Головна - Про кохання - Сторінка 20

Категорія: Про кохання

Олена з ранку літала, як на крилах. Сьогодні найщасливіший день в її житті – вона виходить заміж. День пролетів дуже швидко! Весільне торжество йшло до свого завершення, залишилася тільки мила формальність – наречена повинна кинути весільний букет

Олена з ранку літала, як на крилах. Сьогодні найщасливіший день в її житті – вона виходить заміж. З ранку почалися клопоти – зачіска, макіяж, сукня, але це були приємні клопоти, дівчина хотіла бути найкрасивішою нареченою! З Вадимом вони познайомилися на…

Я йду від тебе, – сказав Петро. Та на старості літ, Марія його пробачила

Яна з бабусею на Проводи пішли на кладовище. Ще з ранку бабуся напекла млинців, пофарбувала яйця. Яні тоді років десять було. Прийшли вони туди, народу багато. Але бабуся впевнено пройшла до своїх поховань. Тихо пояснила внучці, де її прабабуся з…

– Тобі б в кіно зніматися, Юля. А ти курми тут торгуєш з нами, – говорили дівчині, повні продавчині зі стажем

Юлю знали всі відвідувачі базару. Молоденька дівчина з яскравою зовнішністю подобалася багатьом. Блондинка з виразними великими карими очима, струнка і ніжна. Як вона опинилася на базарі? Зовсім не вписувалася в колорит продуктового ринку. – Тобі б в кіно зніматися, Юлька….

Таня з Миколою познайомилися прямо на роботі. Він залицявся красиво. Квіти, сюрпризики, подарунки… Через півроку вони зіграли весілля. Через рік з’явився первісток, синочок Ромка. Таня і не помітила, як чоловік став віддалятися. Одного разу він не прийшов з роботи. Пізно ввечері пролунав дзвінок: – Не чекай мене. Завтра все поясню.

Свою любов Таня зустріла пізно. Всі подружки вже заміж вискочили, а вона вчилася і протилежною статтю не цікавилася. Після поглинула робота. Ось там вона і зустріла його. Точніше не зустріла, він там на неї звалився в прямому сенсі слова. Вона…

Юля прокинулася рано. Який гарний день. Сонечко світить. Вихідний. А ще у неї сьогодні день народження. “Цікаво, хто перший привітає?” – Подумала вона – “Мама чи Влад? Продзвенів дзвінок телефону. Це була мама. “Щось Влад не дзвонить” – занервувала Юля, – “Може забув? Вона рішуче взяла телефон, потім трохи подумала і набрала маму Влада

Юля прокинулася рано. Потягнулася. Який гарний день. Сонечко світить. Вихідний. А ще у неї сьогодні день народження. Не ювілей, але двадцять сім років. Юля глянула на годинник, п’ятнадцять хвилин на дев’яту. “Цікаво, хто перший привітає?” – Подумала вона – “Мама…

Олег недавно прийшов з роботи, зварив макарони з сосискою, випив склянку чаю і склав брудний посуд в раковину. “Потім помию” – подумав він. У квартирі він був один. Дружина поїхала в Київ, до дітей. Від того що не було чим зайнятися, Олег дістав альбом з фотографіями і став розглядати старі фото. Він зрозумів, що упустив щось важливе, відкрив комп’ютер і подивився дату. На календарі стояла дата…

Олег недавно прийшов з роботи, зварив макарони з сосискою, випив склянку чаю і склав брудний посуд в раковину. «Потім помию» – подумав він. У квартирі він був один, якщо не брати до уваги рудого кота Персика. Дружина поїхала в Київ,…

Василя розбудило яскраве сонце, що світило за вікном. Він посміхнувся. – Оце так, навіть сонце знає, що у мене сьогодні особливий день. – подумав Василь. Цієї ночі він довго не міг заснути, радість та хвилювання переповнювали його душу – він одружується.

Василя розбудило яскраве сонце, що світило за вікном, прямо йому в очі. Він посміхнувся. – Оце так, навіть сонце знає, що у мене сьогодні особливий день. – подумав Василь. Ось вже і пташки співають, радіючи разом з Василем. Цієї ночі…

– Он яка молодець, моя Марійка! І справді, навіщо два роки втрачати? Краще раніше професію здобути! Софія Миколаївна дуже гордилася своєю донькою Марійкою. Вважала її самої розумною і красивою. – Так, а сенс їй в десятий-то йти, Софія Миколаївна, – ризикнула висловити свою думку сусідка Катя

– Он яка молодець, моя Марійка! І справді, навіщо два роки втрачати? Краще раніше професію здобути! Коли її однокласники ще тільки на другому курсі будуть, у Марійки вже професія з’явиться, на роботу влаштуватися. А там, дивись, в інститут на заочне…

Повернутись вверх