Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.
Заміж Настя вийшла в дев’ятнадцять років. Сергій був звичайним роботягою, але хлопець він був видний. Настя хоч і була скромною дівчиною, але залицяння хлопця, відразу прийняла. Після заміжжя дівчина відразу переїхала до свого чоловіка і свекрухи. Наталія Василівна була не…
Скоро чергова річниця весілля. Аня мигцем глянула на себе в дзеркало, виходячи з кабінету на обідню перерву. І зачіску потрібно поправити, і підфарбуватися… І посміхатися, променисто і загадково, тому що кожен рік в честь дня одруження чоловік водив всю сім’ю…
– Ніно Олександрівно, у вас все в порядку? – Аня дивилася на колегу по роботі і одночасно близьку подругу з тривогою. Ніна Олександрівна, а за стінами заводу Ніна, завжди позитивна і життєрадісна, сьогодні була сама не своя. Погляд в нікуди,…
Зазвичай до бабусі в село, раз на місяць їздили батьки на машині, щоб відвезти продукти, все необхідне і просто провідати. Але незадовго до чергової поїздки батько підвернув ногу і на сімейній раді було вирішено, що все потрібне відвезе бабусі Денис…
Максим дуже зрадів, побачивши оголошення про здачу кімнати в комунальній квартирі. Нове місто, потрібно якось починати облаштовуватися, а тут підвернувся такий варіант, та ще й поруч з роботою. Все було дуже до речі! Чоловік, недовго думаючи, зв’язався з власником квартири…
Лист, короткий, написаний дрібним, почерком, лежав на столі. “Буду проїздом. Зустрічай на станції, 11 грудня, о 22 годині. Я буду в останньому вагоні. Цілую тебе і доньку.” Валя дивилася, як мати, раз у раз поглядаючи на годинник, метушливо збирається на…
-Доню, коли ви приїдете? Давно вже не були… Скучила дуже… За тобою, за внучкою… -Приїдемо, приїдемо… Напевно на Новий рік. Світлана поклала трубку і посміхнулася чоловікові. -Світлано, а правда, чому ми так рідко до твоєї мами їздимо? Ну я розумію,…
Ірині було вже далеко за п’ятдесят. В її житті було все. І велика любов довжиною в життя, і діти, і вже внуки. Коханого чоловіка Петра нестало п’ять років тому. Раптово. Жила вона одна в маленькій однокімнатній квартирці. Свою трикімнатну вона…
– Світланка, нарешті то я до вас доїхала! – Валентина Іванівна почала обіймати дочку. – Привіт мамо, вибач, що не зустріли. Я тільки недавно повернулася з роботи, відпросилася трохи раніше, щоб тобі на вулиці не довелося чекати – виправдовувалася Світлана…
Поїзд заколисував. Тук-тук, тук-тук! Весь вагон спав, Олі не спалося, Оля переживала. Найбільше вона переживала, як її зустрінуть вдома. Тук-тук, тук-тук… В голові крутилися спогади. Хіба багато вона в житті хотіла? Хотіла щастя і жити безбідно. А вийшло… Одружилися вони…
