Пліткарка

Жіночий журнал

Настя поїхала в гості до батьків. Її чоловік Сергій провів дружину на вокзал, а в п’ятницю відпросився з роботи, і вирішив зробити коханій сюрприз. Сергій зібрався і вирушив на машині до батьків Насті. Чоловік піднявся на поверх і подзвонив у двері. Та ніхто не відповів… Він набрав номер дружини. Але ж як він здивувався, коли почув звук телефону в квартирі! – Вона вдома?! – ахнув Сергій. – Чого ж не відкриває?! Настя відкрила не одразу. Сергій поставив на підлогу пакети з продуктами, зайшов у вітальню й застиг на порозі від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя поїхала в гості до батьків. Її чоловік Сергій провів дружину на вокзал, а в п’ятницю відпросився з роботи, і вирішив зробити коханій сюрприз. Сергій зібрався і вирушив на машині до батьків Насті. Чоловік піднявся на поверх і подзвонив у двері. Та ніхто не відповів… Він набрав номер дружини. Але ж як він здивувався, коли почув звук телефону в квартирі! – Вона вдома?! – ахнув Сергій. – Чого ж не відкриває?! Настя відкрила не одразу. Сергій поставив на підлогу пакети з продуктами, зайшов у вітальню й застиг на порозі від побаченого

Два роки шлюбу, а кохання не минало. Навіть навпаки, міцнішало! Сергій так любив свою дружину Настю, що просто не уявляв життя без неї. Красива, лагідна, дбайлива… І господиня чудова. Безперечно, пощастило йому з одруженням! Познайомились вони випадково. Він приїхав в…

Катя ще раз визирнула у вікно. – Вже темніє, а Петра все немає, – подумала вона. Раптом на парковці біля будинку засвітилися фари, і Катя побачила як припаркувалася машина чоловіка, а сам він чомусь не виходить. Тут же задзвонив телефон – чоловік. – Катя, привіт, слухай, а ти можеш спуститися? – почула Катя, коли взяла слухавку. – В сенсі? Ти що, сам додому не дійдеш? – пожартувала вона. – Не в цьому справа, спустись, будь ласка, я не один приїхав, – попросив Петро. Катя швидко накинула куртку, спустилася до під’їзду, підійшла до машини чоловіка і… застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя ще раз визирнула у вікно. – Вже темніє, а Петра все немає, – подумала вона. Раптом на парковці біля будинку засвітилися фари, і Катя побачила як припаркувалася машина чоловіка, а сам він чомусь не виходить. Тут же задзвонив телефон – чоловік. – Катя, привіт, слухай, а ти можеш спуститися? – почула Катя, коли взяла слухавку. – В сенсі? Ти що, сам додому не дійдеш? – пожартувала вона. – Не в цьому справа, спустись, будь ласка, я не один приїхав, – попросив Петро. Катя швидко накинула куртку, спустилася до під’їзду, підійшла до машини чоловіка і… застигла від побаченого

Катя ще раз визирнула у вікно. Вже темніє, вони на дачу їхати збиралися, вона взяла відгули, а Петра все немає і немає. Хоча ось його машина – на парковці біля будинку, фари світяться, а сам він чомусь не виходить. І…

Павло і Зіна вирішили одружитися. Але хлопця забрали на службу. Зіна часто писала Павлу. Вона розповідала, що батько влаштував її на роботу в сільраду. А Павло дзвонив рідко. Зіна чекала, що наречений приїде у відпустку, але той не приїхав. – Чому ти не приїхав? – виписувала Зіна коханому. – У тебе там хтось є? Павло, кажи мені, як є, бо я сама до тебе приїду! – Зіночко, не хвилюйся, нікого в мене нема, – писав Павло. І ось Павло повернувся в село. Зіна, як дізналася, з ким він приїхав, то очі вирячила від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло і Зіна вирішили одружитися. Але хлопця забрали на службу. Зіна часто писала Павлу. Вона розповідала, що батько влаштував її на роботу в сільраду. А Павло дзвонив рідко. Зіна чекала, що наречений приїде у відпустку, але той не приїхав. – Чому ти не приїхав? – виписувала Зіна коханому. – У тебе там хтось є? Павло, кажи мені, як є, бо я сама до тебе приїду! – Зіночко, не хвилюйся, нікого в мене нема, – писав Павло. І ось Павло повернувся в село. Зіна, як дізналася, з ким він приїхав, то очі вирячила від почутого

Зіна була завидною нареченою в селі, тільки вся її «завидність» полягала в тому, що вона була дочкою місцевого багатія. Сама ж Зіна була непоказна, висока, повна. Навряд чи вона привертала б увагу хлопців, якби не її батько. Та й характер…

Віра варила борщ, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Михайло вдома? – одразу запитала вона. – Вдома. Проходьте, – Віра провела свекруху на кухню, а сама покликала чоловіка. – Віро, залиш нас, нам треба вирішити деякі сімейні питання, – сказала свекруха, як тільки на кухню прийшов Михайло. – У нас секретів немає, – Михайло затримав Віру за руку. Але вона, поставивши перед свекрухою чашку з чаєм, вийшла з кухні. Віра увімкнула ноутбук – щоб перевірити робочу пошту. Раптом за стіною вона почула розмову Михайла з матірʼю. Віра прислухалася і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра варила борщ, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Михайло вдома? – одразу запитала вона. – Вдома. Проходьте, – Віра провела свекруху на кухню, а сама покликала чоловіка. – Віро, залиш нас, нам треба вирішити деякі сімейні питання, – сказала свекруха, як тільки на кухню прийшов Михайло. – У нас секретів немає, – Михайло затримав Віру за руку. Але вона, поставивши перед свекрухою чашку з чаєм, вийшла з кухні. Віра увімкнула ноутбук – щоб перевірити робочу пошту. Раптом за стіною вона почула розмову Михайла з матірʼю. Віра прислухалася і застигла від почутого

Майже вся рідня вважала, що Вірі та Михайлу дуже пощастило – у кожного з них на той час, коли вони вирішили одружитися, були свої квартири. А у Віри навіть двокімнатна. Єдине, що забували родичі, коли обговорювали цю ситуацію, це те,…

В Марії не стало батька. Її чоловік Іван, який не працював, зовсім зневірився після поминок тестя. Тесть багато допомагав і грошей тепер не було зовсім. – Або ти шукаєш нормальну роботу і приносиш гроші в сім’ю, або ми розлучаємося! – заявила Марія чоловікові. А невдовзі жінка зрозуміла, що вона при надії! Марія мабуть зраділа б, але Іван раптом заявив таке, що вона вухам своїм не повірила. – Яка дитина, схаменися! – обурився той. – Ні роботи, ні грошей. Татусь твій залишив тебе ні з чим! Марія аж присіла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Марії не стало батька. Її чоловік Іван, який не працював, зовсім зневірився після поминок тестя. Тесть багато допомагав і грошей тепер не було зовсім. – Або ти шукаєш нормальну роботу і приносиш гроші в сім’ю, або ми розлучаємося! – заявила Марія чоловікові. А невдовзі жінка зрозуміла, що вона при надії! Марія мабуть зраділа б, але Іван раптом заявив таке, що вона вухам своїм не повірила. – Яка дитина, схаменися! – обурився той. – Ні роботи, ні грошей. Татусь твій залишив тебе ні з чим! Марія аж присіла від почутого

Оксана була єдиною дочкою у батьків. Батько оберігав дочку, мати балувала і завжди твердила те саме: – Головне вийти вдало заміж. Заможний чоловік – це щасливе життя, – наставляла вона Оксану, і та з нею погоджувалася. Тільки де він, той…

Ганна помила на кухні посуд і пішла у спальню, чоловік лежав на ліжку і щось дивився в телефоні. – Сьогодні, лягай спати з дітьми, , – раптом сказав Ігор. – З чого це раптом? – здивувалася Ганна. – Краще не питай, а роби, як кажу, – якось підозріло відповів чоловік. – Може поясниш? – не розуміла чоловіка Ганна. – Нема чого пояснювати, – буркнув Ігор. – Ну як знаєш! , – образилася Ганна, забрала свою подушку і пішла спати в дитячу на диванчик. Вранці Ганна прокинулася зайшла у спальню до чоловіка і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна помила на кухні посуд і пішла у спальню, чоловік лежав на ліжку і щось дивився в телефоні. – Сьогодні, лягай спати з дітьми, , – раптом сказав Ігор. – З чого це раптом? – здивувалася Ганна. – Краще не питай, а роби, як кажу, – якось підозріло відповів чоловік. – Може поясниш? – не розуміла чоловіка Ганна. – Нема чого пояснювати, – буркнув Ігор. – Ну як знаєш! , – образилася Ганна, забрала свою подушку і пішла спати в дитячу на диванчик. Вранці Ганна прокинулася зайшла у спальню до чоловіка і застигла від побаченого

Чоловіка Ганни не стало раптово. Він не скаржився на здоров’я, проходив огляди, у висновку завжди було – здоровий! А одного ранку не прокинувся. Найдивніше сталося ввечері перед цією бідою. Чоловік каже Ганні: – Лягай спати з дітьми, – раптом сказав…

Карина пішла в кімнату, взяла телефон і набрала номер матері. – Привіт, мамо! – сказала вона в слухавку. – Привіт, Кариночко! – голос матері був якимось дивним. – Мамо, ми в гості збираємось! – сказала Карина. – Мій Микола зараз до тебе внуків приведе. – Я сьогодні зайнята… – раптом сказала мати. – Як це?! – вигукнула Карина. Такого ніколи не було. Мати завжди погоджувалася. – У мене сьогодні… Одним словом, я не можу, – сказала мати. Її голос був якийсь загадковий. – Мамо, що трапилося?! – Карина не розуміла, що відбувається. – А ти часом… – Карина не договорила фразу, й застигла від несподіваної здогадки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Карина пішла в кімнату, взяла телефон і набрала номер матері. – Привіт, мамо! – сказала вона в слухавку. – Привіт, Кариночко! – голос матері був якимось дивним. – Мамо, ми в гості збираємось! – сказала Карина. – Мій Микола зараз до тебе внуків приведе. – Я сьогодні зайнята… – раптом сказала мати. – Як це?! – вигукнула Карина. Такого ніколи не було. Мати завжди погоджувалася. – У мене сьогодні… Одним словом, я не можу, – сказала мати. Її голос був якийсь загадковий. – Мамо, що трапилося?! – Карина не розуміла, що відбувається. – А ти часом… – Карина не договорила фразу, й застигла від несподіваної здогадки

У Миколи й Карини було двоє дітей: Оленці – шість років, а Петру – три. Вони мали бабусю, до якої дітей можна було відправити на вихідні. Та жила одна у двокімнатній квартирі, а головне – любила своїх онуків – ну…

Ліля забігла в гості до свого нареченого Івана, порадитися, якого фотографа краще обрати на весілля. Дівчина натиснула на дзвінок, за хвилину двері відкрилися, порозі з’явився Іван. – А ти чого тут? – здивувався чоловік. – Я ж тобі написала, що приїду, – пояснила Ліля. – Ні. Я нічого від тебе не отримував, – округлив очі Іван. – Як не отримував? Повідомлення прочитано, навіть смайлик у відповідь надіслав. Можна увійти? – запитала Ліля. – Я зараз вийду. Зачекай мене, – сказав Іван. Але раптом Ліля помітила знайому куртку на вішалці в коридорі у Івана і застигла від несподіваної здогадки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліля забігла в гості до свого нареченого Івана, порадитися, якого фотографа краще обрати на весілля. Дівчина натиснула на дзвінок, за хвилину двері відкрилися, порозі з’явився Іван. – А ти чого тут? – здивувався чоловік. – Я ж тобі написала, що приїду, – пояснила Ліля. – Ні. Я нічого від тебе не отримував, – округлив очі Іван. – Як не отримував? Повідомлення прочитано, навіть смайлик у відповідь надіслав. Можна увійти? – запитала Ліля. – Я зараз вийду. Зачекай мене, – сказав Іван. Але раптом Ліля помітила знайому куртку на вішалці в коридорі у Івана і застигла від несподіваної здогадки

– Мамо, тату, я виходжу заміж. Ми з Іваном вже подали заяву. Радісна Ліля прийшла в гості до батьків і з порога почала розмову. Вона вже півроку, як винаймала квартиру. Від батьків було далеко їздити на роботу. – Ти добре…

– Ну і йди! – гукнула Ірина своєму чоловікові Вадиму. Той вийшов зі своїми речами з квартири. Двері зачинилися і запала тиша. Ірина одразу вмостилася в крісло і дала волю сльозам… Вадим пішов до молодої жінки. Вона була аж на вісімнадцять років молодша за нього. – Мені захотілося чогось іншого, – сказав чоловік. – Ми з тобою прожили багато років разом. Кохання вже пішло, залишилася тільки звичка. Так що, Іринко, прощавай, іду я! Дітям я сам поясню, вони зрозуміють мене. А якщо ні, то не знаю… Хай як хочуть! Ірина не повірила своїм вухам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ну і йди! – гукнула Ірина своєму чоловікові Вадиму. Той вийшов зі своїми речами з квартири. Двері зачинилися і запала тиша. Ірина одразу вмостилася в крісло і дала волю сльозам… Вадим пішов до молодої жінки. Вона була аж на вісімнадцять років молодша за нього. – Мені захотілося чогось іншого, – сказав чоловік. – Ми з тобою прожили багато років разом. Кохання вже пішло, залишилася тільки звичка. Так що, Іринко, прощавай, іду я! Дітям я сам поясню, вони зрозуміють мене. А якщо ні, то не знаю… Хай як хочуть! Ірина не повірила своїм вухам

– Ну і йди! – гукнула Ірина своєму чоловікові Вадиму, який вийшов зі своїми речами з квартири. Двері зачинилися і запала тиша. Ірина одразу ніби відчула цю тишу, вмостилася в крісло і дала волю сльозам… – Ну й хай іде,…

Поліна збиралася на роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила мама. – Поліна, де в тебе записні ключі? – раптом запитала мати. – А тобі навіщо? – здивувалася Поліна. – Повернешся додому тоді й все поясню! Залиш ключі сусідці. Мені потрібно до тебе сьогодні заїхати, – сказала мама і закінчила виклик. Поліна не стала перечити матері, і перед відходом на роботу, зайшла до сусідки і залишила їй запасні ключі. Робочий день пролетів швидко. Поліна повернулася додому. Вона тихо відкрила двері крвартири своїм ключем, зайшла в коридор і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Поліна збиралася на роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила мама. – Поліна, де в тебе записні ключі? – раптом запитала мати. – А тобі навіщо? – здивувалася Поліна. – Повернешся додому тоді й все поясню! Залиш ключі сусідці. Мені потрібно до тебе сьогодні заїхати, – сказала мама і закінчила виклик. Поліна не стала перечити матері, і перед відходом на роботу, зайшла до сусідки і залишила їй запасні ключі. Робочий день пролетів швидко. Поліна повернулася додому. Вона тихо відкрила двері крвартири своїм ключем, зайшла в коридор і застигла від побаченого

Рано-вранці Поліна вийшла з під’їзду свого будинку. Надворі стояв березень місяць. На землі місцями ще лежав сніг, але в повітрі вже відчувався ні з чим не порівнянний запах природи, що прокидається від зимової сплячки. Поліна зупинилася біля під’їзду, заплющила очі…

Повернутись вверх