Головна - Історії жінок - Сторінка 47

Категорія: Історії жінок

Від Ірини пішов чоловік. Жінка поралася на кухні, коли повернувся Михайло і зробив дружині сюрприз. – Нам треба розлучитися, – заявив він. Жінка важко пережила розлучення, але все ж повернулася до життя. Якось після роботи Ірина зустріла Михайла біля під’зду. – У мене до тебе розмова, – сказав він. – Що назад проситися будеш, – запитала жінка. – Ні. Але ми маємо дещо вирішити, – загадково промовив Михайло

Ось чого, а цього у своєму житті Ірина не чекала. А воно сталося, причому так несподівано, без попередження, без підготовки. Від неї пішов чоловік Михайло після шістнадцяти років шлюбу. То було горе для жінки. Ні, вона, звичайно, помічала, що Михайло…

Катя чекала машину, поглядаючи у вікно. Її мами недавно не стало і  сестра мала привезти її речі. – Ти, Лідо, що хочеш, то бери, а решту я в себе залишу, – сказала вона сестрі. Катя розклала речі і приміряла мамин халат. Вона засунула руку в кишеню, аж раптом щось там намацала. То був конверт. Розкривши його, жінка ахнула

Катя чекала машину, раз у раз поглядаючи у вікно. Мами не стало кілька днів тому і сестра з чоловіком мали привезти її речі… Оскільки у Каті був свій будинок, вона рішуче заборонила викидати на смітник будь що з маминої однокімнатної…

Галина Петрівна встала рано. Подивилася в небо і тихенько прошепотіла: – Ех, Вітя, Вітя. Як же мені тебе не вистачає. Кинув мене тут одну. Сьогодні жінка запланувала з’їздити на могилку чоловіка. Віктор наснився вчора. Галина зібралася і вирушила в дорогу. На цвинтарі було тихо. Підійшовши до огорожі, жінка зупинилася, не вірячи своїм очам. -Та що ж це. Вітя. Та як же так. Хто ж це зробив? – здивувалася Галина

Галина Петрівна встала рано. Потроху розходилася і вийшла на ганок. Ласкаве, вересневе сонечко потихеньку нагрівало землю, що охолола за ніч. Навколо весело щебетали пташки. На величезному кущі Клематиса, що розрісся вздовж усього паркану, дзижчали бджілки сусіда, збираючи пилок. Сьогодні Галина…

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого…

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Вона дуже хвилювалася.  Адже сьогодні Ліда хотіла сказати Дмитру, що у них буде дитина! Раптом  почувся звук ключа у дверях. – Прийшов, – радісно подумала Ліда. Вона  кинулася його цілувати, але Дмитро поводився якось дивно. Він мовчки  почав складати свої речі. – Я йду від тебе, – сказав Дмитро. Ліда  застигла від здивування

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Він затримувався. Ліда дуже хвилювалася. Вона завжди хвилювалася за Дмитра, коли він десь затримувався. І що довше його не було, то більше було хвилювалася. Адже сьогодні такий день. Сьогодні Ліда хотіла повідомити…

Наталка відключила телефон і розплакалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові голос. – Якщо не вірите, сьогодні о 6-й, ми будемо в місцевому готелі. Наталка глянула на годинник, схопила сумку та зупинилася. Вона дістала телефон. – Мамо, приїдь до мене,  – схвильовано промовила Наталка. Жінка все розповіла матері. Повисла невелика пауза. – Ще є час. Чекай. Зараз приїду, – відповіла мама і вибігла з квартири

Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не винен. Зберись і добре подумай. Нататалка пройшла на кухню, зварила…

Марія приготувала суп і покликала всіх до столу. Свекруха взялася допомогти Марії розкласти все по тарілках. Всі сіли обідати. Раптом, чоловік встав і заявив: – Ти краще не готуй. Нехай мама готує, а то в тебе все виходить пересоленим. Марія намагалася виправдатися: – Ти ж бачиш, я сама все з’їдаю, мені нормально, нічого не пересолено. Марія перестала готувати, але одного разу секрет, несподівано, розкрився

Марія прибрала зі столу, вимила посуд, підійшла до вікна та побачила, як її син Вадим з ніжністю допомагає Каті сісти в машину. Вадим познайомив батьків із своєю дівчиною півроку тому. Коли вони увійшли до квартири, Катя збентежилася, щоки зацвітали, а…

Настя сиділа за столом, закривши обличчя руками. На кухню зайшла свекруха і побачивши, що Настя плаче запитала: – Ну, що сталося? – Він не приїде. Сказав, роботи багато. А мені треба було сказати… – Що? Настя заплакала: – Я хотіла йому сказати, що ми матимемо дитину. – Господи, нарешті! Збирайся! Їдь до нього і все розкажеш. Настя відчинила двері ключем, який їй дала свекруха, зайшла в квартиру Віктора… і застигла від побаченого

Віктор був задоволений. Він купив дачу у селі. Не в дачному масиві, а саме в селі. Ділянка велика, село вздовж річки розкинулося – простір, краса. *** Віктору було лише тридцять п’ять, і він вже володів стоматологічною клінікою. Він завжди прагнув…

Вранці Інна готувала сніданок, коли на кухню зайшов Вадим, і якось дивно подивився на дружину. – Інно, сонечко, ти якась дивна? Я розбудив тебе вночі? – запитав він. Інна мовчала. – Кохана, що з тобою? – перепитав чоловік. Інна дістала на стіл телефон і відкрила смс. – Читай. Це повідомлення адресовано тобі, – раптом сказала Інна. Вадим дивився на екран цілу вічність. – Сонечко…Це напевно жарт.Так! – здивувався Вадим

– Цілую тебе міцно. На добраніч і дякую за все. – Інна читала повідомлення у телефоні чоловіка і літери стрибали перед очима. Вона присіла на ліжко, боячись просто впасти на підлогу. У скронях пульсувало. Інна дивилася на чоловіка, що вже…

Рита сиділа за столом, закривши обличчя руками. – Невже Андрій мені зраджує, – думала жінка. – Але цього не може бути. І тоді Рита вирішила перевірити чоловіка. Вона пішла до своєї найкращої подруги Каті за порадою, як вивести чоловіка на чисту воду. – Може не треба? – Засумнівалася подруга. – Я вже не знаю, що й думати, – жалілася Рита. – Ну добре, – погодилася Катя, – У мене є ідея. Тільки не пошкодуй про це

Здається, ще рік тому Рита почувала себе найщасливішою дівчиною. Вона готувалася до свого весілля, вибирала сукню, фату. І мріяла про щасливе заміжжя, про будинок, в якому бігатимуть їх з Андрійом діти. Про кохання до останнього подиху. Про просте жіноче щастя,…

Повернутись вверх