішила діяти

Єва була справжньою красунею, і коли їй виповнилося двадцять, батьки перейнялися пошуком нареченого для єдиної дочки. Негоже віддавати таку красу будь-кому! -Наречений нашої дочки має бути розумним, добрим, дбайливим і, звичайно ж, міцно стояти на ногах. Ну, і в ідеалі,…

Іван дивився телевізор, дружина розставляла тарілки на святковий стіл, а на кухні невістка Світлана з сином Петром готували олів’є. – Принеси мені ще дві вилки з кухні, – попросила дружина у Івана. Чоловік неохоче підвівся з дивану, вийшов в коридор, як раптом почув, що Світлана з Петром про щось шепочуться на кухні. Іван підійшов ближче, розмова була явно про нього. Чоловік прислухався і ахнув від почутого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван дивився телевізор, дружина розставляла тарілки на святковий стіл, а на кухні невістка Світлана з сином Петром готували олів’є. – Принеси мені ще дві вилки з кухні, – попросила дружина у Івана. Чоловік неохоче підвівся з дивану, вийшов в коридор, як раптом почув, що Світлана з Петром про щось шепочуться на кухні. Іван підійшов ближче, розмова була явно про нього. Чоловік прислухався і ахнув від почутого

– Здає вже Іван Сергійович, – сказала Світлана чоловіку, готуючи олів’є. – З чого ти взяла? – здивувався Петро. – Он, Марійку підняти не зміг, щоб зірку на ялинку встановити. А раніше.., – Світлана зітхнула. – Та батько в мене…

Повернутись вверх