Головна - Історії жінок - Сторінка 47

Категорія: Історії жінок

Олена з матірʼю прийшли ввечері з роботи. Олена вставила ключ в замок, та він чомусь не піддавався. Потикавши кілька разів ключем, вони почали дзвонити в двері. Раптом двері відкрилися і на порозі з’явився незнайомий чоловік, за яким стояла жінка з дитиною. – Ви хто? – здивовано запитав він. Жінки не розуміли, що відбувається

-Мамо, я втомилася вже казати, що я продаю квартиру… Це моя квартира. Моя власність. Ви жили з Оленою тут чотири роки. Чотири! Я не брала з вас жодних грошей. Жодних. Тепер я повернулася і хочу її продати. Я маю плани….

Іра стояла на вулиці біля свого підʼїзду. Невдовзі підʼїхав Сашко. – Що  ти хотів? – запитала Ірина. – Я виходжу заміж. Не приходь до мене  більше. – Іро, це що, жарт? Ха-ха-ха! Перше квітня, ніби ж було вже.  Сідай в машину. Я сьогодні вільний! – Ні, я не жартую. Навіщо ти  приїхав? Сашко не розумів, що відбувається

Іра стояла на вулиці біля свого підʼїзду. Невдовзі підʼїхала машина Сашка. -Що ти хотів? – запитала в нього Ірина. – Я заміж виходжу. Не приходь до мене більше, телефонувати теж не треба… -Іро, це що, жарт такий? Ха-ха-ха! Перше квітня,…

Ніна прийшла з роботи, чоловік спав. Жінка пройшла на кухню, побачила, що Віктор з’їв всю вечерю. Вона зробила собі яєчню. Віктор прокинувся від приємного запаху і пішов на кухню. – А що у нас на вечерю? – спитав він. Ніна мовчки продовжувала їсти. – Я котлет більше не хочу. Може, рибки посмажиш? – сказав Віктор. Ніна мовчала. – Кохана, що з тобою, – здивувався Віктор. – Я маю тобі в дечому зізнатися, – раптом сказала Ніна

Віктор ходив по квартирі з кислим виглядом, не знаючи, чим себе зайняти. Три години тому він прокинувся, поснідав, подивився телевізор, пограв у комп’ютер і тепер думав, чим себе розважити до приходу дружини. Віктор вирішив прогулятися квартирою. Він зайшов до однієї…

Галя повернулася додому, чоловіка ще не було. – Дивно, казав до друга поїде, а досі не повернувся, – подумала жінка, і пішла готувати вечерю. Закінчивши з вечерею, жінка подзвонила до Дмитра, але телефон не відповідав. Тоді вона набрала номер дружини друга. – Катю, привіт. Можеш покликати Дмитра? – попросила Галя. – А з чого ти взяла, що він у нас? – здивувалася Катя. І тут Галя зрозуміла, що їй відкривається неприємна правда

Галина нарешті видихнула. Дякувати Богу, вона прийняла останню клієнтку на сьогодні. Тяжкий день, але дуже плідний. Галя швидко прибрала кабінет та переодяглася. Коли вона вже збиралася виходити, то оглянула приміщення – все зробила, нічого не забула. – Чудово, можна відпочивати,…

Стас з дружиною сидів на кухні. Раптом він підвівся і сказав: – Оксано, а ти варення варити вмієш? – Не знаю, ніколи не пробувала, – відповіла дружина. – Ну раз не вмієш, значить треба вчитися, – спокійно сказав Стас. – Коханий, що з тобою? До чого тут варення? – не розуміла Оксана. – Значить так. Ми їдемо в село до бабусі! Вона тебе навчить, – заявив Стас. – До якої бабусі? В яке село? – здивовано запитала Оксана

Стас нервував. Вже майже 15 хвилин він стояв поруч із банкоматом, і дивився як старенька бабуся намагалася зняти гроші. Вона бурмотіла щось собі під ніс і робила дивні маніпуляції. У неї нічого не виходило, але бабуся виявилася настирливою і повторювала…

Від Володимира пішла дружина. Два роки вона терпіла, терпіла та й пішла.  Втомилася від свекрухи. Вона залишила дитину, зібрала у валізку свої  речі і сказала, щоб її не шукали. А вдома тепер… Володимиру з роботи  взагалі не хотілося повертатися. У будинку не прибрано, дитина вередує,  холодильник порожній. І він вирішив діяти

Від Володимира пішла дружина. Два роки терпіла, терпіла та й пішла. Втомилася від байдужості чоловіка та нахабства свекрухи і, залишивши дитину, просто пішла. Зібрала у валізку свої речі, сказала, щоб її не шукали, і ось уже три місяці, як її…

Ольга протирала пил в кімнаті, коли почула, що на ноутбук чоловіка прийшло якесь сповіщення. Жінка відкрила його і застигла. – Привіт, Олексій. Вибач, що турбую. Але я хочу, щоб ти знав: у нас із тобою є спільна дитина – син. Ольга спочатку розгубилася, не повірила жодному слову. Потім вона зібралася і списалася з жінкою, від якої надійшло це повідомлення

Ольга та Олексій десять років разом. Звичайна сім’я. Обидва працюють, виховують сина та доньку. Олексій – добрий чоловік і батько. Дружині допомагає, займається дітьми. Сина бере із собою на риболовлю, доньку називає «моя маленька принцеса». Не забуває купити Ользі квіти,…

Від Ірини пішов чоловік. Жінка поралася на кухні, коли повернувся Михайло і зробив дружині сюрприз. – Нам треба розлучитися, – заявив він. Жінка важко пережила розлучення, але все ж повернулася до життя. Якось після роботи Ірина зустріла Михайла біля під’зду. – У мене до тебе розмова, – сказав він. – Що назад проситися будеш, – запитала жінка. – Ні. Але ми маємо дещо вирішити, – загадково промовив Михайло

Ось чого, а цього у своєму житті Ірина не чекала. А воно сталося, причому так несподівано, без попередження, без підготовки. Від неї пішов чоловік Михайло після шістнадцяти років шлюбу. То було горе для жінки. Ні, вона, звичайно, помічала, що Михайло…

Катя чекала машину, поглядаючи у вікно. Її мами недавно не стало і  сестра мала привезти її речі. – Ти, Лідо, що хочеш, то бери, а решту я в себе залишу, – сказала вона сестрі. Катя розклала речі і приміряла мамин халат. Вона засунула руку в кишеню, аж раптом щось там намацала. То був конверт. Розкривши його, жінка ахнула

Катя чекала машину, раз у раз поглядаючи у вікно. Мами не стало кілька днів тому і сестра з чоловіком мали привезти її речі… Оскільки у Каті був свій будинок, вона рішуче заборонила викидати на смітник будь що з маминої однокімнатної…

Галина Петрівна встала рано. Подивилася в небо і тихенько прошепотіла: – Ех, Вітя, Вітя. Як же мені тебе не вистачає. Кинув мене тут одну. Сьогодні жінка запланувала з’їздити на могилку чоловіка. Віктор наснився вчора. Галина зібралася і вирушила в дорогу. На цвинтарі було тихо. Підійшовши до огорожі, жінка зупинилася, не вірячи своїм очам. -Та що ж це. Вітя. Та як же так. Хто ж це зробив? – здивувалася Галина

Галина Петрівна встала рано. Потроху розходилася і вийшла на ганок. Ласкаве, вересневе сонечко потихеньку нагрівало землю, що охолола за ніч. Навколо весело щебетали пташки. На величезному кущі Клематиса, що розрісся вздовж усього паркану, дзижчали бджілки сусіда, збираючи пилок. Сьогодні Галина…

Повернутись вверх