Пліткарка

Жіночий журнал

Роман весь вечір ходив по квартирі, не знаходячи собі місця. Олена вже давно мала повернутися, а її все нема. – Ну що ж це таке?! – не витримував чоловік. – Ще й телефон вимкнула. Раптом, вхідні двері відкрилися, Роман вискочив в коридор. – Ти де була?! – вигукнув він до Олени. – Ти на годинник дивилася? Олена не відповідала. – Я тебе питаю? – повторив Роман. Раптом Олена зняла з свого пальця обручку і кинула її під ноги Роману. – Між нами все скінчено! – вигукнула жінка. Роман здивовано дивився на Олену, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Роман весь вечір ходив по квартирі, не знаходячи собі місця. Олена вже давно мала повернутися, а її все нема. – Ну що ж це таке?! – не витримував чоловік. – Ще й телефон вимкнула. Раптом, вхідні двері відкрилися, Роман вискочив в коридор. – Ти де була?! – вигукнув він до Олени. – Ти на годинник дивилася? Олена не відповідала. – Я тебе питаю? – повторив Роман. Раптом Олена зняла з свого пальця обручку і кинула її під ноги Роману. – Між нами все скінчено! – вигукнула жінка. Роман здивовано дивився на Олену, не розуміючи, що відбувається

– Кохана, я давно хотів тобі дещо сказати, – Роман взяв Олену за руку і опустив до себе на диван. Вона підкорилася йому і застигла нетерпляче. Хлопець відчинив коробочку з обручкою і став перед нею на одне коліно. – Ти…

Напередодні Різдва Ганна вирішила купити подарунки колегам. Сувеніри вона не любила, а ось щось приємне й корисне хотілося подарувати кожному. До Різдва залишалося кілька днів. Ганна у п’ятницю вирішила вручити свої подарунки колегам. Жінки були дуже здивовані, розцілували Ганну в щоки і сказали: – Ну, й завзята ти наша! Вводиш нові правила в колективі. Гаразд, з нас теж буде. Нехай будуть традицією твої подарунки… – Спасибі, ми дуже зворушені, – колега Олег почервонів і Ганні здалося, що очі його заблищали. Він відкрив свій подарунок і ахнув від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Напередодні Різдва Ганна вирішила купити подарунки колегам. Сувеніри вона не любила, а ось щось приємне й корисне хотілося подарувати кожному. До Різдва залишалося кілька днів. Ганна у п’ятницю вирішила вручити свої подарунки колегам. Жінки були дуже здивовані, розцілували Ганну в щоки і сказали: – Ну, й завзята ти наша! Вводиш нові правила в колективі. Гаразд, з нас теж буде. Нехай будуть традицією твої подарунки… – Спасибі, ми дуже зворушені, – колега Олег почервонів і Ганні здалося, що очі його заблищали. Він відкрив свій подарунок і ахнув від побаченого

Ганнуся старанно мила вікно на роботі. Очевидно було, що давненько не бачило воно ганчірки й води. Вода вмить у відрі стала чорною і Ганні довелося змінювати її кілька разів. – Ти не вчасно затіяла генеральне прибирання, Ганнусю, – шкодуючи дівчину,…

Микола повернувся додому. – Кохана, я вдома, – гукнув він до дрижини. Тетяна не відповідала. Чоловік зняв куртку, роззувся, зайшов на кухню, ввімкув світло. – Ти чому не відповідаєш? – здивувався Микола, побачивши дружину. Він придивився до Тетяни і помітив, що вона заплакана. – Тетяно, що сталося? – захвилювався чоловік. – Це він…це він мене врятував, – раптом сказала дружина. – Хто врятував? Від чого? – здивувався Микола. – Наш син мене врятував, – тихо сказала Тетяна. – Таню, який син? У нас немає сина! – Микола здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола повернувся додому. – Кохана, я вдома, – гукнув він до дрижини. Тетяна не відповідала. Чоловік зняв куртку, роззувся, зайшов на кухню, ввімкув світло. – Ти чому не відповідаєш? – здивувався Микола, побачивши дружину. Він придивився до Тетяни і помітив, що вона заплакана. – Тетяно, що сталося? – захвилювався чоловік. – Це він…це він мене врятував, – раптом сказала дружина. – Хто врятував? Від чого? – здивувався Микола. – Наш син мене врятував, – тихо сказала Тетяна. – Таню, який син? У нас немає сина! – Микола здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Вранці задзвонив телефон: – Таня, доброго ранку, як у тебе справи? У мене все гаразд, ходжу на процедури. Мінеральну воду пити з товаришем ходимо. Начебто навіть допомагає. За тобою тільки дуже сумую, еехх! – зітхнув чоловік. – Миколо, і я…

Ніна приїхала в своє рідне містечко. Вона не була там давно. Жінка йшла по парку, де колись гуляла зі своїм коханим Миколою. Майже нічого не змінилося. Ох, її Микола! Давно вже нема його. Уже й не стало її батьків… Ніна згадала минуле, й сльози пішли з очей. Вона сіла на лавку, де колись сиділа з Миколою. Їхня улюблена лавка… Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік. Його обличчя не було видно за каптуром. Несподівано він обернувся й торкнувся плеча Ніни. Жінка глянула на нього, й очам своїм не повірила

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна приїхала в своє рідне містечко. Вона не була там давно. Жінка йшла по парку, де колись гуляла зі своїм коханим Миколою. Майже нічого не змінилося. Ох, її Микола! Давно вже нема його. Уже й не стало її батьків… Ніна згадала минуле, й сльози пішли з очей. Вона сіла на лавку, де колись сиділа з Миколою. Їхня улюблена лавка… Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік. Його обличчя не було видно за каптуром. Несподівано він обернувся й торкнувся плеча Ніни. Жінка глянула на нього, й очам своїм не повірила

Ніна йшла по парку, де вона колись гуляла в дитинстві з батьками, потім із друзями. Ну а вже потім – з її коханим Миколою… Майже нічого не змінилося, тільки дерева стали вищими і лавки нові. Ще й нова сцена стоїть…

Віктор з Ритою вирішили вдочерити дівчинку. Тепер уже ніхто й уявити не міг, як вони жили без Валечки. Валя відмінниця, їхня гордість. Віктор був щасливий. Він навіть сам не сподівався, що все так вирішиться. Якось чоловік помітив на столі у мами альбом із його дитячими фотографіями. На фото маленький Віктор і в житті – його маленька прийомна донька Валя були дуже схожі. Це складно було не помітити! Хоча, можливо, це був просто збіг… Але у Віктора все ж була таємниця, яку він вже готовий був всім відкрити

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор з Ритою вирішили вдочерити дівчинку. Тепер уже ніхто й уявити не міг, як вони жили без Валечки. Валя відмінниця, їхня гордість. Віктор був щасливий. Він навіть сам не сподівався, що все так вирішиться. Якось чоловік помітив на столі у мами альбом із його дитячими фотографіями. На фото маленький Віктор і в житті – його маленька прийомна донька Валя були дуже схожі. Це складно було не помітити! Хоча, можливо, це був просто збіг… Але у Віктора все ж була таємниця, яку він вже готовий був всім відкрити

– Усьому тебе вчити треба, Вікторе! Ну, не може твоя дружина народити, це вже тепер ясно. Значить треба щось робити, ну завжди є вихід! Ви вже все з Маргаритою перепробували, годі, марно! Будь хоч трохи хитрішим, час же ж швидко…

Діана дивилася свій улюблений серіал, коли у двері наполегливо подзвонили. Жінка відчинила двері і побачила на порозі чоловіка своєї сестри – Захара. Він, не вітаючись, зайшов у квартиру і одразу пішов на кухню. Діана кинулася за ним. – Що сталося? – запитала вона. Захар нічого не відповів, відкрив холодильник і почав вигрібани з нього продукти у пакети, які приніс із собою. – Захар, що ти робиш? – дивувалася жінка. – Я роблю те, що мав би вже давно зробити! – невдоволено вигукнув чоловік. – Ти про що? – Діана здивовано дивилася на Захара, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Діана дивилася свій улюблений серіал, коли у двері наполегливо подзвонили. Жінка відчинила двері і побачила на порозі чоловіка своєї сестри – Захара. Він, не вітаючись, зайшов у квартиру і одразу пішов на кухню. Діана кинулася за ним. – Що сталося? – запитала вона. Захар нічого не відповів, відкрив холодильник і почав вигрібани з нього продукти у пакети, які приніс із собою. – Захар, що ти робиш? – дивувалася жінка. – Я роблю те, що мав би вже давно зробити! – невдоволено вигукнув чоловік. – Ти про що? – Діана здивовано дивилася на Захара, не розуміючи, що відбувається

Захар переступив поріг своєї квартири і відразу вловив запах знайомих парфумів. Він окинув поглядом коридор і, переконавшись, що сестри дружини в будинку немає, пройшов на кухню. Віолетта сиділа за столом із чашкою чаю і з захопленим виглядом клацала щось в…

Ліза повернулася додому пізно. – Мама грошей дала нам на квартиру, тож із зарплати їй треба буде віддати, зрозуміла? – гукнув їй чоловік Борис. – Зрозуміла, – спокійно відповіла Ліза. – Шукай роботу, і все віддаси. А я поки поживу в мами, вона заслабла… Борис навіть слова не сказав проти, і не помітив її відходу. Тільки вночі він подзвонив дружині. – Ти де? – запитав чоловік. – Як де?! – ахнула та. – Сплю. Вранці на роботу. Я ж сказала, що в мами побуду. Завтра заїду, треба деякі речі взяти… От тільки наступного дня на неї чекав несподіваний сюрприз

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза повернулася додому пізно. – Мама грошей дала нам на квартиру, тож із зарплати їй треба буде віддати, зрозуміла? – гукнув їй чоловік Борис. – Зрозуміла, – спокійно відповіла Ліза. – Шукай роботу, і все віддаси. А я поки поживу в мами, вона заслабла… Борис навіть слова не сказав проти, і не помітив її відходу. Тільки вночі він подзвонив дружині. – Ти де? – запитав чоловік. – Як де?! – ахнула та. – Сплю. Вранці на роботу. Я ж сказала, що в мами побуду. Завтра заїду, треба деякі речі взяти… От тільки наступного дня на неї чекав несподіваний сюрприз

Якось усе разом на купу. Проблеми з роботою, скорочення, мати заслабла. А ще проблеми з оплатою кредиту на квартиру. За великим рахунком, остання проблема Лізу хвилювати не повинна була. Кредит було оформлено на чоловіка ще до весілля, але платили вони…

Марія Андріївна вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її син Олег. – Щось сталося сину? – поцікавилася жінка, піднявши слухавку. – Мамо, це ні в які ворота не лізе! Чому я приходжу додому і застаю дружину всю в сльозах?! І це після твого візиту! – одразу обурився син. – Ти про що, синку? – холодно спитала жінка. – Не прикидайся! Іра мені все розповіла! Я знаю, що ти зробила! – несподівано сказав Олег. – Та що ж я зробила?! – здивовано вигукнула Марія Андріївна, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія Андріївна вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її син Олег. – Щось сталося сину? – поцікавилася жінка, піднявши слухавку. – Мамо, це ні в які ворота не лізе! Чому я приходжу додому і застаю дружину всю в сльозах?! І це після твого візиту! – одразу обурився син. – Ти про що, синку? – холодно спитала жінка. – Не прикидайся! Іра мені все розповіла! Я знаю, що ти зробила! – несподівано сказав Олег. – Та що ж я зробила?! – здивовано вигукнула Марія Андріївна, не розуміючи, що відбувається

Марія Андріївна завжди намагалася допомогти своєму єдиному синові. Навіть коли він одружився, вона не відмовляла у допомозі молодій сім’ї. Невістка Ірина відразу зрозуміла це і стала за повною програмою користуватися добротою своєї свекрухи. Сам син ніколи нічого особливо у матері…

Марійка плакала біля могилки подруги Оленки. Сороковий день, а на могилці ані квіточки… Вона пішла додому. Раптом її наздогнав якийсь чоловік. – Вас підвезти? – запитав він. – До зупинки далеко. Сідайте, мені не важко. А у вас тут хто? – Подруга… – сказала Марійка. – А в мене мама… – промовив той. – То вам куди? – На зупинці можна висадити, – сказала Марійка. – Та я вільний, тож довезу, – сказав чоловік. Він підвіз її до будинку. Марійка розповіла по дорозі про своє життя… А через два дні Павло чекав на Марійку біля її під’їзду з несподіваною розмовою

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марійка плакала біля могилки подруги Оленки. Сороковий день, а на могилці ані квіточки… Вона пішла додому. Раптом її наздогнав якийсь чоловік. – Вас підвезти? – запитав він. – До зупинки далеко. Сідайте, мені не важко. А у вас тут хто? – Подруга… – сказала Марійка. – А в мене мама… – промовив той. – То вам куди? – На зупинці можна висадити, – сказала Марійка. – Та я вільний, тож довезу, – сказав чоловік. Він підвіз її до будинку. Марійка розповіла по дорозі про своє життя… А через два дні Павло чекав на Марійку біля її під’їзду з несподіваною розмовою

Марійка з Оленкою дружили з дитсадка. Коли вони стали старшими, то навіть одягалися однаково, й одягом мінялися. Усю школу дружили, а потім пішли вчитися в одному місті. Марійка на лікарку, а Оленка на вчительку. Зустрічалися часто. Закохалися водночас. Марійка у…

Тетяна Василівна готувала домашні вареники з картоплею. Продукти вона привезла сільські. Вчора жінка приїхала в гості до свого сина й невістки на три дні. До приходу Олени, Євгена та онучки Вероніки залишалося ще цілих три години. Раптом у двері подзвонили. Тетяна Василівна, нашвидкуруч вимивши руки, пішла в коридор відкривати двері. Якась молода дівчина уважно оглянула жінку. – Я – Оля, – сказала незнайомка. – А ви – Олена, дружина Євгена, я це все знаю! Нам із вами треба серйозно поговорити про вашого сина… Тетяна Василівна дивилася на гостю й не розуміла, що це відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Василівна готувала домашні вареники з картоплею. Продукти вона привезла сільські. Вчора жінка приїхала в гості до свого сина й невістки на три дні. До приходу Олени, Євгена та онучки Вероніки залишалося ще цілих три години. Раптом у двері подзвонили. Тетяна Василівна, нашвидкуруч вимивши руки, пішла в коридор відкривати двері. Якась молода дівчина уважно оглянула жінку. – Я – Оля, – сказала незнайомка. – А ви – Олена, дружина Євгена, я це все знаю! Нам із вами треба серйозно поговорити про вашого сина… Тетяна Василівна дивилася на гостю й не розуміла, що це відбувається

Тетяна Василівна готувала домашні вареники з картоплею. Продукти вона привезла сільські. Вчора Тетяна Василівна приїхала в гості до свого сина й невістки на три дні. Євген дуже любив, як готує мама. Його дружина Оленка, звісно, теж готувала чудово, але вареники…

Повернутись вверх