Пліткарка

Жіночий журнал

Федір був на роботі, коли зненацька задзвонив телефон. Чоловік глянув на екран – номер був незнайомий. Зазвичай він на такі дзвінки не відповідав, але тут щось стрепенулося, і Федір натиснув зелену кнопку. Дзвонив Іван Михайлович – сусід його діда, Федора Васильовича. – Здрастуй, Федьку, – сказав сусід. – Одним словом, не стало його. Як дрова рубав, так і сталося все… На поминки зібралася нечисленна рідня – дві доньки Федора Васильовича з чоловіками та дітьми й молодша сестра бабусі Марії, яка жила тут у селі. Родичі як зайшли на подвірʼя, то так і ахнули від побаченого

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Федір був на роботі, коли зненацька задзвонив телефон. Чоловік глянув на екран – номер був незнайомий. Зазвичай він на такі дзвінки не відповідав, але тут щось стрепенулося, і Федір натиснув зелену кнопку. Дзвонив Іван Михайлович – сусід його діда, Федора Васильовича. – Здрастуй, Федьку, – сказав сусід. – Одним словом, не стало його. Як дрова рубав, так і сталося все… На поминки зібралася нечисленна рідня – дві доньки Федора Васильовича з чоловіками та дітьми й молодша сестра бабусі Марії, яка жила тут у селі. Родичі як зайшли на подвірʼя, то так і ахнули від побаченого

Робочний день уже закінчувався, коли зненацька задзвонив телефон. Федір глянув на екран – номер був незнайомий. Зазвичай він на такі дзвінки не відповідав, а тут щось стрепенулося всередині, і Федір натиснув зелену кнопку. Дзвонив Іван Михайлович – сусід його діда….

Дід Петро мав великий бізнес. Чоловік вирішив передати фірму сину Івану. – Знаєш, Іванку, – сказав він якось. – Пора тобі генеральним директором ставати. Втомився я. – Так раніше треба було, – усміхнувся Іван. – Раніше не можна було. Давай, синку, одружуйся на своїй коханій Лізі. А там весілля зіграємо і вступиш на посаду. Домовилися? – Звісно! – сказав Іван… Почалася підготовка до весілля. За тиждень до свята у діда Петра задзвонив телефон. Дзвонив Іван. – Так, Іванку, слухаю! – радісно відповів чоловік, але тут же його обличчя спохмурніло. Говорив незнайомий чоловік. Дід Петро дослухав і раптом гірко заплакав

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дід Петро мав великий бізнес. Чоловік вирішив передати фірму сину Івану. – Знаєш, Іванку, – сказав він якось. – Пора тобі генеральним директором ставати. Втомився я. – Так раніше треба було, – усміхнувся Іван. – Раніше не можна було. Давай, синку, одружуйся на своїй коханій Лізі. А там весілля зіграємо і вступиш на посаду. Домовилися? – Звісно! – сказав Іван… Почалася підготовка до весілля. За тиждень до свята у діда Петра задзвонив телефон. Дзвонив Іван. – Так, Іванку, слухаю! – радісно відповів чоловік, але тут же його обличчя спохмурніло. Говорив незнайомий чоловік. Дід Петро дослухав і раптом гірко заплакав

Олег виріс у багатій родині. Його дід Петро налагодив досить великий бізнес – пощастило. Мріяв згодом передати його єдиному синові – Івану, батькові Олега. Той здобув економічну освіту, працював поруч із батьком, набирався досвіду, готувався прийняти від батька керівництво фірмою….

Ірина зі Славком покохали один одного. Але мати Ірини, Тетяна Василівна, була категорично проти. – Та хто він такий?! – казала вона дочці. – Звичайний водій! Ти гідна більшого… Ірина засмутилася, але послухалася матір. Тепер вечорами дівчина сиділа вдома… А якось Ірина влаштувала матері неймовірний сюрприз. – Матусю, – сказала вона, показуючи свій диплом. – От я й вивчилася! Я тепер юрист. Спасибі тобі велике! Вони обійнялися. – Але це ще не все, що я хотіла тобі показати, – сказала дівчина і дістала якийсь папірець. Тетяна Василівна здивовано взяла його в руки і аж побіліла від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина зі Славком покохали один одного. Але мати Ірини, Тетяна Василівна, була категорично проти. – Та хто він такий?! – казала вона дочці. – Звичайний водій! Ти гідна більшого… Ірина засмутилася, але послухалася матір. Тепер вечорами дівчина сиділа вдома… А якось Ірина влаштувала матері неймовірний сюрприз. – Матусю, – сказала вона, показуючи свій диплом. – От я й вивчилася! Я тепер юрист. Спасибі тобі велике! Вони обійнялися. – Але це ще не все, що я хотіла тобі показати, – сказала дівчина і дістала якийсь папірець. Тетяна Василівна здивовано взяла його в руки і аж побіліла від побаченого

Тетяна Василівна виховувала доньку сама, без чоловіка. Їй доводилося багато працювати, майже завжди на півтори ставки, і вона мріяла про кращу долю для доньки. Іринка її вивчала англійську з репетитором, ходила вчитися танцям. – Ох і красуня у тебе виросла!…

Валя вирішила зробити генеральне прибирання в себе в квартирі. У неї був вихідний. Чоловіка не було вдома – ніхто не заважатиме! Треба викинути непотрібні речі. Зайві речі чоловіка вона зазвичай складала в окремий пакет, і Василь забирав їх до своєї мами. Вона дивилася, що треба почистити, випрати. Чоловік іноді міг покласти брудний одяг у шафу. Ось і зараз в шафі жінка побачила куртку з плямою. Треба прати! Валя зняла куртку з вішака. Раптом у кишені вона випадково знайшла якісь дивні папірці й записки… Валя прочитала їх і застигла від несподіванки

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя вирішила зробити генеральне прибирання в себе в квартирі. У неї був вихідний. Чоловіка не було вдома – ніхто не заважатиме! Треба викинути непотрібні речі. Зайві речі чоловіка вона зазвичай складала в окремий пакет, і Василь забирав їх до своєї мами. Вона дивилася, що треба почистити, випрати. Чоловік іноді міг покласти брудний одяг у шафу. Ось і зараз в шафі жінка побачила куртку з плямою. Треба прати! Валя зняла куртку з вішака. Раптом у кишені вона випадково знайшла якісь дивні папірці й записки… Валя прочитала їх і застигла від несподіванки

Валя вирішила зробити генеральне прибирання у квартирі. У неї видався зайвий вихідний, і вона вирішила провести його з користю. Чоловіка не було вдома, двоє синів поїхали на спортивні збори, отже ніхто й не заважатиме. Треба викинути чи десь прилаштувати непотрібні…

– Олю, виручай! Ти можеш позичити гроші? З Іваном біда, він занедужав, терміново потрібна процедура, – почула Оля в слухавці заплаканий голос своєї подруги Алли. – Звісно, допоможу! Тільки в мене гроші в банку, я сьогодні зніму, і привезу, – погодилася Оля і закінчила виклик. Оля засмутилася від таких розмов. Такий молодий, і занедужав… Жінка вирішила не тягнути, і пішла до банку, пішки, він був неподалік. Та й погода чудова, гріх не прогулятися. Тільки-но жінка вийшла з будинку, глянула на дорогу і аж рота відкрила від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Олю, виручай! Ти можеш позичити гроші? З Іваном біда, він занедужав, терміново потрібна процедура, – почула Оля в слухавці заплаканий голос своєї подруги Алли. – Звісно, допоможу! Тільки в мене гроші в банку, я сьогодні зніму, і привезу, – погодилася Оля і закінчила виклик. Оля засмутилася від таких розмов. Такий молодий, і занедужав… Жінка вирішила не тягнути, і пішла до банку, пішки, він був неподалік. Та й погода чудова, гріх не прогулятися. Тільки-но жінка вийшла з будинку, глянула на дорогу і аж рота відкрила від побаченого

– Олю, виручай! Нам із Михайлом пропонують машину купити недорого, терміново продають люди, гроші потрібні. А нам не вистачає, і взяти ніде, кредиту не дадуть, історія кредитна погана. – Алла, а з чого раптом така терміновість? Нема грошей – підзбирайте,…

Ліда тільки-но заснула, коли у двері постукали. Ліда механічно подивилася на годинник, четверта ранку. – Хто це може бути? У Юри є свої ключі, – подумала жінка, неохоче підвелася і пішла відкривати. На порозі стояв трохи «веселий» Юрій. – Що сталося? – захвилювалася дружина. – Вибач. Був привід. Ключі залишив у машині, – поясним чоловік. – Привід? Який привід? Що ти «святкував»? – невдоволено запитала Ліда. – Я сьогодні дещо дізнався! Дізнався те, що від мене приховували багато років, – сумно сказав Юрій, важко зітхнув і все розповів дружині. Ліда вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда тільки-но заснула, коли у двері постукали. Ліда механічно подивилася на годинник, четверта ранку. – Хто це може бути? У Юри є свої ключі, – подумала жінка, неохоче підвелася і пішла відкривати. На порозі стояв трохи «веселий» Юрій. – Що сталося? – захвилювалася дружина. – Вибач. Був привід. Ключі залишив у машині, – поясним чоловік. – Привід? Який привід? Що ти «святкував»? – невдоволено запитала Ліда. – Я сьогодні дещо дізнався! Дізнався те, що від мене приховували багато років, – сумно сказав Юрій, важко зітхнув і все розповів дружині. Ліда вислухала чоловіка і застигла від почутого

Годинник показував третю годину ночі, або ранку. Ліда не спала, лише зрідка відключалася від думок, але відразу розплющувала очі і знову дивилася на годинник. Минало всього п’ять, десять хвилин, а здавалося, що пройшла вічність. Телефон мовчав, не було жодних повідомлень….

Олег з дружиною Діаною приїхали до матері на ювілей. – З Днем Народження! – вигукнув чоловік, зайшовши в квартиру. – Дякую! – усміхнулася Марія Михайлівна. – О, а я дивлюся, ви вже сіли за стіл, – сказав син, почувши гомін із сусідньої кімнати. – Так, – підтвердила мама. – Ну то що, ходімо і ми сядемо, – Олег пропустив дружину вперед себе. – Ні! Не йдіть туди! – вигукнула Марія Михайлівна і перегородила шлях. – Вам краще на кухні сісти! Там бутерброди є, можете поїсти! – Як на кухні?! А чому не з усіма? – Олег здивовано дивився на матір, не розуміючи, що відбувається

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег з дружиною Діаною приїхали до матері на ювілей. – З Днем Народження! – вигукнув чоловік, зайшовши в квартиру. – Дякую! – усміхнулася Марія Михайлівна. – О, а я дивлюся, ви вже сіли за стіл, – сказав син, почувши гомін із сусідньої кімнати. – Так, – підтвердила мама. – Ну то що, ходімо і ми сядемо, – Олег пропустив дружину вперед себе. – Ні! Не йдіть туди! – вигукнула Марія Михайлівна і перегородила шлях. – Вам краще на кухні сісти! Там бутерброди є, можете поїсти! – Як на кухні?! А чому не з усіма? – Олег здивовано дивився на матір, не розуміючи, що відбувається

– Ой, ні, дякую! Маріє Михайлівно, ми до вас на ювілей не зможемо прийти, – затараторила в трубку Діана. – Чому це? – За голосом жінки стало зрозуміло, що вона зовсім не рада такій відповіді. – У нас зараз дуже…

– Ганнусю, приїжджайте до нас на обід, – сказала в слухавку Юлія Павлівна. – Мамо, так а привід який?! – здивувалася її дочка. – Поговорити треба, – відповіла жінка. – Це не телефонна розмова. – Що за секрети, мамо?! – здивувалася дочка. – Чекаємо на вас у неділю, – сказала мати… У неділю Ганна з сімейством всі гуртом прибули в гості. Сіли за стіл. Юлія Павлівна свій фірмовий борщик і котлетки приготувала. Нагодувала всіх. А потім озирнулася на чоловіка. – Одним словом, ми тут із татом дещо вирішили… – якось загадково сказала вона. Ганна сиділа і вже не знала, що й думати

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ганнусю, приїжджайте до нас на обід, – сказала в слухавку Юлія Павлівна. – Мамо, так а привід який?! – здивувалася її дочка. – Поговорити треба, – відповіла жінка. – Це не телефонна розмова. – Що за секрети, мамо?! – здивувалася дочка. – Чекаємо на вас у неділю, – сказала мати… У неділю Ганна з сімейством всі гуртом прибули в гості. Сіли за стіл. Юлія Павлівна свій фірмовий борщик і котлетки приготувала. Нагодувала всіх. А потім озирнулася на чоловіка. – Одним словом, ми тут із татом дещо вирішили… – якось загадково сказала вона. Ганна сиділа і вже не знала, що й думати

– Ганнусю, приїжджайте до нас у неділю на обід, – сказала в слухавку Юлія Павлівна. – Мамо, так а привід який?! Начебто ж не свято? – здивувалася дочка. – Поговорити треба, приїдете і ми вам все розповімо, – Юлія Павлівна посміхнулася….

Христину з чоловіком Валентином виселили з квартири. Молода пара як не намагалася вирішити проблему з житлом, але нічого не виходило. – Ну що, доведеться до мами проситися, – запропонував Валентин. – Так, іншого виходу немає, – погодилася Христина. Валентин подзвонив до матері і про все домовився. У вечері подружжя вже було у квартирі  Катерини Миколаївни. Свекруха накрила стіл, пригостила вечерею, а потім прийнявши душ молоді заснули. Наступного дня Христина прокинулася рано, вийшла на кухню, щоб приготувати сніданок. Раптом, на столі, вона помітила якусь записку. Христина взяла її, прочитала і аж рота відкрила від прочитаного

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христину з чоловіком Валентином виселили з квартири. Молода пара як не намагалася вирішити проблему з житлом, але нічого не виходило. – Ну що, доведеться до мами проситися, – запропонував Валентин. – Так, іншого виходу немає, – погодилася Христина. Валентин подзвонив до матері і про все домовився. У вечері подружжя вже було у квартирі  Катерини Миколаївни. Свекруха накрила стіл, пригостила вечерею, а потім прийнявши душ молоді заснули. Наступного дня Христина прокинулася рано, вийшла на кухню, щоб приготувати сніданок. Раптом, на столі, вона помітила якусь записку. Христина взяла її, прочитала і аж рота відкрила від прочитаного

– Мамо, нас виставили з квартири, – похмуро повідомив матері Валентин. – Ми залишилися практично на вулиці. – За що, цікаво? – похмуро поцікавилася жінка. – Сусіди поскаржилися, що ми шумимо. Але ми лише раз, – з гіркотою зітхнув чоловік….

– Любі мої! Мій синочку, Ігоре, і Галя, – урочисто сказала Марина Петрівна. – Вітаю вас із законним шлюбом! Ігор уважно слухав матір. – Щастя молодим, кохання, діточок! – продовжувала жінка. – А ось вам від мене подаруночок. Путівочка у весільну подорож на тиждень! Все включено! А там на вас чекає ще один сюрприз! Останні слова жінка сказала якось особливо весело й загадково… Молоді попрощалися з гостями й поїхали у відпустку. Номер виявився непоганим. Раптом хтось постукав у двері. – Напевно, обслуговування номерів, – сказав Ігор. – Я відкрию… Чоловік відчинив двері й остовпів на порозі від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Любі мої! Мій синочку, Ігоре, і Галя, – урочисто сказала Марина Петрівна. – Вітаю вас із законним шлюбом! Ігор уважно слухав матір. – Щастя молодим, кохання, діточок! – продовжувала жінка. – А ось вам від мене подаруночок. Путівочка у весільну подорож на тиждень! Все включено! А там на вас чекає ще один сюрприз! Останні слова жінка сказала якось особливо весело й загадково… Молоді попрощалися з гостями й поїхали у відпустку. Номер виявився непоганим. Раптом хтось постукав у двері. – Напевно, обслуговування номерів, – сказав Ігор. – Я відкрию… Чоловік відчинив двері й остовпів на порозі від побаченого

– Любі мої! Мій синочку, Ігоре, і Галя, – урочисто сказала Марина Петрівна. – Вітаю вас із законним шлюбом! Наречений Ігор уважно слухав матір. Він полегшено видихнув. Добре, що мама не сказала, як завжди, «Ігорчику». Було б дуже ніяково. – Щастя…

Повернутись вверх