Пліткарка

Жіночий журнал

Павло тільки-но повернувся додому, як у двері подзвонили. На порозі стояла його сестра. – Привіт, брате! – сказала Христина. – У мене до тебе розмова! – Проходь, – запросив він сестру, пригостив чаєм. – Ну, що за справа у тебе? – Ти можем позичити мені трохи грошей? – запитала Христина. – Ні! – несподівано відповів він. – Та мені не багато, – продовжила сестра. – Ні, я не дам тобі ні копійки! – заявив Павло. – Але чому? – здивувалася Христина. – Після того, що ти зробила, я знати тебе не хочу! – раптом додав брат. – Павло, ти про що? – Христина здивовано дивилася на брата, не розуміючи, що відбувається

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло тільки-но повернувся додому, як у двері подзвонили. На порозі стояла його сестра. – Привіт, брате! – сказала Христина. – У мене до тебе розмова! – Проходь, – запросив він сестру, пригостив чаєм. – Ну, що за справа у тебе? – Ти можем позичити мені трохи грошей? – запитала Христина. – Ні! – несподівано відповів він. – Та мені не багато, – продовжила сестра. – Ні, я не дам тобі ні копійки! – заявив Павло. – Але чому? – здивувалася Христина. – Після того, що ти зробила, я знати тебе не хочу! – раптом додав брат. – Павло, ти про що? – Христина здивовано дивилася на брата, не розуміючи, що відбувається

– Довго ти ще збираєшся нас працювати просити? – обурено промовила Христина. – А хто просить? – з усмішкою поцікавився Павло. – Це не я до тебе прийшов, а ти до мене! – Так у мене становище складне, я по…

– Олю! – почувся за спиною знайомий голос. Ольга озирнулася. Ні, вона не помилилася. То був він – її Федір! Її перше кохання. Через стільки років. – А ти зовсім не змінилася, – сказав Федір і раптом додав: – Навіщо ти тоді втекла? – Ви справді хочете це знати? – спокійно відповіла Ольга. – Хочу, – відповів Федір на її запитання. – Невже не зрозуміло? – Ольга посміхнулася. – Я пішла, щоб жити. Своїм життям жити, а не вашим! Дивно, що ви взагалі помітили мою відсутність. – Чи я помітив?! – ахнув Федір. – Та ти своєю втечею зруйнувала моє життя! Ольга з подивом дивилася на колишнього коханого і не розуміла, що він таке каже

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Олю! – почувся за спиною знайомий голос. Ольга озирнулася. Ні, вона не помилилася. То був він – її Федір! Її перше кохання. Через стільки років. – А ти зовсім не змінилася, – сказав Федір і раптом додав: – Навіщо ти тоді втекла? – Ви справді хочете це знати? – спокійно відповіла Ольга. – Хочу, – відповів Федір на її запитання. – Невже не зрозуміло? – Ольга посміхнулася. – Я пішла, щоб жити. Своїм життям жити, а не вашим! Дивно, що ви взагалі помітили мою відсутність. – Чи я помітив?! – ахнув Федір. – Та ти своєю втечею зруйнувала моє життя! Ольга з подивом дивилася на колишнього коханого і не розуміла, що він таке каже

Перше кохання… Воно накрило Ольгу набагато пізніше, аніж решту дівчат. Ті на всю крутили романи вже у школі. Закохувалися, розлучалися, переживали по-справжньому. Ользі це було нецікаво. Вона дивилася на хлопців як на друзів. З ними було простіше, надійніше, зрозуміліше. І…

Олексій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його сусідка з квартири навпроти. – Олексію, приїжджай до себе додому! Там таке діється! – одразу вигукнула жінка. – Що сталося?! – захвилювався чоловік. – Приїжджай! – повторила сусідка і більше нічого не сказавши, закінчила виклик. Захвилювавшись, Олексій відпросився у начальника і помчав додому. Через півгодини чоловік був біля свого будинку. Олексій швидко піднявся до квартири, відкрив вхідні двері і застиг від побаченої картини

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його сусідка з квартири навпроти. – Олексію, приїжджай до себе додому! Там таке діється! – одразу вигукнула жінка. – Що сталося?! – захвилювався чоловік. – Приїжджай! – повторила сусідка і більше нічого не сказавши, закінчила виклик. Захвилювавшись, Олексій відпросився у начальника і помчав додому. Через півгодини чоловік був біля свого будинку. Олексій швидко піднявся до квартири, відкрив вхідні двері і застиг від побаченої картини

– Всі документи взяла? Нічого не забула? Паспорт, квитки? – за останні півроку Олексій вже втретє проводжав дружину у відрядження. Йому не подобалися ці від’їзди Олі, але нічого вдіяти з цим чоловік не міг. – Наче все взяла. Присядемо на…

Галина спекла тістечка із шоколадом та мандаринами. Жінка втомилася і задрімала перед телевізором… Розбудив її різкий дзвінок у двері. Від несподіванки Галина мало не підстрибнула! До неї давно ніхто не приходив! Галина поправила волосся і відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік із букетиком тюльпанів. – Вам кого? – запитала Галина. – Людмилу покличте, будь ласка, – усміхнувся гість. – Тут ніякої Людмили немає, – сказала Галина, закриваючи двері. – Зачекайте! – зупинив її чоловік. – Це вулиця Сонячна, будинок двадцять, квартира тринадцять? – Правильно, це моя адреса, – сказала Галина. – Але ніяка Людмила тут ніколи не жила. – Цього не може бути, – раптом сказав чоловік. Галина застигла від здивування

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина спекла тістечка із шоколадом та мандаринами. Жінка втомилася і задрімала перед телевізором… Розбудив її різкий дзвінок у двері. Від несподіванки Галина мало не підстрибнула! До неї давно ніхто не приходив! Галина поправила волосся і відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік із букетиком тюльпанів. – Вам кого? – запитала Галина. – Людмилу покличте, будь ласка, – усміхнувся гість. – Тут ніякої Людмили немає, – сказала Галина, закриваючи двері. – Зачекайте! – зупинив її чоловік. – Це вулиця Сонячна, будинок двадцять, квартира тринадцять? – Правильно, це моя адреса, – сказала Галина. – Але ніяка Людмила тут ніколи не жила. – Цього не може бути, – раптом сказав чоловік. Галина застигла від здивування

З самого ранку Галину турбувало передчуття, що щось має статися. Все, що має бути, вже давно сталося. І кохання, і сім’я, а тепер вона одна. Чоловіка, з яким вони прожили тридцять шість років разом, не стало два роки тому. У…

Денис зайшов до дружини на кухню. – Олено, ну що, ти готова? – запитав чоловік. Олена мовчки дивилася у вікно. – Олено! Ти мене чуєш?! – повторив він. – Дениса, ти мені краще скажи, як це розуміти? – несподівано сказала дружина. – Ти про що? – не зрозумів Денис. – А ти підійди ближче до вікна, і сам все побачиш! Заодно і мені поясниш, як я повинна це розуміти! – єхидно додала Олена. – Та про що ти? – обурився Денис, підійшов до вікна, глянув вниз на подвірʼя і… остовпів від побаченої картини

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Денис зайшов до дружини на кухню. – Олено, ну що, ти готова? – запитав чоловік. Олена мовчки дивилася у вікно. – Олено! Ти мене чуєш?! – повторив він. – Дениса, ти мені краще скажи, як це розуміти? – несподівано сказала дружина. – Ти про що? – не зрозумів Денис. – А ти підійди ближче до вікна, і сам все побачиш! Заодно і мені поясниш, як я повинна це розуміти! – єхидно додала Олена. – Та про що ти? – обурився Денис, підійшов до вікна, глянув вниз на подвірʼя і… остовпів від побаченої картини

Олена прокинулася у гарному настрої. І хоч справ було повно – все-таки очікувалися гості, але іменинниця була в передчутті приємних та незвичайних моментів, а ще сюрпризу, обіцяного чоловіком. Загалом вона була щаслива. Свій день народження Олена любила. І змалку пам’ятала,…

В Алли Петрівни не стало чоловіка. Жінка дуже змінилася за останні два роки. Алла Петрівна, колись елегантна та енергійна, тепер цілими днями сиділа у старому халаті перед телевізором, механічно перемикаючи канали… Після відходу чоловіка вона наче втратила смак до життя. Навіть улюблені фіалки на підвіконні, які вона колись так трепетно ​​доглядала, тепер стояли запилені і самотні… Прийшла невістка Марина. Вона принесла свіжі тістечка. Раніше Алла Петрівна обов’язково б їх оцінила. – Мамо, а давайте я вам волосся вкладу?! – запропонувала Марина. Алла Петрівна байдуже знизала плечима. – Навіщо? – запитала вона. – Кому я тепер потрібна? І тут раптом Марину осяяло

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Алли Петрівни не стало чоловіка. Жінка дуже змінилася за останні два роки. Алла Петрівна, колись елегантна та енергійна, тепер цілими днями сиділа у старому халаті перед телевізором, механічно перемикаючи канали… Після відходу чоловіка вона наче втратила смак до життя. Навіть улюблені фіалки на підвіконні, які вона колись так трепетно ​​доглядала, тепер стояли запилені і самотні… Прийшла невістка Марина. Вона принесла свіжі тістечка. Раніше Алла Петрівна обов’язково б їх оцінила. – Мамо, а давайте я вам волосся вкладу?! – запропонувала Марина. Алла Петрівна байдуже знизала плечима. – Навіщо? – запитала вона. – Кому я тепер потрібна? І тут раптом Марину осяяло

Того хмарного жовтневого дня Марина особливо гостро відчула, як змінилася її свекруха за останні два роки. Алла Петрівна, колись елегантна та енергійна жінка, відома всьому району своєю боротьбою за чистоту мікрорайону, ерудицією та чудовою випічкою, тепер цілими днями сиділа у…

Марина вирішила зайти до матері в гості. Купивши тістечок до чаю, вона швидко дійшла до її квартири, подзвонила у двері. – Марино? А чому ти не попередила, що прийдеш? – здивувалася візиту дочки мати. – Я поряд була ось і вирішили заглянути, – сказала Марина. Ганна Григорівна виглядала розгубленою. Пройшовши до кімнати, Марина помітила стіл і розставлений посуд на ньому. – Ти когось чекаєш? – запитала Марина. – Та, подруги в гості мають зайти, – відповіла жінка. Раптом у двері подзвонили. Ганна Григорівна кинулася в коридор, Марина вирушила слідом. Мама відкрила вхідні двері і Марина застигла від побаченої картини

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина вирішила зайти до матері в гості. Купивши тістечок до чаю, вона швидко дійшла до її квартири, подзвонила у двері. – Марино? А чому ти не попередила, що прийдеш? – здивувалася візиту дочки мати. – Я поряд була ось і вирішили заглянути, – сказала Марина. Ганна Григорівна виглядала розгубленою. Пройшовши до кімнати, Марина помітила стіл і розставлений посуд на ньому. – Ти когось чекаєш? – запитала Марина. – Та, подруги в гості мають зайти, – відповіла жінка. Раптом у двері подзвонили. Ганна Григорівна кинулася в коридор, Марина вирушила слідом. Мама відкрила вхідні двері і Марина застигла від побаченої картини

– Лариса з Олексієм нарешті одружуються, – очі матері майбутньої нареченої світилися від щастя. – Заяву подали, весілля на сьоме червня призначено. – Я так за неї рада! – усміхнулася Марина. – Напевно, зараз вона тільки й думає про підготовку!…

Ольга готувала вечерю, коли на кухню увійшов чоловік. – Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – з важливим виглядом сказав Василь. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля. – Давай спочатку поїмо, коли ситий, краще все вирішувати, – додав чоловік. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, то я тебе ще годувати повинна? – єхидно додала дружина. – Як ти могла таке подумати? Але розмова і справді серйозна, – почав було Василь, потім на хвилину зупинився, зібрався з думками і все виклав дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга готувала вечерю, коли на кухню увійшов чоловік. – Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – з важливим виглядом сказав Василь. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля. – Давай спочатку поїмо, коли ситий, краще все вирішувати, – додав чоловік. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, то я тебе ще годувати повинна? – єхидно додала дружина. – Як ти могла таке подумати? Але розмова і справді серйозна, – почав було Василь, потім на хвилину зупинився, зібрався з думками і все виклав дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

– Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – підійшов до дружини Василь. – Я тебе слухаю. – Давай спочатку поїмо, на ситий шлунок краще все вирішувати. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, так краще йди…

Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування

Всі дівчата в юності мріяли про велике і незвичайне кохання. Тетянка – теж. Вона чудово пам’ятала, як сиділа з подружками на березі річки і мріяла вголос: – Він буде добрий, сильний і гарний. Її старша сусідка недоречно захихотіла: – Ще…

– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я…

Повернутись вверх