Головна - Історії жінок - Сторінка 60

Категорія: Історії жінок

Коли почувся скрип воріт, і машина Діми заїхала у двір, Люда забігала по кімнатах. Що де не так лежить чи не витерто? Та начебто все чисто. Вечеря готова, жарке в гусятниці, скатертина свіжа. Тільки все одно Діма до чогось та причепиться. – Люда, я не розумію, чому в мене тапочки розкидані? – зайшовши в коридор, почав Дмитро

Коли почувся скрип воріт, і машина Діми почала в’їжджати по доріжці у двір, Люда вимкнула ноутбук і забігала по кімнатах. Що де не так лежить чи не витерто? Та начебто все чисто, немає претензій до порядку. Вечеря готова, жарке в…

Соня вже збиралася йти додому, як раптом почула, що хтось плаче. Прислухавшись звідки саме було чутно звук, Соня підійшла, і, відчинивши двері, побачила за столом Юлю. ⁃ Що сталося, Юля, – звернулася до неї Соня. – Я можу допомогти?! ⁃ Не думаю, – глянувши своїм холодним поглядом, відповіла Юля

Коли Юля прийшла новенькою до офісу, жіноча половина провела її заздрісними поглядами, а чоловіча – захопленими очима: вона уособлювала все найкраще, що може бути у зовнішності дівчини. Біле хвилясте волосся, голубі очі, фігура, стильний костюм темно-синього кольору лише підкреслив те,…

– Наталю, ти не забула,  про день народження мами? – Звісно, любий, не забула, – Наталя, нишком зітхнула. У суботу вони з подарунком були на місці. Всі розсілися за стіл і Денис вирішив сказати тост. – Люба наша матусю! Вітаємо тебе! І у нас для тебе сюрприз – ми чекаємо малюка! – Денис радісно глянув на матір. За столом запала тиша. – Сюрприз?! Це не сюрприз, це неподобство, – не стрималась Ірина Анатоліївна

– Наталю, ти не забула, що ми в суботу йдемо на день народження до мами? – Звичайно, милий, пам’ятаю. – Наталя, непомітно для чоловіка, зітхнула.  Останнім часом Наталя помітила прохолодне ставлення свекрухи до себе. Якщо не сказати зневажливе, з ноткою…

– Максиме, мені потрібні гроші! – Яна жалісно дивилася на чоловіка. – Нащо тобі? – Продуктів треба купити, взуття на осінь. Труси і ліфчик мені в кінці кінців треба! Максим скривився, але витягнув гаманець, відрахував суму. Потім поклав його назад в кишеню. – А ще на чоботи, на пальто? – Чоботи можна підлатати. П’ять років носила, ще поносиш.!А труси поший собі, а то навіщо тобі швейна машинка тоді?

– Максиме, мені потрібні гроші. – Яна дивилася на свого чоловіка. – Навіщо? – Що значить навіщо? Продуктів потрібно купити. Мені взуття на осінь. Ти глянь, мої осінні чоботи зовсім розвалилися. Тобі самому не соромно, що в тебе дружина ходить,…

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Вона кинула погляд на плиту – вчора вони домовилися, що Олег почистить картоплю і поставить її варитися, але ні… на плиті нічого не стояло. – Ну що ти копаєшся? Чому, досі, немає вечері? – увірвавшись на кухню промовив Олег, – Дитина голодна! І тут Олена заплакала

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Там вона стомлено опустилася на табуретку і заплющила очі. Скільки минуло часу: хвилина, дві, п’ять? З цього стану її вивів Максим, який прийшов на кухню і смикав її за руку: -Мамо,…

Сергій приїхав з роботи, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася: – Привіт, ти знову пізно, сідай вечеряти, твоя улюблена тушкована картопля. Сергій глянув на дружину недобрим поглядом і сказав: – У мене до тебе серйозна розмова, вечеряти не хочу, вже поїв

Оксана прокинулася під ранок. Вона лежала із заплющеними очима, і прокручувала в пам’яті вчорашню неприємну розмову з чоловіком. Сергій приїхав з роботи, як завжди останнім часом, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася:…

Юлія розігрівала вечерю, чекаючи на чоловіка з роботи, але той замість того, щоб сісти за стіл, почав збирати речі. – Я До Світлани. Вибач. Ну, не можу я без неї! – промовив Олексій і вийшов із дому. Юля опустилася на стілець. Сил боротися не було

Юля всім серцем вірила, що Олексій стане розсудливим, як тільки вони зіграють весілля. Ну не може одружений чоловік ходити “на ліво”! Тим більше в селі, де всі один одного знають. За таке потім сорому не оберешся! Та й не ризикне…

У двері тихенько постукали. Марія встала і прискіпливо оглянула стіл, наче все добре. Поправила зачіску і хрипким від хвилювання голосом, сказала: – Заходьте. У двері зайшов високий і широкоплечий чоловік. Марія розгубилася, але хоробро зробила крок назустріч: – Здрастуйте, проходьте. Мене Марія звати, – і тихо засміялася

У двері тихенько постукали. Марія встала і прискіпливо оглянула стіл, наче все добре. І не багато і не бідно. Поправила зачіску і хрипким від хвилювання голосом, голосно сказала: – Заходьте. Її невеликий будинок став ніби ще меншим, у двері зайшов…

Ольга привезла майбутнього чоловіка Володимира до батьків. Познайомити. Тато з мамою відразу все зрозуміли, як побачили хлопця. Батьки дуже уважно придивлялися до молодого чоловіка, який, помітно нервуючи, сидів у них за столом. Ольга навіщось вийшла з-за столу, батько за нею. – Ти робиш помилку. Не можна тобі за нього виходити заміж, – неочікувано сказав батько

Тридцять вісім років тому Ольга привезла майбутнього чоловіка Володимира до батьків. Познайомити. Повідомити, що вони мають намір подавати заяву. Тато з мамою відразу все зрозуміли, як побачили на порозі незнайомого хлопця. До цього Ольга ніколи не приводила до будинку своїх…

Катя дуже втомилася того дня. Але вирішила вкотре порадувати чоловіка. І напекти йому млинців. Руслан прийшов трохи роздратований. Він був голодний і спитав: – Що у нас на вечерю? – Твої улюблені млинці, з шинкою та сиром! – О, млинці! Чудово! – сказав чоловік і почав їсти. Перший шматок він проковтнув насилу і почав критикувати дружину

Звичайно, “сухі млинці” послужили лише приводом, останньою краплею. Але тепер Катерина по-справжньому щаслива. І дуже добре, що вона вчасно зрозуміла та пішла. …Її історія не була особливо казковою, як у кіно. Просто якось йшла вона по набережній з подругою після…

Повернутись вверх