Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 32

Категорія: Історії жінок

Марія готувала вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла її подруга Ольга. – Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія. – Мені тут розповіли, що ви з Віктором розлучаєтеся, – раптом сказала Оля. – Так. Це правда, – зітхнула Марія. – Але чому? Ви ж так чудово жили! Всі приклад брали! – здивувалася подруга. – Олю, ти не знаєш найголовнішого! – по щоках Марії покотилися сльози. Ольга здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія готувала вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла її подруга Ольга. – Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія. – Мені тут розповіли, що ви з Віктором розлучаєтеся, – раптом сказала Оля. – Так. Це правда, – зітхнула Марія. – Але чому? Ви ж так чудово жили! Всі приклад брали! – здивувалася подруга. – Олю, ти не знаєш найголовнішого! – по щоках Марії покотилися сльози. Ольга здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

– Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія, хоча відразу зрозуміла, про що мова. – Мені тут пташка на хвості принесла, що ви з Віктором розлучаєтеся! –…

– Рито, мені тут тітка написала, на вихідні у гості приїдуть, – сказав Микола до дружини. – Яка ще тітка? – здивувалася Рита. – Тітка Софія, сестра батька. Ти з нею ще не знайома, – пояснив чоловік. В суботу Рита накрила стіл. Зустріли з чоловіком гостей. Посиділи. Рита почала збирати посуд. – Я тобі допоможу, – раптом сказала Софія і вийшла з Ритою на кухню. Коли жінки були на кухні, тітка сказала: – Рито. Ти маєш дещо знати. Рита здивовано глянула на жінку і застигла в очікуванні

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Рито, мені тут тітка написала, на вихідні у гості приїдуть, – сказав Микола до дружини. – Яка ще тітка? – здивувалася Рита. – Тітка Софія, сестра батька. Ти з нею ще не знайома, – пояснив чоловік. В суботу Рита накрила стіл. Зустріли з чоловіком гостей. Посиділи. Рита почала збирати посуд. – Я тобі допоможу, – раптом сказала Софія і вийшла з Ритою на кухню. Коли жінки були на кухні, тітка сказала: – Рито. Ти маєш дещо знати. Рита здивовано глянула на жінку і застигла в очікуванні

-Риті треба пам’ятник за життя поставити, – говорили родичі Миколи про його дружину. – І як тільки вона з ним живе? Рідня Миколи анітрохи не перебільшувала. Одружившись на скромній і непоказній сільській дівчині, він з перших же днів сімейного життя…

Валентина прийшла до Анатолія на побачення. Чоловік накривав на стіл. Валя в цей час розглядала кімнату. – Це хто? – Запитала вона, помітивши фото. – Це моя донька. А це…, – чоловік понизив голос. – Моя дружина, її давно не стало. – Царство небесне, – зітхнула Валя. Валентина та Анатолій сіли за стіл вечеряти. Раптом, Валя почула, як двері в квартиру відчинилися. І за хвилину в кімнаті з’явилася якась жінка. Валя глянула на неї і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина прийшла до Анатолія на побачення. Чоловік накривав на стіл. Валя в цей час розглядала кімнату. – Це хто? – Запитала вона, помітивши фото. – Це моя донька. А це…, – чоловік понизив голос. – Моя дружина, її давно не стало. – Царство небесне, – зітхнула Валя. Валентина та Анатолій сіли за стіл вечеряти. Раптом, Валя почула, як двері в квартиру відчинилися. І за хвилину в кімнаті з’явилася якась жінка. Валя глянула на неї і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Валентина йшла вулицею і не знала, що їй робити – плакати чи сміятися. Ситуація, в якій вона виявилася п’ять хвилин тому, здавалося з боку комічною, майже анекдотичною, але чомусь було трохи погано на душі. Через деякий час вона посміється від…

Михайло з Настею одружилися. Після весілля вони поїхали жити за кордон, а через три роки приїхали додому у відпустку. Михайло довіз Настю до її будинку, а сам поїхав до своїх батьків. Настя якраз проходила біля квартири свого сусіда Віктора, як раптом почула за дверима крики і сварку. Вона поспішила далі. Настя вже трохи відійшла, як раптом двері відчинилися, і з квартири вибіг розпатланий Віктор. – Ну і йди! – крикнула йому вслід якась жінка і зачинила двері. Настя придивилася до неї і очам своїм не повірила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло з Настею одружилися. Після весілля вони поїхали жити за кордон, а через три роки приїхали додому у відпустку. Михайло довіз Настю до її будинку, а сам поїхав до своїх батьків. Настя якраз проходила біля квартири свого сусіда Віктора, як раптом почула за дверима крики і сварку. Вона поспішила далі. Настя вже трохи відійшла, як раптом двері відчинилися, і з квартири вибіг розпатланий Віктор. – Ну і йди! – крикнула йому вслід якась жінка і зачинила двері. Настя придивилася до неї і очам своїм не повірила

Настя з Катею жили в одному будинку, щоправда, у різних під’їздах. Навчалися в одному класі і сиділи за однією партою, дружили. Поверхом нижче Насті жив Вітя із паралельного класу. Настя була в нього закохана. Спускаючись сходами, вона часто натискала кнопку…

Андрій вже збирався спати, коли подзвонила сестра. – Приїжджай, мами не стало, – тихо сказала Катя. Вранці Андрій, приїхали до батьківського будинку. Попрощалися з матір’ю, провели в останню путь. – Все, сестро. Матері тепер нема. Вам теж пора додому їхати, – сказав Андрій. – Ти про що? – здивувалася Катя. – Ми ж тут живемо. – То ти ще не знаєш?! – сказав Андрій і витягнув з сумки якісь документи. Катя глянула в них і розсміялася. Андрій здивовано дивився на сестру, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій вже збирався спати, коли подзвонила сестра. – Приїжджай, мами не стало, – тихо сказала Катя. Вранці Андрій, приїхали до батьківського будинку. Попрощалися з матір’ю, провели в останню путь. – Все, сестро. Матері тепер нема. Вам теж пора додому їхати, – сказав Андрій. – Ти про що? – здивувалася Катя. – Ми ж тут живемо. – То ти ще не знаєш?! – сказав Андрій і витягнув з сумки якісь документи. Катя глянула в них і розсміялася. Андрій здивовано дивився на сестру, не розуміючи, що відбувається

Микола та Рита прожили щасливе життя разом. Золоте весілля відзначили. Діти, онуки та навіть правнучка були на урочистості. Через три роки після золотого весілля Рита втратила свого Миколу. Попрощалися з Миколою, а Маргарита злягла. Спочатку в палаті лежала, а потім…

Олена швидко застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Жінка вбігла до одномісної палати і застигла на порозі. Михайло виглядав не так погано, як вона думала. – Але що поряд з ним робить якась незнайома, молода дівчина? – подумала жінка. – Олено, ти повинна мене зрозуміти, – зітхнув чоловік. – Це Христина. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена швидко застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Жінка вбігла до одномісної палати і застигла на порозі. Михайло виглядав не так погано, як вона думала. – Але що поряд з ним робить якась незнайома, молода дівчина? – подумала жінка. – Олено, ти повинна мене зрозуміти, – зітхнув чоловік. – Це Христина. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Олена ледве застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Слідом за нею поспішав син. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Він в палаті. Стан стабільний…Цього разу обійшлося. Порадив не плакати, щоб не хвилювати чоловіка. Посміхатися і…

Людмила мила посуд, коли у двері подзвонили. На порозі стояла якась дівчина. – Здрастуйте, тут Олексій живе? – спитала незнайомка. – Так… А ви з якого питання? – здивувалася Люда. – Ви його мама? – сказала гостя. – Я його дружина! Дівчино, ви що хотіли? – нерозуміла жінка.  – Можна увійти? – запитала дівчина. – Ну, проходь. Не розумію, чого ти моїм чоловіком цікавишся? – Люся вказала рукою у бік кухні. – Туди проходь. – Ми з Олексієм маємо одружитися, – раптом сказала незнайомка. Людмила застигла з каструлею в руках, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила мила посуд, коли у двері подзвонили. На порозі стояла якась дівчина. – Здрастуйте, тут Олексій живе? – спитала незнайомка. – Так… А ви з якого питання? – здивувалася Люда. – Ви його мама? – сказала гостя. – Я його дружина! Дівчино, ви що хотіли? – нерозуміла жінка.  – Можна увійти? – запитала дівчина. – Ну, проходь. Не розумію, чого ти моїм чоловіком цікавишся? – Люся вказала рукою у бік кухні. – Туди проходь. – Ми з Олексієм маємо одружитися, – раптом сказала незнайомка. Людмила застигла з каструлею в руках, нічого не розуміючи

– Здрастуйте, тут Олексій живе? – Так… А ви з якого питання? – Ви його мама? – Я? Дружина! Дівчина, ви що хотіли? – Він зараз в палаті, і я не знаю про його стан, мені нічого не кажуть. Лише…

Марина прибирала в квартирі. Раптом у двері подзвонили. Дічина вийшла в коридор, та відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, – сказав він. – Доброго. Ви до кого? – здивувалася  Марина. – Я до тебе, – усміхнувся незнайомець. – Мене звуть Олександир Іванович. І я твій батько! Марина застигла почувши це, адже її батька давно не стало

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала в квартирі. Раптом у двері подзвонили. Дічина вийшла в коридор, та відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, – сказав він. – Доброго. Ви до кого? – здивувалася  Марина. – Я до тебе, – усміхнувся незнайомець. – Мене звуть Олександир Іванович. І я твій батько! Марина застигла почувши це, адже її батька давно не стало

Марина йшла з електрички знайомою доріжкою від невеликої приміської станції.Вона дуже хвилювалася – як давно вона тут не була. До батьків, як побралися з Віктором, одразу почали їздити машиною. А цією доріжкою вона не ходила, вже не пам’ятає скільки. Річка,…

Олексій відправив дружину на три тижні відпочити в санаторій. Чоловік вже готувався до її приїзду. Олена мала бути в суботу. Але, ні в суботу, ні в неділю дружина не приїхала! Олексій місця собі не знаходив. Аж тут в понеділок Олена зʼявилася на подвірʼї. – Оленочко, ну нарешті! – вибіг Олексій її зустрічати. – Як відпочила?! – Та нормально… – сказала вона і мовчки пішла в хату. А зранку Олена вийшла на подвірʼя з великою сумкою. – Олексію, вибач, але я йду від тебе! – сказала вона чоловіку. – Олено, ти про що? – Олексій не вірив своїм вухам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій відправив дружину на три тижні відпочити в санаторій. Чоловік вже готувався до її приїзду. Олена мала бути в суботу. Але, ні в суботу, ні в неділю дружина не приїхала! Олексій місця собі не знаходив. Аж тут в понеділок Олена зʼявилася на подвірʼї. – Оленочко, ну нарешті! – вибіг Олексій її зустрічати. – Як відпочила?! – Та нормально… – сказала вона і мовчки пішла в хату. А зранку Олена вийшла на подвірʼя з великою сумкою. – Олексію, вибач, але я йду від тебе! – сказала вона чоловіку. – Олено, ти про що? – Олексій не вірив своїм вухам

Олексій зробив пропозицію своїй Оленці. Дівчина погодилася, і чоловік радісно повідомив батькам про це. Його мати Тамара була не в захваті від нареченої та її сім’ї. Олексій єдиний син у сім’ї, будинок у них великий, господарство тримають. Батько його Павло,…

Юля приїхала до матері в рідне село. Вона діставала з сумки різні смаколики, подарунки і ставила все на стіл. Мати приготувала смачну вечерю. Вони поїли. Юля помила посуд. Вони з матірʼю вийшли на подвір’я й присіли на лавку. Поклавши свої натруджені руки на коліна, мати тихо сказала: – Ну, доню, розповідай… – Мамо, а що розповідати?! – здивувалась Юля. – Я ж говорю, живу я нормально, працюю в магазині. – І в цьому магазині тобі такі гроші платять?! Не повірю ніколи! – сказала мати. Раптом Юля розплакалася: – Пробач мені, мамо! Зараз ти дізнаєшся правду

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля приїхала до матері в рідне село. Вона діставала з сумки різні смаколики, подарунки і ставила все на стіл. Мати приготувала смачну вечерю. Вони поїли. Юля помила посуд. Вони з матірʼю вийшли на подвір’я й присіли на лавку. Поклавши свої натруджені руки на коліна, мати тихо сказала: – Ну, доню, розповідай… – Мамо, а що розповідати?! – здивувалась Юля. – Я ж говорю, живу я нормально, працюю в магазині. – І в цьому магазині тобі такі гроші платять?! Не повірю ніколи! – сказала мати. Раптом Юля розплакалася: – Пробач мені, мамо! Зараз ти дізнаєшся правду

Від спогадів Юлію відволікла музика, яка заграла на її телефоні, вона відповіла і почула голос доньки: -Мамо, привіт, завтра ми приїдемо до вас увечері! У Катрусі канікули, а Ігор у відпустку пішов. Батькові скажи! -Привіт, Лізо, привіт доню! Ой, я…

Повернутись вверх