Головна - Історії жінок - Сторінка 32

Категорія: Історії жінок

Марина прибирала в квартирі. Раптом у двері подзвонили. Дічина вийшла в коридор, та відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, – сказав він. – Доброго. Ви до кого? – здивувалася  Марина. – Я до тебе, – усміхнувся незнайомець. – Мене звуть Олександир Іванович. І я твій батько! Марина застигла почувши це, адже її батька давно не стало

Марина йшла з електрички знайомою доріжкою від невеликої приміської станції.Вона дуже хвилювалася – як давно вона тут не була. До батьків, як побралися з Віктором, одразу почали їздити машиною. А цією доріжкою вона не ходила, вже не пам’ятає скільки. Річка,…

Олексій відправив дружину на три тижні відпочити в санаторій. Чоловік вже готувався до її приїзду. Олена мала бути в суботу. Але, ні в суботу, ні в неділю дружина не приїхала! Олексій місця собі не знаходив. Аж тут в понеділок Олена зʼявилася на подвірʼї. – Оленочко, ну нарешті! – вибіг Олексій її зустрічати. – Як відпочила?! – Та нормально… – сказала вона і мовчки пішла в хату. А зранку Олена вийшла на подвірʼя з великою сумкою. – Олексію, вибач, але я йду від тебе! – сказала вона чоловіку. – Олено, ти про що? – Олексій не вірив своїм вухам

Олексій зробив пропозицію своїй Оленці. Дівчина погодилася, і чоловік радісно повідомив батькам про це. Його мати Тамара була не в захваті від нареченої та її сім’ї. Олексій єдиний син у сім’ї, будинок у них великий, господарство тримають. Батько його Павло,…

Юля приїхала до матері в рідне село. Вона діставала з сумки різні смаколики, подарунки і ставила все на стіл. Мати приготувала смачну вечерю. Вони поїли. Юля помила посуд. Вони з матірʼю вийшли на подвір’я й присіли на лавку. Поклавши свої натруджені руки на коліна, мати тихо сказала: – Ну, доню, розповідай… – Мамо, а що розповідати?! – здивувалась Юля. – Я ж говорю, живу я нормально, працюю в магазині. – І в цьому магазині тобі такі гроші платять?! Не повірю ніколи! – сказала мати. Раптом Юля розплакалася: – Пробач мені, мамо! Зараз ти дізнаєшся правду

Від спогадів Юлію відволікла музика, яка заграла на її телефоні, вона відповіла і почула голос доньки: -Мамо, привіт, завтра ми приїдемо до вас увечері! У Катрусі канікули, а Ігор у відпустку пішов. Батькові скажи! -Привіт, Лізо, привіт доню! Ой, я…

Марина весь день крутилася на кухні, зварила холодець, накрутила голубців. Сьогодні чоловік приїде з заробітків. Раптом вона почула, що хтось гукає її. Мирина вийшла у двір і побачила друга чоловіка, з яким вони разом працюють. – Привіт. Павло просив передати, що йому не вийшло приїхати цього разу, – сказав Сашко і передав їй гроші і якийсь конверт. Жінка помітила, що Сашко якось загадково посміхнувся. Коли він пішов, Марина повернулася в будинок, поклала гроші у шкатулку, відкрила конверт, прочитала лист і застигла

Коли Марина навчалася у п’ятому класі, не стало її батька. Марина не дуже добре пам’ятає прощання з батьком, але добре пам’ятає, що батько дуже любив єдину доньку. Жили в селі з матір’ю, корівка в них була. Сільські допомагали їм із…

Олена помітила, що її чоловік почав дивно поводитися, затримується на роботі, не ночує вдома. Вона вирішила поговорити з ним. Дочекавшись його повернення, запитала: – Андрію, ти нічого не хочеш сказати? – Ні, а що? – здивувався він. – Ночувати в неї сміливості вистачає, а зізнатися – ні? Андрію, вона ж тобі в дочки годиться! – раптом сказала дружина. Олена говорила навмання, але потрапила в яблучко! Андрій підвівся і тихо сказав: – Як ти дізналася про нас? Олена застигла, вона не вірила, що її здогадки підтвердяться

Олена сиділа біля темного вікна, дивлячись на дощ, що накрапав. Андрій, швидше за все вже не прийде. Знову! Останнім часом він часто “затримувався” на роботі, намагаючись порозумітися наступного дня. Спочатку Олена вірила йому, але коли його відлучки стали постійними –…

Ольга весь день крутилась на кухні. Сьогодні до неї в гості мала приїхати її подруга Люда. Сьогодні ж був особливий день – у Ольги день народження! – Привіт, вітаю, люба моя! До понеділка тепер у нас будеш! – казала Ольга подрузі. – Повітря у нас цілюще, спиться як у колисці. А ще молочко, яйця та м’ясце домашні, смакота! Вдома на них чекав накритий стіл з частуваннями. – Слухай, Олю, а ти не шкодуєш, що місто на село проміняла?! – раптом запитала подруга Ольгу. – Ой, Людочко… Не знаю, як тобі й пояснити, – раптом почала та

-Олечко, люба, ну куди тобі у село їхати? Ти з освітою, розумниця й красуня, все життя в місті прожила… А він селянин звичайний. Що ти робиш? Невже кохання таке сильне, що ти комфорт на таке зміниш? Та й яке кохання…

Наталя поверталася додому, на вулиці накрапав дощ. Біля під’їзду вона помітила якусь дівчину. – Нам треба поговорити, – раптом сказала незнайомка. – Вибачте, я вас знаю? – здивувалася Наталя. – Ні, але я вас знаю, – відповіла дівчина. – Заходьте, не стояти ж під дощем, – запропонувала Наталя. Жінки зайшли у квартиру Наталки. – То що ви мені хотіли сказати? – запитала хазяйка квартири. – Я хотіла сказати. Справа в тому, що я люблю вашого нареченого, а він любить мене, – спокійно сказала незнайомка. Наталка застигла, не розуміючи, що відбувається

Батьки вирішили, що дочка їхня вже виросла, настав час їй жити окремо, купили Наталі квартиру.  Для Наталки це також була несподіванка. У свої двадцять п’ять років вона не поспішала ні заміж, не відокремлюватися від батьків. Але квартирі була рада.  Молодий…

Любов Василівна сиділа на ліжку і сумно дивилася у вікно. Раптом двері відчинилися і на порозі зʼявився її син Володя. – Мамо, ти знову не дивилася ваш з Надійкою серіал! – почав він з порога. – Може, ти на щось образилася? – Господь з тобою, Володю! Ні на кого я не образилася, хоча й можна було. Надія твоя знову зварила бульйон із курячої грудки! Біла така вода, блакитнувата! Каже, що таке корисно. А я не люблю таке! Я люблю наваристий курячий бульйончик, з цілої курочки! Володя аж присів від роздратування

Любов Василівна сиділа на ліжку і сумно дивилася у вікно. Раптом двері відчинилися і на порозі зʼявився її син Володя. -Матусю, ти знову не дивилася ваш з Надійкою серіал! – почав він з порога. – Може, ти на щось образилася?…

Оля і Павло одружилися, з батьками жити не хотіли, тому орендували собі квартиру. Минуло кілька днів, і Оля вся в сльозах прибігла до матері. – Що сталося доню? – захвилювалася Тетяна. – Мамо, я так більше не можу, – схлипнула Оля. – Свекруха, постійно у нас сидить, до мене придирається. Павлу показує, яка я погана господиння. Тетяна задумалася, вислухавши доньку. Потім усміхнулася і весело сказала: – Я, здається, знаю, як тобі допомогти. Оля витерла сльози і здивовано глянула на маму, нічого не розуміючи

Дочка Тетяни вийшла заміж кілька років тому. Купити молодим квартиру батьки не могли, а жити з кимось із них пара категорично відмовилася. – Ну, окремо, так окремо, живіть хто вам не дає, – погодилися батьки. У результаті відразу після весілля…

Толік приїхав до батька та матері. Мама стіл накрила, всі разом пообідали. – Тату, мені потрібно з тобою поговорити, – сказав син і разом з батьком вийшов на вулицю. – Розповідай, що сталося? – занепокоївся батько. – Тату, від мене Марина пішла! Розлучитися хоче, – раптом сказав Толік. – Як розлучитися? А що сталося, – занепокоївся Михайло Іванович. – Вона шпильку знайшла. Жіночу. У нашій спальні, – продовжив син. – Чию шпильку? – незрозумів батько. – У тому й справа, що Наді, – зітхнув син. – Якої Наді? – здивувався батько, нічого не розуміючи

Толік приїхав додому, до батька та матері. Мама одразу давай клопотати, на стіл накривати. Вона знала Толіка дуже добре, адже син рідний. Посередині чола тонка зморшка, пригнічений вигляд? Значить, щось сталося… Він батькові дзвонив годину тому, щось плутано намагався розповісти,…

Повернутись вверх