Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 55

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Іван Петрович відзначав свій ювілей, запросив рідних, друзів. Дідусь накрив два великих столи у дворі. До обіду з’явилися всі гості, вручили подарунки, сіли за стіл. Іван Петрович теж не залишився у боргу. Коли всі були вже трохи веселі, взяв слово. – Дякую за турботу та увагу. А це вам! – він дістав з кишені піджака конверти та розклав їх перед кожним із гостей. – Що там? – пошепки спитав один з гостей. – Не знаю. Я не розкривав, – відповів інший. Всі гості почали відкривати конверти і тільки переглядалися між собою, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван Петрович відзначав свій ювілей, запросив рідних, друзів. Дідусь накрив два великих столи у дворі. До обіду з’явилися всі гості, вручили подарунки, сіли за стіл. Іван Петрович теж не залишився у боргу. Коли всі були вже трохи веселі, взяв слово. – Дякую за турботу та увагу. А це вам! – він дістав з кишені піджака конверти та розклав їх перед кожним із гостей. – Що там? – пошепки спитав один з гостей. – Не знаю. Я не розкривав, – відповів інший. Всі гості почали відкривати конверти і тільки переглядалися між собою, не розуміючи, що відбувається

Добре, коли є багаті родичі. Чи погано? Ну, це для кого як. Іван Петрович жив довго. Рідні мав багато. Братів троє, дві сестри, племінники у великій кількості зі своїми дітьми. Та свої діти, а їх двоє, онуки, правнуки. Багатий дід…

Валентин поспішила до під’їзду, де жив її коханий В’ячеслав. Жінка набрала номер квартири на домофоні, але двері ніхто не відкривав. – Та що ж сталося? – думала Валя. – На дзвінки не відповідає, у квартирі його немає. Раптом до під’їзду підійшов молодий чоловік, Валентина запитала, чи знає він В’ячеслава. – Ви Валентина? – несподівано спитав він. – Так, – підтвердила вона. – Що з ним? І звідки ви мене знаєте? – Ходімо, я зараз все поясню, – сказав чоловік і пропустив Валю у під’їзд. Але Валентина навіть уявити не могла, що скаже їй цей чоловік

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Валентин поспішила до під’їзду, де жив її коханий В’ячеслав. Жінка набрала номер квартири на домофоні, але двері ніхто не відкривав. – Та що ж сталося? – думала Валя. – На дзвінки не відповідає, у квартирі його немає. Раптом до під’їзду підійшов молодий чоловік, Валентина запитала, чи знає він В’ячеслава. – Ви Валентина? – несподівано спитав він. – Так, – підтвердила вона. – Що з ним? І звідки ви мене знаєте? – Ходімо, я зараз все поясню, – сказав чоловік і пропустив Валю у під’їзд. Але Валентина навіть уявити не могла, що скаже їй цей чоловік

Валентина прийшла в призначений час на огляд, взяла у реєстратурі картку та піднялася на другий поверх. Біля дванадцятого кабінету всі стільці були зайняті людьми похилого віку. Біля вікна, притулившись спиною до підвіконня, стояв чоловік. – Ви всі у дванадцятий кабінет?…

Андрій прийшов додому з роботи. Він відкрив двері своїм ключем, зайшов у коридор і дуже здивувався. У квартирі було темно й дуже тихо… Він зняв куртку, взув домашні капці і зайшов у кімнату. – Лізо, ти вдома?! – гукнув він свою дружину. Та у відповідь буда тиша… Андрій зайшов на кухню, увімкнув світло й застиг від побаченого! Ліза сиділа сама в темряві за столом і уважно дивилась на нього… – Ти чого тут сидиш сама?! – здивовано запитав Андрій. Він не розумів, що це таке робиться

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій прийшов додому з роботи. Він відкрив двері своїм ключем, зайшов у коридор і дуже здивувався. У квартирі було темно й дуже тихо… Він зняв куртку, взув домашні капці і зайшов у кімнату. – Лізо, ти вдома?! – гукнув він свою дружину. Та у відповідь буда тиша… Андрій зайшов на кухню, увімкнув світло й застиг від побаченого! Ліза сиділа сама в темряві за столом і уважно дивилась на нього… – Ти чого тут сидиш сама?! – здивовано запитав Андрій. Він не розумів, що це таке робиться

Ліза вийшла заміж, коли дізналася, що вагітна. Андрію ж виказували його батьки: – Не можна вчиняти, отак непорядно! Дитина не винна! Кохали вони один одного, чи це просто була помилка молодості, ніхто не розумів. Вони й самі до ладу не…

Оля у весільній сукні крутилася перед дзеркалом. – Щось затримується Віталік, ми так викуп не встигнемо провести! – занепокоїлася подруга нареченої, Аліна. – Може, у пробці? – відповіла Оля. – Зараз подзвоню. Дівчина дістала телефон та набрала номер коханого, але він не відповідав. – Невже щось сталося, – захвилювалася Оля і заплакала. – Все, все, Оля, не плач! Он машина під’їхала. Встигнемо викуп провести! – визирнувши у вікно, радісно прощебетала Аліна і побігла зустрічати нареченого. Аліна повернулася за хвилину. – Оля, краще присядь! – тихо сказала подруга і зупинилася. – Що сталося? – Оля схвильовано дивилася на Аліну, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля у весільній сукні крутилася перед дзеркалом. – Щось затримується Віталік, ми так викуп не встигнемо провести! – занепокоїлася подруга нареченої, Аліна. – Може, у пробці? – відповіла Оля. – Зараз подзвоню. Дівчина дістала телефон та набрала номер коханого, але він не відповідав. – Невже щось сталося, – захвилювалася Оля і заплакала. – Все, все, Оля, не плач! Он машина під’їхала. Встигнемо викуп провести! – визирнувши у вікно, радісно прощебетала Аліна і побігла зустрічати нареченого. Аліна повернулася за хвилину. – Оля, краще присядь! – тихо сказала подруга і зупинилася. – Що сталося? – Оля схвильовано дивилася на Аліну, не розуміючи, що відбувається

-Ах, яка ж ти у мене красуня! – із захопленням дивлячись на онучку у весільній білій сукні, сплеснула руками Маргарита Вікторівна. Все життя, вся душа її була в цій милій, чудовій дівчині з яскравими, променистими блакитними очима та ямочками на…

Віра нерішуче тупцювала біля дверей, вона невпевнено піднесла руку до дзвінка і натиснула на нього. Почулися човгаючі кроки. – Віра!  – усміхнулася Ніна Іванівна. – Як я рада тебе бачити! Заходь! – Ніна Іванівна, я тортик принесла. Почаюємо? – Віра простягла тортик господині. Коли чашки були наповнені чаєм, а шматочки торта красувалися на тарілочках, свекруха накрила своєю долонею руку Віри. – Розповідай, – тихо вимовила вона. – Що сталося? Я ж бачу, що ти засмучена і непросто так прийла. Дівчина видихнула і все розповіла жінці. Ніна Іванівна вислухала Віру і  застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра нерішуче тупцювала біля дверей, вона невпевнено піднесла руку до дзвінка і натиснула на нього. Почулися човгаючі кроки. – Віра!  – усміхнулася Ніна Іванівна. – Як я рада тебе бачити! Заходь! – Ніна Іванівна, я тортик принесла. Почаюємо? – Віра простягла тортик господині. Коли чашки були наповнені чаєм, а шматочки торта красувалися на тарілочках, свекруха накрила своєю долонею руку Віри. – Розповідай, – тихо вимовила вона. – Що сталося? Я ж бачу, що ти засмучена і непросто так прийла. Дівчина видихнула і все розповіла жінці. Ніна Іванівна вислухала Віру і  застигла від почутого

Віра, важко видихнула і сумно дивилася на співрозмовника. Михайло був напружений. Він уважно вдивлявся в обличчя дівчини, намагаючись розпізнати її почуття. Віра перевела погляд на обручку. “Гарна” – промайнуло в неї в голові. – “Напевно, дорога. Не поскупився.” Дівчина зітхнула….

Зіна дивилася турецький серіал, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка Віра. – Зіна Петрівна, це Віра, – схвильовано сказала вона. – Віра? Щось сталося? – здивувалася дзвінку свекруха. – Я дзвоню вам поскаржитися на вашого синочка, – раптом сказала невістка. – Що? – не зрозуміла Зіна Петрівна. – Кажу, дзвоню поскаржитися на вашого сина, – повторила Віра. – Що він вже накоїв? – зітхнула свекруха. І Віра все їй розповіла. Зіна Петрівна вислухала невістку і аж рота відкрила від подиву

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Зіна дивилася турецький серіал, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка Віра. – Зіна Петрівна, це Віра, – схвильовано сказала вона. – Віра? Щось сталося? – здивувалася дзвінку свекруха. – Я дзвоню вам поскаржитися на вашого синочка, – раптом сказала невістка. – Що? – не зрозуміла Зіна Петрівна. – Кажу, дзвоню поскаржитися на вашого сина, – повторила Віра. – Що він вже накоїв? – зітхнула свекруха. І Віра все їй розповіла. Зіна Петрівна вислухала невістку і аж рота відкрила від подиву

– Зіна Петрівна, це Віра. – Яка ще Віра? – невдоволенно спитала Віра. «Ось же, – подумала Віра, – адже чудово розуміє, що це я їй дзвоню. Можна подумати, у неї, крім мене, ще багато інших знайомих Вір є». –…

Тамара Василівна прокинулася рано, приготувала легкий снідано, заварила каву. – Треба сьогодні огірки посіяти, – вирішила жінка і поснідавши вийшла на город. Тамара відкрила теплицю і зайнялася справою. Раптом, за сусідським парканом вона почула якусь розмову. Її сусідка Любов Сергіївна розмовляла із своїм сином Ігорем. Тамара Василівна прислухалася до розмови і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара Василівна прокинулася рано, приготувала легкий снідано, заварила каву. – Треба сьогодні огірки посіяти, – вирішила жінка і поснідавши вийшла на город. Тамара відкрила теплицю і зайнялася справою. Раптом, за сусідським парканом вона почула якусь розмову. Її сусідка Любов Сергіївна розмовляла із своїм сином Ігорем. Тамара Василівна прислухалася до розмови і застигла від почутого

Зручно вмостившись на передньому сидінні у комфортабельній машині сина, Тамара Василівна задоволено зітхнула. -Знову весна! Як гарно! Знову на дачу! Вона завжди з нетерпінням чекала на цей момент, коли повністю встановиться тепла погода і можна буде переїхати на улюблену дачку….

Андрій повернувся додому з роботи. – Кохана, я вдома! Що у нас на вечеою? – гукнув він з коридору. Але відповіді не було. Чоловік зайшов на кухню – біля плити клопотала його мама. – Мамо, а де Оксана? – поцікавився він. – Я коли повернулася, то її вже не було, – пояснила Галина. – Можливо в магазин пішла. Андрій погодився з припущенням матері і пішов у спальню переодягнутися. Чоловік зайшов у спальню, підійшов до комода, щоб взяти домашній одяг, як раптом помітив якусь запуску. Андрій взяв її, прочитав і застиг від прочитаного

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій повернувся додому з роботи. – Кохана, я вдома! Що у нас на вечеою? – гукнув він з коридору. Але відповіді не було. Чоловік зайшов на кухню – біля плити клопотала його мама. – Мамо, а де Оксана? – поцікавився він. – Я коли повернулася, то її вже не було, – пояснила Галина. – Можливо в магазин пішла. Андрій погодився з припущенням матері і пішов у спальню переодягнутися. Чоловік зайшов у спальню, підійшов до комода, щоб взяти домашній одяг, як раптом помітив якусь запуску. Андрій взяв її, прочитав і застиг від прочитаного

-Мамо, я приїду на вихідні з дівчиною, – повідомив Андрій матері по телефону. – Її звуть Оксана. -Ой, синку, якось несподівано так, але я рада. Це вже треба розуміти, що це невістка наша майбутня? Хто вона, звідки? -Так, збираємося подати…

Марина взяла меду, варення і вирушила в гості до свого знайомого Василя. Чоловік заслаб і вона вирішила його провідати. Василь дуже здивувався, коли побачив Марину на порозі. І з того дня між ними щось ніби змінилося… А одного разу Марина зустріла Василя і той раптом сказав: – Марино, а виходь за мене заміж! Марина оторопіла. Такого вона не очікувала. – Ох, Васильку! – тільки й сказала вона. – Ти що ж це таке надумав? Марина не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина взяла меду, варення і вирушила в гості до свого знайомого Василя. Чоловік заслаб і вона вирішила його провідати. Василь дуже здивувався, коли побачив Марину на порозі. І з того дня між ними щось ніби змінилося… А одного разу Марина зустріла Василя і той раптом сказав: – Марино, а виходь за мене заміж! Марина оторопіла. Такого вона не очікувала. – Ох, Васильку! – тільки й сказала вона. – Ти що ж це таке надумав? Марина не розуміла, що відбувається

Марині, за свій недовгий вік, встигла поховати трьох чоловіків… Тепер мужики її цуралися, а жінки за спиною шепотілися. Та Марина була сильна духом і на плітки уваги не звертала, тим більше, що вже хто-хто, а вона знала, що в тому,…

Вадим прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. З кухні чувся смачний аромат свіженького борщику. Вадим аж мимоволі посміхнувся: – Яка ж Вірочка в мене молодець, – подумав він про дружину. Чоловік зайшов на кухню. – О, привіт, Вадиме, – зустріла його Віра. – А я тебе чекаю весь вечір. В мене до тебе є одне питання. – Яке ще питання, – здивувався Вадим. – Я тобі дзвонила вчора, і знаєш що? – Ні, не знаю. А що таке? – А те, що слухавку взяла якась жінка! – раптом сказала Віра. Вадим застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. З кухні чувся смачний аромат свіженького борщику. Вадим аж мимоволі посміхнувся: – Яка ж Вірочка в мене молодець, – подумав він про дружину. Чоловік зайшов на кухню. – О, привіт, Вадиме, – зустріла його Віра. – А я тебе чекаю весь вечір. В мене до тебе є одне питання. – Яке ще питання, – здивувався Вадим. – Я тобі дзвонила вчора, і знаєш що? – Ні, не знаю. А що таке? – А те, що слухавку взяла якась жінка! – раптом сказала Віра. Вадим застиг від несподіванки

Крізь сон Віра почула звук з коридору – відчинилися вхідні двері. – Нарешті, – подумала вона і знову поринула в сон. Її чоловік Вадим пройшов в іншу кімнату. Він був радий, що його дружина вже спить і не бачить о котрій…

Повернутись вверх