Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Про кохання - Сторінка 18

Категорія: Про кохання

Ольга збивала крем, коли у двері подзвонили. Вона кинулася швидше відкривати, доки дзвінок не розбудив сина. Відчинила двері і побачила незнайомого чоловіка. – Не чекали? Сюрпри-и-из! – промовив незнайомець. Ольга ойкнула, не знаючи, що відповісти. – Ви помилились адресою. Тут я живу, – пояснила чоловікові Ольга. – Вибачте, але це моя квартира, – заперечив незнайомець

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга збивала крем, коли у двері подзвонили. Вона кинулася швидше відкривати, доки дзвінок не розбудив сина. Відчинила двері і побачила незнайомого чоловіка. – Не чекали? Сюрпри-и-из! – промовив незнайомець. Ольга ойкнула, не знаючи, що відповісти. – Ви помилились адресою. Тут я живу, – пояснила чоловікові Ольга. – Вибачте, але це моя квартира, – заперечив незнайомець

– А коли ялинку ставити будемо? – Павлик забігав вперед і заглядав мамі в очі. – Мм, – Ольга дивилася перед собою, але Павлик не відставав. – Давай сьогодні. Завтра ж Новий Рік. Ти забула? – Давай завтра вранці, я…

Дід Ігор з дружиною сиділи на кухні. – Чуєш Ігор. – Чого тобі? – А ти чому мене сьогодні не вітаєш? – А в тебе що, сьогодні іменини? – Які іменини? Ти що й справді не пам’ятаєш? Побачивши грізне обличчя Марії, дід напружився, та згадати нічого не міг. Марія ображено встала і ​​вийшла з кухні. – Все, пішла Нінці скаржитися! – подумав він. – Та що ж там таке могло статися в цей день

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дід Ігор з дружиною сиділи на кухні. – Чуєш Ігор. – Чого тобі? – А ти чому мене сьогодні не вітаєш? – А в тебе що, сьогодні іменини? – Які іменини? Ти що й справді не пам’ятаєш? Побачивши грізне обличчя Марії, дід напружився, та згадати нічого не міг. Марія ображено встала і ​​вийшла з кухні. – Все, пішла Нінці скаржитися! – подумав він. – Та що ж там таке могло статися в цей день

Дід Ігор та його дружина Марія сиділи на своїй кухні та спокійно попивали чай. -Чуєш Ігор. -Чого тобі? -Чого, чого! Чоголка! Ти чого мене сьогодні не вітаєш? -А в тебе що, сьогодні іменини? Дід захихотів, він чудово знав коли день…

Віра судомно стискала в руках телефон, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра судомно стискала в руках телефон, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку

Віра судомно стискала в руках телефон, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку. Іван із ранку поїхав до районного…

Оксана гуляла з дочкою, коли вона почула звук повідомлення, що прийшло на телефон. Оксана встала, витягла з кишені телефон, прочитала повідомлення і… її обличчя просто перекосилося від злості. Повідомлення було від чоловіка. У ньому він писав, що їй треба схуднути, схуднути та ще раз схуднути. І підкачати губи. І прибрати зморшки під очима

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана гуляла з дочкою, коли вона почула звук повідомлення, що прийшло на телефон. Оксана встала, витягла з кишені телефон, прочитала повідомлення і… її обличчя просто перекосилося від злості. Повідомлення було від чоловіка. У ньому він писав, що їй треба схуднути, схуднути та ще раз схуднути. І підкачати губи. І прибрати зморшки під очима

Оксана сиділа навпочіпки біля пісочниці і показувала доньці як робити пасочки. -От, бачиш, беремо лопатку, насипаємо пісочок у форму, поплескуємо, потім раааз … і перевернули. Бачиш, як гарно вийшло! Вона почула звук повідомлення, що прийшло на телефон. -Сонечка, давай тепер…

– Олена?! – вигукнув Михайло, зупинившись в дверях купе. Жінка з сумом дивилася у вікно поїзда і навіть не помітила, як хтось увійшов. – Ти? – не повірила вона своїм очам. Прямо перед нею стояв чоловік – той, хто подарував їй неймовірне щастя, а потім… Жінка з острахом подумала, що попереду ціла ніч, яку вони проведуть у закритому купе. Наодинці

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Олена?! – вигукнув Михайло, зупинившись в дверях купе. Жінка з сумом дивилася у вікно поїзда і навіть не помітила, як хтось увійшов. – Ти? – не повірила вона своїм очам. Прямо перед нею стояв чоловік – той, хто подарував їй неймовірне щастя, а потім… Жінка з острахом подумала, що попереду ціла ніч, яку вони проведуть у закритому купе. Наодинці

-Олена?! – вигукнув чоловік, зупинившись в дверях купе, як укопаний. Сорокап’ятирічна жінка з сумом дивилася у вікно на занесені снігом будівлі, чекаючи того моменту, коли поїзд нарешті зрушить з місця. Її думки були так далеко, що вона навіть не помітила,…

– Любий, а ти пам’ятаєш, яка важлива дата через кілька днів?! – спитала в Павла Олеся. – Ти краще одразу мені нагадай, – почухавши потилицю, відповів Павло. ⁃ Е ніііі, не цього разу, – обійнявши чоловіка, Олеся відправила його на роботу, а сама відправилася замовити столик у ресторані. Підїхавши, Олесю здивувала дуже дивна деталь – біля ресторану, між припаркованими автомобілями, були два, які вона дуже добре знала – її Павла та Наталі

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Любий, а ти пам’ятаєш, яка важлива дата через кілька днів?! – спитала в Павла Олеся. – Ти краще одразу мені нагадай, – почухавши потилицю, відповів Павло. ⁃ Е ніііі, не цього разу, – обійнявши чоловіка, Олеся відправила його на роботу, а сама відправилася замовити столик у ресторані. Підїхавши, Олесю здивувала дуже дивна деталь – біля ресторану, між припаркованими автомобілями, були два, які вона дуже добре знала – її Павла та Наталі

– Любий, а ти пам’ятаєш, яка важлива дата для нас через кілька днів?! – ніжним голосом спитала в Павла Олеся. ⁃ Хм… – почухавши потилицю, та спеціально поморщовшись, вдаючи ніби зовсім не пам’ятає, відреагував Павло. – Ти краще одразу мені…

– Доброго дня! Я замовлення привіз. Вам підпис потрібно поставити. Ваш чоловік попросив, щоб я… – Вадим повільно підняв очі, щоб глянути на жінку, яка мала забрати замовлення, і застиг від здивування. Перед ним стояла його дівчина Даша. От тільки замовник сказав, що двері відкриє його дружина… А це була саме вона! Стояла і невинно кліпала очима, наче нічого й не сталося

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Доброго дня! Я замовлення привіз. Вам підпис потрібно поставити. Ваш чоловік попросив, щоб я… – Вадим повільно підняв очі, щоб глянути на жінку, яка мала забрати замовлення, і застиг від здивування. Перед ним стояла його дівчина Даша. От тільки замовник сказав, що двері відкриє його дружина… А це була саме вона! Стояла і невинно кліпала очима, наче нічого й не сталося

-Доброго дня! Я замовлення привіз. Вам підпис потрібно поставити про отримання. Ваш чоловік попросив, щоб я пере… – Вадим повільно підняв очі від паперів, щоб подивитися на жінку, яка мала забрати замовлення, і просто застиг від першого ж погляду на…

Віктор поснідав яєчнею і побіг на маршрутку. Він жив за містом і всі пасажири добре знали один одного. Та сьогодні щось змінилося. Віктор відчув це одразу. Незнайома дівчина зустрілася з ним очима, але тут же відвела їх убік. Маршрутка рушила. – Так, Світлана! Це я! Не впізнала? Ну як хто? Даша… Віктор і всі, хто вже поринав у солодку дрімоту, здригнулися. “Новенька” Даша, тримаючи телефон біля маленького вушка, мелодійно сміялася

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор поснідав яєчнею і побіг на маршрутку. Він жив за містом і всі пасажири добре знали один одного. Та сьогодні щось змінилося. Віктор відчув це одразу. Незнайома дівчина зустрілася з ним очима, але тут же відвела їх убік. Маршрутка рушила. – Так, Світлана! Це я! Не впізнала? Ну як хто? Даша… Віктор і всі, хто вже поринав у солодку дрімоту, здригнулися. “Новенька” Даша, тримаючи телефон біля маленького вушка, мелодійно сміялася

Кожен ранок був схожий на попередній. Сніданок з яєчнею, що запеклася до жорсткої скоринки, шматок хліба, накритий добрим, товстеньким шматком ковбаси, і чашка чаю. Віктор не любив кави. Вона здавався йому занадто різкою і ніби змиває усю красу ранкової розсіяності….

Надя гірко плакала у ванній. Сьогодні вона прокинулася у чудовому настрої. Чоловіка поряд не було. Напевно, варив каву на кухні. Вона встала і пішла до нього на кухню. Він сидів за столом, тримаючи чашку з кавою. – А чому ти не приніс мені? – грайливо запитала Надя. – А мені набридло. Одне й те саме, кожні вихідні – одне й те саме! Надя бачила, що чоловік збуджений, але не розуміла поки що причини

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя гірко плакала у ванній. Сьогодні вона прокинулася у чудовому настрої. Чоловіка поряд не було. Напевно, варив каву на кухні. Вона встала і пішла до нього на кухню. Він сидів за столом, тримаючи чашку з кавою. – А чому ти не приніс мені? – грайливо запитала Надя. – А мені набридло. Одне й те саме, кожні вихідні – одне й те саме! Надя бачила, що чоловік збуджений, але не розуміла поки що причини

…Надя гірко плакала у ванній – прямо навзрид, судорожно схлипуючи і намагаючись відновити дихання. Таке у неї бувало тільки в далекому дитинстві, коли образа і несправедливість з боку дорослих накривали її чорним ковпаком і занурювали у вир гарячих сліз. З…

Аркадій відкривав квартиру, коли задзвонив телефон. – Алло, так я ремонтую телевізори. Можу прийти, ось тільки повечеряю. У вас пироги? Гаразд, у вас повечеряю. Диктуйте адресу. За 10 хвилин буду. – Голос у жінки такий приємний, може вона ще й симпатична, – розмірковував Аркадій, крокуючи тротуаром. Коли він прийшов – двері були відчинені, але чомусь ніхто не виходив

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аркадій відкривав квартиру, коли задзвонив телефон. – Алло, так я ремонтую телевізори. Можу прийти, ось тільки повечеряю. У вас пироги? Гаразд, у вас повечеряю. Диктуйте адресу. За 10 хвилин буду. – Голос у жінки такий приємний, може вона ще й симпатична, – розмірковував Аркадій, крокуючи тротуаром. Коли він прийшов – двері були відчинені, але чомусь ніхто не виходив

Валентина прокинулася від стукоту. Прислухалася, а це великі краплі дощу з дзвоном крапали на укіс підвіконня. Знову у цей день дощ, як і багато років тому. Ось з того дня не любить Валентина дощ… Вона сіла на ліжку, зробила марний…

Повернутись вверх