Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 160

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Іван прийшов в квартиру дідуся. Два місяці тому його не стало. – Непогано було б, у квартирі хоч ремонт зробити, – подумав чоловік і вирішив пребрати речі діда. Іван наводив порядок, перебирав у шафах. Раптом, чоловік побачив біля задньої стіни коробочку. Відчинив. Щось було загорнуте в папір, а нагорі записка: – Моєму єдиному онукові на весілля! Тремтячими руками Іван дістав згорток. Розгорнув і застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван прийшов в квартиру дідуся. Два місяці тому його не стало. – Непогано було б, у квартирі хоч ремонт зробити, – подумав чоловік і вирішив пребрати речі діда. Іван наводив порядок, перебирав у шафах. Раптом, чоловік побачив біля задньої стіни коробочку. Відчинив. Щось було загорнуте в папір, а нагорі записка: – Моєму єдиному онукові на весілля! Тремтячими руками Іван дістав згорток. Розгорнув і застиг від здивування

Витягнувши всі ящики, він побачив біля задньої стіни коробочку, яку раніше там ніколи не помічав. Відчинив. Щось загорнуте в папір та целофан. Нагорі записка: – Моєму єдиному онукові на весілля! Тремтячими руками Іван дістав згорток. Розгорнув і Два місяці як…

Петро встав дуже рано, пішов на кухню, а потім, як завжди, вирушив у свій гараж. Тамара зробила собі чаю, та так і пила його – не стала діставати, ні варення, ні мед. Петро, ​​зайшов на кухню несподівано. Тамара аж стрепенулася. – Ти ось що, Тамаро, збирайся давай. І поїсти щось візьми, дорога не близька. – Ти куди це зібрався? – Тамара здивовано дивилася на чоловіка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро встав дуже рано, пішов на кухню, а потім, як завжди, вирушив у свій гараж. Тамара зробила собі чаю, та так і пила його – не стала діставати, ні варення, ні мед. Петро, ​​зайшов на кухню несподівано. Тамара аж стрепенулася. – Ти ось що, Тамаро, збирайся давай. І поїсти щось візьми, дорога не близька. – Ти куди це зібрався? – Тамара здивовано дивилася на чоловіка

Петро Іванович, прокидався дуже рано. Давали знати про себе довгі роки трудової діяльності. Звичка рано прокидатися на роботу не зникла до цих пір, хоча здавалося б зараз на заслуженій пенсії спи собі й спи… Але ж ні!. Рано вранці Петро…

Олег мовчки зайшов на кухню і сів за стіл. – Оленко, я хочу тобі зізнатися, – сказав він дружині. – Ну, що там у тебе? Кажи, – запитала вона перевертаючи котлети на сковорідці. – Я йду від тебе. До іншої жінки. Ми з нею любимо один одного. Олена вимкнула плиту, і сіла на стільчик. – Фух, дякую, що ти мені розповів! – раптом сказала вона. Олег не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег мовчки зайшов на кухню і сів за стіл. – Оленко, я хочу тобі зізнатися, – сказав він дружині. – Ну, що там у тебе? Кажи, – запитала вона перевертаючи котлети на сковорідці. – Я йду від тебе. До іншої жінки. Ми з нею любимо один одного. Олена вимкнула плиту, і сіла на стільчик. – Фух, дякую, що ти мені розповів! – раптом сказала вона. Олег не розумів, що відбувається

Олегу було нудно. Ну що це за життя?! Сніданок, робота, обід, робота, дім, вечеря, телевізор, інтернет, спати… З дружиною вони майже не розмовляли – нема про що… Син теж особливо не спілкувався з батьком. Весь час з навушниками у телефоні….

Іра прокинулася рано і з подивом побачила чоловіка на кухні. Дмитро спокійно собі сидів і попивав каву. – Дмитрику? А ти хіба вихідний сьогодні?! – здивовано запитала вона. – Ні, Іра, – сказав Дмитро наминаючи печиво. – Отримав я зарплатню, а там копійки. Хай вони самі працюють! Іра не розуміла що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іра прокинулася рано і з подивом побачила чоловіка на кухні. Дмитро спокійно собі сидів і попивав каву. – Дмитрику? А ти хіба вихідний сьогодні?! – здивовано запитала вона. – Ні, Іра, – сказав Дмитро наминаючи печиво. – Отримав я зарплатню, а там копійки. Хай вони самі працюють! Іра не розуміла що відбувається

-Зрозумів я тебе, Іринко! Грошей тобі тільки треба! А я ж думав, що ти мене любиш… А ти он яка… Без грошей я тобі не потрібен. Покористувалася і все тепер? На вулицю виставиш? Дякую, дружино моя люба… Чи вже й…

Про Івана на поминках говорили тільки хороше. Його дружина майже не плакала. А от її подруга Світлана чомусь плакала, чи не більше, ніж за своїм чоловіком. – Хороша ти жінка, Таня, – сказала Світлана. – Ти ж пробачила мене. – За що пробачила? – не зрозуміла Тетяна. Світлана раптом засміялася. – Ну, сама ж знаєш! За нас з Іваном. Тетяна здивовано дивилась на подругу

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Про Івана на поминках говорили тільки хороше. Його дружина майже не плакала. А от її подруга Світлана чомусь плакала, чи не більше, ніж за своїм чоловіком. – Хороша ти жінка, Таня, – сказала Світлана. – Ти ж пробачила мене. – За що пробачила? – не зрозуміла Тетяна. Світлана раптом засміялася. – Ну, сама ж знаєш! За нас з Іваном. Тетяна здивовано дивилась на подругу

Тетяна з Іваном були разом із самою дитинства. Їхні матері були сусідками і народили їх з різницею в один день. Росли вони, як брат і сестра, і ніхто не міг подумати, що вони стануть парою. А потім Івана пішов служити,…

Петро приїхав в село до матері. Ніна Петрівна насмажила пиріжків, спекла пиріг. Вони сіли вечеряти. – Ти про Оленку чув? – раптом запитала вона. – Чоловік в неї, як наш батько. Ні дитина, ні дружина йому не потрібні. Петро різко встав з-за столу. – Отак значить! – він швидко зібрався й поїхав. Через пару днів Петро привіз якісь мішки, ящики і пакети. – Що це, Петре? – мати застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро приїхав в село до матері. Ніна Петрівна насмажила пиріжків, спекла пиріг. Вони сіли вечеряти. – Ти про Оленку чув? – раптом запитала вона. – Чоловік в неї, як наш батько. Ні дитина, ні дружина йому не потрібні. Петро різко встав з-за столу. – Отак значить! – він швидко зібрався й поїхав. Через пару днів Петро привіз якісь мішки, ящики і пакети. – Що це, Петре? – мати застигла від здивування

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, любитель погуляти, змінював роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству і підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим у сім’ї, тому допомагав матері, няньчив молодших сестер, носив воду і…

– Мамо, а де гаманець, який тобі Юра подарував? – запитала Ліля у мами. – Я його в сумку поклала, – відповіла Ганна Геннадіївна. – Юра сказав, що у потайну кишеньку гроші поклав, адже порожні гаманці не дарують. Ти їх знайшла? – пояснила дочка. Ганна встала з дивана і побігла в коридор. Дістала з сумки гаманець і відкрила потайну кишеньку.  Там лежало двісті гривень та якась дивна записка на рожевому папірці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, а де гаманець, який тобі Юра подарував? – запитала Ліля у мами. – Я його в сумку поклала, – відповіла Ганна Геннадіївна. – Юра сказав, що у потайну кишеньку гроші поклав, адже порожні гаманці не дарують. Ти їх знайшла? – пояснила дочка. Ганна встала з дивана і побігла в коридор. Дістала з сумки гаманець і відкрила потайну кишеньку.  Там лежало двісті гривень та якась дивна записка на рожевому папірці

– З Днем народження мамо! – сказала Ліля з усмішкою і простягла матері коробку, упаковану в рожевий папір із серцем. – Дякую, доню! – Зраділа Ганна Геннадіївна. – А що там таке? – Відкрий і подивися! Дуже сподіваюсь, тобі сподобається!…

Ліда пішла у гості, до своєї куми, Каті. Жінка вже збиралася додому, коли іменинниці зателефонували. Зирнувши на Ліду, Катя вийшла, щоб поговорити. Коли вона повернулася то сказала Ліді, що дзвонила її дочка, Настя. – Настя? Що сталося? – Ліда вже хотіла дзвонити доньці. – Не дзвони, кума. Вона просила, щоб ти додому не поверталася, – раптом сказала Катя. – Не поверталася? І чому це? – здивувалася Ліда

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда пішла у гості, до своєї куми, Каті. Жінка вже збиралася додому, коли іменинниці зателефонували. Зирнувши на Ліду, Катя вийшла, щоб поговорити. Коли вона повернулася то сказала Ліді, що дзвонила її дочка, Настя. – Настя? Що сталося? – Ліда вже хотіла дзвонити доньці. – Не дзвони, кума. Вона просила, щоб ти додому не поверталася, – раптом сказала Катя. – Не поверталася? І чому це? – здивувалася Ліда

-Знаєш що, онуче мій любий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до доньок більше не поїду, ні по друзям, та подругам поневірятися не стану. І діда ніякого мені не треба шукати. Дивись, що вигадали! Заміж…

– Як можна було забути свого чоловіка? – плакала Юлія Борисівна. – Значить мало значив для тебе! – говорила вона невістці. – Мамо! Я пам’ятаю Михайла і люблю. Але його вже нема. От і знайшла іншого. Не подобається – от і їдь до себе в квартиру! – Ах таак?! – Юлія Борисівна аж сіла від обурення. – Я тепер непотрібна стала! Свого залицяльника хочеш привести! Іра не могла підібрати слів

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Як можна було забути свого чоловіка? – плакала Юлія Борисівна. – Значить мало значив для тебе! – говорила вона невістці. – Мамо! Я пам’ятаю Михайла і люблю. Але його вже нема. От і знайшла іншого. Не подобається – от і їдь до себе в квартиру! – Ах таак?! – Юлія Борисівна аж сіла від обурення. – Я тепер непотрібна стала! Свого залицяльника хочеш привести! Іра не могла підібрати слів

-Я не знаю, як тобі й пояснити. Вона натяків не розуміє. Ображати її не хочу. Я багато чим завдячую цій жінці. Що робити – не знаю! -Іро, послухай мене! Це ж не може продовжуватися вічно, – говорила подруга. -Я знаю….

Ліза прокинулася раніше, переробила купу домашніх справ і тепер ішла додому з магазину з важкими сумками продуктів. Як тільки вона зайшла в квартиру, так одразу й почула голос чоловіка. – Ліза-а! – гукав зі спальні Сергій. – Ліза-а. Ну де ти? Іди сюди. Щось сказати хочу. Та Ліза не поспішала до чоловіка. Вона знала, що зараз їй скаже Сергій

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ліза прокинулася раніше, переробила купу домашніх справ і тепер ішла додому з магазину з важкими сумками продуктів. Як тільки вона зайшла в квартиру, так одразу й почула голос чоловіка. – Ліза-а! – гукав зі спальні Сергій. – Ліза-а. Ну де ти? Іди сюди. Щось сказати хочу. Та Ліза не поспішала до чоловіка. Вона знала, що зараз їй скаже Сергій

Ліза не любила вихідні. Вона знала, що вдома в ці дні її чекатиме нероба чоловік. Сьогодні неділя. Один день Ліза вже відбула. Але зараз ранок, а значить, ще багато чого попереду. Вставши раніше, Ліза встигла переробити купу справ і тепер…

Повернутись вверх