Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 31

Категорія: Історії жінок

Рита сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Раптом відкрилися вхідні двері, повернувся,  тепер вже колишній чоловік. – Я за речами, – сухо кинув він. Рита помітила, що чоловік прийшов з великою кількістю сумок і коробок. – Навіщо тобі стільки? – здивувалася Рита. – У мене багато речей, – відповів він. – Добре, не буду заважати. Ключі залишиш у сусідки, – сказала Рита і пішла до матері, перечекати, поки чоловік збереться і піде. А коли Рита повернулися в квартиру, то не повірила своїм очам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Раптом відкрилися вхідні двері, повернувся,  тепер вже колишній чоловік. – Я за речами, – сухо кинув він. Рита помітила, що чоловік прийшов з великою кількістю сумок і коробок. – Навіщо тобі стільки? – здивувалася Рита. – У мене багато речей, – відповів він. – Добре, не буду заважати. Ключі залишиш у сусідки, – сказала Рита і пішла до матері, перечекати, поки чоловік збереться і піде. А коли Рита повернулися в квартиру, то не повірила своїм очам

Маргарита після розлучення вирішила, що заміж ніколи не вийде. Тяжко далося їй це розлучення, чоловік чіплявся за все, за кожну ложку, кашку і ганчірку. Бувають такі чоловіки, які йдуть і забирають із собою все, а бувають такі, що візьмуть пару…

Ганна Вікторівна прасувала одяг, коли в двері подзвонили. – Хто ж це так пізно? – подумала жінка і пішла у коридор. Ганна відкрила двері і застигла. На порозі стояла донька Настя, яка не з’являлася вдома вже більше десяти років. – Привіт, мамо. Можна увійти? – раптом сказала Настя. – З’явилася, – вигукнула Ганна Вікторівна. – Назовсім чи як? Настя мовчала. – Що сталося? – занепокоїлася Ганна. Настя опустила очі і сказала: – Мамо, ти була права! Ганна Вікторівна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Вікторівна прасувала одяг, коли в двері подзвонили. – Хто ж це так пізно? – подумала жінка і пішла у коридор. Ганна відкрила двері і застигла. На порозі стояла донька Настя, яка не з’являлася вдома вже більше десяти років. – Привіт, мамо. Можна увійти? – раптом сказала Настя. – З’явилася, – вигукнула Ганна Вікторівна. – Назовсім чи як? Настя мовчала. – Що сталося? – занепокоїлася Ганна. Настя опустила очі і сказала: – Мамо, ти була права! Ганна Вікторівна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

Дверний дзвінок розлився по кімнатах. Ганна Вікторівна навіть здивувалася від несподіванки. — Хто ж прийшов так пізно? Невже Іванівна вирішила борг віддати… — ойкаючи, вона поплелася відчиняти двері. На порозі стояла Настя. Анна Вікторівна раптом відчула, що їй важко стояти,…

Валентина знімала одяг з мотузок, скоро почнеться дощ. – Ей, є хто вдома? – раптом почула жінка голос. Валя підійшла до хвіртки, за нею стояла молода невисока дівчина. – Іван Микитенко тут живе? – запитала вона у Валентини. – Нема тут такого, – Валентина розвела руками. – Як нема? – розгублено запитала дівчина і дістає з кишені клаптик паперу. – Ось, це ваша адреса? Валентина взяла листочок, прочитала і застигла – там була вказана її адреса. – Звідки у вас це? – Валя здивовано подивилася на дівчину, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина знімала одяг з мотузок, скоро почнеться дощ. – Ей, є хто вдома? – раптом почула жінка голос. Валя підійшла до хвіртки, за нею стояла молода невисока дівчина. – Іван Микитенко тут живе? – запитала вона у Валентини. – Нема тут такого, – Валентина розвела руками. – Як нема? – розгублено запитала дівчина і дістає з кишені клаптик паперу. – Ось, це ваша адреса? Валентина взяла листочок, прочитала і застигла – там була вказана її адреса. – Звідки у вас це? – Валя здивовано подивилася на дівчину, нічого не розуміючи

Гілки вишні звисали під вагою ягід – цього року вона надзвичайно плідна, востаннє таке було в дев’яносто другому на пам’яті Валентини. Тоді вони накрутили кілька трилітрових банок компоту – Галинка любила такий компот. Зараз же врожай опадає вниз, на лаву,…

Віра готувалася до весілля, ще день і вона вийде заміж за свого коханого Андрія. Дівчина якраз вирішувала останні деталі з весільним тортом, коли додому повернувся наречений. Андрій був якийсь дивний і мовчазний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Віра. Чоловік мовчав. – Щось з батьками? – запитала вона. – Весілля не буде! – раптом вигукнув Андрій. – Можеш все скасовувати! Віра застигла, і здивовано дивилася на Андрія, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра готувалася до весілля, ще день і вона вийде заміж за свого коханого Андрія. Дівчина якраз вирішувала останні деталі з весільним тортом, коли додому повернувся наречений. Андрій був якийсь дивний і мовчазний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Віра. Чоловік мовчав. – Щось з батьками? – запитала вона. – Весілля не буде! – раптом вигукнув Андрій. – Можеш все скасовувати! Віра застигла, і здивовано дивилася на Андрія, нічого не розуміючи

– Ти моя доля, – лагідно казав Вірі наречений. А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. – А як же доля? – тихо, перепитала Віра. Андрію, зважаючи на все, було трохи ніяково від того, що він…

Наталя смажила деруни, коли з роботи повернувся чоловік. Олег прийшов на диво рано. – Привіт, – сказав він і сів на стілець на кухні, не роздягаючись. – Зніми куртку і сідай до столу будемо вечеряти, – звичним тоном сказала Наталка. Олег сидів мовчки, не підводячи голови. – Олеже, ти чув? – повторила жінка. – Я йду від тебе, – раптом сказав він. – Що…Що ти сказав? – Наталка розгублено посміхалася, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя смажила деруни, коли з роботи повернувся чоловік. Олег прийшов на диво рано. – Привіт, – сказав він і сів на стілець на кухні, не роздягаючись. – Зніми куртку і сідай до столу будемо вечеряти, – звичним тоном сказала Наталка. Олег сидів мовчки, не підводячи голови. – Олеже, ти чув? – повторила жінка. – Я йду від тебе, – раптом сказав він. – Що…Що ти сказав? – Наталка розгублено посміхалася, нічого не розуміючи

Наталка сиділа вже другу годину і дивилася в підлогу, вона ніколи не думала, що з нею може статися таке. Коли минулого року подружка Олеся спіймала свого Сашка з якоюсь жінкою, Наталка заспокоювала її, казала, щоб не переживала, зайнялася собою, перестала…

Рита увімкнула чайник, щоб попити чаю, а потім вирішила сходити в магазин. Завтра прийде внучка і вона обіцяла їй спекти пиріг з яблуками, але закінчилися яйця. Рита з важкими сумками йшла з магазину. Коли вона піднялася до другого поверху, то побачила незнайомого чоловіка біля дверей її подруги Алли. Він намагався відчинити двері! – А що це ви там робите?! – здивовано запитала Рита. Чоловік обернувся. – Та ось, намагаюся зайти в квартиру. – Як це зайти в квартиру?! – здивувалася Рита. І раптом вона все зрозуміла

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита увімкнула чайник, щоб попити чаю, а потім вирішила сходити в магазин. Завтра прийде внучка і вона обіцяла їй спекти пиріг з яблуками, але закінчилися яйця. Рита з важкими сумками йшла з магазину. Коли вона піднялася до другого поверху, то побачила незнайомого чоловіка біля дверей її подруги Алли. Він намагався відчинити двері! – А що це ви там робите?! – здивовано запитала Рита. Чоловік обернувся. – Та ось, намагаюся зайти в квартиру. – Як це зайти в квартиру?! – здивувалася Рита. І раптом вона все зрозуміла

Маргарита стояла біля мокрого вікна і з сумом дивилася на подвір’я. Там складала в машину останні речі її сусідка, з якою вона прожила пліч-о-пліч багато років. Жаль було розлучатися з Аллочкою, її найкращою подругою. Алла Василівна нещодавно поховала свого Віктора,…

Віка їхала до свого коханого Андрія у його рідне місто. Вони так давно не бачилися. – Ось Андрій зраді моєму сюрпризу, – думала жінка. Двері їй відчинила симпатична дівчина. – Напевно сестра, – подумала Віка. – А Андрій вдома? – запитала вона. – За хлібом пішов, – весело відповіла дівчина. – А ви хто? – Я Віка, – усміхнулася жінка. – Андрій прийде і представить мене. – Добре, проходьте, зачекаєте його, – дівчина пропустила гостю в квартиру. Зайшовши на кухню, Віка застигла. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віка їхала до свого коханого Андрія у його рідне місто. Вони так давно не бачилися. – Ось Андрій зраді моєму сюрпризу, – думала жінка. Двері їй відчинила симпатична дівчина. – Напевно сестра, – подумала Віка. – А Андрій вдома? – запитала вона. – За хлібом пішов, – весело відповіла дівчина. – А ви хто? – Я Віка, – усміхнулася жінка. – Андрій прийде і представить мене. – Добре, проходьте, зачекаєте його, – дівчина пропустила гостю в квартиру. Зайшовши на кухню, Віка застигла. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Це було кохання з першого погляду. Вікторії було двадцять один, і вона вперше поїхала на наукову конференцію – у неї навіть усної доповіді не було, тільки стендова, але вона все одно страшенно пишалася собою. Андрій виступав з доповіддю – лише…

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги і одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів незнайомий хлопець років тридцяти! -Ага, все ясно! Для мене значить, –…

Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

– Мамо, я такий голодний, дай швидше поїсти, бо додому бігти треба, Ритка чекає, – сказав з порога Ігор, зайшовши до батьківського дому. – А що, дружина не годує? – здивувалася мама. – Нічого не вміє! Ми ж до весілля…

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Ось вже майже місяць молода жінка Марина переживала від тривожних думок та підозр. Марині здавалося, що її чоловік Сашко зраджує її. Вони були одружені майже три роки, виховували сина Толіка і, як думалося Марині донедавна, дуже любили одне одного. Марина…

Повернутись вверх