Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 159

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Люда з Борисом запросили своїх батьків і повідомили новину – скоро у них буде внук! Всі дуже зраділи, і тільки батько Людмили раптом невдоволено сказав: – Я ще молодий, щоб бути дідом! – Що ти таке кажеш? – обурилася його дружина. – Та тобі пʼятдесят вже! – А я в душі молодий! – відповів Славко. – Це ти вже бабця! Що в душі, що на вигляд! Ірина не знала куди подітися від сорому

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люда з Борисом запросили своїх батьків і повідомили новину – скоро у них буде внук! Всі дуже зраділи, і тільки батько Людмили раптом невдоволено сказав: – Я ще молодий, щоб бути дідом! – Що ти таке кажеш? – обурилася його дружина. – Та тобі пʼятдесят вже! – А я в душі молодий! – відповів Славко. – Це ти вже бабця! Що в душі, що на вигляд! Ірина не знала куди подітися від сорому

Людмила з Борисом запросили у гості своїх батьків, щоб повідомити радісну новину – скоро у них буде внук! Майбутні бабусі від щастя заплакали, а з майбутніх дідусів радий був тільки батько Бориса. В’ячеслав Сергійович, батько Людмили, якось одразу знітився і…

Іван з Катериною готувалися до весілля. Поставили столи і ледь не все село в гості покликали. Допомагала їм і сусідка Лариса. Іван побачив, як його батько на неї дивиться. – Ти б, тату, й про себе подумав. Матері вже скільки років нема, а ти все один. – Люблю я твою маму. І все життя любитиму, – відповів Степан. – Знаю! Тільки от подобаєшся ти Ларисі! Послухав це все Степан і вирішив діяти

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван з Катериною готувалися до весілля. Поставили столи і ледь не все село в гості покликали. Допомагала їм і сусідка Лариса. Іван побачив, як його батько на неї дивиться. – Ти б, тату, й про себе подумав. Матері вже скільки років нема, а ти все один. – Люблю я твою маму. І все життя любитиму, – відповів Степан. – Знаю! Тільки от подобаєшся ти Ларисі! Послухав це все Степан і вирішив діяти

Одружився Степан зі своєю Марусею у 20 років. Закінчив училище і зразу весілля й відгуляли. А що, в їхньому селі всі так робили. Дівчат собі вибирали ще в юності, дружили зі школи. Так було заведено з давніх давен! Жили, працювали,…

Олексій прокинувся зранку, залишив на тумбочці записку для сина і пішов на автобус. Через кілька хвилин він стояв біля своєї хати. Все було, як і раніше. Ніби й не їхав він нікуди! Олексій сів на лавку і погладив її долонею. Кожна тріщинка в дошці була йому знайома. Раптом на ґанок вийшла хазяйка і застигла від здивування. Вона придивилася до обличчя гостя і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій прокинувся зранку, залишив на тумбочці записку для сина і пішов на автобус. Через кілька хвилин він стояв біля своєї хати. Все було, як і раніше. Ніби й не їхав він нікуди! Олексій сів на лавку і погладив її долонею. Кожна тріщинка в дошці була йому знайома. Раптом на ґанок вийшла хазяйка і застигла від здивування. Вона придивилася до обличчя гостя і ахнула

Все село зібралося проводжати Олексія Сергійовича у місто. Син забирав старенького на якийсь час до себе. Останній рік Олексій Сергійович часто був слабий. Лікарі порадили Олексію менше працювати і закінчувати зі своїм городом. Але старий все не погоджувався з ними,…

Сергій одружився з Мариною три роки тому. Жили вони непогано. Сергій займався ремонтом техніки. І от, одного разу він поїхав забрати на ремонт компʼютер. Двері йому відчинила довгонога красуня, в коротенькій спідничці. – Сергійку, ти що, мене не впізнаєш?! – раптом запитала дівчина. Сергій застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій одружився з Мариною три роки тому. Жили вони непогано. Сергій займався ремонтом техніки. І от, одного разу він поїхав забрати на ремонт компʼютер. Двері йому відчинила довгонога красуня, в коротенькій спідничці. – Сергійку, ти що, мене не впізнаєш?! – раптом запитала дівчина. Сергій застиг від здивування

Головна пліткарка в цілому будинку, Іванівна, з жалем дивилася в слід Марині, яка вела за ручку маленького сина. -Бідолашна дівчина, чоловік гультяй, а вона нічого не знає. Ходить щаслива, посміхається до всіх… -Та тихіше! Ох, і недобра ти є, –…

Олександр не міг повірити у те, що сказав йому брат. Чоловік вирішив зайти і дізнатися все у батька. – Тату, чому ти змінив заповіт? І хто така Віра? Чому вона отримає квартиру? – запитав Сашко, переступивши поріг. – Віра краще слідкуватиме за нею, – спокійно відповів Іван Андрійович. – У тебе два сина, а квартира якійсь дівчині дістанеться, – сказав син і демонстративно пішов з квартири. – Ех, синку… знав би ти хто вона, може б так і не говорив, – тихо сказав Іван Андрійович

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олександр не міг повірити у те, що сказав йому брат. Чоловік вирішив зайти і дізнатися все у батька. – Тату, чому ти змінив заповіт? І хто така Віра? Чому вона отримає квартиру? – запитав Сашко, переступивши поріг. – Віра краще слідкуватиме за нею, – спокійно відповів Іван Андрійович. – У тебе два сина, а квартира якійсь дівчині дістанеться, – сказав син і демонстративно пішов з квартири. – Ех, синку… знав би ти хто вона, може б так і не говорив, – тихо сказав Іван Андрійович

Віктор ніколи просто так не дзвонив братові, тому побачивши на екрані телефону вхідний дзвінок з номера родича, Сашко напружився і інтуїтивно випрямив спину. – З батьком щось? – одразу запитав Олександр. – Привіт. Ну майже. – Що? Та кажи ти!…

Олена вклала сина спати і рішуче зайшла у вітальню. Чоловік, як сидів мовчки, так нічого й не змінилося. – Знаєш, Іване, якщо ми тобі набридли, я з дітьми можу піти. Іване?! Ну чого ти мовчиш? – запитала вона і підійшла до чоловіка. Вона повернула його на стільці і здивувалася. Він плакав. Олена не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена вклала сина спати і рішуче зайшла у вітальню. Чоловік, як сидів мовчки, так нічого й не змінилося. – Знаєш, Іване, якщо ми тобі набридли, я з дітьми можу піти. Іване?! Ну чого ти мовчиш? – запитала вона і підійшла до чоловіка. Вона повернула його на стільці і здивувалася. Він плакав. Олена не розуміла, що відбувається

-Іванку, ну що знову не так? Ну, що ти мовчиш, у чому причина? – втомлено запитала Олена, дивлячись на чоловіка. Він навіть не обернувся. -Ну не хочеш говорити, не треба, – махнула рукою Олена. – Якщо що, ти знаєш, де…

Катя прийшла з роботи, чоловіка вдома не було. Раптом жінка помітила, що на вішалці немає курток чоловіка. Пройшла в кімнату, двері шафи відчинені, і на полицях із речами Павла порожньо. – Що відбувається? – подумала Катя. Жінка вирішила зателефонувати до Павла, але телефон не відповідав. – Невже він пішов від нас, – сказала в голос Катя. Раптом, на кухонному столі, вона помітила записку. Катя прочитала її, і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла з роботи, чоловіка вдома не було. Раптом жінка помітила, що на вішалці немає курток чоловіка. Пройшла в кімнату, двері шафи відчинені, і на полицях із речами Павла порожньо. – Що відбувається? – подумала Катя. Жінка вирішила зателефонувати до Павла, але телефон не відповідав. – Невже він пішов від нас, – сказала в голос Катя. Раптом, на кухонному столі, вона помітила записку. Катя прочитала її, і застигла від здивування

Катя вийшла заміж у тридцять чотири роки. У її подруг давно сім’ї, діти, в однієї в садок ходять, в іншої в школу. З Павлом вона познайомилася на роботі, він три роки тому приїхав із сусіднього міста, працював електромонтером. У Каті…

Віра повернулася додому. Віктор, як завжди, сидів за компютером. Жінка переодяглася і почала готувати вечерю, на очі виступили сльози. – Ти чимось засмучена? – запитав Віктор. Вона різко обернулася: – Я більше не можу так. Я не можу все тягнути сама, поки ти нічого не робиш, – раптом сказала Віра. – Якщо вже до цього дійшло, то я маю тобі дещо розповісти, – промовив Віктор і пішов у кмнату. Повернувшись, у руках чоловіка була якась дивна папка з документами

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра повернулася додому. Віктор, як завжди, сидів за компютером. Жінка переодяглася і почала готувати вечерю, на очі виступили сльози. – Ти чимось засмучена? – запитав Віктор. Вона різко обернулася: – Я більше не можу так. Я не можу все тягнути сама, поки ти нічого не робиш, – раптом сказала Віра. – Якщо вже до цього дійшло, то я маю тобі дещо розповісти, – промовив Віктор і пішов у кмнату. Повернувшись, у руках чоловіка була якась дивна папка з документами

Це справді вже було занадто. Їхні стосунки явно зайшли в глухий кут. Останнім часом її чоловік дуже змінився. Вранці Віра зустрілася із подругою. Вони разом підробляли – продавали сумки в інтернеті. Оксана мала знайомства на оптовій базі. І їм привозили…

Ніна прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив син Толік. – Алло, мамо. Я сказати хотів… – зам’явся Толік. – Що сталося? – злякалася Ніна. – Нічого не сталося. Хочу познайомити вас з своєю нареченою. – сказав Толік. – Ой, сину, привозь звичайно! Чекаємо, – радісно вигукнула мама. Ніна готувалася до зустрічі, як до важливого свята. Накрила стіл. Приїхали молоді. – Знайомтесь. Це Оксана, – представив дівчину Толік. Ніна аж застигла – побачивши наречену сина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив син Толік. – Алло, мамо. Я сказати хотів… – зам’явся Толік. – Що сталося? – злякалася Ніна. – Нічого не сталося. Хочу познайомити вас з своєю нареченою. – сказав Толік. – Ой, сину, привозь звичайно! Чекаємо, – радісно вигукнула мама. Ніна готувалася до зустрічі, як до важливого свята. Накрила стіл. Приїхали молоді. – Знайомтесь. Це Оксана, – представив дівчину Толік. Ніна аж застигла – побачивши наречену сина

-Значить так, Толік. Я тобі говорю, як чоловік чоловіку. Одружишся з нею – ключі на стіл покладеш. Від квартири, яку ми з матір’ю тобі купили. І від машини, яка теж за наші гроші купувалась! Ти мене добре зрозумів, синку?! Тож…

Іван прийшов в квартиру дідуся. Два місяці тому його не стало. – Непогано було б, у квартирі хоч ремонт зробити, – подумав чоловік і вирішив пребрати речі діда. Іван наводив порядок, перебирав у шафах. Раптом, чоловік побачив біля задньої стіни коробочку. Відчинив. Щось було загорнуте в папір, а нагорі записка: – Моєму єдиному онукові на весілля! Тремтячими руками Іван дістав згорток. Розгорнув і застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван прийшов в квартиру дідуся. Два місяці тому його не стало. – Непогано було б, у квартирі хоч ремонт зробити, – подумав чоловік і вирішив пребрати речі діда. Іван наводив порядок, перебирав у шафах. Раптом, чоловік побачив біля задньої стіни коробочку. Відчинив. Щось було загорнуте в папір, а нагорі записка: – Моєму єдиному онукові на весілля! Тремтячими руками Іван дістав згорток. Розгорнув і застиг від здивування

Витягнувши всі ящики, він побачив біля задньої стіни коробочку, яку раніше там ніколи не помічав. Відчинив. Щось загорнуте в папір та целофан. Нагорі записка: – Моєму єдиному онукові на весілля! Тремтячими руками Іван дістав згорток. Розгорнув і Два місяці як…

Повернутись вверх