Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 3

Категорія: Історії жінок

Яна сходила в кіно, повечеряла салатом і своєю улюбленою рибою, і виспалася. А в неділю їй подзвонили з незнайомого номера. – Відпустіть Дениса! – почувся в телефоні голос якоїсь дівчини. – А ви хто? – здивовано запитала Яна. – І ви впевнені, що мій чоловік хоче піти? – Звісно, ​​впевнена! – здивувалася незнайомка, явно не очікуючи такого тону. – Ми з ним кохаємо один одного! – І ваше кохання дорожче за гроші? – уточнила Яна. – Звичайно! – вигукнула коханка Дениса. – Може перевіримо? – запитала вона. – Ну як хочете. Забирайте! Денис повернувся додому й застиг на порозі від несподіваного видовища

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна сходила в кіно, повечеряла салатом і своєю улюбленою рибою, і виспалася. А в неділю їй подзвонили з незнайомого номера. – Відпустіть Дениса! – почувся в телефоні голос якоїсь дівчини. – А ви хто? – здивовано запитала Яна. – І ви впевнені, що мій чоловік хоче піти? – Звісно, ​​впевнена! – здивувалася незнайомка, явно не очікуючи такого тону. – Ми з ним кохаємо один одного! – І ваше кохання дорожче за гроші? – уточнила Яна. – Звичайно! – вигукнула коханка Дениса. – Може перевіримо? – запитала вона. – Ну як хочете. Забирайте! Денис повернувся додому й застиг на порозі від несподіваного видовища

– Ну куди ти? – Яна похмуро дивилася, як Денис одягає чисту сорочку. – З хлопцями вирішили зустрітися, пінного взяти, – не дивлячись на дружину відповів чоловік. – А з дружиною час провести не хочеш? – сумно посміхнулася вона. –…

Надія повернулася додому о 8 вечора. Вона відкрила двері, зняла чоботи й занесла на кухню важкі пакети з продуктами. Молода жінка дуже втомилася. Її чоловіка вдома не було, що дуже здивувало Надію. Сергій мав приїхати одразу після обіду. Додзвонитись до нього жінка не змогла. – Абонент тимчасово недоступний, – сказав їй телефон. Надія вирішила, що Сергій пішов на пошту, щоб забрати її замовлення. Виклавши продукти у холодильник, Надія зайшла у спальню. Раптом вона помітила листок, який лежав на тумбочці. На ньому лежала якась кругла річ… Надія придивилася, що то таке і аж присіла від несподіваної здогадки

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія повернулася додому о 8 вечора. Вона відкрила двері, зняла чоботи й занесла на кухню важкі пакети з продуктами. Молода жінка дуже втомилася. Її чоловіка вдома не було, що дуже здивувало Надію. Сергій мав приїхати одразу після обіду. Додзвонитись до нього жінка не змогла. – Абонент тимчасово недоступний, – сказав їй телефон. Надія вирішила, що Сергій пішов на пошту, щоб забрати її замовлення. Виклавши продукти у холодильник, Надія зайшла у спальню. Раптом вона помітила листок, який лежав на тумбочці. На ньому лежала якась кругла річ… Надія придивилася, що то таке і аж присіла від несподіваної здогадки

Надія повернулася додому о 8 вечора, як завжди. Вона відкрила двері, зняла чоботи і занесла на кухню важкі пакети з продуктами. Молода жінка дуже втомилася. День був важкий, напружений. Начальник приїхав на роботу в поганому настрої і з самого ранку…

Алла з Юрієм вирішили поїхати в село відпочити. Там вони мали власний будиночок. По дорозі вони заїхали в супермаркет, купили продуктів і виїхали з міста. Юрій заніс пакети з продуктами на кухню, а Алла почала наповнювати холодильник їжею. І тут жінка помітила дещо дивне… Вона здивовано озирнулася на всі боки і очам своїм не повірила! Цілих три місяці її не було в цьому будинку, а кухня виглядала так наче вчора тут хтось готував і вечеряв… А потім все прибрав! На полицях не було ані порошинки. Підлога блищала. Алла принюхалася й застигла від здивування

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла з Юрієм вирішили поїхати в село відпочити. Там вони мали власний будиночок. По дорозі вони заїхали в супермаркет, купили продуктів і виїхали з міста. Юрій заніс пакети з продуктами на кухню, а Алла почала наповнювати холодильник їжею. І тут жінка помітила дещо дивне… Вона здивовано озирнулася на всі боки і очам своїм не повірила! Цілих три місяці її не було в цьому будинку, а кухня виглядала так наче вчора тут хтось готував і вечеряв… А потім все прибрав! На полицях не було ані порошинки. Підлога блищала. Алла принюхалася й застигла від здивування

Алла з Юрієм вирішили поїхати в село відпочити. Там вони мали власний будиночок. По дорозі вони заїхали в супермаркет, купили продуктів і виїхали з міста, не здогадуючись про те, що ця поїздка… Буде початком найгіршого. Алла багато працювала і рідко…

Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай з цукерками. Раптом вона побачила, як на подвірʼя зайшла її сусідка Валентина. Вона махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь – мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – сказала та. – Привіт, Валю, проходь і сідай, зараз наллю тобі чаю, дивись які цукерки в мене! – похвалилася Таїсія. – Вчора Олег з онукою приїжджали, от привезли. Дорогі і смачні, давай пригощайся! – Ага, бачила я вчора машину Олега біля твоїх воріт, – відповіла сусідка. Жінки розговорилися. Валентина випила чашку чаю і раптом таємничим голосом зробила несподівану пропозицію

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай з цукерками. Раптом вона побачила, як на подвірʼя зайшла її сусідка Валентина. Вона махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь – мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – сказала та. – Привіт, Валю, проходь і сідай, зараз наллю тобі чаю, дивись які цукерки в мене! – похвалилася Таїсія. – Вчора Олег з онукою приїжджали, от привезли. Дорогі і смачні, давай пригощайся! – Ага, бачила я вчора машину Олега біля твоїх воріт, – відповіла сусідка. Жінки розговорилися. Валентина випила чашку чаю і раптом таємничим голосом зробила несподівану пропозицію

Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай із цукерками. Вона побачила, як на подвірʼя зайшла сусідка Валентина й махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь, мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – Привіт, Валю,…

Тетяна Андріївна приїхала на колишню роботу. Вона подивилася на себе в дзеркало – та невже це вона, так шикарно виглядає?! Колеги її теж спочатку не впізнали. Вирішили, що хтось від начальства прийшов, насторожилися, дивляться! А потім хтось здогадався і здивовано спитав: – Тетяно Андріївно, та це ви, чи що?! І стало зовсім тихо. Всі загомоніли, стали перезиратися: – А ми й не зрозуміли одразу, хто це до нас зайшов! Яка ж ви стали, треба ж, Тетяно Андріївно? Погляд Лілії Вікторівни, її колишньої начальниці, раптом змінився і зупинився на її руці. Вона аж застигла від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Андріївна приїхала на колишню роботу. Вона подивилася на себе в дзеркало – та невже це вона, так шикарно виглядає?! Колеги її теж спочатку не впізнали. Вирішили, що хтось від начальства прийшов, насторожилися, дивляться! А потім хтось здогадався і здивовано спитав: – Тетяно Андріївно, та це ви, чи що?! І стало зовсім тихо. Всі загомоніли, стали перезиратися: – А ми й не зрозуміли одразу, хто це до нас зайшов! Яка ж ви стали, треба ж, Тетяно Андріївно? Погляд Лілії Вікторівни, її колишньої начальниці, раптом змінився і зупинився на її руці. Вона аж застигла від побаченого

Тетяна Андріївна завжди переживала втратити роботу. Здоров’я в неї було не дуже. Увечері ноги завжди турбували від сидячої роботи. Залишалося тільки додому добратися, на диван лягти і ноги вгору. А вранці вона завжди важко вставала рано. Але треба було, адже…

Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх з Петром стосунках. Ольга помічала як чоловік сидів і читав з усмішкою якісь повідомлення в своєму телефоні… Петро прийшов, тихо рипнувши дверима. Не дивлячись в обличчя дружині, він сів за стіл на кухні. Ольга відклала тарілку, яку мила, вбік. Вони трохи помовчали… – Нам треба поговорити, – тихо почав Петро. – Про що ж? – Ольга розуміла, що зараз станеться найгірше

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх з Петром стосунках. Ольга помічала як чоловік сидів і читав з усмішкою якісь повідомлення в своєму телефоні… Петро прийшов, тихо рипнувши дверима. Не дивлячись в обличчя дружині, він сів за стіл на кухні. Ольга відклала тарілку, яку мила, вбік. Вони трохи помовчали… – Нам треба поговорити, – тихо почав Петро. – Про що ж? – Ольга розуміла, що зараз станеться найгірше

Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх стосунках. Помічала як Петро сидів і читав з усмішкою якісь повідомлення в телефоні… Чоловік прийшов тихо…

Марина взяла телефон і набрала номер матері. – Мамо, у твого внука Сашка день народження, ти ж пам’ятаєш? – запитала вона. – Звичайно памʼятаю! – відповіла Ольга Ігорівна. – Я хотіла запросити тебе, – продовжила Марина. – І… Миколу цього твого. Приходьте, пора нам познайомитися… Марині було незвично бачити маму з іншим чоловіком, а не з батьком. Слово взяв Микола. – Я бачу всі вже ситі і всіх кого треба, вже привітали, – підморгнув він маленькому імениннику. – Ми хотіли б з Олею запросити вас на нашу скромну урочистість. – Яку ще урочистість? – тихо ахнула Марина. Вона не розуміла, що відбувається

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина взяла телефон і набрала номер матері. – Мамо, у твого внука Сашка день народження, ти ж пам’ятаєш? – запитала вона. – Звичайно памʼятаю! – відповіла Ольга Ігорівна. – Я хотіла запросити тебе, – продовжила Марина. – І… Миколу цього твого. Приходьте, пора нам познайомитися… Марині було незвично бачити маму з іншим чоловіком, а не з батьком. Слово взяв Микола. – Я бачу всі вже ситі і всіх кого треба, вже привітали, – підморгнув він маленькому імениннику. – Ми хотіли б з Олею запросити вас на нашу скромну урочистість. – Яку ще урочистість? – тихо ахнула Марина. Вона не розуміла, що відбувається

Марина не одразу помітила, що мама повернулася з прогулянки якоїсь іншої – очі блищать, як у закоханої школярки, загадкова усмішка. Марина могла зрозуміти, якщо жінка вступає в нові стосунки у років сорок, ну в п’ятдесят ще куди не йшло, але…

Людмила з її коханим Юрієм часто бували у нього на дачі. Там був сад і невеликий город. У той день нічого не віщувало неприємностей. Людмила і Юрій зібрали велику сумку яблук. Тепер вони сиділи на веранді й пили чай. Увечері вирішили повернутися в місто, ночі стали холоднішими. За чаєм вони весело щось обговорювали. Юрій накидав у чайник шматочки запашних яблук. З собою вони привезли свіжих здобних булочок із пекарні. Раптом у Юрія задзвонив телефон. Він відповів. Людмила прислухалася і взялася за голову від почутого. Вона раптом зрозуміла, хто йому дзвонить

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила з її коханим Юрієм часто бували у нього на дачі. Там був сад і невеликий город. У той день нічого не віщувало неприємностей. Людмила і Юрій зібрали велику сумку яблук. Тепер вони сиділи на веранді й пили чай. Увечері вирішили повернутися в місто, ночі стали холоднішими. За чаєм вони весело щось обговорювали. Юрій накидав у чайник шматочки запашних яблук. З собою вони привезли свіжих здобних булочок із пекарні. Раптом у Юрія задзвонив телефон. Він відповів. Людмила прислухалася і взялася за голову від почутого. Вона раптом зрозуміла, хто йому дзвонить

– Оце так новина, любий! Ти серйозно? Це не жарт там ніякий? – Людмила не вірила своїм вухам. – Та не жартують так, взагалі-то, – її чоловік Юрій був серйозний як ніколи. – Взагалі то такі речі озвучують одразу після…

Ліза була на роботі. Вона дістала з шухляди дзеркальце і підфарбувала губи помадою. – Так, Мар’яно, вимикай свій комп’ютер! – рішуче сказала вона подрузі. – Треба привести себе в порядок – у нас же ж корпоратив. Поїдемо до мене. Зробимо з тебе красуню, а заразом і порадиш, що мені вдягнути… Ліза з Мар’яною вийшли з роботи. Ліза жила зовсім поряд. Вони зайшли в квартиру. – Проходь, – сказала Ліза і провела Марʼяну в кімнату. Переступивши поріг, вона одразу кинулася до шафи. Мар’яна глянула, що там і аж оторопіла від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза була на роботі. Вона дістала з шухляди дзеркальце і підфарбувала губи помадою. – Так, Мар’яно, вимикай свій комп’ютер! – рішуче сказала вона подрузі. – Треба привести себе в порядок – у нас же ж корпоратив. Поїдемо до мене. Зробимо з тебе красуню, а заразом і порадиш, що мені вдягнути… Ліза з Мар’яною вийшли з роботи. Ліза жила зовсім поряд. Вони зайшли в квартиру. – Проходь, – сказала Ліза і провела Марʼяну в кімнату. Переступивши поріг, вона одразу кинулася до шафи. Мар’яна глянула, що там і аж оторопіла від побаченого

Ліза дістала дзеркальце з шухляди столу, підфарбувала губи помадою, посміхнулася своєму відображенню і рішуче сказала своїй колежанці: – Так, Мар’яно, закругляйся, вимикай свій комп’ютер, ти забула, що сьогодні начальник нам дозволив о третій годині піти додому, увечері ж корпоратив. Треба…

Ліда виходила заміж за Миколу. Вона була красива й весела. Це ж головне свято у її житті! Веселощі тривали й на другий день весілля. Микола неабияк погуляв і його вклали спати. Ліда ж пішла до своїх батьків… Вранці молоді мали перебиратися у свій будинок, який дістався Миколі від діда. Знаходився він у сусідньому селі. Ремонт було зроблено ще до весілля, залишалося тільки перевезти речі. Мати допомагала Ліді. Ковдра, подушки, постільне, і навіть посуд. Мама називала це посагом. Микола з’явився вранці. Похмурий і невдоволений. Він допоміг перевезти речі дружини, а потім почалося несподіване

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда виходила заміж за Миколу. Вона була красива й весела. Це ж головне свято у її житті! Веселощі тривали й на другий день весілля. Микола неабияк погуляв і його вклали спати. Ліда ж пішла до своїх батьків… Вранці молоді мали перебиратися у свій будинок, який дістався Миколі від діда. Знаходився він у сусідньому селі. Ремонт було зроблено ще до весілля, залишалося тільки перевезти речі. Мати допомагала Ліді. Ковдра, подушки, постільне, і навіть посуд. Мама називала це посагом. Микола з’явився вранці. Похмурий і невдоволений. Він допоміг перевезти речі дружини, а потім почалося несподіване

Ліда виходила заміж за найкращого, милого, веселого. Миколу. Його любили усі. Сім’я, друзі, дівчата. А вже Ліда жити без нього не могла! Усього пів року і вони йдуть у ЗАГС. Сам він порошинки з неї здував. Неодноразово діставалося її знайомим…

Повернутись вверх