Надія Миколаївна сіла в таксі і поїхала у квартиру свого зятя Дмитра та доньки Оксани. Оксана попросила матір привезти їй деякі речі. Дмитро ще мав бути на роботі, тож Надія Миколаївни відкрила двері ключем, який їй дала донька. Вона зайшла в коридор і раптом помітила дещо дивне… Жінка придивилася й застигла від здивування. Біля порогу стояли жіночі туфлі. – Дивно, – подумала Надія Миколаївна. – Ніколи в Оксани таких не бачила. Червоні, он які… Раптом жінка почула звуки, що чулися з кімнати. Вона пішла туди, відкрила двері, і очі вирячила від побаченого

Надія Миколаївна зі своєю дочкою Оксаною та дворічним онуком Миколкою вирішили пожити якийсь час на дачі. Ініціатором цього була Надія Миколаївна. Наведені нею аргументи, що дитині потрібне свіже повітря і, що поки тепло на дачі особливо добре, зробили свою справу….

Микола сидів на дивані і дивився телевізор. Раптом почувся звук ключа в замку і шурхіт у коридорі. – Наталю, ви з Денисом вже прийшли?! – гукнув чоловік, і не чекаючи відповіді, пішов назустріч дружині і сину. Наталя привела Дениса з дитячого садка. Вона присіла і допомагала сину роззутись. Микола глянув на дружину і одразу ж насторожився. Видно було, що вона якась дуже схвильована… – Щось трапилося, Наталко? – захвилювався чоловік. – Трапилося, Миколо, трапилося, – раптом відповіла жінка. Вона взяла чоловіка за руку і повела його в іншу кімнату. Микола не розумів, що відбувається

Микола сидів на дивані і дивився телевізор. Раптом почувся звук ключа в замку і шурхіт у коридорі. – Наталю, ви з Денисом вже прийшли?! – гукнув він, і не чекаючи відповіді пішов назустріч дружині і сину. Наталя привела Дениса із…

Борис Андрійович підходив до свого будинку, коли раптом побачив машину свого зятя Павла. Павло був чоловіком його внучки Олени. На лавці сиділа вся їхня родина. Правнук Денис одразу кинувся назустріч. – Діду, ми до тебе! – вигукнув він. Олена радісно обійняла Бориса Андрійовича. – Привіт, дідусю! – промовила вона. Зять Павло потис руку… – Заходьте! – махнув рукою Борис Андрійович. Олена з Павлом кинулися до машини, взяли сумки, пакети… – Щось надто багато у них речей, – майнула у Бориса Андрійовича думка. – Щось тут не так… Вони всі сіли за стіл, як раптом Олена зробила несподівану заяву

Що дідусям на пенсії робити? Ходи до дітей та онуків у гості. Борис Андрійович і ходив. І він не тільки дідусь, але вже й прадідусь! Ось зараз від дочки їде додому. Його Ліза має трьох дітей, його онуків. Теж дорослі…

В Андрія не стало дружини Тетяни. Чоловік ходив дуже сумний, нічого не хотілося робити. Поки Андрій був на роботі, про їхніх доньок, Олю і Катю, турбувалася теща, Антоніна Степанівна. Чоловіку дзвонили і його батьки, які жили далеко, пропонували допомогу. – Синочку! – плакала в телефон мама. – Давай я приїду, чи батько приїде тобі допомогти? – Ні, мамо, я сам впораюся, –твердо сказав Андрій. – Та й Антоніна Степанівна поряд є… Впоратися з усім цим Андрію було важко. Він, навіть, ходив у церкву. Та нічого не допомагало. А через рік теща зробила несподівану заяву

– Тату, хай ця жінка більше до нас не приходить! – сказала своєму батькові Андрію, Катя. – Наталя, чи що?! – здивувався той. – А чим же ж вона тобі не догодила? Катя мовчки сопіла, насупивши брови. Чим саме Наталя їй…

Галина любила обідати у себе в кабінеті, хоча більшість її колег ходили в їдальню. Це було зручно й недорого… Під час обідньої перерви Галина знову залишилася сама. Сьогодні, не знаючи навіщо, вона принесла з дому аж три великі котлети і картопляне пюре. В маленькому контейнері ще й був салат! – І для чого я стільки набрала? – подумала Галя. – Де ж мені стільки зʼїсти… Галя розігріла обід в мікрохвильовці. Коли всі працівники пішли, жінка вийшла з кабінету. Вона озирнулась навкруги, і раптом застигла від побаченого

Галині недавно виповнилося 49 років. Наступного року буде п’ятдесят, а вона все ще сподівалася, що хтось візьме її заміж з великого кохання, що у них будуть дітки… У неї є двокімнатна квартира. Батьки допомогли купити. Нині батько з матір’ю вже…

Єва з чоловіком розбирали речі після переїзду, коли у двері постукали. – Це мама прийшла. Вона говорила, що зайде, – сказав Олег і пішов відкривати. На порозі і справді стояла Інна Валеріївна. – Ну, проводь екскурсію, – усміхнулася жінка, зайшовши у квартиру. Олег показав все матері. – Бідненько. А ще пилу повно, – сказала жінка. – Мамо, ми тільки переїхали, – відмахнувся син. – Сину, я ж не просто так прийшла. Є у мене одна пропозиція, – раптом сказала мама. – Ти про що? – не зрозумів син. І Інна розповіла про свій план сину. Олег вислухав матір і застиг від почутого

Олег та Єва одружилися відразу після школи. Мама Олега, Інна Валеріївна, була незадоволена розвитком подій. Їй лише сорок виповнилося, а син її вже бабусею зробив. Не про таку вона дружину для сина мріяла. Так, і взагалі, навіщо відразу після школи…

Ольга прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила і побачила на порозі свого зятя Віктора. – Привіт, – одразу привіталася вона. – А Ірина де? – Ірина не прийшла. Я прийшов до вас, бо нам потрібно серйозно поговорити, – сказав Віктор. Ольга запросила зятя на кухню, зробила чай. – Я тебе слухаю, – сівши навпроти Віктора сказала теща. – Ольго Миколаївно, так більше не можна. Це неправильно, – раптом сказав чоловік. – Ти про що? – здивувалася жінка. – Ось, тримайте, – Віктор вручив тещі якийсь конверт. Ольга Миколаївна відкрила його, заглянула в середину і застигла від побаченого

Ольга, проживши з чоловіком майже тридцять років, знала, що й раніше він від неї погулював, але їй і у поганому сні не снилося, що справа може дійти до розлучення. Цю звістку вона отримала напередодні п’ятдесятиріччя. Познайомились вони в інституті. Оля…

Настя зі своїм коханим Миколою були на зустрічі одногрупників. Вечір вже добігав кінці. – Гаразд, – сказав Микола до Насті. – Поїхали, я відвезу тебе додому. Вони сіли в таксі, і Микола запитав: – Завтра мені їхати в інше місто на роботу. Ти прийдеш на вокзал мене провести? – Прийду, – відповіла Настя, поцілувала коханого, і вийшла біля свого підʼїзду… Вночі Настя прокинулася від того, що дзвонив телефон. Номер був незнайомий. – Це ти, Настю? – почула вона гордовитий жіночий голос. – Слухай уважно. У нас з Миколою все серйозно. Так що не втручайся… Настя оторопіла від почутого

– А чи кохання це було?! – Настя весь час ставила собі це питання і не знаходила на нього відповіді. Вони з Миколою всі п’ять років провчилися разом, три роки зустрічалися, їм заздрили однокурсники – треба ж таке кохання! А…

Андрій повернувся додому. На кухні його зустріла дружина. – Привіт, – весело сказав чоловік. – Привіт, – сухо кинула Настя. – Нам потрібно поговорити. Андрій сів напроти дружини: – Слухаю! – Я подаю на розлучення, – раптом сказала жінка. – Але ж у нас син! – вигукнув чоловік. – І що? Він маленький, тебе не пам’ятає. Ти ж постійно у відрядженнях, – пояснила Настя. – Я заробляв на квартиру! – сказав Андрій. – Приведеш до неї іншу дружину… – тихо сказала Настя. – Яку ще дружину? – перепитав він. – Ту саму, – Настя дивилася на чоловіка і несподівано гучно розсміялася. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

До весілля Андрій неодноразово казав Насті, що спочатку вони житимуть з його матір’ю Ніною Сергіївною. Мовляв, після того, як не стало батька вона все ще не може прийти в себе, постійно плаче, почувається самотньою і нікому не потрібною. – Ти…

– Коханий, а може ми не робитимемо наше весілля таким… Гучним? – запитала Зоя свого нареченого Андрія. Вона уважно перечитувала список запрошених. Там точно було троє людей, які знали про її минуле. І про її секрет… – Забагато гостей, ти так не вважаєш? – запитала Зоя. – Половини з них я навіть не знаю! – Кохана, я публічна людина. Присутність цих людей позитивно позначиться на моєму бізнесі, – Андрій обійняв наречену. – Чи тут є ще щось? Кого ти так не хочеш бачити?! Андрій уважно дивився на наречену, і не міг зрозуміти, що вона від нього приховує

– Любий, я сама приїду, не хвилюйся, – щебетала в слухавку Зоя, махаючи рукою до дітлахів, які дуже галасували. – Так, завтра, на першому автобусі. Мамі вже набагато краще, так що тепер вона й сама впорається. Я дуже скучила! Минуло…

Повернутись вверх